ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 27/115 05.07.11
За позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Основа»
до Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «УніКредіт Лізинг»
про визнання частково недійсним договору фінансового лізингу № 717-LD від
21.07.2008 року.
Суддя Дідиченко М. А .
Секретар Приходько Є . П.
Представники:
від позивача О СОБА_1 - представник за довір еністю від 01.04.2011 року;
від відповідача ОСОБА_2 - представник за дові реністю від 11.10.2011 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарсь кого суду міста Києва переда ні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Основа»до Товариства з об меженою відповідальністю «У ніКредіт Лізінг»про визнанн я частково недійсним договор у фінансового лізингу № 717-LD від 21.07.2008 року, в частині визначенн я частини суми лізингових пл атежів, що не є імпортною скла довою ціни, яка підлягає спла ті в еквіваленті долару США.
Вимоги позивач обґрунтову є тим, що встановлення в уклад еному між ТОВ «УніКредіт Ліз инг»та ТОВ «Основа»договорі фінансового лізингу № 717-LD від 21.07.2008 року лізингових платежів та ціни договору в еквівален ті іноземної валюти не відпо відає вимогам чинного законо давства України, зокрема ст.с т. 180, 189 ГК України та Постанові К МУ № 1998 від 18.12.1998 року «Про удоско налення порядку формування ц ін».
Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 30.05.2011 року бу ло порушено провадження у сп раві та призначено розгляд н а 20.06.2011 року.
Представник позивача у суд ове засідання 20.06.2011 року не з' я вився, вимоги ухвали суду не в иконав проте через загальний відділ діловодства Господар ського суду міста Києва пода в клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.06.2011 року п одав письмовий відзив на поз ов, у якому проти позовних вим ог заперечував, посилаючись на те, що нормами чинного зако нодавства України, зокрема с т. ст. 524, 533 ЦК України, передбаче но право сторін договору виз начати в іноземній валюті ек вівалент узгодженого ними гр ивневого розміру лізингових платежів. Прямої заборона на вираження гривневого еквіва ленту лізингових платежів в іноземній валюті законодавс тво України не передбачає.
Ухвалою суду від 20.06.2011 року ро згляд справи відкладено на 05.0 7.2011 року.
Представник позивача в суд овому засіданні 05.07.2011 року пода в витребувані судом докази, п озовні вимоги підтримав у по вному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.07.2011 року п ідтримав подані у попередньо му засіданні заперечення.
Розглянувши подані предст авниками сторін документи і матеріали, вислухавши предст авників сторін, всебічно і по вно з' ясувавши фактичні обс тавини, на яких ґрунтується п озов, об' єктивно оцінивши д окази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21.07.2008 року між Товариств ом з обмеженою відповідальні стю «УніКредіт Лізинг» (нада лі лізингодавець) та Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю «Основа»(надалі лізинг оодержувач) було укладено до говір фінансового лізингу № 717-LD (надалі договір), відповідн о до п. 1.1 якого відповідач бер е на себе зобов' язання прид бати предмет лізингу (вантаж ний автомобіль КАМАЗ, 3 шт., нап івпричіп СЗАП, 3 шт., які зазнач ені в додатку № 1 до договору „ Специфікація”) у власність в ід продавця та передати пред мет лізингу у користування п озивачу на строк та на умовах , визначених договором.
Як вбачається з умов того ж пункту договору, ціна предме та лізингу становить еквівал ент 318 556, 71 доларів США в тому чис лі ПДВ, що на день підписання д оговору дорівнює 1 541 814, 48 грн. в т ому числі ПДВ. В разі зміни кро с-курсу на дату підписання ак ту приймання-передачі ціна п редмета лізингу, так само як і графік лізингових платежів (додаток № 2 до договору), мають бути відповідно змінені в де нь підписання акту приймання -передачі.
Згідно із п. 1.3 договору, стро к лізингу починається з дати передачі та закінчується в о станню дату платежу, зазначе ну у додатку № 2 до цього догов ору, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Лізи нгоодержувач не має права од носторонньо розірвати цей до говір до закінчення строку л ізингу.
Пунктом 7.1 договору встанов лено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати плат ежів визначені в графіку ліз ингових платежів у додатку № 2 до цього договорі, який є йог о невід'ємною частиною. Коміс ійна винагорода лізингодавц я розраховується на базі міс яця з 30 днів та року з 360 днів.
Додатком № 2 до договору сто ронами погоджено графік лізи нгових платежів, які визначе ні у еквіваленті долару США.
Із змісту п. 7.6 договору вбача ється, що сума лізингового пл атежу, що зазначається в пові домленні про лізинговий плат іж, визначається по офіційно му курсу обміну гривні до дол ару США Національного банку України на дату повідомлення .
Відповідно до п. 7.7 договору, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізинг ові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку № 2 до цього договору на рахунок , зазначений в розділі 16 цього договору, в сумі, яка визначен а в повідомленні про лізинго вий платіж.
Положеннями 9.1 договору вст ановлено, що всі платежі, що на лежать до сплати лізингоодер жувачем за цим договором виз начені в еквіваленті і сплач уються у валюті, згідно з п. 7.6 т а п. 7.7.
На виконання умов договору лізингодавець передав, а ліз ингоодержувач прийняв у кори стування визначений договор ом предмет лізингу, що підтве рджується наявними в матеріа лах справи актами приймання- передачі від 30.09.2008 року та від 06.1 0.2008 року.
Спір у справі виник у зв' яз ку із невідповідністю, на дум ку позивача, договору вимога м чинного законодавства, оск ільки лізинговий платіж вста новлено у еквіваленті інозем ної валюти, а тому є підстави д ля визнання правочину недійс ним згідно ст. ст. 203, 215 Цивільног о кодексу України.
Оспорюваний договір є дого вором фінансового лізингу, а тому правове регулювання сп ірних правовідносин здійсню ється в т.ч. положеннями § 1 гла ви 58 Цивільного кодексу Украї ни, ст. 292 Господарського кодек су України та Закону України "Про фінансовий лізинг".
Відповідно до ч.1 статті 292 Го сподарського кодексу Україн и лізинг - це господарська дія льність, спрямована на інвес тування власних чи залучених фінансових коштів, яка поляг ає в наданні за договором ліз ингу однією стороною (лізинг одавцем) у виключне користув ання другій стороні (лізинго одержувачу) на визначений ст рок майна, що належить лізинг одавцю або набувається ним у власність (господарське від ання) за дорученням чи погодж енням лізингоодержувача у ві дповідного постачальника (пр одавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періоди чних лізингових платежів.
Згідно ст. 806 Цивільного коде ксу України за договором ліз ингу одна сторона (лізингода вець) передає або зобов'язуєт ься передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у кори стування майно, що належить л ізингодавцю на праві власнос ті і було набуте ним без попер едньої домовленості із лізин гоодержувачем (прямий лізинг ), або майно, спеціально придба не лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно д о встановлених лізингоодерж увачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний ст рок і за встановлену плату (лі зингові платежі). До договору лізингу застосовуються зага льні положення про найм (орен ду) з урахуванням особливост ей, встановлених цим парагра фом та законом. До відносин, по в'язаних з лізингом, застосов уються загальні положення пр о купівлю-продаж та положенн я про договір поставки, якщо і нше не встановлено законом.
Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" перед бачає, що за договором фінанс ового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у влас ність річ у продавця (постача льника) відповідно до встано влених лізингоодержувачем с пецифікацій та умов і переда ти її у користування лізинго одержувачу на визначений стр ок не менше одного року за вст ановлену плату (лізингові пл атежі).
Передача відповідачем пре дмету лізингу в лізинг позив ачу підтверджується матеріа лами справи.
Із змісту договору фінансо вого лізингу № 717-LD від 21.07.2008 року в бачається, що останній місти ть визначені ст. 6 Закону Украї ни "Про фінансовий лізинг" іст отні умови.
Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивіль ного Кодексу України підстав ою недійсності правочину є н едодержання в момент вчиненн я правочину стороною (сторон ами) вимог, які встановлені ча стинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодек су. Якщо недійсність правочи ну прямо не встановлена зако ном, але одна із сторін або інш а заінтересована особа запер ечує його дійсність на підст авах, встановлених законом, т акий правочин може бути визн аний судом недійсним (оспорю ваний правочин).
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мат и необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його в нутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним.
Представник позивача не за перечує, що договір підписан о уповноваженою особою, а зве рнення з позовом зумовлене н епогодженням із визначенням ціни договору та лізингових платежів в еквіваленті дола ру США. Позивач вказує на неза конність визначення ціни дог овору та лізингових платежів в еквіваленті долару США.
Згідно із ст. 629 Цивільного ко дексу України договір є обов 'язковим для виконання сторо нами, а зміст ст. 16 Закону Украї ни "Про фінансовий лізинг" та н орми договору передбачають о бов' язок позивача сплачува ти на користь відповідача лі зингові платежі, порядок обч ислення яких погоджено сторо нами при підписанні договору .
Відповідно визначеного ст оронами в договорі терміну, е квівалент означає будь-яку с уму в доларах США, яка підляга є перерахунку в гривню із зас тосуванням певного курсу.
Із тексту договору та додат ку №2 до нього (графік лізингов их платежів) вбачається, що ст оронами погоджено сплата ліз ингових платежів у еквівален ті долару США.
Згідно з ст. 99 Конституції Ук раїни грошовою одиницею Укра їни є гривня.
Разом з тим, визначаючи прав овий статус гривні, вказана н орма Конституції України не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можл ивості використання в Україн і грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 Цивільно го кодексу України законним платіжним засобом, обов'язко вим до приймання за номіналь ною вартістю на всій територ ії України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна вал юта може використовуватися в Україні у випадках і в порядк у, встановлених законом.
Статтею 524 Цивільного кодек су України передбачено, що зо бов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - г ривні. Сторони можуть визнач ити грошовий еквівалент зобо в'язання в іноземній валюті.
Умовами договору (п. п. 7.6, 7.7, 9.1 та додаток №2 (графік лізингових платежів)) правомірно визнач ено грошовий еквівалент в ін оземній валюті.
Згідно з ст. 533 Цивільного код ексу України грошове зобов'я зання має бути виконане у гри внях. Якщо у зобов'язанні визн ачено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що під лягає сплаті у гривнях, визна чається за офіційним курсом відповідної валюти на день п латежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи інш им нормативно-правовим актом . Використання іноземної вал юти, а також платіжних докуме нтів в іноземній валюті при з дійсненні розрахунків на тер иторії України за зобов'язан нями допускається у випадках , порядку та на умовах, встанов лених законом.
Відповідно до ст.198 Господар ського кодексу України плате жі за грошовими зобов'язання ми, що виникають у господарсь ких відносинах, здійснюються у безготівковій формі або го тівкою через установи банків , якщо інше не встановлено зак оном. Грошові зобов'язання уч асників господарських відно син повинні бути виражені і п ідлягають оплаті у гривнях. Г рошові зобов'язання можуть б ути виражені в іноземній вал юті лише у випадках, якщо суб'є кти господарювання мають пра во проводити розрахунки між собою в іноземній валюті від повідно до законодавства. Ви конання зобов'язань, виражен их в іноземній валюті, здійсн юється відповідно до закону.
Крім того, ст. 3 Декрету Кабін ету Міністрів України від 19.02.19 93 р. №15-93 "Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю" передбачено, що валюта Ук раїни є єдиним законним засо бом платежу на території Укр аїни, який приймається без об межень для оплати будь-яких в имог та зобов'язань.
Відповідно до статті 35 Зако ну України "Про Національний банк України" гривня (банкнот и і монети) як національна вал юта є єдиним законним платіж ним засобом на території Укр аїни.
Положеннями п. п. 7.6, 7.7, 9.1 догово ру та графіком лізингових пл атежів передбачено здійснен ня платежу в гривні, та позива чем не заперечується, що плат ежі за договором здійснювали ся в гривні.
Таким чином, з огляду на нав едене, суд приходить до висно вку, що чинним законодавство м України не забороняється в изначення розміру зобов' яз ання в гривні як грошового ек віваленту цього зобов' язан ня в іноземній валюті.
Не містить приписів, які б м істили заборону щодо виражен ня розміру лізингових платеж ів у еквіваленті іноземної в алюти і Закон України "Про фін ансовий лізинг", який є спеціа льним щодо регулювання право відносин, які виникають з дог оворів фінансового лізингу.
Посилання позивача на пост анову Кабінету Міністрів Укр аїни "Про удосконалення поря дку формування цін" від 18.12.1998 р. № 1998 відхиляється судом, оскіль ки відповідно до ч. 1 ст. 92 Конст итуції України виключно зако нами України встановлюються , зокрема, статус національно ї валюти, а також статус інозе мних валют на території Укра їни.
Незважаючи на те, що розмір лізингових платежів за догов ором встановлюється у еквіва ленті іноземної валюти, спла та лізингових платежів за до говором здійснюється саме у гривнях, а тому посилання поз ивача на невідповідність дог овору положенням чинного зак онодавства є безпідставним.
За таких обставин, суд прихо дить до висновку про необхід ність відмови в задоволенні позовних вимог з визначених у позові підстав у повному об сязі.
Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України судові витрати по кладаються на позивача.
На підставі викладено го та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Госп одарського процесуального к одексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову від мовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не бу ло подано. У разі подання апел яційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після розгляду с прави апеляційним господарс ьким судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання 11.07.2011 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2011 |
Оприлюднено | 25.08.2011 |
Номер документу | 17847768 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд міста Києва
Дідиченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні