Рішення

від 13.07.2011 по справі 13/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/203

13.07.11

За позовом   Приватного підприємства "Укртехно"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбудпостач"  

про стягнення заборгованості в розмірі 168 782,40 грн.

                                                                                           Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача      ОСОБА_1 –дов. № 3 від 04.07.2011 р.,

                            ОСОБА_2 –дов. № 3 від 04.07.2011 р.

від відповідача  не з’явився

В судовому засіданні 13.07.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Укртехно" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбудпостач"  про стягнення заборгованості в розмірі 168 782,40 грн.

17.06.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/203, витребувано документи та докази і сторін зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 13.07.2011 року.

У судове засідання, призначене на 13.07.2011 року, з’явилися представники позивача, на виконання вимог суду надали витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 року Приватного підприємства "Укртехно" (надалі –позивач, постачальник) та   Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбудпостач" (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір № 01/02/08 від 01.02.2010 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник, згідно із заявкою покупця передає йому у власність, а покупець приймає та оплачує обладнання (товар) в асортименті, кількості та по цінах попередньо погоджених між сторонами

Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна кількість товару, що поставляється за Договором остаточно визначається згідно заявок покупця, та фактично прийнятої кількості товару. Поставка товару здійснюється згідно заявки покупця та узгоджується виставленням рахунку-фактури (п. 3.1 Договору).

Як передбачено п. 6.1 Договору, оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем, згідно наданих рахунків постачальником протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.  

На виконання умов Договору у відповідності до Специфікацій, які є невід’ємними частинами Договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 053 777,73 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними № УТ-0000062 від 27.05.2010 року, № УТ-0000080 від 27.07.2010 року, № УТ-0000086 від 20.08.2010 року,  № УТ-0000090 від 09.09.2010 року та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (належним чином засвідчені копії накладних та довіреностей долучені до матеріалів справи).

Проте відповідач, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 912 070,00 грн., у зв’язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість  в розмірі 141 707,73 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 12.04.2011 року з вимогою погасити заборгованість в розмірі 141 707,73 грн.

Проте зазначена претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 141 707,73 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 14 379,08 грн. пені.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2 сторони передбачили, що за прострочення оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного платежу за кожен день прострочення, до повного розрахунку.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на те, що період за який позивачем нараховано пеню перевищує 6 місяців, судом здійснено перерахунок. За розрахунком суду, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 11 012,44 грн., визначена виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням дати виникнення зобов’язання щодо оплати суми боргу, та розрахована судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім суми основного боргу та пені позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2 776,05 грн. 3% річних та 9 919,54 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 2 776,05 та  інфляційних втрат в розмірі 9 919,54 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того позивач просив стягнути відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 16 800,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Згідно з ст. 12 Закону  України  "Про адвокатуру”, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 16 800,00 грн., позивач надає в якості доказів Угоду про надання юридичної (адвокатської) допомоги від 01.06.2011 року, укладений між позивачем та адвокатом Варишко Петром Васильовичем, свідоцтво Варишко П.В. про право на заняття адвокатською діяльністю № 2932/10 від 22.09.2005 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 071612 на підставі угоди № 8 на суму 16 800,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо  стягнення витрат на послуги адвоката є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 141 707,73 грн. основного  боргу, 2 776,05 грн. 3% річних та 9 919,54 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення 14 379,08 грн. пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 11 012,44 грн.

Витрати на послуги адвоката, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбудпостач" (01042.м.Київ, вул.Патріса Лумумби, 5, 03151.м.Київ,пр-т Повітрофлотський, 56-а, код ЄДРПОУ 36460590) з будь-якого виявленого під час примусового виконання рішення державним виконавцем рахунку на користь Приватного підприємства "Укртехно" (03186, м. Київ, вул. Клемента, 25, 03022 вул. Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 24570133) 14 1707 (сто сорок одна тисяча сімсот сім), 73 грн. - боргу, 9 919 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять),54 грн. - інфляційних втрат, 2 776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість),05 грн. - три проценти річних, 11 012 (одинадцять тисяч дванадцять),44 грн. - пені, 1 654 (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири),16 грн. - державного мита, 16 464 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири),89 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 231 (двісті тридцять одна),39 грн. - витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                     І.Д. Курдельчук

дата складення 18.07.2011 року