Рішення
від 13.07.2006 по справі 18/339
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

міста КИЄВА 01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б

тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 18/339

13.07.06 р.

За позовом: Акціонерного товариства з обмеженою

відповідальністю

„Самбір консалт лімітед”;

До: ТОВ КБ „Актив -банк”;

Про: спонукання до виконання

дії.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від

позивача: Болейко В.В.,

представник, довіреність б/н від 29.05.2006 р.;

Від відповідача: Юдін М.А., представник, довіреність

№10/4 від 10.01.2006 р.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського

суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить: зобов'язати

відповідача здійснювати за дорученням позивача придбання іноземної валюти на

міжбанківському валютному ринку України за портфельними інвестиціями у разі

повного або часткового припинення володіння іноземним інвестором цінними,

емітованими резидентами, а також повного або часткового повернення прибутків,

доходів, інших коштів, одержаних від володіння іноземним інвестором цінними

паперами, емітованими резидентами України, без посередництва резидента

-торговця цінними паперами, за наданими позивачем відповідно до чинного

законодавства документами:

- заявою про купівлю іноземної

валюти;

- нотаріально засвідченою копією

договору (угоди, контракту) про інвестиційну діяльність, що свідчить про

придбання іноземним інвестором цінних паперів резидентів, з документальним

підтвердженням його виконання (зокрема, глобальний сертифікат, договір підписки

на акції, виписка реєстратора з реєстру акціонерів та з рахунку іноземного

інвестора в депозитарії тощо);

- випискою (довідкою) банку про

фактичне надходження іноземної валюти в Україну;

- засвідченою у встановленому

порядку копією довідки повноважного органу про сплачений нерезидентом в Україні

податок на прибуток (доходи) або легалізованою довідкою (чи її нотаріально

засвідченою копією), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою

Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування

доходів;

- оригіналом або засвідченою у

встановленому порядку копією звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості

цінних паперів, складеного суб'єктом оціночної діяльності, відповідно до Закону

України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в

Україні”;

- копією сертифіката суб'єкта

оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України, який

підтверджує право зазначеного суб'єкта на здійснення оцінки майна у вигляді

цінних паперів;

без витребування у позивача

наступних документів:

- копії інформаційного повідомлення

про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну

реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;

- офіційного повідомлення про

лістинг цінних паперів;

- виписки (довідки) іноземного

банку (іноземних банків) про проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкт

інвестування;

- без спонукання позивача

сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з

купівлі іноземної валюти, тобто без обов'язкового надання ним платіжних

доручень про перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,

а також без утримання суми цього збору з коштів, що перераховуються Позивачем

на купівлю іноземної валюти, і, відповідно, без заповнення (зазначення)

Позивачем і Відповідачем відповідних реквізитів щодо збору на обов'язкове

державне пенсійне страхування з операцій з купівлі іноземної валюти в заявах

Позивача про купівлю іноземної валюти і без передбачення окремим рядком у

заявах про купівлю іноземної валюти додаткового збору на обов'язкове державне

пенсійне страхування (незалежно від вимог підзаконних нормативних актів).

В обґрунтування своїх вимог

Позивач, зокрема, посилається на п. 2 ст. 2, ст.ст. 3, 7 Угоди, укладеної між

Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної

Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.1993р., якими

заборонено перешкоджання розпорядженню інвестиціями, а також гарантовано

інвесторам необмежений переказ інвестицій і доходів; ст. 13 Конвенції між

Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії

про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням

стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.12.1993 р.,

згідно з якою доходи позивача від відчужування цінних паперів оподатковуються

тільки у Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії.

Відповідач у наданому відзиві на

позов, а представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача

заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що

відповідачем обгрунтовано не прийнято до виконання заяву позивача від

18.05.2006 р. про купівлю іноземної валюти або банківських металів, у зв'язку з

поданням її безпосередньо нерезидентом (його представником), а не резидентом

-торговцем цінними паперами, за відсутності додання повного пакету документів,

визначених пп. „б” п. 2 гл. 3 р. ІІІ Правил торгівлі іноземною валютою, а також

у зв'язку з невідповідність форми такої заяви п. 3 Порядку сплати збору на

обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. №1740.

Розглянувши документи і матеріали,

додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і

повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для

вирішення спору, господарський суд,-

В С Т А Н О В

И В:

Позивач є резидентом Сполученого

Королівства Великобританії і Північної Ірландії (далі -“Велика Британія”), з

яким Україною укладено Конвенцію між Урядом України і Урядом Сполученого

Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного

оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і

на приріст вартості майна від 10.02.1993р., що підтверджено виданою податковим

інспектором Роджером Аткінсом довідкою від 15.09.2005 р., під апостилем №G

991652 від 18.04.2006 р. та з нотаріально засвідченим перекладом українською

мовою.

