ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 56/170
27.07.11
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем - Сервіс»
Про
Стягнення 1 730,69 грн.
Представники сторін:
Від позивача
ОСОБА_1 дов. № 07/МП/С від 04.01.2011 р.
Від відповідача
не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем - Сервіс»суми основної заборгованості у розмірі 1 730,69 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки № 1642 від 10.09.2010 р. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору № 1642 від 10.09.2010 р. на загальну суму 1 730,69 грн., в тому числі пеня у розмірі 66,37 грн.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у позовній заяві та довідці з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була повернута поштовим відділенням, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
10.09.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»(надалі - постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юдіем - Сервіс»(надалі - покупець, відповідач) укладено договір поставки товарів № 1642 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується передати покупцю. а покупець зобов’язується приймати та оплачувати, товар в строки, визначені даним договором. Найменування, кількість, асортимент товару та вартість товару, що постачається за даним договором, визначається у заявці покупця та накладній. У випадку виникнення розбіжностей між даними заявки та даними товарної накладної, вірними вважаються дані, вказані в товарній накладній.
Відповідно до п. 1.2. договору право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару покупцем. При прийманні товару покупець зобов’язаний в накладній поставити підпис, вказавши при цьому розшифровку підпису, посаду особи, що приймає товар, та поставити печатку (штамп) організації, що прийняла товар. Відповідальність за неналежне оформлення накладних при прийнятті товару покладається на покупця, який зобов’язаний забезпечити прийняття товару та підписання накладних уповноваженою особою. При прийнятті товару на складі покупця перевірка повноважень робітників покупця зі сторони постачальника не вимагається. Порушення покупцем порядку встановленого оформлення накладних не є перешкодою для підтвердження факту прийняття товару.
Пунктом 2.3. договору покупець здійснює оплату поставлених товарів протягом 35 календарних днів з дня поставки в гривні в формі готівкового або безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок, вказаний постачальником.
На виконання умов договору позивачем поставлено товар на корить відповідача на загальну суму 2 041,30 грн. відповідно до видаткових накладних:
№ РН-104396 від 29.11.2010 р. на загальну суму 525,90 грн.
№ РН-104397 від 29.11.2010 р. на загальну суму 101,16 грн.
№ РН-107983 від 13.12.2010 р. на загальну суму 370,20 грн.
№ РН-107986 від 13.12.2010 р. на загальну суму 27,84 грн.
№ РН-111740 від 28.12.2010 р. на загальну суму 946,60 грн.
№ РН-111741 від 28.12.2010 р. на загальну суму 69,60 грн.
Отже, позивачем поставлено, а відповідачем отримано, про що свідчить підпис уповноваженої особи та штамп відповідача, товар на загальну суму 2 041,30 грн., з який відповідач не розрахувався на суму 1 664,32 грн.
Проте, в матеріалах справи наявні накладні на повернення товару на загальну суму 814,08 грн. (№ LAR000001558 від 01.03.2011 р. на загальну суму 649,20 грн. та (№ LAR000001559 від 01.03.2011 р. на загальну суму 164,88 грн.).
В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 р. по 04.03.2011 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 664,32 грн.
Досліджуючи матеріали справи суд відзначає що, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками). В матеріалах справи не містяться документи які підтверджують розмір заборгованості відповідача на суму 1 664,32 грн., а тому зазначений акт не приймається судом.
Тому, враховуючи викладене вище, заборгованість відповідача перед позивачем становить 850,24 грн.
Відповідач доказів в спростування вказаних обставин до суду не надав, заборгованість у розмірі 850,24 грн. не заперечив.
Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу від № 79 від 09.02.2011 р. про сплату заборгованості, яка була направлена відповідачу 14.02.2011 р.
Відповідь на вимогу № 79 від 09.02.2011 р. про сплату заборгованості відповідач не надав, суму заборгованості не сплатив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості на загальну суму 850,24 грн.
Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар , становить 850,24 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 850,24 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, з урахуванням строку оплати, передбаченого п. 2.3. Договору, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню частково на суму 850,24 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 66,37 грн.
Розглядаючи спір в частині стягнення пені, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3.4. договору у випадку прострочки оплати товару постачальник в односторонньому порядку нараховує на суму заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення оплати товару, поставленого за даним договором.
Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем суд визнає його арифметично не вірним.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тому, відповідно до розрахунку суду за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга - Закон»програма «Калькулятор»розмір пені що підлягає стягненню з відповідача за період з 21.02.2011 р. (з урахуванням строку пересилання поштової кореспонденції та строку оплати заборгованості вказаного в претензії № 79 від 09.02.201 р.) по 28.04.2011 р. (дата вказана у розрахунку позивача) складає 24,19 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем - Сервіс»(03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 60/5, кв. 2, ідентифікаційний код 36284434) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»(юридична адреса: 03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1; фактична адреса: 02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203 (літера 2-А), ідентифікаційний код 35432061) суму основного боргу у розмірі 850,24 (вісімсот п’ятдесят) грн. 24 коп., пеню у розмірі 24,19 (двадцять чотири) грн. 19 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 51,54 (п’ятдесят одна) грн. 54 коп. та 119,24 (сто дев’ятнадцять) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Джарти
Дата складення повного тексту рішення 01/08/ 2011 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2011 |
Оприлюднено | 31.08.2011 |
Номер документу | 17883001 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Джарти В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні