Постанова

від 24.03.2011 по справі 11/457

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2011 № 11/457

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак а В.А.

суддів: Коршун Н.М.

Нєсвєтову Н.М.

при секретарі:

за участю представників:

від ТОВ "Равіс" : ОСОБА_1 (з а довір.),

від ОСОБА_2: ОСОБА_2 (о собисто), ОСОБА_3 (за довір.) ,

від Управління : ОСОБА_4 ( за довір.),

від ТОВ "Лізинг-Сервіс": ОС ОБА_5 (за довір.),

розглянувши апеляційну ск аргу Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_2, на рішення Господарського суду м. Києва від 28.01.2011 р. у справі №11/457 (суддя: С мирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з об меженою відповідальністю "Ра віс"

до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

2) Управління оренди та приватизації комунального м айна виконавчого органу Дніп ровської районної у місті Ки єві ради,

третя особа без самостійни х вимог щодо предмету спору

Товариство з обмеженою від повідальністю "Лізинг-Сервіс "

про переведення прав покуп ця за договором купівлі-прод ажу приміщення

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 р. ТОВ "Раві с" звернулося до господарськ ого суду із позовом до відпов ідачів, в якому просило перев ести на нього права та обов' язки покупця за договором ку півлі-продажу приміщення, ук ладеного за результатами аук ціону між Дніпровською район ною у місті Києві радою в особ і Управління оренди та прива тизації комунального майна в иконавчого органу Дніпровсь кої районної у м. Києві ради та фізичною особою - підприємце м ОСОБА_2, посвідченого 09.09.20 10 приватним нотаріусом Київс ького міського нотаріальног о округу ОСОБА_6

В обгрунтування позову ТОВ "Равіс" вказало на порушення й ого переважного права перед іншими особами як орендаря н а придбання орендованого май на та всупереч ч. 2 ст. 777 ЦК Укра їни орендоване позивачем при міщення було відчужене на ко ристь Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_2

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 28.01.2011 р. у справі №11/457 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Управл іння оренди та приватизації комунального майна виконавч ого органу Дніпровської райо нної у місті Києві ради та Фіз ична особа - підприємець О СОБА_2, звернулися до суду ап еляційної інстанції зі скарг ами, в яких посилаються на пом илковість висновків господа рського суду та прийняття не правомірного рішення відно сно переведення прав та обов ' язків покупця за договором купівлі-продажу приміщення.

Апелянти вважають, що суд бе зпідставно застосував до спі рних правовідносин сторін ан алогію закону. В даному випад ку ч.4 ст.362 ЦК України встановлю є механізм захисту прав спів власників майна, натомість п озивач є орендарем приміщень , які належать до комунальної форми власності, та не являєт ься співвласником цього майн а. Крім того, суд, застосовуючи положення норми 362 ЦК України , та приймаючи рішення про пер еведення прав та обов' язків покупця на позивача, не дослі див чи були виконані сторона ми умови договору купівлі-пр одажу (передане спірне прімі щення покупцю та чи здійснен а покупцем оплата повністю), н е вирішив питання щодо зобов 'язання позивача внести на де позитний рахунок суду грошов ої суми, яку за договором пови нен сплатити покупець згідно ч.4 ст.362 ЦК України.

В обгрунтування власної по зиції відповідачі також вказ ують на те, що права позивача я к належного орендаря не пору шувалися, оскільки його було повідомлено про продаж спір ного приміщення шляхом прове дення аукціону, відповідно п озивач міг реалізувати свої права та прийняти участь в ау кціоні, запропонувавши свою ціну.

В поданій апеляційній скар зі апелянт ОСОБА_2 також п росить скасувати накладений ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 листопада 2010 року арешт на нежилі приміще ння, що знаходяться за адресо ю: АДРЕСА_1.

Позивач, ТОВ "Равіс" надав пи сьмовий відзив на подані апе ляційні скарги, в якому запер ечує проти їх вимог. Оскаржув ане у справі рішення позивач вважає законним, а тому проси ть залишити його без змін, апе ляційні скарги - без задово лення.

