Постанова

від 22.07.2011 по справі 6/19-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "18" липня 2011 р.                                                            Справа №  6/19-10  

  Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

прокурора –Пилипенко О.Г., посвідчення № 17 від 11.01.2011 р.

позивача –ОСОБА_1, довіреність №  573/07-02/01 від 18.07.2011 р.

1-го відповідача –не з’явився

2-го відповідача –ОСОБА_2, довіреність від 07.07.2011 р., ОСОБА_3 довіреність від 21.01.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача  (вх. №2575С/1-38)  на рішення господарського суду Сумської області від 16.05.2011 р. по справі № 6/19-10

  за позовом  Прокурора Ковпаківського району м. Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради, м. Суми

до 1. Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “ВЖРЕУ-3”, м. Суми;

2. Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Суми

про  визнання недійсним договору купівлі-продажу

  встановила:

  Прокурор Ковпаківського району м. Суми звернувся до господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради до Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “ВЖРЕУ-3 та Приватного підприємця ОСОБА_4, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 145,0 кв.м., укладений між ліквідатором Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “ВЖРЕУ-3”Мальованим О.П. та ППФО ОСОБА_4 від 13.07.2009 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.05.2011 р. по справі № 6/19-10  (головуючий суддя Лугова Н.П., суддя Моїсеєнко В.М., суддя Соп‘яненко О.Ю.) позов задоволено. Визнано недійсним укладений 13.07.2009 р. між ліквідатором Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “ВЖРЕУ-3”Мальованим О.П. та ППФО ОСОБА_4 договір купівлі-продажу приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 145,0 кв.м. Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Щодо першого відповідача,  Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “ВЖРЕУ-3”, провадження у справі припинено.

Другий відповідач, ПП ОСОБА_4, із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить це рішення господарського скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову  прокурора відмовити.

Представник другого відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Прокурор в судовому засіданні  проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а  оскаржуване рішення –без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу другого відповідача.

Перший відповідач представника для участі в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце  його проведення, у зв»язку з чим справа розглядається за його відсутності за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та другого відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права,колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.12.2005 р. порушено провадження у справі про банкрутство Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла “ВЖРЕУ-3(першого відповідача.)

Постановою господарського суду Сумської області від 25 грудня 2006 року  у справі № 6/134-05 Державне підприємство по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-3»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мальованого Олександра Павловича, який має ліцензію Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції серії АВ № НОМЕР_1 від 21.09.2006 р.

13.07.2009 р. в процедурі ліквідації першого відповідача між територіальною  громадою міста  Суми  в особі  ліквідатора  Державного комунального підприємства по  експлуатації  та ремонту  житла «ВЖРЕУ -3» арбітражного керуючого   Мальованого О.П.  та фізичною  особою -  ОСОБА_4-другим відповідачем   було  укладено договір купівлі -  продажу нежитлового приміщення, згідно з умовами якого територіальна громада м. Суми Суми  в особі  ліквідатора  ДКП по  експлуатації  та ремонту  житла «ВЖРЕУ  - 3»Мальованого О.П.-продавець зобов»язується передати другому відповідачу –покупцю підвальне  приміщення  площею  145,0  кв.м. розташованого   у житловому  будинку  по  АДРЕСА_1.

16.04.2010р. до зазначеного  договору було  внесено  зміни в назві продавця,  а  саме зазначено, що продавцем підвального  приміщення  площею  145,0  кв.м. розташованого   у житловому  будинку  по  АДРЕСА_1 є Державне  комунальне  підприємство по експлуатації  та ремонту  житла  «ВЖРЕУ -  3»в особі   ліквідатора Державного комунального підприємства по експлуатації  та ремонту  житла  «ВЖРЕУ -  3»арбітражного  керуючого Мальованого О.П.

Прокурор просить визнати зазначений договір недійсним на підставі ч. 1 статті 215  ч.  1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України, у зв»зку з тим,що цей договір суперечить вимогам чинного законодавства та вчинений арбітражним керуючим Мальованим О.П. при відсутності у нього  необхідного обсягу повноважень.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що зазначений договір спрямований на  відчуження  нерухомого майна, яке перебуває  у комунальній власності. Виходячи з положень ч. 1 статті 172 Цивільного кодексу України, ч. 3 статті 140  Конституції України, ч. 1 статті 10, п. 16  ч. 4 статті  4 , ст. 42  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»повноваженнями по відчуженню спірного майна  наділений власник- територіальна громада м.Суми в особі Сумської міської ради.Оскільки  в даному випадку відсутнє будь-яке рішення  Сумської міської ради щодо делегування арбітражному керуючому Мальованому О.П. повноважень на укладення правочинів щодо відчуження спірного майна  у останнього був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, що суперечить ч.  1 та ч. 2 статті 203 Цивільного кодексу України, статті 658 Цивільного кодексу України ст.ст. 30, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім цього прокурор в обґрунтування позову посилається на те, що спірне майно є комунальною власністю територіальної громади міста Суми, належало  державному комунальному підприємству по експлуатації  та ремонту  житла  «ВЖРЕУ -  3»на праві повного господарського відання і відноситься до Державного житлового фонду, у тому згідно зі статтею 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом» та п. 9 ст.8 «Про приватизацію державного житлового фонду»не підлягало включенню до ліквідаційної маси цього підприємства та повинно бути передано у комунальну власність, а тому спірний договір суперечить також зазначеним  вимогам закону.

Другий відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається зокрема на наступне.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатором першого відповідача Мальованим О.П. було вжито заходів щодо виявлення майнових активів підприємства-банкрута та включено їх до  ліквідаційної маси.

За результатами  зазначених дій ліквідатора було встановлено, що підприємство другого відповідача має  у власності серед іншого спірне  нерухоме майно- нежитлове підвальне  приміщення  площею  145,0  кв.м. розташоване   у багатоквартирному  житловому  будинку  по  АДРЕСА_1, яке є власністю територіальної громади міста Суми та належить підприємству першого відповідача на праві повного господарського відання.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного  господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної  маси, за винятком об»єктів житлового  фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об»єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються  в порядку, встановленому  законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

На підставі статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»нежитлове приміщення підвалу приміщення  площею  145,0  кв.м. розташоване   у багатоквартирному  житловому  будинку  по  АДРЕСА_1, яке є власністю територіальної громади міста Суми та належить підприємству першого відповідача на праві повного господарського відання було включено до складу ліквідаційної маси та реалізовано, про що укладено спірний договір.

Відповідно до ч. 2 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом  постанови про визнання  підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження  органів управління  банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Оскільки першого  відповідача  визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражним керуючим Мальованого О.П.і спірне нежитлове приміщення належало першому відловідачу на праві повного господарського  відання, то відповідно до наведених положень законодавства власник спірного майна-територіальна громада міста Суми з моменту визнання першого відповідача банкрутом втратила свої повноваження щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним майно.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження органів управління банкрута та реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом.

Отже, вважає другий відповідач, згідно з наведеною статтею, з моменту визнання  першого відповідача банкрутом  до ліквідатора Мальованого О.П.  перейшли права управління спірним майном та він не тільки мав право, а й був зобов»язаний діяти  від імені територіальної громади м. Суми як вищого органу управління банкрутом укладати правочини щодо відчуження майнових активів, що належать банкруту на праві повного господарського відання, в тому числі щодо спірного майна.

Також другий відповідач  вказує на те, що відповідно до абз.7 ст. 4 Житлового Кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, а тому спірне нежитлове підвальне приміщення не належить до житлового фонду і  повинно було  включатись до ліквідаційної маси.

Прокурор  з позовом у даній справі звернувся в інтересах Сумської міської ради, яка не заперечувала  проти відчуження спірного приміщення другому відповідачу, про що зазначено зокрема  в довідці Управління майном комунальної власності Сумської міської ради № 1077/01-09 від 08.07.2009 р.

Місцевий господарський суд, в обґрунтування свого висновку про задоволення позовних вимог послався на наступне.

Перший  відповідач на момент укладення  оскаржуваного  договору діяв як  ліквідатор  на підставі  постанови господарського   суду  Сумської  області  по справі  №  6/134-05  від  25.12.2006р. про визнання  банкрутом  ДКП  по експлуатації  та ремонту  житла  «ВЖРЕУ -  3»відповідно до якої  було  відкрито  ліквідаційну  процедуру та  призначено ліквідатором  банкрута  Мальованого О.П. та у  відповідності  до  Закону  України  «Про  відновлення платоспроможності  боржника  або  визнання його  банкрутом».

Згідно зі статутом  Державного  комунального  підприємства  по експлуатації  та ремонту житла  ВЖРЕУ  -3, зареєстрованого 11.05.2009р. відділом  державної  реєстрації  суб’єктів  підприємницької  діяльності Сумської  міської ради  за № 4095. Згідно з п.1.1. статуту підприємство створене  Сумською міською радою  («Засновником»)  на основі власності  Сумської  міської  територіальної  громади.

Зокрема, у  відповідності  до  п.5.1. Статуту, майно підприємства  складають  основні фонди, оборотні  кошти та інші  цінності,  передані  «Засновником» у  відповідності  до закону  та цього  статуту.

Пунктом  5.2. статуту  передбачено, що майно  підприємства  належить  йому  на праві  повного  господарського відання.  Крім того, згідно  п.  5.4. статуту,  майно підприємства  є власністю  «Засновника»  і належить підприємству  на праві  повного  господарського  відання.

