Рішення

від 18.06.2008 по справі 32/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом               Дарницької районної в місті Києві ради

До                            Київської міської ради

Про                          визнання недійсним рішення Київської міської ради

                                                                                                        Суддя  Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача            Шевчук А.С. –предст.

Від відповідача          Солончак В.В. –нач.відд.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача та просить визнати недійсним пункт 5 рішення Київської міської ради від 12.07.2007 № 1146/1807 «Про надання статусу озеру водоймі, розташованій в 6-А мікрорайоні житлового масиву Позняки, та встановлення його меж».

В обґрунтування позовних вимог Дарницька районна в місті Києві рада зазначає, що  пунктом 5 рішення Київської міської ради від 12.07.2007  № 1146/1807 «Про надання статусу озера водоймі, розташованій в 6-А мікрорайоні житлового масиву Позняки, та встановлення його меж», визнано таким, що втратив чинність пункт 72 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 638/798. Пунктом 72 рішення Київської міської ради          № 638/798 від 10.07.2003, в свою чергу, був затверджений проект відведення земельної ділянки Дарницькій районній у місті Києві раді для будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями в комплексі з центром відпочинку в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. № 15 у Дарницькому районі м. Києва та надано Дарницькій районній у місті Києві раді в постійне користування земельну ділянку площею 1,57 га для будівництва.

Позивач стверджує, що фактично спірним рішенням відповідач припинив право постійного користування позивача на земельну ділянку площею 1,5730 га в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. № 15 у Дарницькому районі м. Києва без законних на те підстав.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого Київська міська рада позов не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи, що спірне рішення було прийнято відповідно до статті 18 Закону України «Про планування і забудову території»та норм земельного законодавства, згідно якого при здійсненні планування і забудови території на місцевому рівні враховуються громадські інтереси, які полягають у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту, а також відповідно до статті 3 Закону України «Про основи містобудування», яка визначає, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів. Крім того, відповідач зазначає, що спірне рішення було підготовлено з урахуванням місцевої ініціативи членів територіальної громади міста Києва.

18.06.2008 відповідачем було подано до Господарського суду міста Києва клопотання про залучення Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Відповідачем у заявлених клопотаннях не обгрунтовано належним чином та не наведено як рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також на права та обов'язки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тому заявлені відповідачем клопотання задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2003 Київською міською радою прийняте рішення № 638/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».

Пунктом 72 зазначеного рішення затверджений проект відведення земельної ділянки Дарницькій районній у місті Києві раді для будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями в комплексі з центром відпочинку в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. № 15 у Дарницькому районі м. Києва; надана Дарницькій районній у місті Києві раді в постійне користування земельна ділянка площею 1,57 га для будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями в комплексі з центром відпочинку в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. № 15 у Дарницькому районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; Дарницькій районній у місті Києві раді: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України та ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України; у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою; майново-правові питання вирішувати в установленому порядку; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва»; передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 % загальної площі будинків (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10 % загальної площі будинків (крім службової) на підставі п. 50 рішення Київської міської ради від 28.12.2002 р. № 232/392 «Про бюджет міста Києва на 2003 рік»; виконати вимоги, викладені у листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 09.06.2003  р. № 19-335, Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 09.06.2003 р. № 4017 та Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 08.07.2003 р. № 8-8-20/4613 і АТ «Київпроект»від 04.07.2003 р. № 06/1612/КГП.

11.12.2004 Дарницька районна у місті Києві рада одержала Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 080644, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 10-9-0002.

12.07.2007 Київською міською радою прийняте рішення № 1146/1807 «Про надання статусу озера водоймі, розташованій в 6-А мікрорайоні житлового масиву Позняки, та встановлення його меж».

Пунктом 5 вказаного рішення визнаний таким, що втратив чинність пункт 72 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 638/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як встановлено ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 Земельного кодексу України).

Згідно з п.п. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне користування юридичним та фізичним особам. 

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення відповідно до закону питань земельних відносин є виключно компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Стаття 9 Земельного кодексу України визначає, що Київська міська рада має повноваження у галузі земельних відносин, зокрема, щодо розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Таким чином, пункт 72 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 638/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції Київської міської ради щодо розпорядження земельними ділянками, які є комунальною власністю територіальної громади м. Києва. Зазначене рішення не визнавалось недійсним в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач Дарницька районна в місті Києві рада є законним користувачем земельної ділянки площею 1,5730 га в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. № 15 у Дарницькому районі м. Києва. Право на землю набуто позивачем на законних підставах та посвідчене в установленому законом порядку.

В той же час, Київська міська рада, приймаючи рішення № 1146/1807 від 12.07.2007 «Про надання статусу озера водоймі, розташованій в 6-А мікрорайоні житлового масиву Позняки, та встановлення його меж»та визнаючи таким, що втратив чинність пункт 72 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 638/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», не зазначила підстав для скасування вказаного пункту рішення від 10.07.2003 № 638/798 та не вказала підстави припинення права позивача на земельну ділянку, не вказала правового обґрунтування припинення права постійного користування позивача на земельну ділянку.

Припинення прав на землю регулюється главою 22 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначений в ст. 141 Земельного кодексу України перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані в цій статті, не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Крім того, ч. 10 ст. 149 Земельного кодексу України встановлено, що у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Київська міська рада згоди на вилучення земельної ділянки у Дарницької районної в місті Києві не отримувала, доказів на підтвердження звернення до позивача з метою отримання такої згоди до суду не надала, питання щодо вилучення вказаної земельної ділянки в судовому порядку раніше не вирішувала.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Заяви Дарницької районної в місті Києві про добровільну відмову від постійного користування земельною ділянкою площею 1,5730 га в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. № 15 у Дарницькому районі м. Києва відповідачем до суду не було надано, що в свою чергу підтверджує те, що позивач не відмовлявся від користування зазначеною земельною ділянкою.

Чинним земельним законодавством передбачені також підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, а саме стаття 143 Земельного кодексу України встановлює наступне: примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 144 Земельного кодексу України визначає порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства:

«У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою».

Відповідачем доказів на існування вказаних обставин до суду надано не було.

Отже, з викладеного вбачається, що підстави для припинення права користування позивачем спірною земельною ділянкою у відповідача відсутні, а тому суд приходить до висновку, що пункт 5 рішення Київської міської ради від 12.07.2007 № 1146/1807 не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача як землекористувача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, то передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дарницької районної в місті Києві ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним пункт 5 рішення Київської міської ради від 12.07.2007 № 1146/1807 «Про надання статусу озера водоймі, розташованій в 6-А мікрорайоні житлового масиву Позняки, та встановлення його меж».

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь Дарницької районної в місті Києві ради (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 11, код 26077558) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                                        О.О.Хрипун  

Дата підписання рішення: 20.06.2008