Розглянувши доводи апеляц ійних скарг, дослідивши мате ріали справи та зібрані дока зи, заслухавши пояснення пре дставників сторін, колегія п риходить до висновку про обґ рунтованість доводів апеляц ійних скарг, враховуючи наст упне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2007 між Комунальним п ідприємством Дніпровського району м. Києва "Фінансово-роз рахунковий центр "Дніпровськ ий" (орендодавець) та ТОВ "Раві с" (орендар) укладено Договір № 41 оренди нерухомого майна - н ежилого підвального приміще ння площею 502,50 кв.м, що знаходит ься за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, 03.12.2007 між Комуна льним підприємством Дніпров ського району м. Києва "Фінанс ово-розрахунковий центр "Дні провський" (орендодавець) та Т ОВ "Равіс" (орендар) укладено Д оговір № 128 оренди нерухомого майна.

За умовами вказаного Догов ору орендодавець на підставі рішення № 129 від 25.06.2007 та розпоря дження № 645-р від 12.12.2007 Дніпровсь кої районної у м. Києві ради пе редав, а орендар прийняв у стр окове платне користування не жиле приміщення на першому п оверсі загальною площею 652,40 кв .м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під розміщення се рвісного центру по ремонту т елерадіоапаратури та засобі в мобільного зв' язку.

Згідно з п. 7.1 Договору цей До говір укладено строком на 2 ро ки 364 дні, що діє з 03.12.2007 до 01.12.2010 вклю чно.

Як було встановленого госп одарським судом під час розг ляду спору, 03.12.2007 орендодавець п ередав, а орендар прийняв об' єкт оренди за Актом прийманн я-передачі в оренду нерухомо го майна.

З матеріалів справи вбачає ться, що спір між сторонами ви ник з приводу реалізації пер еважного права орендаря на к упівлю об' єкту оренди за ад ресою АДРЕСА_1.

Господарський суд м. Києва, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачу - ТОВ "Равіс " як належному орендарю не про понувалось приватизувати ор ендоване майно шляхом його в икупу, а тому безпідставним б уло включення орендованого п озивачем приміщення до перел іку об'єктів комунальної вла сності, які підлягають прива тизації способом продажу на аукціоні. Позивач має перева жне право на придбання індив ідуально визначеного майна, однак таке право було поруше не шляхом прийняття рішення Дніпровською районною у міст і Києві радою рішення від 27.05.2010 №464 про включення спірного при міщення до переліку об' єкті в, що підлягають приватизаці ї способом продажу на аукціо ні.

Господарський суд дійшов в исновку про те, що орган прива тизації повинен був запропон увати позивачу скористатись переважним правом наймача н а придбання спірного майна з а визначеними продавцем умов ами, і тільки у випадку відмов и позивача від купівлі на зап ропонованих умовах спірного приміщення, воно могло бути в ідчужено іншим особам.

Крім того, суд першої інстан ції погодився із обраним поз ивачем способом захисту свог о права визнання свого перев ажного права на придбання ор ендованого ним нерухомого ма йна та зміну правовідношення шляхом переведення на себе п рав покупця спірного майна, я ке було продано відповідачу, та застосував положення ч.4 ст .362 ЦК України в якості аналогі ї закону згідно положень ст.8 Ц К України.

Дослідивши обставини спра ви та розглянувши зібрані до кази, колегія не може погодит ися із такими висновками суд у першої інстанції, вважає їх помилковими, з огляду на наст упне.

Частиною першою статті 289 ГК України встановлено, що орен дар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право перед бачено договором оренди.

Згідно ч.9 ст. 17 Закону Україн и «Про приватизацію державно го майна», орендар має право н а викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набранн я чинності Законом України "П ро оренду державного майна".

Орендар здійснює викуп об'є кта оренди відповідно до зак онодавства та договору оренд и. Умови викупу (ціна, порядок, строки, засоби платежу) визна чаються в договорі оренди.

