2/162(15/207)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.08 Справа № 2/162(15/207)
За позовом Української державної інноваційної компанії в особі Луганського регіонального управління Української державної інноваційної компанії, м. Луганськ
до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець», м. Луганськ
про стягнення 45106 грн. 60 коп.
за зустрічним позовом
Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець», м. Луганськ
до Української державної інноваційної компанії в особі Луганського регіонального управління Української державної інноваційної компанії, м. Луганськ
про визнання неукладеним договір та стягнення 199980 грн.
Суддя Седляр О.О.
при секретарі судового засідання Токінової В.А.,
за участю тягнення 324552 грн. 55 коп.иства "Алчевський металургійний комбінат", м. т", м. представників сторін:
від позивача –Разорьонов Є.М., дов. від 16.01.08 № 75, Андрущенко С.В., дов. від 25.12.07 № 2424,
від відповідача –не прибув ( явка обов'язкова), був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що було зазначено в ухвалі суду від 16.05.08 ,
розглянувши матеріали справи,
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача 45106 грн. 60 коп. з них інфляційні втрати у розмірі 666 грн. 60 коп., які склались за договором про реструктуризацію від 02.09.03 № 15-20/02/09/03.
Позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про визнання неукладеним договір про реструктуризацію № 15-20/02/09/03 від 02.09.03. на підставі якого заявлені вимоги за первісним позовом та стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у сумі 199980 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.07 по даній справі, рішення господарського суду Луганської області від 25.07.06 та постанову Луганського апеляційного господарського суду Луганської області від 02.10.06 було скасовано та справу було передано на новий розгляд.
Позивач неодноразово змінював позовні вимоги відповідно до заяв від 09.08.07 № 258, від 07.12.07 № 405, від 21.04.08 № 142, у зв'язку з чим він збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 66650 грн., яка створилась за договором від 02.09.03 № 15-20/02/09/03, інфляційні нарахування у сумі 24171 грн. 88 коп. та річні у сумі 4101 грн. 33 коп.
Відповідач за первісним позовом до наступного часу відзив на позовну заяву з урахуванням уточнення позовних вимог не надав.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) відповідно до пояснень проти зустрічних позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що предметом договору про реструктуризацію не є зобов'язання, які виникли з інноваційного договору, а є реструктуризація пені та інфляційних нарахувань присуджених до стягнення відповідно до рішення господарського суду Луганської області.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.
З врахуванням заяв позивача щодо збільшення розміру позовних вимог за первісним позовом позовними вимогами слід вважати: стягнення з відповідача заборгованості у сумі 66650 грн., яка створилась за договором від 02.09.03 № 15-20/02/09/03, інфляційних нарахувань у сумі 24171 грн. 88 коп. та річних у сумі 4101 грн. 33 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Луганської області від 30.08.02 у справі №4/217, з урахуванням ухвали від 09.09.02, з відповідача - Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець»стягнуто на користь Української державної інноваційної компанії в особі Луганського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії інфляційні втрати в сумі 109 200 грн. та пеню у сумі 157 430 грн.
Сторонами у справі, Українською державною інноваційною компанією (УДІК) та Державним підприємством «Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець»02.09.03 було складено та підписано договір про реструктуризацію №15-20/02/09/03, за умовами якого сторони домовилися про реструктуризацію пені та інфляційних нарахувань у сумі 266 630 грн. відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 30.08.02, ухвали господарського суду Луганської області від 09.09.02 та наказу від 09.09.02 виданого на виконання рішення суду у справі № 4/217.
Відповідно до п.п. 1.2, 2.1 укладеного договору сторони дійшли згоди щодо реструктуризації суми погашення 266 630 грн. у відповідності до додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору з кінцевим терміном погашення 04.07.06.
Станом на 21.04.08 за відповідачем відповідно до графіку погашення створилась заборгованість за вказаним договором у сумі 66650 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім того, відповідно до умов ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховані відповідачеві інфляційні нарахування у сумі 24171 грн. 88 коп. та річні у сумі 4101 грн. 33 коп. за весь час прострочення, які він теж просить стягнути з відповідача на свою користь.
В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом відповідач у справі посилається на те, що сторони фактично домовилися про реструктуризацію зобов'язань зі сплати пені та інфляційних, які виникли з інноваційного договору від 27.11.97 №004-97, тоді як зобов'язання за останнім припинено згідно з укладеним між сторонами кредитного договору від 04.07.03 № 15-16/04/07/03. У зв'язку з чим, заявник вважає, що зобов'язань, які сторони намагалися розстрочити вже не існувало, тому він вважає, що договір від 02.09.03 № 15/20/02/09/03 є неукладеним та не може бути підставою виникнення обов'язків.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги за зустрічним позовом такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі укладеного договір від 02.09.03 № 15-20/02/09/03 про реструктуризацію (розстрочення) сум присуджених до стягнення за рішенням господарського суду Луганської області по справі № 4/217.
Укладення даного договору, а також зміст його умов цілком відповідає законодавству України. Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу УРСР ( який діяв на час укладання договору), цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Цивільні права і обов'язки виникають з угод передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу УРСР ( який діяв на час укладання договору) угодами визнаються дії громадян або організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вказані норми не забороняють сторонам за наявності взаємної згоди самим визначати свої подальші правовідносини.
У зв'язку з чим суд вважає, обґрунтованими вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про реструктуризацію у сумі 66650 грн.
Щодо стягнення інфляційних витрат на річних за вказаним договором, судом слід зазначити наступне.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до умов укладеного сторонами договору від 02.09.03 № 15-20/02/09/03 (п.1.1) сторони дійшли згоду про реструктуризацію пені та інфляційних нарахувань присуджених до стягнення відповідно до рішення господарського суду Луганської області № 4/217.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України грошовим зобов'язанням залишається сума боргу, яка виникла на підставі зобов'язальних відносин сторін, а не грошові суми, які стягнуті за рішенням суду з боржника на користь кредитора та є наслідками невиконання боржником саме своїх грошових зобов'язань.
На підставі вищевикладеного, первісний позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором про реструктуризацію 66650 грн.; у задоволенню решти позовних вимог слід відмовити.
Вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню, оскільки доводи відповідача у справі про наявність підстав вважати договір неукладеним є помилковими, сторони дійшли згоди до всіх визначених ними істотних умов договору та підписали його.
Крім того, заявлені вимоги за зустрічним позовом не відповідають способам захисту прав передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача по справі у складі: 666 грн. 50 коп. державного мита, а також 82 грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за зустрічним позовом у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача по справі –заявника зустрічного позову.
Зайве сплачене державне мито у сумі 00 грн. 90 коп., перераховане платіжним дорученням від 17.04.08 № 98 підлягає поверненню позивачу у справі.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець», м. Луганськ, вул. Звейнека, б. 145, ідент. код 14314423 на користь Української державної інноваційної компанії в особі Луганського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13/25, ідент. код 25892991 борг у сумі 66650 грн.; витрати зі сплати державного мита у сумі 666 грн. 50 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 82 грн. 85 коп., наказ видати позивачу.
3. У решті у задоволенні вимог за первісним позовом відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити повністю.
5. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідача у справі.
6. Повернути Українській державній інноваційній компанії в особі Луганського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії, м. Луганськ, Коцюбинського, 13/25, ідент. код 25892991 зайво сплачене за платіжним дорученням від 17.04.08 № 98 державне мито у сумі 00 грн. 90 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення скріплене печаткою суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 02.06.08.
Суддя О.О. Седляр
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2008 |
Оприлюднено | 04.07.2008 |
Номер документу | 1773299 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні