Рішення

від 18.06.2008 по справі 9/126-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/126-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.08р.

Справа № 9/126-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська         теплоелектроцентраль"  Дніпропетровська область м.Дніпродзержинськ     

до   Житлово-будівельного кооперативу № 33 Дніпропетровська область

                     м.Дніпродзержинськ      

про стягнення 36535 грн. 06 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Бобир Ю.В.  

Представники:

  Від позивача - Пека З.О. - ю/к, довіреність № 001/028 від 20.11.07р.

   Від відповідача - представник не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

          ВАТ "Дніпродзержинська  теплоелектроцентраль" звернулося у березні 2008 року із позовом до ЖБК № 33, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошову суму 36535 грн. 06 коп. заборгованості. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором № 705 від 20.11.02р.на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Заявою від 05.06.08р. позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку із технічною помилкою у розрахунках і просить стягнути з відповідача суму 28275,07 грн. основного боргу, 5517,01 суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 941,33 грн. 3 % річних, 2438,62 грн. пені, 1979,25 грн. штрафу 7 %, а усього на загальну суму  39151,28 грн.            

Відповідач відзив на позов не надав. Представник Відповідача у судове засідання не з'явився у зв'язку із чим справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору був продовжений головою суду до 18.06.08р.  згідно ст. 69 Господарського процесуального України.

В судовому засіданні 05.06.08р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд -

        встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством „Дніпродзержинська  теплоелектроцентраль” (далі –Позивач) та Житлово-будівельним кооперативом № 33 (далі –Відповідач) був укладений договір № 705 від 20.11.02р. “на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води” на об'єкт Відповідача, який розташований за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Николенко, 11, згідно з умовами якого Позивач зобов'язався постачати потрібну для Відповідача кількість теплової енергії у вигляді гарячої води, а Відповідач зі своєї сторони зобов'язався сплатити вартість отриманої енергії за встановленими тарифами в термін, обумовлений цим договором, а саме: не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяця (пункти 1.1, 4.2.2, 6.1-6.7 Договору).

          Відповідно до пункту 7.3.6 умов вищевказаного Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Відповідач зобов'язався сплатити пеню у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

          Постачання Позивачем теплової енергії та заборгованість Відповідача, що виникла з її оплати за період з грудня 2006 року по березень 2007 року на суму 28275,07 грн. (станом на 01.02.08р.) підтверджується розрахунками Позивача, актами виконання поставки теплової енергії та відповідними пред'явленими Позивачем Відповідачу рахунками на оплату послуг.

          На підставі п. 7.3.6 вищевказаного договору та ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, згідно якої за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості, Позивач нарахував Відповідачу та вимагає стягнення з останнього додатково до суми основного боргу суму 2438,62 грн. пені за період з 20.08.07р. по 20.02.08р. та 1979,25 грн.  штрафу.

За прострочення грошових зобов'язань на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував Відповідачу додатково на суму основного боргу суму 5517,01 грн., на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляції за період з грудня 2006 року по січень 2007 року та 941,33 грн. – 3% річних за період з  10.01.07р. по 20.02.08р., розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком Позивача.

          На час розгляду справи Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості суду не надав, у зв'язку із чим позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно до приписів ст. ст. 525 і 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, зокрема, шляхом застосування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, та штрафу у розмірі семи відсотків від вартості товарів (робіт, послуг), у разі прострочення понад тридцять днів (ч.ч. 2 і 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

          Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання, які були встановлені укладеним із Позивачем договором з оплати наданих йому послуг, чим порушив вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 28275 грн. 07 коп.  основного боргу, 5517 грн. 01 коп. збитків від інфляції, 941 грн. 33 коп. три проценти річних, 2438 грн. 62 коп.  пені  –є  обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Щодо решти позовних вимог то у їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Встановлені ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції, зокрема штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, застосовуються у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо інше не передбачено законом чи договором. За змістом цієї норми вона покликана захищати інтереси держави у тому випадку, коли суб'єкти господарювання, що належать до державного сектора економіки, не передбачили в умовах договору будь-якої відповідальності за порушення своїх господарських зобов'язань і законом також не встановлено певної відповідальності в окремих галузях господарювання.

Умовами укладеного між сторонами договору (пункту 7.3.6) були встановлені певні види відповідальності у вигляді стягнення пені у зв'язку із прострочкою платежів, тому положення частини 2 ст. 231 Господарського кодексу України, не можуть бути застосовані до вищевказаних правовідносин сторін, а позовні вимоги Позивача про стягнення суми 1979,25 грн. –7 % штрафу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 33 на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська  теплоелектроцентраль"  суму 28275 грн. 07 коп.  основного боргу, 5517 грн. 01 коп. збитків від інфляції, 941 грн. 33 коп. три проценти річних, 2438 грн. 62 коп.  пені, 371 грн. 71 коп. витрат на держмито, 112 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення підписано 23.06.08р.