Колегія звертає увагу на пу нкт 16 Роз'яснення Президії Вищ ого арбітражного суду Україн и від 25.05.2000 року № 02-5/237 "Про деякі пи тання практики застосування Закону України "Про оренду де ржавного та комунального май на", згідно якого господарськ им судам слід враховувати, що відповідно до статті 25 Закону «Про оренду державного та ко мунального майна» орендован е майно приватизується згідн о з чинним законодавством, то бто оренду з викупом як спосі б приватизації Закон не пере дбачає, а отже, відсутнє і пере важне право орендаря на вику п об'єкта оренди, за винятком т их випадків, коли право на вик уп такого майна було передба чено договором оренди, уклад еним до набрання чинності За коном у редакції від 14.03.1995.

З огляду на вимоги чинного з аконодавства, що регламентує спірні правовідносини сторі н, для проведення приватизац ії комунального майна шляхом викупу, таке право повинно бу ти передбачене договором оре нди або майно, повинно бути вк лючене до переліку об'єктів, щ о підлягають приватизації шл яхом викупу.

Колегією встановлено, що ум овами укладеного між сторона ми Договору оренди №128 від 03.12.2007 право викупу орендарем об'єк та оренди передбачено не бул о.

Якщо договір оренди укладе но після набрання чинності З аконом України «Про оренду д ержавного та комунального ма йна» або в договорі, укладено му до набрання ним чинності, н е передбачено викуп об'єкта о ренди, приватизація такого о б'єкта здійснюється відповід но до чинного законодавства (п. 9.1. Інформаційного листа Вищ ого арбітражного суду Україн и від 25.04.2001 р. №01- 8/500 «Про деякі пита ння практики застосування у вирішенні спорів законодавс тва про приватизацію державн ого майна»).

Під час розгляду спору госп одарським судом було встанов лено, що на підставі рішення Д ніпровської районної у місті Києві ради від 27 травня 2010 року № 464 "Про внесення змін до деяки х рішень Дніпровської районн ої у місті Києві ради" спірне н ежиле приміщення було включе не до переліку об'єктів, що під лягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Надаючи правову оцінку обс тавинам справи, колегія не мо же погодитися із висновком с уду першої інстанції про неп равомірність прийняття відп овідачем вказаного рішення т а включення орендованого поз ивачем приміщення до перелік у об'єктів комунальної власн ості, які підлягають привати зації способом продажу на ау кціоні.

В даному випадку колегія вв ажає такий висновок суду пер едчасним, оскільки правомірн ість прийняття відповідачем відповідного рішення про вк лючення спірного об' єкту до переліку тих, що підлягають п риватизації, не є предметом р озгляду в даному провадженні , а тому не підлягають оцінці. В матеріалах справи також ві дсутні докази щодо скасуванн я чи визнання недійсним ріше ння Дніпровської районної у місті Києві ради від 27 травня 2010 року № 464.

З матеріалів справи вбачає ться, що 06.09.2010 року в ході провед еного аукціону, нежиле примі щення по АДРЕСА_1 загально ю площею 654,4 кв.м. було придбано ОСОБА_2, якою було запропо новано за об'єкт продажу 2 307 987,00 г рн., без ПДВ.

За результатами проведено го аукціону, між Дніпровсько ю районною у м. Києві радою в о собі управління оренди та пр иватизації комунального май на виконавчого органу Дніпро вської районної у м. Києві рад и (продавець) та громадянкою ОСОБА_2 (покупець) укладено Д оговір купівлі-продажу примі щення шляхом продажу на аукц іоні, який 09.09.2010 року посвідчени й приватним нотаріусом Київс ького міського нотаріальног о округу ОСОБА_6

Відповідно до предмету укл аденого між сторонами догово ру купівлі-продажу продавець зобов'язався передати у влас ність покупця, шляхом продаж у на аукціоні, нежилі приміще ння з №1 по №21, вітрина (групи пр иміщень №200) загальною площею 654,40 кв.м., які розташовані за адр есою: АДРЕСА_1 (літера А), а п окупець зобов'язався прийнят и об'єкт приватизації, сплати ти ціну у розмірі 2769584, 40 грн., з ПД В та зареєструвати право вла сності об'єкта приватизації.

Згідно ст. 27 Закону України « Про приватизацію державного майна», право власності на пр иватизований об'єкт переходи ть з моменту сплати повної ва ртості придбаного об'єкта пр иватизації.

Матеріали справи свідчать про те, що покупцем ОСОБА_2 сплачено на користь Управлі ння оренди та приватизації к омунального майна виконавчо го органу Дніпровської район ної у м.Києві ради кошти у розм ірі 2 307 987,00 грн., в якості оплати з а купівлю нежитлового приміщ ення згідно договору від 09.09.2010 р ., та 461 597, 40 грн. оплати ПДВ.

15.09.2010 р., на виконання правочин у, продавець передав, а покупе ць прийняв об'єкт приватизац ії за Актом приймання-переда чі нежилих приміщень.

Покупцем, ОСОБА_2 було за реєстровано право власності на об'єкт приватизації згідн о вимог чинного законодавств а, про що свідчить наявна копі я витягу про реєстрацію прав а власності на нерухоме майн о № 27485083 від 29.09.2010.

Надаючи правову оцінку обс тавинам справи, колегія не мо же визнати обґрунтованими та кож доводи позивача щодо пор ушення його переважного прав а як належного орендаря на пе ршочергове придбання об' єк ту у відповідності до положе нь ч.2 ст.777 ЦК України.

Загальні положення ч.2 ст. 777 Ц К України надає наймачеві пе реважне право придбати річ, щ о є об'єктом найму, за умов нал ежного виконання своїх обов' язків за договором найму, в ра зі її продажу наймодавцем. Од нак, колегія зауважує, що поря док реалізації цього права н аймачем законом не визначени й.

Переважне право на придбан ня речі в такому випадку найм ач має, якщо він пропонує рівн і з іншими особами умови. Якщо він пропонує умови гірші, ніж інші покупці, він втрачає так е право.

Переважне право наймача по ширюється лише на випадки ві дчуження речі: на підставі до говорів купівлі-продажу і не поширюється на інші випадки відчуження речі (внесення до статутного фонду юридичної особи, відчуження на підстав і договорів міни, дарування т ощо).

У статті не визначається по рядок реалізації переважног о права наймача на придбання речі у випадку її продажу. Том у такий порядок може бути вст ановлений сторонами в догово рі. Однак, як було встановлено судовою колегією, в договорі сторонами не було закріплен о переважне право орендаря н а придбання об' єкту у разі й ого продажу, та прорядок реал ізації такого права.

Цивільний кодекс України н е визначає наслідків порушен ня переважного права наймача за договором найму на придба ння речі у разі її продажу.

Статтею 53 Закону України “П ро Державну програму привати зації” визначено, що у разі, як що державний орган приватиза ції звертається до орендаря з пропозицією приватизувати орендоване майно, а орендар н е погоджується на викуп тако го майна, державний орган при ватизації може запропонуват и зазначене майно для продаж у на конкурентних засадах.

Як вбачається зі змісту оск аржуваного рішення суду перш ої інстанції, господарський суд, посилаючись на положенн я ст. 53 Закону України «Про дер жавну програму приватизації », дійшов висновку про те, що п озивачу як чинному орендарю не пропонувалось приватизув ати орендоване майно шляхом викупу, яке було неправомірн о включено до переліку об'єкт ів комунальної власності, як і підлягають приватизації сп особом продажу на аукціоні. З азначене призвело до фактичн ого порушення переважного пр ава позивача на придбання ін дивідуально визначеного май на.

Судова колегія не може пого дитися із такими висновками суду першої інстанції, вважа ючи їх помилковими.

Дослідивши вимоги чинного законодавства, що регламент ує сферу спірних правовіднос ин сторін, колегія приходить до висновку про те, що чинне з аконодавство, зокрема ст.53 За кону України “Про Державну п рограму приватизації” закрі плює за органом приватизації відповідне право, а не обов' язок звернутися до орендаря з пропозицією приватизувати орендоване майно.

