17/257
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" жовтня 2006 р.Справа № 17/257
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи № 17/257
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградська транспортна компанія”, м. Кіровоград
до відповідача: приватного підприємства „Лаурел”, м. Кіровоград
про стягнення 8894,00 грн.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача – Солдецька О.М., довіреність № 471 від 31.08.2006 р., представник;
від відповідача - участі не брали.
Подано позов про стягнення з приватного підприємства „Лаурел” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградська транспортна компанія” заборгованості в сумі 8894,00 грн., що виникла із договорів піднайму № 85 від 16.05.2005 р., № 113 від 29.08.2006 р. та № 113а від 16.10.2005 р.
Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив. Ухвали господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у справі №17/257 від 19.08.2006 р. та про відкладення розгляду справи від 14.09.2006 р. були повернуті органом поштового зв'язку з відміткою на конверті "адресат вибув". Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.
Ухвали про порушення провадження у справі №17/257 від 19.08.2006 р. та про відкладення розгляду справи від 14.09.2006 р. господарським судом направлено на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві: м. Кіровоград, вул. Декабристів, 20, кв. 5.
Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області № 15-4481 від 28.08.2006 р. (а.с.29), надісланої останнім на вимогу суду, приватне підприємство "Лаурел" зареєстровано за адресою: 25006, м. Кіровоград, Ленінський район, вул. Декабристів, 20, кв. 5. Отже, про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.
Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.
Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.
Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвали про порушення провадження у справі №17/257 від 19.08.2006 р. та про відкладення розгляду справи від 14.09.2006 р. за місцем реєстрації відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
01 грудня 2004 року між управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради ("орендодавець") та товариством з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградська транспортна компанія” ("орендар") було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства „Кіровограделектротранс” № 174/17 (а.с.23-27).
Відповідно до п. 6.2. зазначеного вище договору орендар має право за згодою орендодавця продавати, змінювати, позичати та іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, що входять до складу орендованого майна, здавати їх в суборенду згідно з чинним законодавством України (а.с. 23-27).
На підставі вказаного договору оренди та згідно розпорядження управління власності та приватизації комунального майна № 745/17 від 09.12.2004р., яким надано згоду ТОВ "Єлисаветградська транспортна компанія" на передачу в суборенду майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу, між товариством з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградска транспортна компанія” („наймач”) та приватним підприємством "Лаурел" („піднаймач”) укладено договір № 85 від 16.05.2005 року (а.с.8-10), за умовами якого наймач зобов'язався передати у тимчасове платне володіння і користування піднаймачу кабельну мережу для розміщування рекламної розтяжки двохсторонній підвіс розміром 4х0,6 м (загальною площею 5,4 кв.м.) в кількості 2 шт. (вул. К. Маркса та 50 років Жовтня), а піднаймач - прийняти та користуватися об'єктом за плату, розмір якої узгоджено сторонами.
Сторонами визначено термін та умови передачі майна, а також форму та порядок проведення розрахунків.
На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у найм відповідачеві кабельну мережу для розміщення двухсторонньої рекламної розтяжки розміром 4х0,6 м в кількості 2 штуки (вул. К. Маркса та 50 років Жовтня), що підтверджується актом прийому-передачі майна до вказаного договору № 85 від 16.05.2005 р.(а.с.11).
Пунктами 5.1., 5.2. договору № 85 від 16.05.2005 р. передбачено обов'язок піднаймача сплачувати за піднайом об'єкта - 324,00 грн. за місяць та 80,00 грн. одноразово. Розрахунок сплачується в повному обсязі у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок наймача, або шляхом внесення в касу наймача готівкою не пізніше 5-го числа, кожного наступного місяця.
29.08.2005 року між позивачем та відповідачем також було укладено договір №113 на піднайом зовнішньої площі борта тролейбуса № 261 та №262 для розміщення рекламного оголошення „Ізумруд” (а.с.12-14).
Відповідно до вказаного договору позивачем було передано у піднайом відповідачеві зовнішню площу на борту тролейбусів № 261, 262, про що свідчить акт прийому-передачі вказаного майна (а.с. 15).
Крім того, 16.10.2005 року між учасниками даного судового процесу було укладено договір №113а на піднайом зовнішньої площі борта тролейбуса № 260 та №264 для розміщення реклами. Як вбачається із акту прийому-передачі від 16.10.2005 р. на виконання вимог вказаного договору позивачем було передано у піднайом відповідачеві зовнішню площу на борту тролейбусів № 260 та № 264 (а.с. 19).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договорів піднайму № 113 від 29.08.2005 р., № 113а від 16.10.2005 р. піднаймна плата повинна сплачуватися відповідачем в розмірі 1000 грн. на місяць та 1066 грн. одноразово у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, або шляхом внесення в касу товариства з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградська транспортна компанія” готівкою не пізніше 5-го числа, кожного наступного місяця, при умові випуску транспортного засобу на лінію не менше 26-ти днів при 8-ми годинному робочому дню, а у випадку порушення умов праці транспортного засобу плата за рекламу на слідуючий звітний період (місяць) корегується в сторону зменшення за кожний день простою транспортного засобу.
За своєю правовою природою вказані вище договори є договорами піднайму.
Частиною 3 статті 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до вимог статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктами 3.5 зазначених договорів передбачено, що піднайманні об'єкти вважаються переданими в найом з моменту підписання актів приймання-передачі найманих об'єктів.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем своєчасно передано піднайманні об'єкти в користування (а.с.11,15,19).
Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, плату за користування об'єктами піднайму вносив несвоєчасно та не в повному обсязі. Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача станом на 31.08.2006 р. за договором № 85 від 16.05.2005 р. складає 349 грн., за договором №113 від 29.08.2005 р. - 6500 грн., за договором № 113а від 16.10.2005 р. - 2000грн. Загальна сума заборгованості приватного підприємства „Лаурел” перед товариством з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградська транспортна компанія” становить 8894,00 грн.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 8894,00 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства „Лаурел” (26005, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Декабристів, 20, р/р №2600730022646 в КОФ УСБ, МФО 323293, ідентифікаційний код 23683208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Єлисаветградська транспортна компанія” (25028, м.Кіровоград, пр-т Університетський, 3, р/р №26004060065840, МФО 323583, ідентифікаційний код 32967628)- 8894 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Таран
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 176088 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні