Рішення

від 12.07.2011 по справі 4/197

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/197

12.07.11

За позовом

Фонду державного майна України

До           

Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпсервісбуд»

Третя особа

195-та центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) Міністерства транспорту та зв’язку України

Про

стягнення 160 795,54 грн. та розірвання договору

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача              Осока О.В.     

Від відповідача              не з’явились

Від третьої особи          Олійник С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Альпсервісбуд»заборгованість з орендної плати в розмірі 139 371,11 грн. та пені в розмірі 21 424,43, а всього 160 795,54 грн. заборгованості за договором оренди державного нерухомого майна № 463 від 30.10.2006р. Крім того, просить розірвати договір оренди державного нерухомого майна № 463 від 30.10.2006р., укладений між фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпсервісбуд»та виселити відповідача із нежитлової будівлі під літерою «Р», загальною площею 1874,9 кв.м. розташованої в м. Києві по вул.. Магнітогорська, 5 та повернути її балансоутримувачу, 195-та центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частині Т0710) міністерства транспорту та зв’язку України.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог від 12.07.2011р., в якій позивач повідомив суд, що за час розгляду справи Договір оренди №463 було припинено за домовленістю сторін та 31.05.201р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпсервісбуд»та 195-та центральною базою Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) Міністерства транспорту та зв’язку України підписано Акт приймання –передачі державного нерухомого майна, що розташоване в м. Києві по вул. Магнітогорська, 5.  Балансоутримувач листом від 20.06.2011р. №621 підтвердив факт передачі йому з боку ТОВ «Альпсервісбуд»орендованого приміщення. Тому, Позивач просить тільки стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпсервісбуд»на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в розмірі 139 371,11 грн. та пені в розмірі 21 424,43 грн.

Заява Позивача про уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшення розмір позовних вимог.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить тільки стягнути з відповідача 139 371,11 грн. та пені в розмірі 21 424,43 грн.,  виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач в судове засідання не з’явився, Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2006 між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд" укладено Договір оренди державного нерухомого майна №463, посвідчений 30.10.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Згідно з п. 1.1. Договору предметом останнього є нежитлова будівля під літерою "Р", загальною площею - 1874,9 кв. м., розташована в м. Києві по вул. Магнітогорська, 5.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі але не раніше дати підписання сторонами цього Договору і акта приймання-передачі майна, які підписуються одночасно та державної реєстрації цього Договору.

Враховуючи вищевикладене 30.10.2006 Фонд в присутності балансоутримувача (195-ої центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) Міністерства транспорту та зв'язку України) передав, а Товариство прийняло в строкове платне користування відповідне нерухоме майно.

Договір було укладено сторонами строком на 10 років, а п. 10.1. останнього визначено, що даний Договір діє з 30.10.2006 по 30.10.2016.

Орендна плата за користування переданим Товариству майном була

визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої

постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і відповідно до

п.3.1. Договору становила 30809,53 грн. за базовий місяць (вересень 2006 року)

без урахування податку на додану вартість.

З урахуванням Додаткової угоди від 20.02.2007 до Договору орендна плата за користування переданим Товариству майном становила 39262 грн. за базовий місяць (січень 2007 року) без урахування податку на додану вартість.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Так, розділом 5 Договору на Товариство було покладено ряд обов'язків, серед яких, зокрема, обов'язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата, відповідно до п. 3.4. Договору перераховується орендарем самостійно до 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету, 50 % орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

На підтвердження належного виконання свого обов'язку по перерахуванню орендної плати Товариство зобов'язано, згідно з п. 5.6. Договору, подавати до Фонду копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету України та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, 30.10.2006 між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд" укладено Договір оренди державного нерухомого майна №463, відповідно до умов якого відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлову будівлю під літерою "Р", загальною площею - 1874,9 кв. м., розташована в м. Києві по вул. Магнітогорська, 5.

Розділом 5 Договору на Товариство було покладено ряд обов'язків, серед яких, зокрема, обов'язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата, відповідно до п. 3.4. Договору перераховується орендарем самостійно до 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету, 50 % орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №463 від 30.10.2006р. за період з 13.03.2010 по 15.02.2011р. у розмірі 139 371,11 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований,  і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету України та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених п. 3.6 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 21 424,43 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпсервісбуд»(01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 13, код ЄДРПОУ 33241147) на користь Державного бюджету України 139 371,11 грн. орендної плати, пені в розмірі 21 424,43 грн., 1607,95 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 29.07.2011р.