В цій статті також зазначає ться що продаж орендованих н ежилих приміщень, будівель т а споруд незалежно від відом чого підпорядкування здійсн юється шляхом приватизації в ідповідно до законодавства У країни. Як було встановлено, п родаж об' єкту здійснювався на підставі прийнятого ріше ння Дніпровської районної у місті Києві ради від 27 травня 2010 року № 464 шляхом проведення а укціону.

Колегія відмічає, що господ арським судом під час розгля ду спору не досліджувалися т а не була надана правова оцін ка наявним в матеріалах спра ви листам №3-1088 від 23.06.2010 та №3-1121 від 23.06.2010 (т.2., а.с.22-27)

Як вбачається зі змісту вка заних листів, відповідач - Упр авління оренди та приватизац ії комунального майна викона вчого органу Дніпровської ра йонної у місті Києві ради про інформував позивача - ТОВ «Ра віс» про включення орендован ого приміщення по АДРЕСА_1 (652,4 кв.м.) в Дніпровському район і м. Києва до переліку об'єктів комунальної власності терит оріальної громади Дніпровсь кого району, що підлягають пр иватизації шляхом продажу на аукціоні. В матеріалах справ и містяться докази відправле ння та отримання позивачем в казаних листів.

За таких обставин колегія п риходить до висновку про те, щ о позивач як чинний орендар б ув повідомлений про включенн я спірного об' єкту комуналь ної власності до переліку об ' єктів, які підлягають прив атизації, та про проведення а укціону.

В матеріалах справи відсут ні докази щодо визнання резу льтатів аукціону недійсними чи визнання таким, що не відбу вся. Об' ява про проведення а укціону була оприлюднена у г азеті "Київська правда" № 86 (22576) в ід 03.08.2010, однак позивач з невідо мих причин не скористався св оїм правом на прийняття учас ті в аукціоні.

Враховуючи зазначене, пози вач міг реалізувати свої пра ва щодо придбання спірного о б'єкту шляхом прийняття учас ті в аукціоні та запропонува ння конкурентної ціни за вис тавлений об'єкт, а тому відсут ні підстави вважати, що позив ач був обмежений своїх права х.

Згідно правової позиції Ко нституційного Суду України, висловленої у Рішенні від 01 ли пня 1998 року N 9-рп/98 у справі щодо п риватизації державного майн а, угоди приватизації, визнан і «особливими договорами куп івлі-продажу державного майн а, на які поширюються також ві дповідні норми цивільного за конодавства про угоди, якщо і нше не випливає із законодав ства про приватизацію».

У відповідності до положен ь Постанови Кабінету Міністр ів України "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності" від 06.06.2007 N 803, аукціон визначено як спосі б продажу майна, за яким його в ласником стає покупець, що в х оді торгів запропонував за н ього найвищу ціну.

Продаж комунального майна шляхом проведення аукціону, за конкурсом, виключає можли вість застосування переважн ого права наймача на придбан ня майна у разі його продажу з азначеним способом, що безпо середньо випливає із законод авства про приватизацію.

До того, як було встановлено колегією, в умовах укладеног о між сторонами договору оре нди сторонами не було погодж ено та не закріплено переваж не право орендаря на першоче ргове придбання орендованог о об' єкту у разі його продаж у. Зі змісту договору вбачаєт ься, що сторонами в п. 7.3., було ли ше закріплено переважне прав о на пролонгацію договору за інших рівних умов, після закі нчення терміну дії договору, за умов належного виконання обов'язків орендаря. Переваж не право орендаря на придбан ня об' єкту у разі його прода жу умовами договору оренди з акріплено не було.

Дослідивши обставини спра ви, та надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія т акож не може погодитися із пр авовою позицією господарськ ого суду, яким до спірних прав овідносин сторін згідно ст.8 Ц К України застосовано аналог ію закону, зокрема положення ч.4 ст.362 ЦК України, та зазначає наступне.

