Рішення

від 27.05.2011 по справі 24/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/6

27.05.11

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі

                     Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                  Комунального підприємства "Індустріальне"

                     Солом"янської районної у м. Києві ради

про                стягнення 422 260,20 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача:       ОСОБА_1 (Дов.  № ДО7/210/06/25-2 від  25.06.2010р.)

                               ОСОБА_2 (Дов. №7/2010/09/23-7 від  23.09.2010р.)

Від відповідача:  ОСОБА_3 (Дов.  від 11 квітня  2011р.)

                              ОСОБА_4. (Дов. від 10.01.2011р.)

У судовому засіданні 27 травня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Індустріальне" Солом"янської районної у м. Києві ради (далі –відповідач) 422 260,20 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких 359 068,42 грн. –основної заборгованості, 48 808,06 грн. –інфляційних втрат та 14 383,72 грн. –відсотків річних за договором №8764040 від 01.10.08р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2011р. порушено провадження у справі № 24/6 та призначено справу до розгляду на 28.03.2011р.

Ухвалами господарського суду м. Києва від 28.03.2011р. та від 18.04.2011р. розгляд справи було відкладено в зв’язку з необхідністю наданя додаткових доказів.

У судовому засіданні 13.05.2011р. оголошено перерву до 27.05.2011р.

У судовому засіданні 27.05.2011р. представник позивача надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №6270 від 04.03.2011р. Представник відповідача проти позову заперечував, вказуючи на необґрунтований, на його думку, розрахунок позовних вимог.

Представник позивача також звернувся до суду з клопотанням про зміну назви позивача по справі з акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на публічне акціонерне товариство "Київенерго", в зв’язку із перейменуванням підприємства.

Вказане клопотання господарським судом задоволено.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

01.10.2008 року позивачем - акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (за договором - енергопостачальна організація) та комунальним підприємством "Індустріальне" Солом’янської районної у м. Києві ради (за договором - споживач), був укладений договір №8764040 (надалі - договір №8764040) на постачання теплової енергії.

Відповідно до вказаного договору енергопостачальна організація прийняла обов’язок на умовах передбачених договором здійснювати постачання відповідачу теплової енергії у гарячій води, а споживач зобов’язався своєчасно оплачувати вартість спожитої енергії.

Обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків, умови припинення подачі енергії встановлені сторонами в додатках до договору №8764040.

Відповідно до п. 3 договору №8764040 та звертання-доручення до нього, визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом та по приладах обліку згідно договірних навантажень.

Згідно п. 9 додатку №2 до договору №8764040,  споживач щомісячно з 12 до 15 числа отримує від МВРТ-6, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який підписує та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

На виконання договору позивач, в період з 01.10.2008р. по 01.02.2011р. поставив теплову енергію на загальну суму 2 291 883,65 грн., а відповідач прийняв та оплатив її вартість на загальну суму 1 932 815,23 грн., що підтверджується даними показників приладів обліку, за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, обліковими картками та довідками про нарахування за теплову енергію, а також зведеними актами за спожиту теплову енергію для потреб центрального опалення за вказаний період, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення взятих зобов’язань, вартість поставленої теплової енергії у визначені договором строки не оплатив і на момент звернення з позовом до суду за відповідачем по договору №8764040 існує заборгованість в сумі 359 068,42 грн.

Заперечення проти позову комунальне підприємство "Індустріальне" Солом’янської районної у м. Києві ради обґрунтовувало тим що розрахунки за одержану теплову енергію надходять до позивача не через поточний рахунок відповідача, внаслідок чого він позбавлений можливості впливати на стан виконання зобов’язання.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 10 Додатку №2 до договору визначено, що споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач підтвердив факт поставки теплової енергії відповідачеві та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобов’язань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 359 068,42 грн.

Оскільки, відповідно  до  ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити факт повної оплати вартості одержаної енергії товару покладається саме на відповідача.

Відповідач у відзивах на позовну заяву зазначив що вважає необґрунтовано завищеними тарифи, що застосовувалися АЕК "Київенерго" в обліковий період з грудня 2008р. по лютий 2009р.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, оскільки правовідносини між сторонами по справі виникли на підставі укладеного ними договору №8764040 від 01.10.08р., положення якого і визначають їх права та обов’язки, а також відповідальність за невиконання договору.

Відповідно до додатку №2 від 01.10.2008 р. до договору №8764040 розрахунки за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Управлянням цінової політики КМДА, затвердженими розпорядженнями КМДА від 30.05.2007р. № 643, за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ.

Факт постачання відповідачу за період з 01.10.2008р. по 01.02.2011р. теплової енергії в обсягах, передбачених додатком №1 до договору №8764040 від 01.10.08р., підтверджується обліковими картками, відомостями обліку за вказаний період, підписаними представниками відповідача та іншими матеріалами справи.

Відповідач не надав суду жодних доказів невиконання позивачем додатку №2 до договору №8764040 при обрахуванні ним вартості поставленої теплової енергії, а також доказів здійснення оплати вартості спожитої енергії в сумі 359 068,42 грн. в установлені договором строки.

Відповідач не позбавлений права в майбутньому ставити питання про внесення змін до договору №8764040 від 01.10.08р., стосовно порядку введення в дію нових тарифів на постачання теплової енергії. До цього часу відповідних змін до договору не вносилося.

Враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач обставин доведених позивачем не спростував, господарський суд вважає підтвердженим факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по договору №8764040 від 01.10.08р. за період з 01.10.2008р. по 01.02.2011р. в сумі 359 068,42 грн.

Позивач за невиконання договірних зобов’язань просить суд стягнути з відповідача 48 808,06 грн. - інфляційних втрат та 14 383,72 грн. річних, обрахованих за період з 01.10.2008р. по 01.02.2011р.

Відповідно до ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, встановлений ст. 625 ЦК України. При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок сум інфляційних втрат та річних, наведений позивачем, вимогам діючого законодавства відповідає, в зв’язку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимога позивача про стягнення  з комунального підприємства "Індустріальне" Солом"янської районної у м. Києві ради інфляційних втрат в сумі 48 808,06 грн. та 14 383,72 грн. річних, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 4 222,60 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 25, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1. Замінити назву позивача по справі з акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на публічне акціонерне товариство "Київенерго".

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з комунального підприємства "Індустріальне" Солом"янської районної у м. Києві ради (03061, м. Київ, вул. Виборзька, 42, код ЄДРПОУ 35756924) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5. код ЄДРПОУ 00131305) 359 068 (триста п’ятдесят дев’ять тисяч шістдесят вісім) грн. 42 коп. основного боргу, 48 808 (сорок вісім тисяч вісімсот вісім) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 14 383 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 72 коп. відсотків річних, 4 222 (чотири тисячі двісті двадцять дві) грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Суддя                                                                                           В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 01.06.2011р.