Постанова

від 01.06.2011 по справі 22/90

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2011 № 22/90

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Нєсвєтову Н.М .

Корсакової Г.В.

при секретарі: Кам інська Т.О.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 - за дов. б/н від 22 .01.2011

від відповідача О СОБА_2 - за дов. б/н від 23.06.2010

розглянувши апеляційну ск аргу Фірми «Т.М.М.» - Товариств а з обмеженою відповідальніс тю

на рішення Господарс ького суду міста Києва від 01.04.2 011

у справі № 22/90 (суддя - Самсін Р.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Ласка Лізинг» (далі - ТОВ « Ласка Лізинг»)

до Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальніст ю (далі - Фірма «Т.М.М.» - ТОВ)

про стягнення 32109,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарсько го суду міста Києва від 01.04.2011 у с праві № 22/90 позов задоволено: ст ягнуто з Фірми “Т.М.М.” Товарис тва з обмеженою відповідальн істю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” 30979,28 грн. - основ ного боргу, 780,09 грн. - пені, 199,32 грн . - інфляційних, 150,99 грн. - три пр оценти річних та судові витр ати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач зверну вся до Київського апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ви щезазначене рішення та прийн яти нове рішення, яким у задов оленні позовних вимог відмов ити, посилаючись на порушенн я та неправильне застосуванн я норм матеріального та проц есуального права.

Скаржник в апеляційній ска рзі наголошує на нечинності пунктів 6.1,.6.2,6.4 Договору фінансо вого лізингу № 1288/04/2008 від 11.04.2008р. в ч астинах прив' язки до курсу НБУ для Євро та звертає увагу на відсутність у спірному до говорі ціни, як істотної умов и господарського договору.

Крім того, відповідач посил ається на п. “г” ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регул ювання та валютного контролю ".

Позивач надав відзив на апе ляційну скаргу, в якому проти її доводів заперечує, вважає їх безпідставними та такими , що не підлягають задоволенн ю, рішення суду просить залиш ити без змін.

Ухвалою від 10.05.2011 розгляд спр ави було призначено на 01.06.2011.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційн ого господарського суду від 31.05.2011 №01-23/2/3 введено до складу суд ової колегії замість судді Т каченко Б.О. суддю Нєсвєтову Н .М.

В судове засідання 01.06.2011 пред ставники сторін з' явилися.

Розглянувши у судовому зас іданні апеляційну скаргу, до слідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслуха вши пояснення представників сторін, колегія суддів встан овила наступне:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Ласка Лізинг » звернулось до Господарсько го суду міста Києва з позовом до Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 30979,28 грн. - основн ого боргу, 780,09 грн. - пені, 199,32 грн. - інфляційних, 150,99 грн. - три проце нти річних за Договором фіна нсового лізингу № 1288/04/2008 від 11.04.2008р .

Позивач мотивує позовні ви моги тим, що відповідач ненал ежно виконав свої зобов' яза ння за Договором фінансового лізингу № 1288/04/2008 від 11.04.2008р.

Відповідач у відзиві на поз ов повністю заперечує проти позову та просить залишити й ого без задоволення, посилаю чись на те, що пункти 6.1,6.2,6.4 Догов ору фінансового лізингу №1288/04/2 008 від 11.04.2008р., відповідно до умов якого позивач просить стягн ути з відповідача заборгован ість, є нечинними (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст . 215 Цивільного кодексу Україн и), оскільки вказані пункти в ч астинах прив' язки до курсу НБУ для Євро порушують вимог и, встановлені ст. 99 Конституц ії України, ст.ст. 192, 524 Цивільног о кодексу України, ст.ст. 179, 189, 198 Г осподарського кодексу Украї ни, також у наведеному догово рі відсутня ціна, що суперечи ть вимогам ч. 2 ст. 189 Господарсь кого кодексу України. Крім то го, відповідач вказує, що пози вач вчасно не надав відповід ачу талони про проходження т ехогляду на об' єкт лізингу за спірним договором, а також відповідач вважає невірним розрахунок позовних вимог.

