Рішення

від 27.09.2006 по справі 45/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/202

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.09.06 р.                                                                              Справа № 45/202

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Триплекс”,

ЄДРПОУ 20244069, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми

                           „Кутейніковський агропродукт”, ЄДРПОУ 30905512, с. Кутейникове

про стягнення 52 050 грн. 11 коп.

Суддя     Б.Д. Плотніцький  

при секретарі судового засідання Івашура О.А.

Представники:  

Від позивача: Мірошник В.О. – дов.

Від відповідача: Ауксутіс Е.С. -  дов.

В засіданні суду брали участь  

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Триплекс”, м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Кутейніковський агропродукт”, с. Кутейникове, про стягнення 52 050 грн. 11 коп., в тому числі основна заборгованість – 39 864 грн. 68 коп., пеня – 7 295 грн. 23 коп., 3% річних – 3 785 грн. 64 коп., курсова різниця вартості товару – 1 104 грн. 56 коп.

Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, заявою №471 від 27.09.2006р., із зарахуванням однорідних вимог, зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача курсову різницю вартості товару у сумі 1 104 грн. 56 коп., інфляцію у сумі 2 581 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 1 203 грн. 87 коп. та пеню у сумі 3 772 грн. 98 коп., а всього у сумі 8 663 грн. 18 коп.  

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по договору №113-СХ/01.10.2004р. від 01.10.2004р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, рахунки – фактури, видаткові накладні та довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та у відзиві на позову заяву б/н від 04.09.2006р., відзиві на уточнення до позовних вимог б/н від 19.09.2006р. просить припинити провадження в частині стягнення основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині, в іншій частині вимоги позивача вважає необґрунтованими, тому просить відмовити в задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

01.10.2004р. між позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Триплекс”, та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма „Кутейніковський агропродукт”, був укладений договір поставки за №113/СХ/01.10.04.

За умовами даного договору позивач зобов'язаний поставити відповідачу товар, найменування, кількість та ціна якого визначені у специфікаціях.

Відповідач, в свою чергу, повинен прийняти поставлений йому товар та своєчасно і у повному обсязі сплатити вартість отриманого товару.

На виконання умов договору позивач протягом 01.10.2004р. – 31.12.2005р. згідно із видатковими накладними №ТРо-002629 від 22.11.2004р., №ТРо-000424 від 28.02.2005р., №ТРо-001006 від 06.05.2005р., №ТРо-001160 від 24.05.2005р., №ТРо-001160 від 24.05.2005р., №ТРо-001289 від 06.06.2005р., №ТРо-001651 від 14.07.2005р. та №ТРо-001736 від 22.07.2006р. поставив відповідачу товар на загальну суму 62 083 грн. 73 коп.

Товар, що був визначений у цих видакових накладних, відповідачем був отриманий на підставі довіреностей серія ЯИП №936952 від 09.11.2004р., серія ЯИП №937076 від 28.02.2005р., серія ЯИЦ №075326 від 06.05.2005р., серія ЯИЦ №075351 від 23.05.2005р., серія ЯИЦ №075370 від 06.06.2005р. та серія ЯКМ №343428 від 14.07.2005р.

Пунктом 3.3. договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р. передбачений обов'язок відповідача сплатити вартість поставленого йому товару протягом трьох каледарних днів з моменту поставки, шляхом банківського переводу грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідачем частково вартість отриманого товару була перерахована, проте несплаченою залишилась сума 39 864 грн. 68 коп.

Сторонами були обумовлені випадки прострочення платежу, зокрема п.5.4 договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р. встановлює обов'язок відповідача у випадку прострочки оплати товару сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожен день прострочки.

Оскільки відповідачем всупереч умовам договору вартість поставленого на його адресу товару не була сплачена, позивачем нарахована пеня у сумі 3 772 грн. 98 коп.

Крім цього, позивач з урахуванням вимог ст.625 Цивільного кодексу України нарахував та пред'явив до стягнення інфляцію у сумі 2 581 грн. 77 коп. та три проценти річних у сумі 1 203 грн. 87 коп.

Одночасно, за умовами п. 3.2 договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р. про поставку товару передбачено, що ціна товару та інші суми, що підлягають сплаті позивачу, є базовими та визначаються на дату поставки. Проте, у випадку збільшення курсу ЄВРО, розрахунок за товар здійснюється відповідачем за згодою позивача на підставі базових ставок, встановлених видатковими накладними по наступній формулі:

Х2= (У2:У1) х Х1, де:

Х1 – базові ціни (зазначені у видаткових накладних) в національній валюті України на час відпуску товару;

У1 – курс ЄВРО до валюти України на дату видаткової накладної;

У2 – курс ЄВРО до валюти України , визначеної на дату здійснення оплати відповідачем;

Х2 – загальна сума до сплати.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивачем нарахована курсова різниця вартості товару у сумі 1 104 грн. 56 коп.

Відповідач проти позову заперечує. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на відсутність предмету спору в частині стягнення основної заборгованості у сумі 39 864 грн. 68 коп., вважаючи вимоги договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р. в частині сплати отриманого товару виконаними у повному обсязі.

В підтвердження своїх доводів відповідачем надані платіжні доручення №3439 від 15.03.2006р. на суму 7 629 грн. 61 коп. (рахунок №676 від 14.03.2006р.), №709 від 04.05.2006р. на суму 2 472 грн. 29 коп. (рахунок №798 від 25.03.2006р.), №755 від 16.05.2006р. на суму 2 000 грн. 00 коп. (рахунок №798 від 25.03.2006р.), №783 від 25.05.2006р. на суму 2 000 грн. 00 коп. (рахунок №798 від 25.03.2006р.), №892 від 21.06.2006р. на суму 1 000 грн. (рахунок №798 від 25.03.2006р.), №898 від 26.06.2006р. на суму 1 000 грн. (рахунок №798 від 25.03.2006р.), №952 від 05.07.2006р. на суму 1 000 грн. 00 коп. (рахунок №676 від 14.03.2006р.), №1052 від 02.08.2006р. на суму 26 492 грн. 97 коп. (часткова оплата за отриману вакцину відповідно до накладної №1651 від 14.06.2006р.).

Одночасно проти нарахованої пені, інфляції та трьох процентів річних заперечує.

Щодо стягнення курсової різниці вартості товару у сумі 1 104 грн. 56 коп. заперечує, посилаючись на відсутність згоди з його боку.

Позивачем заявою №471 від 27.09.2006р. були зменшені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у сумі 39 864 грн. 68 коп.

Підставою для зменшення вимог в цій частині стало зарахування сплаченої відповідачем суми в рахунок виконання грошових зобов'язань по договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р. на основну суму боргу - 39 864 грн. 68 коп.

Тому позивач просить стягнути з відповідача курсову різницю вартості товару у сумі 1 104 грн. 56 коп., інфляцію у сумі 2 581 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 1 203 грн. 87 коп. та пеню у сумі 3 772 грн. 98 коп., а всього у сумі 8 663 грн. 18 коп.  

В останньому судовому засіданні 28.09.2006р. відповідачем письмових  заперечень щодо стягнення інфляції у сумі 2 581 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 1 203 грн. 87 коп. та пені у сумі 3 772 грн. 98 коп. не надано, проте представник відповідача заперечує проти стягнення курсової різниці вартості товару у сумі 1 104 грн. 56 коп.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивачем відповідно до видаткових накладних №ТРо-002629 від 22.11.2004р., №ТРо-000424 від 28.02.2005р., №ТРо-001006 від 06.05.2005р., №ТРо-001160 від 24.05.2005р., №ТРо-001160 від 24.05.2005р., №ТРо-001289 від 06.06.2005р., №ТРо-001651 від 14.07.2005р. та №ТРо-001736 від 22.07.2006р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 39 864 грн. 68 коп. (з урахуванням часткової оплати).

Факт отримання товару з боку відповідача не заперечується та підтверджується підписами останнього на вказаних видаткових накладних та довіреностями на отримання цінностей серія ЯИП №936952 від 09.11.2004р., серія ЯИП №937076 від 28.02.2005р., серія ЯИЦ №075326 від 06.05.2005р., серія ЯИЦ №075351 від 23.05.2005р., серія ЯИЦ №075370 від 06.06.2005р. та серія ЯКМ №343428 від 14.07.2005р.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При дослідженні матеріалів справи, судом було встановлено, що згідно  п. 3.3. договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р. відповідач повинен сплатити вартість поставленого йому товару протягом трьох каледарних днів з моменту поставки шляхом банківського переводу грошових коштів на рахунок позивача.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч умовам договору та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав.

Оскільки визначені договором зобов'язання з боку відповідача не виконані, позивачем з урахуванням п. 5.4 нарахована та пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожен день прострочки.

Також, стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, позивачем нараховані та пред'явлені до стягнення інфляція у сумі 2 581 грн. 77 коп. та три проценти річних у сумі 1 203 грн. 87 коп.

Розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, а також таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

В матеріалах господарської справи наявні листи як позивача, так і відповідача (№590-03/352 від 26.09.2006р. та №470 від 27.09.2006р.) згідно з якими між підприємствами досягнута домовленість про зарахування сплачених відповідачем грошових коштів у сумі 40 905 грн. 02 коп. в рахунок погашення заборгованості по договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р.

Оскільки дана домовленість була досягнута між сторонами після порушення провадження по цій справі, господарський суд вважає, що відповідачем підтверджена наявність заборгованості перед позивачем по договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р.

Крім цього, господарський суд дійшов до висновку про правомірність нарахованих позивачем відповідачу у зв'язку із несвоєчасною сплатою вартості товару інфляції у сумі 2 581 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 1 203 грн. 87 коп. та пені у сумі 3 772 грн. 98 коп.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення курсової різниці вартості товару у сумі 1 104 грн. 56 коп., господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що під час підписання договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р. (п.3.2) сторонами досягнута домовленість  про те, що ціна товару та інші суми, що підлягають сплаті позивачу, є базовими та визначаються на дату поставки. Проте, у випадку збільшення курсу ЄВРО, розрахунок за товар здійснюється відповідачем за згодою позивача на підставі базових ставок, встановлених видатковими накладними по наступній формулі:

Х2= (У2:У1) х Х1, де:

Х1 – базові ціни (зазначені у видаткових накладних) в національній валюті України на час відпуску товару;

У1 – курс ЄВРО до валюти України на дату видаткової накладної;

У2 – курс ЄВРО до валюти України , визначеної на дату здійснення оплати відповідачем;

Х2 – загальна сума до сплати.

Одночасно, господарський суд звертає увагу, що дана формула може бути застосована для розрахунку курсової різниці вартості товару у випадку згоди на це іншої сторони.

Як стверджує відповідач, з його боку згоди не було надано.

Господарський суд дійшов до висновку, що позивачем, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, доказів, які б підтверджували виконання п.3.2 договору №113-СХ/01.10.2004 від 01.10.2004р. в частині надання згоди відповідачем для такого нарахування, суду не надано.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи викладене, вважаючи частину позовних вимог позивача доведеними та обгрунтованими матеріалами справи, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача курсової різниці вартості товару у сумі 1 104 грн. 56 коп., інфляції у сумі 2 581 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 1 203 грн. 87 коп. та пені у сумі 3 772 грн. 98 коп.  підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

За таких підстав, керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Триплекс”, м. Дніпропетровськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Кутейніковський агропродукт”, с. Кутейникове, про стягнення курсової різниці вартості товару у сумі 1 104 грн. 56 коп., інфляції у сумі 2 581 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 1 203 грн. 87 коп. та пені у сумі 3 772 грн. 98 коп., а всього у сумі 8 663 грн. 18 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Кутейніковський агропродукт”, с. Кутейникове на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Триплекс”, м. Дніпропетровськ, пеню у сумі 3 772 грн. 98 коп., 3% річних у сумі 1 203 грн. 87 коп., інфляцію у сумі 2 581 грн. 77 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 260 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 59  грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

В частині стягнення курсової різниці вартості товару у сумі 1 104 грн. 56 коп.  відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 02.10.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.