Постанова

від 04.07.2011 по справі 14/240-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "04" липня 2011 р.                                                            Справа № 14/240-09  

  Колегія суддів у складі: головуючий суддя  Черленяк М.І. , суддя  Івакіна В.О.  , суддя   Медуниця О.Є.  

при секретарі Ворона В.С.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - не з’явився

відповідача за первісним позовом –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сумської міської ради  (вх. № 1895С/1-38) на рішення  господарського суду Сумської області від 12 листопада 2010 року у справі № 14/240-09нр

за позовом  Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1, смт. Низи Сумського району Сумської області

до  Сумської міської ради, м. Суми

про  визнання права власності,

та за зустрічним позовом Сумської міської ради, м. Суми

до Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1, смт. Низи Сумського району Сумської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

  ВСТАНОВИЛА:

  Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом в якому просив суд визнати за ним право власності на кухню літера "А" за технічним паспортом площею 12,7 кв.м. та сауну літера "Б" за технічним паспортом площею 56 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1, що споруджені у відповідності до затвердженого проекту та відповідають державним будівельним нормам та правилам.

Рішенням від 06.08.2009 року господарський суд Сумської області по справі № 14/240-09 (суддя Миропольський С.О.) задовольнив позовні вимоги позивача. Визнав за позивачем право власності на кухню літера "А" за технічним паспортом площею 12,7 кв.м. та сауну літера "Б" за технічним паспортом площею 56 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1, що споруджені у відповідності до затвердженого проекту та відповідають державним будівельним нормам та правилам.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2009 р. рішення  господарського суду Сумської області від 06.08.2009 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 25.01.2010 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2009 р. та рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2009 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

При повторному розгляді справи Сумська міська рада подала зустрічний позов до господарського суду Сумської області, в якому просила суд зобов’язати ФОП ОСОБА_1 знести самовільно збудовані кухню літ. "А" за технічним паспортом від 20.03.2009 р. площею 12,7 кв.м. та сауну літ. "Б" за технічним паспортом від 20.03.2009 р. площею 56 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 та звільнити земельну ділянку, привівши її у попередній стан.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12 листопада 2010 року у справі №14/240-09нр (суддя Кіяшко В.І.) первісний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сумської міської ради  про визнання права власності  задоволено повністю.

Визнано за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1  право власності на кухню літера “А”, площею 12,7 кв.м. та сауну літера “Б”  площею 56,0 кв.м, які розташовані в АДРЕСА_1, що спорудженні у відповідності до затвердженого проекту та відповідають державним будівельним нормам та правилам.

В задоволенні зустрічного позову Сумської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про зобов‘язання  знести самовільно збудовані кухню літера “А”, площею 12,7 кв.м. та сауну літера “Б”  площею 56,0 кв.м, які розташовані в АДРЕСА_1 та звільнити земельну ділянку, привівши її у попередній стан, відмовлено.

Відповідач за первісним позовом з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на  порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні господарського суду першої інстанції, обставинам справи, просить рішення господарського суду Сумської області від 12 листопада 2010 року у справі №14/240-09нр  скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі та задовольнити зустрічний позов.

ФОП ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу Сумської міської ради не надала, в судове засідання не з’явилась, про причини неявки не повідомила , хоча була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, про що сідчить поштове повідомення.

14.06.2011 р. Сумська міська рада факсограмою надіслала клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника Сумської міської ради.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,судова колегія встановила наступне.

30.10.2008року між ФОП ОСОБА_1 та Зарічною районною адміністрацією в м.Суми було укладено договір №1 „На утримання прибережних смуг водних об”єктів для організації місць масового відпочинку населення, санітарне очищення та благоустрій в установленому порядку”.

Згідно даного договору Виконавець (позивач) зобов’язаний утримувати прибережну зону ріки Псел ( від будівлі 100м. до лісової посадки 112200кв.м.) за власні кошти в належному санітарному стані, здійснювати іі постійне санітарне очищення, прибирання( п.п.1.2;2.1.1.), виконувати за власні кошти благоустрій прибрежної зони,забезпечувати облаштування території відповідно до вимог паспортів благоустроюмісць масового відпочинку,розробених і затверджених упралінням архитектури та істобудування Сумської міької ради( п. 2.1.2.договору).

Позивач також зобов”язалася  забезпечувати додержання режиму використаня прибережних захисних смуг як природоохоронних територій.Не допускати проїзд по визначеній цим договором території автотранспорту, влаштування автостоянок,тощо(п.2.1.3.).

Виконавець в пункті 2.1.13. договору зобов”язався не встановлювати на території прибережної зони малі архітектурні, а також стаціонарні конструкції(без проектної документації –оформленої згідно законодавства).

Строк дії договору до 15.10.2013р.

Позивач зазначає, що на закріпленій за ним території ним було збудовано кухню та сауну, на які просить визнати право власності.В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що дані об”єкти зведені відповідно до умов договору  про надання послуг, на підставі розробленого спеціалізованою організацією проекту, який був затверджений Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради.На споруджені об”єкти Комунальним підприємством „Сумське бюро технічної інвентаизації” 20 березня 2009 року були виготовлені технічні паспорти.Споруджені об”єкти були підключені до електричної мережі, міських мереж водопроводу та каналізації, а також до газової мережі.

Позивач також посилається на висновок №3101/10 будівельно-технічої експертизи, який складено регіональним судово-експертним бюро 29.10.10, де зазначено, що конструктивні характеристики та об”ємно-планувальна структура збудованих об”єктів,  а саме кухні літ.А-1 та сауни літ.Б-1 по АДРЕСА_1  відповідають встановленим нормамам та правилам.

Відповідач не визнає позовних вимог позивача та звернувся із зустрічною позовною заявою, в якій просить зобов”язати позивача знести самовільно збудовані кухню та сауну.В обгрунтування своїх позовних вимог Сумська міська рада посилається на порушення відповідачем за первісним позовом умов договору,положень ст.ст. 61;212Земельного Кодексу України,ст.89 Водного Кодексу України,положень Закону України „ Про основи містобудування”.

За клопотанням ФОП ОСОБА_1 ( від 02.09.2010р. №9 , а.с. 60 , т.2) господарський суд Сумської області ухвалою від 02.09.2010р. призначив  судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання: 1.чи відповідають споруджені об”єкти за адресою АДРЕСА_1 будівельним нормам і правилам? 2.Чи є вказані споруджені об”єкти об”єктами капітального будівництва?

Згідно висновку експерта № 101/10 від 29.10.2010р. роботи по будівництву кухні і сауни по вул Криничній, б/н виконані з порушенням будівельних норм і правил, а саме:

1)виконання будь-яких будівльних робіт без дозволу відповідних органів,в даному випадку держархбудконтролю (ДАБК) суперечить вимогам, передбаченим у „Положенні №273 про порядок надання дозволу на виконання будівельнихробіт”:п.1.1;п.5.1;

2)фундаменти під будівлі кухні і сауни виконані з різного виду залізобетонних конструкцій висотою 300мм, заглиблених в землю на висоту 200-300 мм і влаштовані без урахування нормативної глибини сезонного промерзання грунтів і навантажень, що не відповідає п.7.1.5; п.7.5.1 ДБН В.2.1.-10-2009”Основи та фундаменти споруд;

3)будівництво кухні і сауни здійснюється з порушенням п.8.56 ДБН 360-92” Містобудування.Планування і забудова міських і сільських поселень”.

Споруджені будівлі: кухня і сауна, які розташовані по вул.Кринічній, б/н в м.Суми відносяться до нерухомого майна і являються об”єктами капітального будівництва. В цілому конструктивні характеристики та об”ємно-планувальна структура збудованих об”єктів відовідають встановленим будівельним нормам і правилам.  Але разом із тим експертом було встановлено, що при будівництві об”єктів було порушено „Положення № 273 про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт” : п.1.1; п.5.1 оскільки роботи з будівництва проведені без дозволу  органів державного архітектурного будівельного контролю; порушено п.7.1.5.; п.7.5.1. ДБН В.2.1-10-2009”Основи та фундаменти споруд”;порушено п.8.56 ДБН 360-92 „Містобудування.Планування і забудова міських і сільських поселень”.( а.с. 96;97; т.2).

Зазначена державна будівельна норма передбачає ,що відстань по горизонталі від інженерних мереж ( водопровід, каналізація) до фундаментів  будівель, споруджень  має бути –5метрів, що не було дотримано ФОП ОСОБА_1.

Посилання в рішенні суду, що оскаржується, на те, що ВАТ „ Сумське машинобудівне науково-виробниче об”єднання ім.М.В.Фрунзе  листом № 16-07/558 від 10.08.210р.,надісланим Сумській міській раді повідомляє, що ФОП ОСОБА_1 гарантувала , що у випадку необхідності ліквідації аварійного прориву ділянки трубопроводу,який знаходиться під її забудовою ніяких претензій при частковій або повній ліквідації будівлі вона мати не буде є неправомірними ,оскільки не мають ніякого правового значення зазначені гарантії.Вони не спростовують факту порушення позивачем за первісним позовом положень п.8.56 ДБН 360-92.

Згідно експертного висновку з правого та лівого боків сауни до будівлі прибудовані два приміщення , які не зазначені в технічному паспорті та в ескізному проекті на сауну( що підтверджується фототаблицею№№13-15)в частині холу облаштований туалет, що також не відповідає технічному паспорту( фото20-21);топка пічі-кам”янки виходить в суміжнез парильною приміщення, яке також відсутнє в технічному паспорті(фото317-25)(а.с.85,т.2).

До матеріалів справи позивачем надано технічні паспорти на кухню і сауну, виготовлені Комунальним підприємством „Сумське міське бюро технічної інвентаризації” станом на 20.03.2009р. Дані технічні паспорти не містять найменування власника. Плани присадибної ділянки, плани поверхів,  мансарди містять позначки  БТІ про те, що проектна і дозвільна документація в БТІ не надана        ( а.с. 18-32).

За змістом договору №1 від 30.10.2011р. це угода про надання послуг з облаштування, благоустрою, санітарного очищення місць відпочинку прибережної зони.Отже позивач не одержував від Сумської міської ради зазначену в договорі територію для комерційного або особистого використання. Позивач не звертався до Сумської міської ради із заявою про відведення зайнятих земельних ділянок під будівництво.

Згідно ч.1 ст.87 Водного Кодексу України для створення сприятливого режиму водних об”єктів, попередження їх забруднення...вздовж річок...встановлюються водоохоронні зони.

Статтею 88 Водного кодексу передбачено що з метою охорони поверхневих водних об”єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок...в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах  річок уздовж урізу води шириною6для малих річок струмків і поточків 25метрів; длясередніх річок -50 метрів;для великих річок –100 метрів.Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунаьній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей ,визначених Водним Кодексом.У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Статтею 61 Земельного Кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних) у тому числі баз відпочинку,дач гаражів  тощо.

В пунктах 2 і 3  Висновку №101/1 судової будівельно-технічної експертизи (дослідницька частина) вказано, що кухня літ.-А загальню площею 12,7 кв.м.з відкритою верандою літ.”а” розташована на земельній ділянці прибережної зони р.Псел на відстані 39,3 м від берега та сауна літ”Б-1” загальною площею 56кв.м., з мансардою розташована на земельній ділянці прибережної зони р.Псел на відстані 21,3 м. від берега(а.с.83; а.с.85).

Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. ( ст. 89 Водного кодексу України). Позивач збудував кухню та сауну на прибережній смузі річки Псел, що є забороненим зазначеними вище нормами Земельного і Водного кодексів.

Отже будівлі, що належать позивачу мають бути видалені з прибережної зони річки Псел.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними(ч.1 т.212Земельного кодексу України).

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які смовільно зайняли земельні ділянки.Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду( частини 2;3 ст. 212 Земельного кодексу України).

Крім того, відповідно до ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій( який діяв на час прийняття оскаржуваного рішення) - право замовника та підрядника на здійснення будівельних робіт,підключення об”єкта будівництва до інженерних мереж та споруд засвідчює дозвіл на виконання будівельних робіт.Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурнобудіельного контролю( частини 1;2 Закону України „Про планування і забудову територій”).

Дозвіл на виконання будівельних робіт у позивача відсутній.