Колегія суддів погоджуєть ся з позицією суду першої інс танції щодо задоволення позо вних вимог з наступних підст ав:

Між Товариством з обмежено ю відповідальністю «Ласка Лі зинг» (позивач у справі, лізин годавець) та Фірмою «Т.М.М.» - ТО В (відповідач у справі, лізинг оотримувач) був укладений До говір фінансового лізингу № 1288/04/2008 від 11.04.2008р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору п озивач зобов' язався придба ти у свою власність техніку, з гідно з встановленою відпові дачем специфікацією продавц я: тип: обладнання; марка, моде ль: ШТЕТТЕР - автобетонозмі шувач АМ 10 FРС (одна одиниця); №: б уде встановлений в акті прий мання - передачі майна; рік в ипуску: 2008; специфікація прода вця: Додаток до Договору купі влі-продажу від 11.04.2008 та передат и його без надання послуг з уп равління та технічної експлу атації відповідачу у якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування з а плату, а відповідач зобов' язався прийняти його на умов ах даного Договору.

Згідно із п. 2.1 Договору майно купується лізингодавцем у п родавця майна (продавець) на у мовах Договору купівлі - про дажу для подальшої передачі його у фінансовий лізинг.

Вартість майна, що передаєт ься позивачем відповідачу, с кладає суму, еквівалентну 48641,00 «у.о.», у тому числі ПДВ у розмі рі 20% - 8106,83 «у.о.», виражена у гривн ях України. Вартість майна (вк лючаючи ПДВ), що передається п озивачем відповідачу у гривн ях, складає суму авансу, внесе ного у відповідності до пунк ту 6.4. Договору, загальна сума п латежу у погашення вартості майна, зазначена у «Графі 4» гр афіку внесення платежів по « Курсу1» та викупну вартість, з азначену у Додатку № 1 до Догов ору по «Курсу1».

01.10.2008 між сторонами було укла дено Додаткову угоду № 1288/04/2008-ДС /2, відповідно до якої сторони виклали Додаток № 1 - Графік в несення платежів у новій реа кції.

Відповідно до п. 6.3 Договору з агальна сума лізингових плат ежів, що підлягають сплаті лі зингоодержувачем лізингода вцю, складає 64064,53 “у.о.”. При цьом у, умовна одиниця, згідно п.6.1 До говору, розуміється як сума, щ о виражена в гривнях України , та є рівною одному Євро по ку рсу згідно п. 6.1.1 Договору.

Для цілей даного Договору в водяться поняття “Курс 1” кур с, встановлений НБУ для одног о Євро на 18.07.2008 р. та “Курс 2” курс , встановлений НБУ для одного Євро на дату, встановлену для проведення лізингового плат ежу згідно Додатку № 1 до Догов ору (Графік внесення платежі в). Поточний лізинговий платі ж, що підлягає оплаті в гривня х, розраховується як добуток Суми лізингового платежу, ви раженої в “у.о.” згідно Графи 3 Додатку № 1 до Договору на від повідну дату здійснення плат ежу, та “Курса 2” (п.п. 6.1.1, 6.1.2 Догово ру).

Згідно із п. 6.5. Договору лізи нгові платежі нараховуються за кожний період строку фіна нсового лізингу. Розмір лізи нгового платежу за кожний пе ріод строку фінансового лізи нгу зазначений у Додатку № 1 до Договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплат и лізингових платежів вказую ться у Графіку внесення плат ежів (п. 6.6 Договору).

Відповідно до п. 6.8 Договору в ідповідач взяв на себе зобов ' язання вносити всі лізинго ві платежі в обсязі та у стро ки, встановлені в графіку вне сення платежів, незалежно ві д виставлених чи отриманих р ахунків лізингодавця, а тако ж незалежно від фактичного в икористання майна, в тому чис лі, в період технічного обслу говування ремонту, втрати ма йна, протягом строку фінансо вого лізингу чи до моменту до строкового припинення догов ору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Дог овору позивачем було передан о відповідачу предмет лізинг у, а саме, автобетонозмішувач АМ 10 FРС.

Внаслідок укладення догов ору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов' язки.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, пр авочином є дія особи, спрямов ана на набуття, зміну або прип инення цивільних прав та обо в' язків.

Відповідно до приписів ст. 6 26 ЦК України договором є домов леність двох або більше стор ін, спрямована на встановлен ня, зміну або припинення циві льних прав та обов' язків. До говір є двостороннім, якщо пр авами та обов' язками наділе ні обидві сторони договору. Д оговір є відплатним, якщо інш е не встановлено договором, з аконом, або не випливає із сут і договору.

