Постанова

від 23.09.2008 по справі 32/262

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/262

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.09.2008                                                                                           № 32/262

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: не з'явився

від відповідача : Тхорик С.М., дов. №225-КР-754 від 26.08.2008

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська міська рада

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2008

 у справі № 32/262  

 за позовом                               Дарницька районна у м. Києві рада

 до                                                   Київська міська рада

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

2. Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

 про                                                  визнання недійсним рішення Київської міської ради

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд суду передано вимоги Дарницької районної у місті Києві ради (далі-позивач) до Київської міської ради   (далі-відповідач) про визнання недійсним  пункту 5 рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1146/1807 „Про надання статусу озеру водоймі, розташованій в 6-А мікрорайоні житлового масиву Позняки, та встановлення його меж”.

 Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2008  позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним пункт 5 рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1146/1807 „Про надання статусу озера водоймі, розташованій в 6-А мікрорайоні житлового масиву Позняки, та встановлення його меж”, стягнуто з відповідача  на користь позивача 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на  тому, що позивач є законним користувачем  земельної ділянки  площею 1,5730 га в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл.№15   у Дарницькому районі міста Києва право на яку посвідчене у встановленому законом порядку. Підстави для припинення права користування позивачем спірною земельною ділянкою у відповідача  відсутні,  а тому, пункт 5 рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1146/1807 не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права і охоронювані законом інтереси  позивача як землекористувача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2008 та   прийняти нове рішення, яким   в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній  скарзі відповідач   посилається  на порушення місцевим господарським судом  норм  матеріального та процесуального права, неповне з'ясування  всіх обставин справи, незаконність та необґрунтованість судового рішення.

Зокрема, відповідач   наполягає на   тому, що   в порушення приписів статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України),  судом безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі  третіми особами без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), оскільки  оспорюваним рішенням  було надано відповідні доручення  щодо здійснення контролю та виконання  рішення в тому числі пункту 5. Крім того, відповідачем зазначено, що  відповідно до норм чинного законодавства, відповідач  має право самостійно  визначати особливості  землекористування, а відповідно до пункту 1 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть  вилучатися для спільних  та інших потреб  за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2008 (колегія у складі: Смірнової Л.Г., Коротун О.М., Калатай Н.Ф.) було порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційного подання призначено на 31.07.2008.

Розпорядженням  голови Київського апеляційного господарського суду  №01-23/1/8 від 30.07.2008  у зв'язку з виходом  судді Алданової С.О., яка входить до постійного складу колегії, з щорічної відпустки, розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено здійснювати колегії у складі: Смірнова Л.Г. – головуюча, Алданова С.О., Коротун О.М.

В порядку приписів статті 77 ГПК України, ухвалою від 31.07.2008 розгляд апеляційної скарги   було відкладено на  09.09.2008.

Розпорядженням  голови Київського апеляційного господарського суду  №01-23/1/11 від 08.09.2008  у зв'язку з  закінченням повноважень судді Коротун О.М.,  розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено здійснювати колегії у складі: Смірнова Л.Г. – головуюча, Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою від 09.09.2008 до участі  було залучено  до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору було залучено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі-третя особа 1) та Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі-третя особа -2), розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.09.2008.

У судове засідання 23.09.2008 з'явився представник  відповідача, який повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. Представники позивача та третіх осіб  у судове засідання  не з'явились, письмово та нормативно обґрунтовані пояснення  по суті обставин, викладених в апеляційній скарзі суду не надали.

         Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання щодо розгляду апеляційного подання, а також те, що явка представників учасників судового процесу у засідання апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду  міста Києва за наявними у справі матеріалами без представників позивача та третіх осіб.

          Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість  рішення місцевого господарського суду  у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:

10.07.2003 Київською міською радою  було прийнято рішення №638/798 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”.

Пунктом 72 зазначеного рішення затверджено проект відведення земельної ділянки Дарницькій районній у місті Києві раді для будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями в комплексі з центром відпочинку в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. №15 у Дарницькому районі міста Києва; надано Дарницькій районній у місті Києві раді в постійне користування земельна ділянка площею 1,57 га для будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями в комплексі з центром відпочинку в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. №15 у Дарницькому районі міста Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; Дарницькій районній у місті Києві раді: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України та статей 88, 89 Водного кодексу України; у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою; майново-правові питання вирішувати в установленому порядку; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 №271/431 „Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”; передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 % загальної площі будинків (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10 % загальної площі будинків (крім службової) на підставі п. 50 рішення Київської міської ради від 28.12.2002  №232/392 „Про бюджет міста Києва на 2003 рік”; виконати вимоги, викладені у листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 09.06.2003 №19-335, Головного державного санітарного лікаря міста Києва від 09.06.2003 №4017 та Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 08.07.2003, №8-8-20/4613 і АТ „Київ проект” від 04.07.2003 №06/1612/КГП.

