Постанова

від 14.07.2011 по справі 5/178-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р. Справа № 5/178-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О. , суддя Кравець Т.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 08.02.2011 р. (копія долучена),

відповідача -ОСОБА_2., дов. № 93/10/18-Н від 11.08.2010 р. (у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» (вх. №2055С/2-6)

на рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2011 р. у справі

№ 5/178-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек», м. Суми

до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

про розірвання договорів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Агротек», звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою (а.с. 2-4), в якій просить розірвати та визнати такими, що припинили свою дію, договори застави та додаткові угоди до них, укладені між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання зобов 'язань по кредитному договору № 010/051/433 від 23.01.2003 року, а саме: договір застави від 24.01.2003 р. і додаткові угоди до нього від 02.03.2004 р., 30.11.2004 р. та договір застави від 28.08.2003 р. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.04.2011 р. у справі № 5/178-09 (суддя Лущик М.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду від 26.04.2011 р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. При цьому, апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято в результаті невірного застосування норм матеріального права (а саме статей 593, 598, 604 Цивільного кодексу України, статей 16, 35-38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») та порушення норм процесуального права -статей 24, 32, 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 6203 від 20.06.11 р.), з урахуванням наданого через канцелярію суду на виконання ухвали про відкладення розгляду справи від 21.06.2011 р. обґрунтування позиції по справі (вх. № 6774 від 12.07.2011р.), просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю, а рішення суду першої інстанції від 26.04.2011 року залишити без змін.

При цьому, Банк вказує, що мирова угода від 10.02.2005 року укладена в іншому суб 'єктному складі ніж зобов 'язання по кредитному договору № 010/051/433 від 23.01.2003 р., а отже не є новацією в розумінні ст. 604 ЦК України, а тільки продовжує термін виконання боржником свого зобов 'язання по кредитному договору, не припиняє його дії та не скасовує додаткових зобов 'язань, що забезпечують виконання основного зобов 'язання по кредитному договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та її розгляд призначено на 21 червня 2011 року.

У зв 'язку із необхідністю витребувати у сторін додаткові письмові пояснення по справі, розгляд справи було відкладено на 14 липня 2011 року об 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі (з урахуванням наданих через канцелярію суду на виконання ухвали про відкладення розгляду справи письмових обґрунтувань, вх. № 6390 від 29.06.2011 р.), а представник відповідача підтримав відзив на апеляційну скаргу.

Дослідивши та перевіривши в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи, докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 23 січня 2003 року між СП «Агротек»(змінена назва якого ТОВ «Агротек, а.с. 11), позивачем у справі) та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(змінена назва якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі заступника директора Сумської обласної дирекції (відповідач у справі) був укладений Кредитний договір № 010/051/433 (далі -Договір, а.с. 12-14), відповідно до умов якого кредитор надав позивачеві кредит у сумі 730.000,00 грн. зі сплатою 24% річних, зі строком погашення згідно графіка (додаток № 1), що є невід 'ємною частиною договору, кінцевий строк якого збігає 23.01.2004 року.

30 вересня 2004 року були укладені Додаткові угоди до Кредитного договору (а.с. 15-16), якими був змінений ліміт кредитування до 1.281.000,00 грн., строк дії Кредитного договору був пролонгований до 15 березня 2005 року.

Для забезпечення виконання зобов 'язань за Кредитним договором 24 січня 2003 року між сторонами був укладений нотаріально посвідчений Договір застави (а.с. 17-18), з наступними додатковими угодами (а.с. 19-20), та нотаріально посвідчений Договір застави від 28 серпня 2003 року (а.с. 21-23).

Матеріали справи свідчать, що під час дії зазначеного Кредитного договору, 02 серпня 2004 року господарським судом Сумської області було порушено справу № 7/96-04 про визнання банкрутом позивача (СП «Агротек»), введено процедуру розпорядження майном (а.с. 24).

27 січня 2005 року ухвалою господарського суду Сумської області у справі № 7/96-04 було затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого, зокрема, включено вимоги відповідача, забезпечені заставою, у розмірі 1.340.951,49 грн. (а.с. 25-26).

10 лютого 2005 року між Банком в особі генерального директора Федоренко В.В. та комітетом кредиторів позивача в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_1 було укладено мирову угоду № 1 (а.с. 27-29), з урахуванням додаткової угоди (а.с. 30).

У відповідності до п. 1 вказаної мирової угоди строк погашення боргу перед конкурсним кредитором, вимоги якого забезпечені заставою та включені до реєстру вимог кредиторів, а саме - АППБ «Аваль»в особі Сумської обласної дирекції в розмірі 1.340.951,79 грн., розстрочується на п'ять років. В разі додаткових надходжень коштів на рахунки боржника з інших джерел на протязі 2005-2009 років та при умові достатності обігових коштів на сплату податків та зборів (обов'язкових платежів)та страхових внесків, виплати зарплати та оплати загальновиробничих витрат, боржник зобов'язується направляти решту коштів на дострокове виконання мирової угоди (погашення заборгованості по кредитному договору перед СОД АППБ «Аваль»).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.04.2005 року у справі № 7/96-04 було затверджено мирову угоду від 10.02.2005 р. та припинено провадження у справі.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, він вважає, що його зобов 'язання по Кредитному договору припинились та виникли нові зобов 'язання по мировій угоді. Отже, апелянт стверджує, що внаслідок зазначених обставин відбулась новація договору згідно ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, у зв 'язку з чим новація основного зобов 'язання припинила дію додаткових зобов 'язань, оскільки умовами мирової угоди забезпечення основного зобов 'язання або продовження договорів застави не передбачено.

Обґрунтовуючи позовну заяву про розірвання договорів застави, ТОВ «Агротек»звертав увагу суду на те, що неодноразово усно та письмово вимагав від відповідача письмово підтвердити припинення дії договорів застави, але Банк заперечував припинення їх дії.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що укладена мирова угода не є новацією в розумінні статті 604 Цивільного кодексу України. Оскільки укладена в іншому суб 'єктному складі, ніж зобов 'язання по Кредитному договору.

З даними висновками господарського суду Сумської області погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов 'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов 'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов 'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов 'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов 'язковим для виконання сторонами.

З огляду на приписи статті 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України вказує на те, що договір є відповідно розірваним або зміненим у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Вказана норма Цивільного кодексу України кореспондується із ст. 188 ГК України, у відповідності до якої зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В якості підстави для розірвання договорів, апелянт вказує статтю 604 Цивільного кодексу України, згідно частини 2 якої зобов 'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов 'язання новим зобов 'язанням між тими ж сторонами (новація).

Відповідно до ч. 4 ст. 604 ЦК України новація припиняє додаткові зобов 'язання, пов 'язані з первісним зобов 'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що новацію характеризують певні ознаки, а саме: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов 'язання та щодо умов нового зобов 'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов 'язання; припинення всіх додаткових зобов 'язань; виникнення між тими ж суб 'єктами нового зобов 'язання.

Тобто новація є угодою тих самих сторін про те, що первісне зобов 'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов 'язальне правовідношення.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2004 року № 6/173 було роз 'яснено, що головним критерієм розмежування новації є мета та наслідки укладення угоди про припинення зобов 'язання. У випадку новації сторони шляхом заміни предмета чи способу виконання основного зобов 'язання припиняють його і заміняють його новим зобов 'язанням.

Оскільки нове зобов 'язання скасовує старе, то новація припиняє всі додаткові зобов 'язання, що забезпечують виконання колишнього зобов 'язання, якщо сторони не обумовили, що додаткові зобов 'язання продовжують свою дію.

До того ж, господарським судом Сумської області у справі № 7/96-04 розглядалась заява ПАТ «Райффайзен банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції про розірвання мирової угоди від 10.02.2005 р., укладеної між банком та СП «Агротек». За результатами розгляду вказаної заяви місцевим господарським судом було встановлено, що такої мирової угоди в природі не існує, оскільки ухвалою господарського суду Сумської області від 04.04.2005 р. було затверджено мирову угоду від 10.02.2005 р., укладену між комітетом кредиторів в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_1 та боржником - спільним українсько - американським агротехнологічним підприємством "Агротек" у формі товариства з обмежено відповідальністю в особі Генерального директора Федоренко В.В.

При цьому Положення про Сумську обласну дирекцію ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" затверджено рішенням спостережної ради № СР -23 від 17.10.2006 р., в силу чого вона не могла бути стороною по мировій угоді, укладеній 10.02.2005 р.

Ухвала господарського суду Сумської області від 30.08.2010 року у справі № 7/96-04 оскаржена не була та набрала законної сили.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

А отже факти, встановлені господарським судом при розгляді вищевказаної заяви відповідача, відповідно до ст. 35 ГПК України, не доводяться знову при вирішенні спору між цими ж сторонами.

До того ж слід зазначити, що навіть умови мирової угоди не припиняють дію кредитного договору, а лише розстрочують виконання зобов 'язання за кредитним договором, які забезпечені спірними договорами.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з 'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв 'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено жодних порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення .

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Сумської області від 26.04.11 р. у справі № 5/178-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 липня 2011 року.