В ст. 1 Закону України «Про фі нансовий лізинг» зазначено, що відносини, що виникають у з в'язку з договором фінансово го лізингу, регулюються поло женнями Цивільного кодексу У країни про лізинг, найм (оренд у), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частиною 2 статті 1 Закону Ук раїни «Про фінансовий лізинг » передбачено, що за договоро м фінансового лізингу лізинг одавець зобов'язується набут и у власність річ у продавця (п остачальника) відповідно до встановлених лізингоодержу вачем специфікацій та умов і передати її у користування л ізингоодержувачу на визначе ний строк не менше одного рок у за встановлену плату (лізин гові платежі).

Відповідно до частини 1 стат ті 16 Закону України «Про фінан совий лізинг» сплата лізинго вих платежів здійснюється в порядку, встановленому догов ором.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 З акону України «Про фінансови й лізинг» передбачено, що ліз ингоодержувач зобов'язаний с воєчасно сплачувати лізинго ві платежі.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним нале жним чином (ст. 599 Цивільного ко дексу України).

За змістом статті 526 Цивільн ого кодексу України зобов'яз ання має виконуватись належн им чином відповідно до умов д оговору та вимог Кодексу, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно став ляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний викона ти свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто , якщо інше не встановлено дог овором або законом, не виплив ає із суті зобов'язання чи зви чаїв ділового обороту.

Статтею 629 ЦК України встано влено, що договір є обов' язк овим для виконання сторонами .

Однак, відповідач порушив с вої договірні зобов'язання щ одо здійснення повної та сво єчасної оплати лізингових пл атежів на підставі спірного Договору, а саме: не здійснив о плати за 28,29,30 періоди згідно Гр афіку внесення платежів у за гальній сумі 30979,28 грн. Так, відпо відно до Графіку внесення пл атежів відповідач зобов' яз аний був сплатити за 28 період до 03.11.2010 р., за 29 період до 03.12.2010 р. та з а 30 період до 03.01.2011 р. на загальну суму 30979,28 грн., які позивач визн ачає у якості основного борг у відповідача за Договором ф інансового лізингу № 1288/04/2008 від 11.04.2008р. У даній частині позову в имоги підлягають задоволенн ю, як обґрунтовані.

Відповідно до статті 610 Циві льного кодексу України поруш енням зобов' язання є його н евиконання або виконання з п орушенням умов, визначених з містом зобов' язання (ненале жне виконання).

Згідно частини статті 611 Цив ільного кодексу України у ра зі порушення зобов' язання н астають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном.

В п. 9.5. Договору у разі нездій снення лізингоотримувачем у встановлені Договором строк и оплати встановлених Догово ром платежів, лізингодавець має право вимагати сплати не устойки у розмірі 0,25 % від суми простроченого платежу за кож ний день просрочки платежу в перші п' ять днів прострочк и і 0,5% від суми простороченого платежу за кожен день простр очки платежа, починаючи з шос того дня просрочки, а лізинго отримувач зобов' язується ї ї сплатити.

Суб' єкти господарювання та інші учасники господарськ их відносин повинні виконува ти господарські зобов' язан ня належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов' язання - відпов ідно до вимог, що у певних умов ах звичайно ставляться (ч. 1 ст . 193 Господарського кодексу Ук раїни).

Згідно частини 1 статті 230 Гос подарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господар ські санкції у вигляді грошо вої суми (неустойка, штраф, пен я), яку учасник господарських відносин зобов' язаний спла тити у разі порушення ним пра вил здійснення господарсько ї діяльності, невиконання аб о неналежного виконання госп одарського зобов' язання.

В частині 4 статті 231 Господар ського кодексу України зазна чено, що у разі, якщо розмір шт рафних санкцій законом не ви значено, санкції застосовуют ься в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір с анкцій може бути встановлено договором у відсотковому ві дношенні до суми невиконаної частини зобов' язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відн ошенні до суми зобов' язання незалежно від ступеня його в иконання, або у кратному розм ірі до вартості товарів (робі т, послуг).

Згідно частини 6 статті 232 Гос подарського кодексу України нарахування штрафних санкці й за прострочення виконання зобов' язання, якщо інше не в становлено законом або догов ором, припиняється через шіс ть місяців від дня, коли зобов ' язання мало бути виконано.

