Рішення

від 17.08.2011 по справі 51/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/314

17.08.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

до Відкритого акціонерного товариства «Свемон –Інвест»

про стягнення 7 283,62 грн.

                                      Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Зісс О.Ю.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 7 283,62 грн. за договором № 888311-119 про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі оператора з телекомунікаційною мережею ВАТ «Укртелеком»від 24.02.2010 р., з яких: 6 694,87 грн. –основного боргу, інфляційні нарахування у розмірі 323,10 грн., 191,48 грн. –пені, 74,17 грн. –3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати телекомунікаційних послуг відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.08.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 17.08.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

24.02.2010 року між Відкритим акціонерним товариством  «Укртелеком»та Відкритим акціонерним товариством  «Свемон –Інвест»був укладений договір № 888311-119 про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі оператора з телекомунікаційною мережею ВАТ «Укртелеком»(надалі –договір.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 888311-119 від 24.02.2010 р. є договором про надання послуг.

           Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

          Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Розділом 1 договору сторонами погоджено предмет договору, відповідно до якого предметом цього договору є технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі відповідача з телекомунікаційною мережею позивача у точках взаємоз'єднання мереж, організованих для пропуску трафіку (п. 1.1 договору).

          Відповідно до п.2.2.1. договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. сторона мають право вимагати одна від одної своєчасної оплати робіт та послуг, що надаються за цим договором.

          Згідно з п.3.2. угоди про виконання робіт із взаємоз'єднання до договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. позивач протягом 10 робочих днів з дати узгодження робочого проекту надсилає відповідачу рахунок на оплату робіт із взаємоз'єднання.

          Пунктом 3.3. угоди про виконання робіт із взаємоз'єднання до договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. визначено, що платіж за договором здійснюється відповідачем не пізніше 10 робочих днів з дати отримання рахунук на поточний рахунок позивача в розмірі 100 % загальної вартості, зазначеної в рахунку. Датою платежу за договором вважається дата надходження коштів на поточний рахунок позивача.

          Відповідно до п.2.8. угоди про виконання робіт із взаємоз'єднання до договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. факт виконання робіт із взаємоз'єднання оформляється актами про здавання-прийняття робіт із взаємоз'єднання мереж.

           Згідно з п. 3.14. угоди про надання телекомунікаційних послуг до договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. сторони до 10 числа кожного місяця надають одна одній акти здавання-приймання послуг за зразковими формами, наведеними в додатках №№ 24, 25, 26, рахунки на оплату наданих послуг та податкові накладні.

          Відповідно до п.3.15. угоди про надання телекомунікаційних послуг до договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. підписані сторонами акти здавання-приймання наданих послуг є достатньою підставою для оплати рахунків за надані послуги. Якщо акти здавання-приймання наданих послуг не будуть підписані в строк, передбачений цим договором, то рахунки, сформовані згідно даних позивачу, є достатньою підставою для сплати за надані послуги.

          Пунктом 3.16. угоди про надання телекомунікаційних послуг до договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. визначено, що оплата сторонами рахунків проводиться не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 8.1. договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. зазначено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2010 року. Умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2010 р.

Відповідно до. п.8.2. договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. у разі коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах.

Згідно з п. 8.3. договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін шляхом односторонньої відмови будь-якої сторони від договору у випадку виникнення обставин, зазначених нижче: 8.3.1. скасування державної реєстрації однієї із сторін; 8.3.2. визнання банкрутом однієї із сторін; 8.3.3. якщо протягом місяця після призупинення надання послуг згідно п.3.5. договору стороною не надано дозвільних документів, що унеможливлює подальше виконання обов'язків за договором.

Оскільки суду не надано відомостей про розірвання договору договору  № 888311-119 від 24.02.2010 р. в порядку п. п. 8.2., 8.3. даного договору, суд приходить до висновку, що він є чинним на день прийняття рішення у даній справі.  

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 р. №1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг720 від 9 серпня 2005 р.абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Судом встановлено, що позивач направив за надані телекомунікаційні послуги відповідачу  рахунки: № 09-04475-338940 за вересень 2010 р. на суму 4 259,48 грн., № 09-04475-341842 за жовтень 2010 р. на суму 3 817,99 грн., № 09-04475-347562 за листопад 2010 р. на суму 1 917,86 грн., № 09-04475-350096 за грудень 2010 р. на суму 1 621,36 грн., № 09-04475-352736 за січень 2011 р. на суму 1 369,79 грн. та № 09-04475-355654 за лютий 2011 р. на суму 886,46 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги за договором № 888311-119 від 24.02.2010 р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6 694,87 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 88103/6-1971 від 15.03.2011 р. в якій просив оплатити заборгованість з урахуванням інфляції, 3 % річних та пені в сумі 6 972,21 грн. відповідно до виставлених позивачем рахунків та умов укладеного між сторонами  договору № 888311-119 від 24.02.2010 р.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував свої зобов'язання належним чином,  в той час, як відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги  у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 6 694,87 грн. основного боргу.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів погашення заборгованості за договором № 888311-119 від 24.02.2010 р. не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 888311-119 від 24.02.2010 р. у розмірі 6 694,87 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.11.2010 р. до 20.05.2011 р. в сумі 191,48 грн.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 3.2. договору № 888311-119 від 24.02.2010 р. встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати робіт та послуг сторона-боржник повинна сплатити пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що у встановлений договором строк відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання щодо сплати, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  пені за період з 01.11.2010 р. до 20.05.2011 р. в сумі 191,48 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляції боргу за період з листопаду 2010 р. до квітня 2011 р. у розмірі 323,10 грн. та 3 % річних за період з 01.11.2010 р. до 20.05.2011 р. у розмірі 74,17 грн.  

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за період з листопаду 2010 р. до квітня 2011 р. сума інфляції боргу становить 323,10 грн. та 3 % річних за період з 01.11.2010 р. до 20.05.2011 р. становить 74,17 грн.  

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з листопаду 2010 р. до квітня 2011 р. суму інфляції боргу у розмірі 323,10 грн. та 3% річних за період з 01.11.2010 р. до 20.05.2011 р. у розмірі 74,17 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Свемон –Інвест»(м. Київ, вул. Радистів, буд. 76, ідентифікаційний код –23727977) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18,  ідентифікацій -

ний  код –21560766) 6 694,87 (шість тисяч шістсот дев'яносто чотири грн. 87 коп.) грн. –основного боргу, 323,10 (триста двадцять три грн. 10 коп.) грн. – інфляційних нарахувань, 191,48 (сто дев'яносто одна грн. 48 коп.) грн. –пені, 74,17 (сімдесят чотири грн. 17 коп.) грн. –3 % річних, 102,00 (сто дві грн. 00 коп.) грн. –державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) –інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                 Пригунова А.Б.

Дата підписання  22.08. 2011 р.