Відповідно  до ч.1  ст. 172  Цивільного кодексу України,  територіальні  громади набувають і  здійснюють  цивільні  права та обов’язки  через   органи місцевого   самоврядування у межах  їхньої  компетенції, встановленої  законом.

Вказана норма  в  імперативному  порядку  встановлює,  що у  цивільних  правовідносинах  від  імені  територіальних  громад діють   органи  місцевого самоврядування, а матеріалами  справи підтверджуються  відсутність  рішень  уповноваженого органу  в особі Сумської  міської  ради щодо  факту  передачі  спірного  майна ДКП  по експлуатації  та ремонту  житла  «ВЖРЕУ -  3»з правом  володіння  та розпорядження  майном.           

Право  власності на спірне  майно визнано за територіальною громадою м.Суми, що підтверджується  витягом  з реєстру  прав  власності  на нерухоме  майно №  22454564 від 13.04.2009р.  виданого  КП  «Сумське міське  бюро технічної  інвентаризації».

Таким  чином, підвальне  приміщення, розташоване  за адресою  м.Суми, вул.  Соборна,  27,  площею  145,0  кв.м. на  момент  укладення  спірного  договору належало  до комунальної  власності  територіальної  громади міста Суми.              

Зважаючи на наведене, в момент  вчинення спірного   продавець -  Державне  комунальне  підприємство по експлуатації  та ремонту  житла  «ВЖРЕУ -  3»в особі   ліквідатора Державного комунального підприємства по експлуатації  та ремонту  житла  «ВЖРЕУ -  3»Мальованого О.П. не мало  відповідного  обсягу  цивільної  дієздатності, що є підставою для визнання його недійсним відповінодо до ч. 1-3 статті 203 та  статті 215 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

Статтею  215  Цивільного кодексу України  передбачено,  що підставою  недійсності  правочину є  недодержання  в момент  вчинення правочину  стороною (сторонами) вимог, які встановлені  частинами  першою -  третьою, п’ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Частинами 1, 2  ст. 203  Цивільного кодексу України передбачено, що зміст  правочину  не може  суперечити  цьому  Кодексу,  іншим актам  цивільного   законодавства, а також   моральним  засадам  суспільства;  особа, яка   вчиняє  правочин,  повинна  мати  необхідний  обсяг  цивільної  дієздатності.

Як було наведено вище постановою господарського суду Сумської області від 25 грудня 2006 року  у справі № 6/134-05 Державне підприємство по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-3»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мальованого Олександра Павловича, який має ліцензію Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції серії АВ № НОМЕР_1 від 21.09.2006 р.

Цією ж постановою зобов»язано арбітражного керуючого Мальованого О.П.  після проведення ліквідаційної процедури полати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Відповідно до частини  ч статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом  постанови про визнання  підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження  органів управління  банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припиняються повноваження власника майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до  статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з часу призначення його судом набуває  прав керівника банкрута  та приймає до свого відання майно банкрута, виконує функції з управління і розпорядження майном банкрута, реалізовує майно банкрута з метою задоволення  вимог реєстрових кредиторів.

Зважаючи на ці норми, з дня прийняття господарським судом Сумської області постанови  від 25 грудня 2006 року  у справі № 6/134-05 (а.с. 35 т. 1) повноваження власника спірного майна щодо цього майна, повноваження органів управління  першого відповідача щодо управління цим майном припинилися. Одночасно до арбітражного керуючого Мальованого О.П.  перейшли повноваження щодо управління та розпорядження цим майном в ліквідаційній процедурі, а тому посилання прокурора, з якими погодився місцевий господарський суд про необхідність прийняття  рішення Сумської міської ради щодо надання згоди на відчуження ліквідатором Мальованим О.П. спірного майна є безпідставними.

Важливим  етапом ліквідаційної процедури є формування ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до складу ліквідаційної маси включаються всі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності  або праві повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури.Виключення з даного правила передбачені ст. 26 , ч. 2 ст. 30 цього Закону.

Згідно зі статтею 32  Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»після завершення всіх розрахунків з кредиторами  ліквідатор надає до господарського суду звіт і ліквідаційний баланс, до якого  додаються; дані інвентаризації, відомості  про реалізацію об»єктів ліквідаційної маси із посиланням на договори купівлі-продажу; акти приймання-передачі майна.Господарський суд приймає ухвалу про затвердження звіту ліквідатора.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду  Сумської області від 11.05.2010 р затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ліквідаційна процедура завершена

Отже спірний договір купівлі-продажу був об»єктом дослідження у процедурі банкрутства першого відповідача.Даний договір є складовою ліквідаційного балансу, затвердженого ухвалою господарського суду Сумської області від 11.05.2010 р., яка не оскаржувалась та набула законної сили.