У відповідності до положен ь ст.8 ЦК України, якщо цивільн і відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами ц ивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, що регул юють подібні за змістом циві льні відносини (аналогія зак ону).

Чинним законодавством не в изначено порядок ре алізації переважного права наймача н а придбання речі у випадку її продажу.

Чинне законодавство також не визначає наслідків поруш ення переважного права найма ча за догово ром найму на прид бання речі у разі її продажу. О днак, у разі порушення пере ва жного права наймача на придб ання майна, переданого в кори стування, мож на за аналогією закону, відповідно до ст. 8 ЦК У країни, застосовувати до цих відносин норми, що встановлю ють права співвласників у пр аві спільної часткової влас ності, при порушенні їх перев ажного права на придбання ча стки в спільній частковій вл асності. Тому, згідно з ч. 4 ст. 362 ЦК України наймач в такому ви падку має право звернутися д о суду з вимогами про перевед ення на нього прав та обов'язк ів покупця.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судо м при вирішенні спору було за стосовано в якості аналогії закону ст.362 ЦК України, якою вс тановлено, що у разі продажу ч астки у праві спільної частк ової власності з порушенням переважного права купівлі сп іввласник може пред'явити до суду позов про переведення н а нього прав та обов'язків пок упця.

Однак, застосовуючи до спір них правовідносин сторін в я кості аналогії закону дану н орму, господарський суд не зв ернув увагу на те, що положенн я ст.362 ЦК України містять тако ж відповідні виключення щодо можливості реалізації перев ажного права співвласника на інших рівних умовах.

Колегія звертає увагу на по ложення ч.1 ст.362 ЦК України, згі дно якої у разі продажу частк и у праві спільної часткової власності співвласник має п ереважне право перед іншими особами на її купівлю за ціно ю, оголошеною для продажу, та н а інших рівних умовах, крім ви падку продажу з публічних то ргів.

Слід підкреслити, що обмеже ння щодо розпорядження своєю часткою стосуються лише про дажу частки співвласником. В ідтак, переважне право інших співвласників на придбання частки не існує у випадках її відчуження іншим чином: шлях ом укладення договорів міни, дарування, ренти (якщо майно п ередається безоплатно - ст. 734 Ц К), довічного утримання, спадк ового договору або складання заповіту. Не потрібна згода с піввласників у разі примусов ого відчуження частки при ви знанні учасника спільної час ткової власності банкрутом з гідно Закону "Про відновленн я платоспроможності боржник а або визнання його банкруто м" від 14 травня 1992 р. Крім того, ін ші співвласники позбавлені п ереважного права на купівлю частки у праві спільної част кової власності у випадку її продажу з публічних торгів.

Як було встановлено судово ю колегією, спірний об' єкт, щ о належить до комунальної вл асності було відчужено у від повідності до прийнятого ріш ення розпорядника майна не з а договором купівлі-продажу, а шляхом проведення саме аук ціону, тобто продажу об' єкт у за рівних конкурсних умов д ля всіх учасників.

Судова колегія не приймає д о уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем його права на участь у проведеном у аукціоні та проведення про цедури приватизації із відпо відними порушеннями, оскільк и зазначені вимоги не заявл ялися позивачем під час розг ляду спору господарським суд ом першої інстанції, та не бу ли предметом розгляду

Згідно положень ч.3 ст.101 ГПК У країни в апеляційній інстанц ії не приймаються і не розгля даються вимоги ,що не були пре дметом розгляду в суді першо ї інстанції.

Колегія роз' яснює позива чу його процесуальні права щ одо можливості звернення до суду із відповідним позовом з цього приводу в загальному порядку.

Крім того, навіть застосову ючи для вирішення спору по су ті в якості аналогії закону в казану норму щодо можливості реалізації переважного прав а співвласника, господарськи м судом не були враховані всі вимоги ст.362 ЦК України, що став ляться законодавцем для реал ізації механізму захисту пор ушеного переважного права сп іввласника.

Частиною 4 ст.362 ЦК України вс тановлено, що у разі продажу ч астки у праві спільної частк ової власності з порушенням переважного права купівлі сп іввласник може пред'явити до суду позов про переведення н а нього прав та обов'язків пок упця. Одночасно позивач зобо в'язаний внести на депозитни й рахунок суду грошову суму, я ку за договором повинен спла тити покупець.

Застосовуючи положення но рми 362 ЦК України, та приймаючи рішення про переведення пра в та обов' язків покупця на п озивача, судом не вирішено бу ло питання щодо внесення поз ивачем на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за дог овором повинен сплатити поку пець згідно ч.4 ст.362 ЦК України.

На запитання судової колег ії чи було внесено на депозит суду грошові кошти щодо варт ості придбаного за договором об'єкту, представник позивач а пояснив, що депозит позивач ем не вносився, оскільки не б ула відома ціна договору.

Судова колегія не може визн ати вказані доводи обгрунтов аними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду спору, 14.12.2010 відповіда чем (Управління оренди та при ватизації комунального майн а виконавчого органу Дніпров ської районної у місті Києві ради) разом із відзивом на поз овну заяву була надана копія спірного договору купівлі-п родажу, яка була залучена гос подарським судом до матеріал ів справи (т.1, а.с. 78-80).

Матеріали справи свідчать про те, що представник позива ча неодноразово,15.12.2010 та 12.01.2010 (т.1, а.с.92, т.2., а.с.1), знайомився з матер іалами справи, знімав фотоко пії документів. Зазначене сп ростовує доводи позивача про неможливість виконання ним вимоги закону про внесення г рошових коштів на депозит су ду через відсутність інформа ції про ціну продажу спірног о об' єкту.

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується із дов одами відповідачів та вважає , що господарський суд дійшов передчасних та помилкових в исновків щодо переведення пр ав та обов' язків покупця на позивача.

Колегія також звертає уваг у на те, що позивач звернувся д о господарського суду із від повідним позовом про перевед ення прав покупця за договор ом купівлі-продажу та просив його задовольнити на підста ві ст.ст.16, 777 ЦК України.

Колегія зауважує, що таких п озовних вимог щодо застосува ння у відповідності до полож ень ст.8 ЦК України в якості ан алогії закону ст.362 ЦК України позивачем не заявлялось. В ма теріалах справи відсутні док ази щодо подання позивачем т аких заяв чи подання відпові дних клопотань про вихід суд у за межі позовних вимог для з ахисту своїх прав та інтерес ів. Зокрема, ст.ст. 8, 362 ЦК України позивач заявлені позовні ви моги не обґрунтовував (т.1 а.с.13- 16).

Згідно ч.1 п.2 ст.83 ГПК України г осподарський суд, приймаючи рішення, має право виходити з а межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав ч и законних інтересів позивач ів чи третіх осіб з самостійн ими вимогами на предмет спор у і про це є клопотання заінте ресованої сторони.

Положення вказаної норми с відчать про те, що для виходу с уду за межі позовних вимог не обхідна наявність одночасно двох умов, зокрема, порушення законного права позивача та подання клопотання заінтере сованою стороною про вихід с уду за межі позовних вимог.

Однак, як було встановлено с удовою колегією, відповідне письмове клопотання заінтер есованою стороною про вихід суду за межі позовних вимог н е подавалося. Згідно даних пр отоколів судових засідань ві дповідних усних клопотань в засіданні стороною також не заявлялось.

За таких обставин, господар ський суд, приймаючи рішення щодо переведення на позивач а прав покупця та застосовую чи аналогію закону - ст. 362 ЦК Ук раїни, не правомірно (за відсу тності відповідного клопота ння заінтересованої сторони ) вийшов за межі позовних вим ог, що не відповідає вимогам ч .1 п.2 ст.83 ГПК України.

Матеріали справи також сві дчать про те, що ухвалою Госпо дарського суду м. Києва від 26.11. 2010 було задоволено заяву ТОВ “ Равіс” про вжиття заходів до забезпечення позову. З метою забезпечення позову до вирі шення спору по суті та набран ня рішенням у даній справі за конної сили накладено арешт на нежилі приміщення, що знах одяться за адресою: АДРЕСА_ 1, що належать фізичній особ і - підприємцю ОСОБА_2.