11.12.2004  відповідачем було  отримано  Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №080644, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №10-9-0002.

Проте, 12.07.2007 позивачем  прийнято рішення №1146/1807 „Про надання статусу озера водоймі, розташованій в 6-А мікрорайоні житлового масиву Позняки, та встановлення його меж”, пунктом  5  якого визнано таким, що втратив чинність пункт 72 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №638/798 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”.

У зв'язку з вищезазначеним, посилаючись на порушення  прав користування земельною ділянкою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті  116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 Земельного кодексу України).

Згідно з пунктів 1, 5 статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне користування юридичним та фізичним особам.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до закону питань земельних відносин є виключно компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Стаття 9 Земельного кодексу України визначає, що Київська міська рада має повноваження у галузі земельних відносин, зокрема, щодо розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Таким чином, пункт 72 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №638/798 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”, прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції Київської міської ради щодо розпорядження земельними ділянками, які є комунальною власністю територіальної громади міста Києва. Зазначене рішення не визнавалось недійсним в судовому порядку.

За таких обставин,  апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач є законним користувачем земельної ділянки площею 1,5730 га в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. №15 у Дарницькому районі місті Києві, оскільки  право  користування оспорюванню земельною ділянкою  набуто позивачем на законних підставах та посвідчене в установленому законом порядку.

Проте,  Київська міська рада, приймаючи рішення №1146/1807 від 12.07.2007 „Про надання статусу озера водоймі, розташованій в 6-А мікрорайоні житлового масиву Позняки, та встановлення його меж” та визнаючи таким, що втратив чинність пункт 72 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №638/798 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”, не зазначила підстав для скасування вказаного пункту рішення від 10.07.2003 №638/798, припинення права позивача на земельну ділянку,  а також не зазначила правового обґрунтування припинення права постійного користування позивача  земельною ділянкою.

Припинення прав на землю регулюється главою 22 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначений в статті 141 Земельного кодексу України перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані в цій статті, не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Крім того, частиною 10 статті 149 Земельного кодексу України встановлено, що у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Київська міська рада згоди на вилучення земельної ділянки у Дарницької районної в місті Києві не отримувала, доказів на підтвердження звернення до позивача з метою отримання такої згоди до суду не надала, питання щодо вилучення вказаної земельної ділянки в судовому порядку раніше не вирішувала.

Згідно з частин 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Заяви Дарницької районної в місті Києві про добровільну відмову від постійного користування земельною ділянкою площею 1,5730 га в 6-а мікрорайоні житлового масиву Позняки, діл. №15 у Дарницькому районі міста Києва відповідачем до суду не було надано, що в свою чергу підтверджує те, що позивач не відмовлявся від користування зазначеною земельною ділянкою.

Чинним земельним законодавством передбачені  підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, а саме стаття 143 Земельного кодексу України встановлює наступне: примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а)             використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б)          неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель

радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення

земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками

спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в)          конфіскації земельної ділянки;

г)          викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д)          невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без

громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 144 Земельного кодексу України визначає порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства:

„У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою”.

Згідно зі статтею 32 ГПК України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті  33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який повинен був надати суду докази, які підтверджують факт вилучення спірної земельної ділянки у позивача в встановленому  порядку.

Проте, відповідачем зазначених доказів суду не надано,  а також не надано інших доказів, які підтверджують факт припинення  права користування позивачем спірною земельною ділянкою.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної  влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, то передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для припинення права користування позивачем спірною земельною ділянкою у відповідача відсутні, а тому пункт 5 рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1146/1807 не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача як землекористувача. Отже позовні вимоги Дарницької районної в місті Києві ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва   від 18.06.2008 у справі №32/262 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 99, 101-106, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва   від 18.06.2008 у справі №32/262  залишити без задоволення.

2   Рішення господарського суду  міста Києва  від  18.06.2008 у справі №32/262 залишити без змін.

3 Матеріали справи №32/262 повернути до господарського суду                      міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 29.09.08 (відправлено)