Згідно частини 16 ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” –здійснення будівельних робіт на об”єктах  містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації , а також здійснення не зазначених у дозволі  будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже об”єкти, на які позивач просить визнати право власності є самочинним будівництвом.

Статтею 30-1 Закону України „Про планування і забудову територій” передбачено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об”єктів та видачу інспекціями державного архітектурно-будівельного конролю сертифікату відповідності, який є документом, що засвідчує відповідність  закінченого будіництвом об”єкта проектній документації,державним будівельним нормам, стандатам і правилам.Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об”єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності.

Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об”єктів будівництва забороняється (ч.7 ст.30-1 Закону України „Про планування і забудову територій”).

Згідно ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України –житловий будинок, будівля споруда , інше нерухоме майно  вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані аба будуються на земельній ділянці,що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позивач збудував нерухоме майно  на земельній ділянці, що не була відведена йому для цієї мети, без дозволу на будівництво та без затвердженого проекту, а також з порушеннями будівельних норм і правил зазначених вище та встановлених судовою будівельно - технічною експертизою.

Згідно ч. 2 с. 376 ЦК України –особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Земельна ділянка, на якій знаходиться спірне майно  є комунальною власністю. Сумська міська рада (відповідач по справі) заперечує проти визнання права власності на збудоване нерухоме майно за позивачем.Земельна ділянка не була надана позивачу у встановленому законом порядку під вже збудоване  нерухоме майно. За таких обставин відсутні правові  підстави для визнання права власності  за ФОП ОСОБА_1 на  кухню та сауну збудовані в прибережній зоні ріки Псел по вул. Криничній б/н в м. Суми.

Позовні вимоги за зустрічним позовом є підтвердженими матеріалами справи. Дозвіл на будівництво та розміщення нерухомого майна  позивачу за первісним позовом не надавався, будівництво здійснено без відповідної проектної документації,спірні будівлі не прийняті в експлуатацію. У відповідача(за зустрічним позовом) відсутні документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою під збудованим нерухомим майном.

Доводи Сумської міської ради за апеляційною скаргою приймаються судовою колегією.

Суд першої інстанції безпідставно посилався в своєму рішенні на положення ст.375 ЦК України, яка передбачає, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі і споруди, адже позивач за первісним позовом не є власником земельної ділянки, на якій збудував спірне нерухоме майно.

Норми статтей 316; 319; 392 Цивільного кодексу України, що були положені в основу оскаржуваного рішення є загальними нормами щодо прав власника відносно свого майна та захисту цих прав і не регулюють правовідносини  щодо самовільного будівництва. На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.У задоволенні позовних вимог за первісним позовом слід відмовити, позовні вимоги за зустрічним позовом повинні бути задоволені: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має знести самовільно збудовані кухню літ. "А" за технічним паспортом від 20.03.2009 р. площею 12,7 кв.м. та сауну літ. "Б" за технічним паспортом від 20.03.2009 р. площею 56 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 та звільнити земельну ділянку, привівши її у попередній стан.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 99, 101,  п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду , -

ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу Сумської міської ради від 04.01.2011 р. № 9123/05.01-07 задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 12 листопада 2010 року у справі № 14/240-09нр скасувати.

Прийняти нове рішення:

-          відмовити Фізичній особі  - підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог за первинним позовом.

-          задовольнити зустрічний позов Сумської міської ради.

Фізичній особі  - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) знести самовільно збудовані кухню літ. "А" за технічним паспортом від 20.03.2009 р. площею 12,7 кв.м. та сауну літ. "Б" за технічним паспортом від 20.03.2009 р. площею 56 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 та звільнити земельну ділянку, привівши її у попередній стан.

Судові витрати по справі покласти на позивача за первісним позовом.

Стягнути з Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н незалежності, 2 код 23823253) витрати по сплаті державного мита за подання зустрічної позовної заяви в сумі 85 грн. та за подання апеляційної скарги 42 грн. 50 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Сумської області видати відповідні накази

  Головуючий суддя                                                                Черленяк М.І.

Суддя                                                                                       Івакіна В.О.

            Суддя                                                                                       Медуниця О.Є.

  Повний текст постанови по справі 14/240-09складено та підписано 11.07.2011 р.