Статтею 68 ГПК України встан овлено, що питання про скасув ання забезпечення позову вир ішується господарським судо м, що розглядає справу, із зазн аченням про це в рішенні чи ух валі.

Отже, питання про скасуванн я забезпечення позову вирішу є суд, який розглядає справу. П ри цьому у разі відмови у позо ві суд у рішенні має зазначит и про скасування забезпеченн я позову. Якщо розгляд справи завершується винесенням ухв али (припинення провадження у справі, залишення позову бе з розгляду), суд зазначає про с касування забезпечення позо ву у відповідній ухвалі.

Враховуючи те, що відсутнім и є підстави для задоволення позовних вимог, застосовані заходи до забезпечення позо ву ухвалою Господарського с уду м. Києва від 26.11.2010 у справі №11 /457 підлягають скасуванню у ві дповідності до положень ст. 68 ГПК України.

Статтями 33, 34 ГПК України пер едбачено, що кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог і запере чень, докази подаються сторо нами та іншими учасниками су дового процесу, господарськи й суд приймає тільки ті доказ и, які мають значення для спра ви, обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватись іншим и засобами доказування.

Подані апеляційні скарги в изнаються обґрунтованими зг ідно ст.ст.33, 34 ГПК України, та пі длягають задоволенню. Оскарж уване у справі рішення Госпо дарського суду м. Києва від 28.01. 2011 р. у справі №11/457 підлягає скас уванню, в позові слід відмови ти.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господ арського процесуального код ексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фіз ичної особи - підприємця О СОБА_2, задовольнити.

2. Рішення Господарського су ду м. Києва від 28.01.2011 р. у справі № 11/457 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Рав іс" (02222, м. Київ, пр-т В. Маяковсько го, 26, ідентифікаційний код 21561949 , п/р №26009301110370 в Лівобережній ПАТ П ІБ м. Києва, МФО 322119) в доход Держ авного бюджету України 25 415 грн . - не повністю сплачене держ авне мито за подання позову. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Рав іс" (02222, м. Київ, пр-т В. Маяковсько го, 26, ідентифікаційний код 21561949 , п/р №26009301110370 в Лівобережній ПАТ П ІБ м. Києва, МФО 322119) на користь Ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент. но мер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АТ „БГ Банк” в м. Києві, МФО 320995) 12 750 грн. - державне мито за пода ння апеляційної скарги. Вида ти наказ.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Рав іс" (02222, м. Київ, пр-т В. Маяковсько го, 26, ідентифікаційний код 21561949 , п/р №26009301110370 в Лівобережній ПАТ П ІБ м. Києва, МФО 322119) на користь У правління оренди та приватиз ації комунального майна вико навчого органу Дніпровської районної у місті Києві ради (ю ридична адреса: 02094, м. Київ, буль вар Праці, 1/1; фактична адреса: м . Київ, вул. Будівельників, 34/1, ід ентифікаційний код 35362506) 42,50 грн. - державне мито за подання а пеляційної скарги. Видати на каз.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Рав іс" (02222, м. Київ, пр-т В. Маяковсько го, 26, ідентифікаційний код 21561949 , п/р №26009301110370 в Лівобережній ПАТ П ІБ м. Києва, МФО 322119) в доход Держ авного бюджету України 12 707,5 гр н. - не повністю сплачене дер жавне мито за подання апеляц ійної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Го сподарському суду м. Києва.

3. Скасувати ухвалу Го сподарського суду м. Києва ві д 26.11.2010, якою були застосовані з аходи до забезпечення позову у справі №11/457.

4. Матеріали справи №11/457 повер нути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинност і з дня її прийняття і може бут и оскаржена до Вищого господ арського суду України протяг ом двадцяти днів.

Головуючий суддя Корсак В.А.

Судді Коршун Н.М.

Нєсв єтова Н.М.