Заявлені до стягнення з від повідача 780,09 грн. - пені (за 28 пе ріод з 04.11.2010 до 31.01.2011 р., за 29 період з 04.12.2010 р. по 31.01.2011 та за 30 період з 04.01.2011 р. по 31.01.2011) є обґрунтованими та п ідлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 стат ті 612 Цивільного кодексу Украї ни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не при ступив до виконання зобов' я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільно го кодексу України передбаче но, що боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнен ня з відповідача 150,99 грн. - трь ох процентів річних та 199,32 грн . - інфляційних (за 28 період з 04.11.20 10 до 31.01.2011 р., за 29 період з 04.12.2010 р. по 31 .01.2011 та за 30 період з 04.01.2011 р. по 31.01.2011) є обґрунтованими та підлягают ь задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Відповідно до ст. 34 ГПК Украї ни господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

Обов' язок доказування, ві дповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з тог о, хто посилається на певні об ставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосу ється і відповідача, який мав довести з посиланням на конк ретні письмові докази (ст..32 ГП К України), що ним було виконан о зобов' язання за Договором в повному обсязі та вчасно.

Колегія суддів критично ві дноситься до посилань в апел яційній скарзі на те, що у відп овідача відсутні будь-які зо бов' язання щодо виплати ліз ингових платежів, оскільки у Договорі відсутня ціна, вира жена у гривні, а п.п. 6.1,.6.2,6.4 Догово ру фінансового лізингу № 1288/04/2008 від 11.04.2008р. є нечинними, з наступ них підстав:

Відповідно до частини 5 стат ті 180 Господарського кодексу У країни ціна у господарському договорі визначається в пор ядку, встановленому цим Коде ксом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарс ькому договорі може бути пер едбачено доплати до встановл еної ціни за продукцію (робот и, послуги) вищої якості або ви конання робіт у скорочені ст роки порівняно з нормативним и.

Частиною 2 статті 189 Господар ського кодексу України визна чено, що ціна є істотною умово ю господарського договору. Ц іна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоек ономічних договорах (контрак тах) можуть визначатися в іно земній валюті за згодою стор ін.

Пунктом 1 абзацу 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1998 від 18.12.1998 «Про удосконалення порядку формування цін» вст ановлено, що формування, вста новлення та застосування суб 'єктами підприємництва вільн их цін на території України з дійснюється виключно у націо нальній грошовій одиниці. Вв ажати під час формування цін обґрунтованим врахування ви трат у доларовому еквівалент і лише в частині імпортної ск ладової структури ціни.

Згідно пункту 2.3. Договору в артість майна виражена у гри внях.

В п. 6.1. Договору зазначено, що сторони домовились, що валют ою Договору є умовна одиниця . Під умовною одиницею розумі ється сума виражена в гривня х України та дорівнює одному Євро по курсу, згідно пункту 6 .1.1. Договору.

Статтями 11, 509 Цивільного код ексу України передбачено, що договір є підставою виникне ння цивільних прав і обов' я зків (зобов' язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відпо відно до вказівок закону, дог овору.

Частиною 1 статті 806 Цивільно го кодексу України визначено , що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) пере дає або зобов'язується перед ати другій стороні (лізингоо держувачеві) у користування майно, що належить лізингода вцю на праві власності і було набуте ним без попередньої д омовленості із лізингоодерж увачем (прямий лізинг), або май но, спеціально придбане лізи нгодавцем у продавця (постач альника) відповідно до встан овлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрям ий лізинг), на певний строк і з а встановлену плату (лізинго ві платежі).

Частиною 2 статті 1 Закону Ук раїни «Про фінансовий лізинг » встановлено, що за договоро м фінансового лізингу лізинг одавець зобов'язується набут и у власність річ у продавця (п остачальника) відповідно до встановлених лізингоодержу вачем специфікацій та умов і передати її у користування л ізингоодержувачу на визначе ний строк не менше одного рок у за встановлену плату (лізин гові платежі).

Відповідно до частин 4, 7 стат ті 179 Господарського кодексу У країни при укладенні господа рських договорів сторони мож уть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного в олевиявлення, коли сторони м ають право погоджувати на св ій розсуд будь-які умови дого вору, що не суперечать законо давству. Господарські догово ри укладаються за правилами, встановленими Цивільним код ексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормати вно-правовими актами щодо ок ремих видів договорів.

Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею У країни є гривня.

Визначаючи правовий стату с гривні, вказана норма не вст ановлює сферу її обігу та буд ь-яких обмежень щодо можливо сті використання в Україні г рошових одиниць іноземних де ржав.

Згідно статті 192 Цивільного кодексу України іноземна ва люта може використовуватися в Україні у випадку і в порядк у, встановлених законом.

Частина 1 статті 533 Цивільног о кодексу України встановлює загальне правило, відповідн о до якого грошове зобов'язан ня має бути виконано у гривня х. Між тим, диспозиція норми ча стини 3 цієї ж статті дозволя є використання іноземної вал юти, а також платіжних докуме нтів в іноземній валюті при з дійсненні розрахунків на тер иторії України за зобов'язан нями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законо м. Аналогічний режим викорис тання національної та інозем ної валюти при виконанні гро шових зобов'язань передбачен ий Господарським кодексом Ук раїни.

Так, частиною 2 статті 198 Госп одарського кодексу України в становлено, що грошові зобов 'язання учасників господарсь ких відносин повинні бути ви ражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язанн я можуть бути виражені в іноз емній валюті лише у випадках , якщо суб'єкти господарюванн я мають право проводити розр ахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законо давства. Виконання зобов'яза нь, виражених в іноземній вал юті, здійснюється відповідно до закону.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є ві льними в укладенні договору, виборі контрагента та визна ченні умов договору з урахув анням вимог цього кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, звичаїв ділового обо роту, вимог розумності та спр аведливості.

Стаття 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбач ає, що договір лізингу має бут и укладений у письмовій форм і. Істотними умовами договор у лізингу є: предмет лізингу; с трок, на який лізингоодержув ачу надається право користув ання предметом лізингу (стро к лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яки х за заявою хоча б однієї із ст орін має бути досягнуто згод и. Строк лізингу визначаєтьс я сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього За кону.

Відповідно до статті 524 Циві льного кодексу України зобов 'язання має бути виражене у гр ошовій одиниці України - грив ні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'я зання в іноземній валюті.

Згідно частин 1, 2 статті 533 Цив ільного кодексу України, гро шове зобов'язання має бути ви конано у гривнях. Якщо у зобов 'язанні визначено грошовий е квівалент в іноземній валюті , сума, що підлягає сплаті у гр ивнях, визначається за офіці йним курсом НБУ відповідної валюти на день платежу, якщо і нший порядок її визначення н е встановлений договором або законом чи іншим нормативно -правовим актом.

Отже, чинним законодавство м не заборонено визначати гр ошовий еквівалент зобов'язан ня в іноземній валюті, при цьо му умови договору лізингу мі стять умови щодо здійснення лізингового платежу у гривні .

Щодо посилань відповідача на п. “г” ч. 4 ст. 5 Декрету Кабіне ту Міністрів України "Про сис тему валютного регулювання т а валютного контролю" то слід зазначити, що стаття 5 вказано го Декрету регулює видачу На ціональним банком України ін дивідуальних та генеральних ліцензій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим декретом. Зокрема частин ою 4, на яку посилається відпов ідач, встановлено, що індивід уальні ліцензії видаються ре зидентам і нерезидентам на з дійснення разової валютної о перації на період, необхідни й для здійснення такої опера ції. Індивідуальної ліцензії потребують операції, зокрем а, використання іноземної ва люти на території України як засобу платежу або як застав и (п. “г”). Як свідчать матеріал и справи, всі розрахунки згід но спірного договору здійсню вались сторонами у гривні, а т ому посилання відповідача на вказаний пункт Декрету є без підставними.

Враховуючи викладене, коле гія суддів дійшла висновку, щ о рішення Господарського суд у м. Києва від 01.04.2011 у справі № 22/90 в ідповідає чинному законодав ству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав д ля його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна ск арга є необґрунтованою, а том у задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарськог о суду м. Києва від 01.04.2011 у справі № 22/90 залишити без змін, а апеля ційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - То вариства з обмеженою відпові дальністю - без задоволен ня.

2.Матеріали справи № 22/90 повер нути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Нєсвєтова Н.М.

Корс акова Г.В.