Виходячи з положень ст. 55 Закону

України “Про банки і банківську діяльність”, п. 16.4 Інструкції про порядок

відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних

валютах, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 р., і

відповідно до пункту 3.1.2. договору на відкриття та обслуговування банківських

рахунків від 04.11.2005 р. № 1104/07 відповідач зобов'язаний проводити обслуговування поточного рахунку позивача в

національній валюті та здійснювати за його дорученням розрахункові операції за

цим рахунком.

За договором купівлі-продажу цінних

паперів від 16.05.2006 р. за №Т/5-2-06 позивач придбав у ТОВ „Український

брокерський дім” (код ЄДРПОУ 32667245, ліцензія ДКЦПФР на здійснення

професійної діяльності на ринку цінних паперів серії АА №770236 від

12.07.2004р.) акції ВАТ „Гідробетон” номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості

123240 штук. Виконання вказаного договору підтверджується випискою про обіг на

рахунку в цінних паперах станом на 15.05.2006 р.

Згідно з договором купівлі-продажу

цінних паперів від 16.05.2006 р. №Т/5-2-06 зазначені акцій у кількості 118214

штук були продані ТОВ Фінансова група „Партнер” (код ЄДРПОУ 33995635, ліцензія

ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів серії АВ

№020635 від 22.03.2006 р.). Виконання вказаного договору підтверджується

випискою про обіг на рахунку в цінних паперах станом на 17.05.2006 р. Отримані

кошти в сумі 49 649,88 грн. (грошова сума за акції за відрахуванням комісійної

винагороди) зараховано на інвестиційний рахунок позивача №260094010013,

відкритий у відповідача на підставі договору за №0404/08 від 04.04.2006 р. про

відкриття та обслуговування інвестиційного рахунку.

18.05.2006 р. позивачем в особі

представника Ахмедзянової І.А., яка діяла на підставі довіреності від

12.09.2005 р., була подана до відповідача заява про купівлю іноземною валюти, а

саме доларів США, з метою повернення коштів, одержаних від володіння позивачем

цінними паперами, емітованими резидентами України.

Листом відповідача від 22.05.2006

р. за №22/8 останній відмовив позивачеві у виконанні заяви про купівлю

іноземної валюти або банківських металів, у зв'язку з невідповідністю форми

заяви п. 3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з

окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 03.11.1998 р. №1740, а саме, у зв'язку з не передбаченням

в заяві окремим рядком додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування; а також у зв'язку з тим, що заяву подано за відсутності додання

повного пакету документів, визначених п.п. б п. 2 глави 3 розділу ІІІ Правил

№281, зокрема, копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної

інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних

інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції, офіційного

повідомлення про лістинг цінних паперів та виписки (довідки) іноземного банку

(іноземних банків) про проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкт

інвестування; та у зв'язку з тим, що відповідно до Положення №280 портфельний

інвестор не може направляти до банку заяви на купівлю іноземної валюти, а має

здійснювати купівлю через торговця цінними паперами.

У ході судового вирішення спору

господарським судом встановлено, що під час купівлі та продажу цінних паперів

позивачем були дотримані всі вимоги українського законодавства, у тому числі,

Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого

постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 280 (далі - “Положення про порядок

іноземного інвестування № 280”), в зв'язку з чим виручка від продажу інвестицій

одержана в національній валюті України - гривні; операції з купівлі та продажу

цінних паперів українських емітентів іноземним інвестором здійснено за участю

резидента - торговця цінними паперами, який має відповідну ліцензію ДКЦПФР на

здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, що свідчить про повне

виконання законодавства, що регулює ринок цінних паперів та режим іноземного

інвестування в Україні.

Аналіз валютного законодавства

України дозволяє зробити висновок про те, що у разі продажу позивачем належних

йому цінних паперів українського емітента за національну валюту України єдиним

законним способом отримання позивачем іноземної валюти з метою вивозу

інвестиції є купівля валюти на міжбанківському валютному ринку України через

уповноважений комерційний банк. Відповідно до п. 4 Правил торгівлі іноземною

валютою, затверджених постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281 (далі

-Правила торгівлі іноземною валютою № 281), уповноважені банки, які одержали

відповідну ліцензію НБУ, є суб'єктами міжбанківського валютного ринку України і

відповідно до п. 2 “а” ст. 6 Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і

валютного контролю” від свого імені купують іноземну валюту на цьому ринку за

дорученням і за рахунок як резидентів, так і нерезидентів.

Статтею 55 Закону України “Про

банки і банківську діяльність” і умовами укладеного договору на відкриття та

обслуговування банківських рахунків від 15.05.2006 р. №Т62-2/06, позивач

доручив відповідачу придбати для нього вільно конвертовану валюту. Листом від

22.05.2006 р. за вих. №22/8 відповідач відмовив позивачу у виконанні його

заяви, оскільки форма заяви не відповідає п. 3 Порядку сплати збору на

обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських

операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від

03.11.1998 р., а саме в заяві не передбачено окремим рядком додатковий збір на

обов'язкове державне пенсійне страхування; заяву подано за відсутності додання

повного пакету документів, визначених підпунктом “б” пункту 2 глави 3 розділу

ІІІ Правил торгівлі іноземною валютою №281, зокрема, копії інформаційного

повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який

здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове

вилучення інвестиції, офіційного повідомлення про лістинг цінних паперів та виписки

(довідки) іноземного банку (іноземних банків) про проведення розрахунків між

нерезидентами за об'єкт інвестування; згідно з вимогами Положення про порядок

іноземного інвестування № 280, портфельний іноземний інвестор не може

направляти до банку заяву на купівлю іноземної валюти, а має здійснювати

купівлю через торговця цінними паперами.

Відповідно до Закону України “Про

інвестиційну діяльність” інвесторам в Україні, у тому числі іноземним,

забезпечується рівноправний режим, що виключає вживання заходів

дискримінаційного характеру, які могли б перешкоджати управлінню інвестиціями і

їх ліквідації.

Статтею 7 Закону України “Про режим

іноземного інвестування” встановлений національний режим інвестиційної

діяльності, що підтверджує рівність іноземних інвесторів з українськими, і,

зокрема, гарантує іноземним інвесторам рівні умови повернення інвестиційних

засобів.

Відповідно до ст. 6 Закону України

„Про режим іноземного інвестування” відносини, пов'язані з іноземними

інвестиціями в Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами та

міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлені

інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про іноземні

інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.

Міжнародним договором між Україною

та Великою Британією, а саме - Угодою між Урядом України та Урядом Сполученого

Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист

інвестицій від 10.02.1993р. - в частині повернення інвестицій встановлено такі

гарантії:

-згідно з п. 2 ст. 2 вказаної Угоди

інвестиції інвесторів кожної Договірної Сторони упродовж усього часу

користуватимуться справедливим і рівноправним ставленням та отримуватимуть

цілковитий захист і безпеку на території іншої Договірної Сторони. Жодна з

Договірних Сторін у будь-який спосіб не перешкоджатиме невмотивованими або

дискримінаційними заходами управлінню, обслуговуванню, використанню, володінню

та розпорядженню інвестиціями на її території інвесторами іншої Договірної

Сторони. Кожна Договірна Сторона буде дотримуватись будь-якого зобов'язання,

яке вона могла взяти стосовно інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони;

-відповідно до п.п. 1-2 ст. 3 цієї

Угоди жодна з Договірних Сторін на своїй території не піддаватиме інвестиції

або доходи інвесторів іншої Договірної Сторони режиму, що є менш сприятливим,

аніж той, що вона надає інвестиціям або доходам своїх власних інвесторів, або

інвестиціям чи доходам інвесторів будь-якої третьої Держави; жодна з Договірних

Сторін на своїй території не піддаватиме інвесторів іншої Договірної Сторони

відносно їхнього управління, обслуговування, володіння або розпорядження своїми

інвестиціями режиму, що є менш сприятливим, аніж той, що вона надає своїм

власним інвесторам або інвесторам будь-якої третьої Держави;

-на підставі ст. 7 Угоди кожна

Договірна Сторона стосовно інвестицій гарантуватиме інвесторам іншої Договірної

Сторони необмежений переказ їхніх інвестицій і доходів. Перекази

здійснюватимуться без затримки в конвертованій валюті, у якій капітал був

первісно інвестований, або в будь-якій іншій конвертованій валюті, узгодженій

між інвестором та відповідною Договірною Стороною.

Викладені норми вказують на

неприпустимість вживання щодо іноземного інвестора тих положень українського

законодавства, які зменшують його можливості по реалізації прав інвестора, у

тому числі щодо повернення раніше здійснених інвестицій.

Враховуючи ту обставину, що

відповідно до норм українського законодавства та норм міжнародних договорів з

Великою Британією, іноземною інвестицією визнається володіння цінними паперами

(акціями, облігаціями, векселями), позивач є іноземним інвестором і має права і

гарантії на безперешкодне повернення інвестиції незалежно від способу придбання

їм цих цінних паперів, форми і джерел їх оплати.

