Постанова

від 17.08.2011 по справі 49/29

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2011                                                                                           № 49/29

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва  А.М.

суддів:            Дзюбка П.О.

          Суліма  В.В.

при секретарі:            

за участю представників

від позивача-1:          не з’явились;

від позивача-2:          ОСОБА_1 – дов. б/н від 11.08.2011р.;

від відповідача:          ОСОБА_2. – дов. №32/У від 22.07.2011р.;

від прокуратури:          Чалий М.Г. – посвідчення №33 від 26.09.2008р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Уралмаш»

на Рішення                     Господарського суду міста Києва

від                               28.03.2011 р.

у справі                     №49/29 (суддя Митрохіна А. В.)

за позовом              Військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі :

1)          Міністерства оборони України

2)          Державного підприємства Міністерства оборони України Запорізького державного авіаційного ремонтного заводу «МіГремонт»

до                                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Уралмаш»

про           стягнення 105 788,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Запорізького гарнізону (далі – прокуратура) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі – позивач-1) та Державного підприємства Міністерства оборони України Запорізького державного авіаційного ремонтного заводу «МіГремонт» (далі – позивач-2) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Уралмаш» (далі – відповідач) заборгованості за договором №УМ-0206-1 від 02.06.2010р. у розмірі 105 788,26 грн.(з них: 28 260,00 грн. - за недопоставлений товар; 64 512,00 грн. - за поставлений неякісний товар; 2 336,26 грн. - різниця за надмірно поставлений та недопоставлений товар; 10 680,00 грн. – вартість проведеної експертизи), обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань в частині поставки товару належної якості.

Позивачі підтримали позов прокуратури з викладених у ньому підстав.

В процесі судового розгляду було зменшено розмір позовних вимог на 30 596,26 грн., в частині стягнення з відповідача 64 512,00 грн. заборгованості за поставлений товар неналежної якості та 10 680,00 грн. витрат за проведення експертизи позовні вимоги залишились незмінними.

Відповідач частково визнав позов, а саме у розмірі 30 596,26 грн., що становить заборгованість за недопоставлений товар, в іншій частині проти позову заперечував, наголошуючи на тому, що при прийнятті товару позивачем було порушено вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Держарбітражем СРСР в 1966р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2011р. у справі №49/29 провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 30596,26 грн. припинено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача оплати за поставлений товар неналежної якості у розмірі 64512,00 грн., оплати за експертне дослідження у розмірі 10680,00 грн., державного мита у сумі 1057,88 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2011р. у справі №49/29 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Відповідач вважає, що позивачем було допущено численні порушення норм діючого законодавства України, які застосовуються до договору поставки та виявлення недоліків товару, не надано суду належних доказів на підтвердження порушення відповідачем умов договору, тому вимоги позивача по суті є способом ухилення від виконання договірних зобов'язань з прийняття товару.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2011р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.08.2011р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справ для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Дзюбка П.О., Суліма В.В.

В судовому засіданні 17.08.2011р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2011р. у справі №49/29 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 17.08.2011р. представник позивача-2 та прокуратури заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити оскаржуване Рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що прийняте з повним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача-1 у судове засідання не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та прокуратури у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін та прокуратури про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний господарський суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника позивача-1 за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-2 та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

02.03.2010р. між відповідачем, як продавцем, та позивачем-2, як покупцем, було укладено договір №УМ-0206 2697/3/2010 (далі - Договір), згідно з умовами якого (розділи 1-3) продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар в номенклатурі та кількості, що вказані в рахунках та специфікаціях, а покупець - прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму. Якість товару повинна відповідати ТУ і ДСТ для даного виду продукції і товар повинен бути поставлений протягом 30 робочих днів з моменту отримання продавцем передплати, передбаченої Договором, але продавець має право поставити товар достроково. Приймання продукції за кількістю здійснюється у відповідності до «Инструкции о порядке приема товара производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» 11-6, затвердженої Держарбітражем СРСР в 1965р. з наступними змінами. Приймання продукції за якістю здійснюється на підставі «Инструкции о порядке приема товаров производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» 11-7, затвердженої Держарбітражем СРСР в 1966р. Сторони визначили перелік товаросупровідних документів при наявності доручення на отримання товару, а саме: накладна, рахунок, податкова накладна, копія сертифікату якості (паспорт). Ціна товару, який поставляється, зазначається рахунках та специфікаціях. Оплата здійснюється наступним чином: 50% від вартості поставки - на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку, решта 50% вартості – після отримання письмового повідомлення про готовність відвантажування товару за накладною. Заміна товару або відшкодування вартості недопоставленого чи неякісного товару здійснюється на протязі 30-ти календарних днів з моменту повідомлення продавця про виявлення такої невідповідності, підтвердженої двохстороннім актом (протоколом) перевірки, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Відповідач вистави позивачу-2 до сплати рахунки-фактури №СФ-0001786 від 08.06.2010р., №СФ-0002536 від 20.07.2010р. з доданими до них гарантійними листами, в яких відповідач визначив дату поставки товару до 23.07.2010р. Вказані рахунки були оплачені позивачем-2, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №1045 від 09.06.2010р., №1302 від 21.07.2010р., №1303 від 21.07.2010р. Загалом позивач-2 здійснив передплату за товар у сумі 100 152,00 грн.

23.07.2010р. відповідач здійснив поставку позивачу-2 товару, визначеного в рахунках-фактури №СФ-0001786 та №СФ-0002536 (металопрокат: круг, шестигранник), про що свідчать видаткові накладні №РН-2307/02 та № РН-2307/03,  копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України у разі, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

В ст. 675 Цивільного кодексу України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору відповідач недопоставив позивачу-2 (покупцю) товар за вищезгаданими видатковими накладними на загальну суму 28 260,00 грн., а саме: за видатковою накладною №РН-2307/02 - шестигранник 8 ст. 30 ХГСА, за видатковою накладною № РН-2307/03 - шестигранники 12 ст. 30 ХГСА і 14 ст. 30 ХГСА.

Позивач-2 звернувся до відповідача з листом № 2/1445 від 28.07.2010р., в якому вказав на порушення, що виникли під час поставки.

Відповідач листом вих.№3007/10-1 від 30.07.2010р. гарантував повернення грошових коштів за товар, який не відповідає технічним характеристикам, відповідно до заявки у розмірі 95 108,26 грн. після здійснення зважування продукції.

По закінченню прийомки товару позивачем-2 було складено акт №2 прийому продукції по якості від 02.08.2010р., згідно з яким в результаті прийому продукції без сертифікату якості і результатів аналізу прийому належить лише круг 30 мм 30ХГСА, а поставлена продукція, серед якої: круги діаметром 36 мм., 45 мм., 80 мм., 10 мм.; шестигранники 17 мм., 27 мм., 30 мм., 32 мм., 36 мм. не відповідають марці 30ХГСА у відповідності до  технічних вимог ГОСТ 4543-71 «Прокат из легированной конструкционной стали. Технические условия».

Окрім того, позивачем-2 складено акт від 05.08.2010р., в якому зазначено про те, що в порушення п.2.6 Договору, відповідачем не додано на поставлені 7 видів продукції сертифікати якості.

У зв’язку з відсутністю належних документів на підтвердження якості поставленого товару, позивач звернувся до Запорізької торгово-промислової палати, яка провела експертизу товару та надала експертний висновок №О-1861 від 23.09.2010р., згідно з яким хімічний склад сталі (углерод, кремний, марганець, хром) кожного найменування, пред’явленого до експертизи металопрокату (круги діаметром 36 мм., 45 мм., 80 мм., 10 мм.; шестигранники 30ХГСА –17 мм., 27 мм., 30 мм., 32 мм., 36 мм.) не відповідають марці 30ХГСА у відповідності до технічних вимог ГОСТ 4543-71 «Прокат из легированной конструкционной стали. Технические условия», а також умовам Договору №УМ-0206-1 від 2697/9/2010 від 02.06.2010р. (том справи – 1, аркуші справи - 55-60).   

Як уже зазначалось вище, відповідно до п.2.3 Договору заміна товару або відшкодування вартості недопоставленого чи неякісного товару здійснюється на протязі 30-ти календарних днів з моменту повідомлення продавця про виявлення такої невідповідності, підтвердженої двохстороннім актом (протоколом) перевірки, підписаним уповноваженими представниками сторін.

06.08.2010р. позивач-2 звернувся до відповідача з претензію, в якій вимагав повернути 64 512,00 грн. за поставлений неякісний товар та 28 260,00 грн. за недопоставлений товар (том справи – 1, аркуші справи - 42-43).

Відповідач направляв позивачу-2 відповіді на претензію (том справи -1, аркуші справи – 44-47), однак у встановленому порядку та строки грошові кошти не повернув. Вже під час розгляду справи у місцевому господарському суді відповідач сплатив частину заборгованості у сумі 30 596,96 грн., у зв’язку з чим в цій частині позовних вимог провадження у справі було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відносно позовних вимог про стягнення вартості поставленого неякісного товару, відповідач зазначав, позивач відмовився надавати уповноваженому представнику відповідача ОСОБА_3 (довіреність №1 від 30.09.2010р.) результати проведеного спектрального аналізу та можливість відібрати зразки (проби) в порядку, встановленому Інструкцією 11-7 («Инструкция о порядке приема товаров производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству»), для передачі їх в сертифіковану незалежну лабораторію.

З цього приводу необхідно зазначити, що згідно з п.п.1, 16 названої Інструкції остання застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими, умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості та комплектності, а також тари під продукцією або товарами. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або пакування вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, посвідчуючих якість продукції (п.14 Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів».

Натомість, поставлена відповідачем за Договором продукція, на момент виявлення пошкоджень та відбору зразків вже була прийнята і знаходилась у позивача-2. Окрім того, Інструкція, про яку зазначає відповідач, встановлює порядок приймання продукції, а  не визначає порядок відбору зразків для проведення будь-якого роду досліджень, експертиз тощо.

Наявне в матеріалах справи численне листування між сторонами свідчить про те, що відповідач був повідомлений про всі дії позивача-2, які вчинялись ним після виявлення недопоставки товару та неналежної якості поставленого товару.

В ст. 679 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару , продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд в своєму рішенні, у справі відсутні докази на підтвердження гарантії відповідачем якості товару. Натомість при поставці товару відповідач не надав сертифікату якості (паспорт) товару, у зв’язку з чим позивач-2, як покупець, звернувся до Запорізької Торгово-промислової палати із заявкою на проведення експертизи (том справи – 1, аркуш справи - 54), вартість якої склала 10 680,00 грн.

В ст. 269 Господарського кодексу України визначено, що постачальник (виробник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушенні покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефекті у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Тобто, ст. 269 Господарського кодексу України не передбачає можливості відмови договору та повернення оплаченої за товар грошової суми, у разі істотного порушення вимоги щодо якості, на відміну від ст. 678 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Оскільки в процесі судового розгляду було встановлено, що в порушення умов Договору та вимог діючого законодавства відповідач не розрахувався з позивачем-2 за поставлений неякісний товар в розмірі 64 512,00 грн., позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми заборгованості з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вимоги в частині стягнення з відповідача вартості експертного дослідження по встановленню якості поставленого відповідачем товару у сумі 10 680,00 грн. також підлягають задоволенню, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, вказані витрати пов’язані з розглядом справи.

В ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позові, тоді як згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

З урахуванням вищевикладених обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2011р. у справі №49/29 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Уралмаш» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2011р. у справі №49/29 – без змін.

2. Матеріали справи №49/29 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      Лосєв  А.М.

Судді                                                                                          Дзюбко П.О.

                                                                                          Сулім  В.В.

23.08.11 (відправлено)