Тому господарський суд, в провадженні якого знаходилася справа про банкрутство першого відповідача, в межах своєї компетенції вирішив  питання щодо обґрунтованості внесення спірного приміщення до ліквідаційної маси банкрута.

В ліквідаційній процедурі суд розглядає скарги на дії учасників цієї процедури, а також на дії арбітражного керуючого, в тому числі щодо правомірності  внесення  певного майна  до складу ліквідаційної маси(ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Дії ліквідатора Мальованого О.П. щодо формування ліквідаційної маси в процедурі ліквідації першого відповідача не оскражувалися (згідно з поясненнями в судовому засіданні 18.07.2011 р. представника другого відповідача, прокурор дані пояснення не спростував) Ухвала  про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора не оскаржувалась.

Отже подання прокурором  позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення, що увійшло до ліквідаційної маси є неправильним способом захисту прав, що тягне за собою відмову в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія також враховує, що уповноважений орган власника майна банкрута - Харківська міська рада приймала участь у процедурі банкрутства першого відповідача, що підтверджується протоколами засідання комітету кредиторів  від 21.01.2009 р. та від 11.12.2008 р.

На даних засіданнях вирішувалось в тому числі питання щодо порядку продажу майна банкрута з урахуванням думки Сумської міської ради, інтересів орендарів, що здійснили поліпшення майна (а.с. 67-69, т.1). З протоколу засідання комітету кредиторів  від 11.12.2008 р. вбачається, що н авиконання розпорядження міського голови від 07.11.2008 р. № 1078 проіедено  інвентаризацію майна територіальної громади, що що належить банкрутам ВЖРЕУ № 1-7 на праві повного господарського відання (а.с. 71-72, т. 1).

Окрім цього слід зазначити, що з позовом у даній справі прокурор звернувся  інтересах держави в особі Сумської міської ради, як уповноваженого органу власника спірного майна. Однак Сумська міська рада поданий позов не підтримує з тих самих підстав, на які посилається другий відповідач в обґрунтування своїх заперечень. Крім цього в обґрунтування своєї позиції  Сумська міська рада надала довідку управління майном  комунальної власності  Сумської міської ради від 08.07.2009 р. № 1077/01-09 в якій зазначено, що Управління не заперечує  проти відчуження спірного майна другому відповідачу -приватному підприємцю ОСОБА_4

Окрім того,  як було наведено вище, питання обґрунтованості внесення спірного приміщення до ліквідаційної маси банкрута було вирішено господарським судом в процедурі банкрутства  першого відповідача, тому судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірне майно перебувало у повному господарському віданні першого відповідача (а.с. 43,т.1), а згідно зі статтею 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до складу ліквідаційної маси включаються всі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності  або праві повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури.

Виключення щодо включення такого майна до ліквідаційної маси встановлено цією статтею зокрема щодо  об»єктів житлового  фонду,  які в разі банкрутства підприємства передаються  в порядку, встановленому  законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Судова колегія погоджується з доводами позивача та  другого відповідача що оскільки  відповідно до абз.7 ст. 4 Житлового Кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, спірне нежитлове підвальне приміщення не належить до житлового фонду і тому могло бути включено до ліквідаційної маси.

Зважаючи на це доводи прокурора щодо порушенні при укладенні спірного договору вимог статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо заборони включення до ліквідаційної маси об»єктів житлового фонду є безпідставними.

Окрім цього частиною   2 статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Спірне майно, як зазначалося вище, було продано за спірним договором на виконання постанови господарського суду про визнання першого відповідача банкрутом.

З наведених вище обставин  вбачається, що підстави для визнання спірного правочину  недійсним відсутні. Місцевий господарський суд внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального права дійшов неправильного висновку про задоволення позову, у зв»язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині  визнання договору недійсним.

Разом із тим судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі стосовно першого відповідача, у зв»язку із його ліквідацією та припиненням державної реєстрації (а.с. 8,т.2).

Керуючись статтею 99, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104 статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

  ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу  другого відповідача задовольнити.

Рішення  господарського суду Сумської області від 16 травня 2011 року по справі № 6/19-10 скасувати в частині  визнання  договору купівлі-продажу від 13.07.2009 р.  недійсним та прийняти нове рішення, яким  в позові в цій частині відмовити.

В частині припинення провадження у справі відносно першого відповідача рішення залишити без змін.

  Головуючий суддя Медуниця О.Є.

 Суддя Івакіна В.О.  

  Суддя                                                                               Пелипенко Н.М.

  Постанову складено в повному обсязі та підписано  21.07.2011 р.