Крім того, виходячи з положень п. 5

ст. 13 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства

Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та

запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст

вартості майна від 10.12.1993 р., доходи

від відчужування будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у пунктах 1,

2, 3 і 4 цієї статті Конвенції (зокрема, акцій, інших ніж акції, що котируються

на визнаній фондовій біржі, які одержують їх вартість або більшу частину

вартості прямо або посередньо від нерухомого майна, розташованого в другій

Договірній Державі) оподатковуються тільки в Договірній Державі, резидентом

якої є особа, що відчужує майно, і підлягає оподаткуванню у відношенні цих доходів

у цій Договірній Державі.

Згідно з довідкою від 15.09.2005

р., виданою податковим інспектором Роджером Аткінсом під апостилем №G991652 від

18.042006 р. відповідно до вимог Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу

легалізації іноземних офіційних документів, позивач є резидентом Великої

Британії, з якою Україною укладено Конвенцію між Урядом України і Урядом

Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і

взаємний захист інвестицій від 10.02.1993 р. в частині встановлення для інвесторів

Великої Британії гарантій необмеженого переказу їхніх інвестицій та доходів.

Вимога відповідача щодо надання

позивачем для купівлі іноземної валюти за портфельними інвестиціями (крім

операцій з облігаціями внутрішньої державної позики) у зв'язку із припиненням

володіння позивачем цінними паперами, емітованими резидентом України, з метою

повернення прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від володіння позивачем

цінними паперами, емітованими резидентом України, офіційного повідомлення про

лістинг цінних паперів з посиланням на пп. “б” п. 2 гл. 3 р. ІІІ Правил

торгівлі іноземною валютою № 281 є необґрунтованою, оскільки таким чином

відповідачем створено обмеження для повернення інвестиції, чим порушено ст. 7

Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і

Північної Ірландії Про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.1993р. в

частині встановлення для інвесторів Великої Британії гарантій необмеженого

переказу їхніх інвестицій і доходів. Крім того, офіційне повідомлення про

лістинг цінних паперів відповідно до пп. “б” п. 2 гл. 3 р. ІІІ Правил торгівлі

іноземною валютою № 281 подається лише за наявності лістингу. За відсутності

лістингу таке офіційне повідомлення взагалі не подається. У свою чергу,

вказаний підпункт Правил торгівлі іноземною валютою № 281 не передбачає подання

нерезидентом-інвестором доказів відсутності лістингу цінних паперів.

Стосовно надання копії

інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою

органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або

часткове вилучення інвестиції, суд дійшов наступного висновку. Дійсно, пп. “б”

п. 2 гл. 3 р. ІІІ Правил торгівлі іноземною валютою № 281 передбачено надання

вказаного документу для купівлі валюти. Проте чинним законодавством України,

зокрема, Законом України “Про режим іноземного інвестування”, не встановлено

обов'язкової державної реєстрації іноземних інвестицій, а також отримання

відміток органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне

або часткове вилучення інвестиції. Відповідно до ст. 13 вказаного закону

відсутність реєстрації іноземної інвестиції позбавляє права на одержання пільг

та гарантій, передбачених цим законом, але не являється порушенням

законодавства. Враховуючи наведене, витребування такого документа від Позивача

встановлює перешкоди в поверненні належних йому коштів від володіння

інвестицією, що суперечить ст. 7 Угоди про захист інвестицій.

Те ж саме стосується

необґрунтованої вимоги відповідача надати виписку (довідку) іноземного банку

(іноземних банків) про проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкт

інвестування, оскільки Законом України “Про режим іноземного інвестування”,

Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і

валютного контролю”, Положенням про порядок іноземного інвестування в Україну №

280 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок іноземного

інвестування, не передбачено обов'язковості купівлі іноземними інвесторами

об'єкту інвестування лише у нерезидента, або продажу його виключно нерезиденту

і тільки із застосуванням грошової форми розрахунків через іноземні банки.

Твердження відповідача, з

посиланням на вимоги Положення про порядок іноземного інвестування № 280, щодо

відсутності у портфельного іноземного інвестора можливості направляти до банку

заяву на купівлю валюти, а здійснювати купівлю тільки через торговця цінними

паперами, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до пп. “б” п. 2 гл. 3 р.

ІІІ Правил торгівлі іноземною валютою № 281 у разі повного або часткового

припинення володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими

резидентами, а також повного або часткового повернення прибутків, доходів,

інших коштів, одержаних від володіння іноземним інвестором цінними паперами,

емітованими резидентами, купівля іноземної валюти має здійснюватися резидентом

- торговцем цінними паперами.

Проте вказані вище норми Положення

про порядок іноземного інвестування № 280 та Правил торгівлі іноземною валютою

№ 281 суперечать п. 2 ст. 2, ст. 7 Угоди між Урядом України та Урядом

Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і

взаємний захист інвестицій від 10.02.1993 р., оскільки нормативними актами НБУ

встановлені перешкоди розпорядженню інвестиціями, а також обмежено переказ

таких інвестицій і доходів у разі припинення іноземним інвестором інвестиційної

діяльності на території України. Змушування іноземного інвестора здійснювати

придбання іноземної валюти тільки через резидента - торговця цінними паперами,

оплата послуг якого потягне за собою додаткові витрати, суперечить положенням

наведеної вище Угоди від 10.02.1993 р.

Відповідач у листі за вих. №22/8

від 22.05.2006 р. відмовив позивачу у виконанні заяви про купівлю іноземної

валюти або банківських металів у зв'язку із невідповідністю форми Заяви п. 3

Порядку № 1740, а саме в Заяві не передбачено окремим рядком додатковий збір на

обов'язкове державне пенсійне страхування. З огляду на наведене слід зазначити

про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України

“Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору в

Пенсійного фонду України з операцій купівлі іноземної валюти є юридичні і

фізичні особи. Але для використання даної норми щодо позивача як юридичної

особи-нерезидента слід також керуватися нормами Угодою між Урядом України та

Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння

і взаємний захист інвестицій від 10.02.1993р. Так, у порушення ст. 3 вказаної

угоди українським законодавством для іноземних інвесторів встановлено менш

сприятливий режим для повернення належних їм коштів в результаті припинення

інвестиційної діяльності, ніж для національних інвесторів, оскільки при продажі

цінних паперів українських емітентів та перерахуванні коштів, отриманих від таких

операцій, на інші рахунки національні інвестори в Україні не зобов'язані

сплачувати будь-які збори, у тому числі збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування.

Тому положення українських

нормативних актів, на які посилається відповідач, в частині обов'язкової сплати

збору до Пенсійного фонду України з операцій купівлі валюти, у тому числі щодо

передбачення в заяві про купівлю іноземної валюти окремим рядком додаткового

збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, не підлягають виконанню,

оскільки мають загальний характер і не враховують пріоритетних норм

міжнародного договору щодо гарантій повернення іноземних інвестицій. Отже, є

необгрунтованим посилання відповідача і на пункт 2 Роз'яснення НБУ та ПФУ до

постанови КМУ від 03.11.1998 р. № 1740 “Про затвердження Порядку сплати збору

на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських

операцій” (із змінами та доповненнями), викладеного у листі від 28.11.2005 р. №

18-310/5174-11819.

Відповідно до гарантій,

встановлених ст.ст. 2, 3, 7 Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого

Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист

інвестицій від 10.02.1993р., позивач не зобов'язаний нести додаткові витрати на

сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з купівлею

іноземної валюти, оскільки купівля валюти пов'язана з дотриманням позивачем

обмежень і вимог українського законодавства щодо продажу цінних паперів (акцій,

облігацій, векселів), ставить позивача у нерівне становище в порівнянні з

національними інвесторами і створює обмеження для повернення інвестиції, що

суперечить ст.ст. 3 та 7 вказаної вище угоди та ст. 6 Закону України “Про режим

іноземного інвестування”.

Вина відповідача підтверджена

дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи

документи свідчать про безспірність та обгрунтованість позовних вимог позивача,

а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК

України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись

статтями 43, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И

В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою

відповідальністю “Комерційний банк “Актив-банк” (03127, м. Київ, просп.

40-річчя Жовтня, 93, код ЄДРПОУ 26253000, к/р 32004194301 в Головному

управлінні НБУ по м. Києву та Київській обл., МФО 321024) здійснювати за

дорученням Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю „Самбір консалт

лімітед” (Корнвол бідінгз, Ньюхолл стріт, 45-51, офіс 330, Брімінгем, В 33QR,

Вест Мідлендс, Великобританція, поточний рахунок №260094010013 в ТОВ „Актив

-банк” м. Києва, МФО 300852) придбання іноземної валюти на міжбанківському

валютному ринку України за портфельними інвестиціями (крім операцій з облігаціями

внутрішньої державної позики) у разі повного або часткового припинення

володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, а

також повного або часткового повернення прибутків, доходів, інших коштів,

одержаних від володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими

резидентами, без посередництва резидента -торговця цінними паперами, за

наданими Позивачем у відповідності до чинного законодавства документами: