Постанова

від 06.09.2011 по справі 11/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06.09.2011м.Київ№ 11/432

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Діана»

до  1) Державної податкової адміністрації у м. Києві2) Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання рішення та дій незаконними

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар с/з Мостовенко М.В.

Представники:

від позивача       не прибули

від відповідача  1) Павлович Д.М. –гол.держ.под. інспектор 2) Оксентюк О.С. –ст. держ.под.інспектор

Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06.09.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просив:           

- визнати позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», проведену Державною податковою адміністрацією у м. Києві, за результатами якої складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 23.09.2005 №001007, такою, що проведена без достатніх на те повноважень та підстав;           

          - визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача від 30.09.2005 №0003842306/0.

Заявою від 25.01.2006 позивач змінив позовні вимоги та просив визнати дії Державної податкової адміністрації у м. Києві по проведенню позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», за результатами якої складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від с23.09.2005 №001007, такими, що вчинені без достатніх на те повноважень та підстав, з порушенням встановленого законом порядку проведення позапланових перевірок, а також визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача від 30.09.2005 №0003842306/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Державна податкова адміністрація у м. Києві не має жодних повноважень щодо перевірки позивача, оскільки позивач знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва; перевірка проведена з порушенням порядку проведення перевірок; розрахунок застосованих штрафних санкцій в акті перевірки не наведений; факт порушення позивачем касової дисципліни відповідачами не доведений і спростовується наданими до позовної заяви належним чином оформленими первинними документами –видатковими касовими ордерами та платіжними відомостями.

В судове засідання, призначене на 28.07.2011, представники позивача не прибули. Жодних клопотань від позивача до суду не надходило. В судовому засіданні 28.07.2011 ухвалено відкласти розгляд справи на 06.09.2011. В судове засідання 06.09.2011 представники позивача повторно не прибули. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом відхилено як необґрунтоване. Позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Діана», а не конкретний представник. Кодексом адміністративного судочинства України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу. Крім того, жодного документу на підтвердження викладених у клопотанні обставин суду не надано. Суд вважає за можливе відповідно до ч.6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішити справу на основі наявних доказів без участі представників позивача.

Відповідачі проти позову заперечують. Зазначають, що перевірки проведена згідно направлення на перевірку та відповідно до затвердженого графіку проведення позапланових перевірок; факти порушення позивачем касової дисципліни зафіксовані актом перевірки.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2005 відповідачем –Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва прийнято рішення №0003842306/0, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24615,30 грн.

Рішення прийнято на підставі акта перевірки №001007, складеного державними податковими інспекторами Державної податкової адміністрації у м. Києві 23.09.2005.

Під час перевірки позивача перевіряючими встановлено, що за період з 10.01.2005 по 23.09.2005 ліміт залишку готівки в касі на кінець дня банківською установою, в якій у позивача відкрито розрахунковий рахунок, не встановлювався, а також самим підприємством не розраховувався. Під час перевірки касової книги встановлено, що позивач залишав готівкові кошти на кінець дня. Дані факти знайшли своє відображення в акті перевірки №001007 та додатку №2 (дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства) до акту перевірки. Розрахунок застосованих санкцій в сумі 24615,3 грн. наведено в додатку до акта перевірки б/н и обчислено як подвійний розмір понадлімітної готівки в касі підприємства (2х12037,65 грн.)

Відповідно до п. 2.8., п. 2.9, п. 3.4, п. 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.01.2004. №637 із змінами і доповненнями (далі по тексту  - Положення №637), підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Також, при перевірці касової книги, звітів касира з доданими до них прибутковими та видатковими касовими документами, платіжних відомостей за період з 10.01.2005 по 23.09.2005 перевіряючими встановлено, що підприємство проводило видачу готівкових коштів із каси підприємства за видатковими касовими ордерами та проводило виплату заробітної плати по платіжних відомостях та, що у зазначених ордерах та відомостях відсутні розписи одержувачів готівкових коштів, зазначені відомості і ордери знайшли своє відображення в додатку №3 до акту перевірки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2006 у даній справі призначено судову технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи виконані підписи в графах «Получил»і «Подпись»в наданих на дослідження документах (видаткових ордерах), в той час (за датою), яким ці записи про отримання відповідних сум (прописом), підписи одержувачів та записи про дату отримання датовані, чи пізніше (раніше)?; 2) чи виконані підписи осіб-одержувачів в графі «Розписка в одержанні»в наданих на дослідження платіжних відомостях в той час (місяць), яким вони датовані, чи пізніше (раніше)?

Про неможливість дачі висновку з вищевказаних питань експерт повідомив суд відповідним повідомленням за №884.

Позивач в позовній заяві заперечує той факт, що на момент перевірки в ордерах та відомостях перелічених в додатку №3 до акту перевірки були відсутні підписи отримувачів готівкових коштів, та на підтвердження надає, як додаток до позовної заяви, копії видаткових касових ордерів та платіжних відомостей з підписами одержувачів коштів.

Однак наявність підписів у видаткових касових ордерах № №34, 35, 30, 32, 27, 29, 25, 26, 18, 24, 15, 16, 11, 13, 4, 10, 2, 3 та у платіжних відомостях №№9, 6, 7, 5, 2, 1, про відсутність яких вказано в акті перевірки, висновків акта перевірки не спростовує, оскільки позивачем не доведено, що такі підписи вчинені саме в день, яким вищевказані документи датовані.

І акт перевірки №001007, і додаток №3 до акту перевірки з переліком вищезазначених ордерів і відомостей, які не мають розпису отримувачів готівкових коштів, підписані як перевіряючими так і головним бухгалтером позивача в ході перевірки без будь-яких зауважень.

Крім того, в акті перевірки перевіряючими зазначається, що ними зроблені відмітки в касових документах. Згідно з розпискою головного бухгалтера позивача бухгалтером до перевірки надано касові документи за період з 01.01.2005 по 23.09.2005 в повному об'ємі.

В позовній заяві позивач наголошує на те, що жодний пункт Положення №637 не вказує на обов'язковість наявності підпису одержувача заробітної плати у відповідних відомостях, але позивачем не враховано зазначене в пункті 3.4 та 3.5 даного положення.

Відповідно до пункту 3.4 та п. 3.5 Положення №637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Абзацом 2 ч. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»  установлено, що за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до юридичних осіб всіх форм власності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Оскільки факт перевищення позивачем встановленого ліміту каси є доведеним, суд вважає, що відповідач –Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва правомірно застосував до позивача передбачені абз. 2 ч. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 фінансові санкції у подвійному розмірі понадлімітної готівки.

Що ж до вимог позивача про визнання дій Державної податкової адміністрації у м. Києві по проведенню позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», за результатами якої складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від с23.09.2005 №001007, такими, що вчинені без достатніх на те повноважень та підстав, з порушенням встановленого законом порядку проведення позапланових перевірок, суд відзначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, перевірка проведена згідно направлення на перевірку від 22.09.2005 №1547, підписаного головою Державної податкової адміністрації у м. Києві, та відповідно до затвердженого графіку проведення позапланових перевірок на вересень 2005 року.

Відповідно до ст. З Закону України «Про державну податкову службу України»від 04.12.1990р. №509-ХІІ із змінами і доповненнями (далі по тексту - Закон №509-ХІІ), органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Згідно ст. 9 Закону №509-ХІІ Державна податкова адміністрація у м. Києві виконує функції, передбачені статтею 8 цього Закону (якою визначені функції Державної податкової адміністрації України), крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.  У разі коли зазначені в частині першій ст. 9 Закону №509-ХІІ органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

В свою чергу, у ст. 8 Закону зазначено, що Державна податкова адміністрація України виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Тому твердження позивача про відсутність у відповідача –Державної податкової адміністрації у м. Києві повноважень по контролю за додержанням законодавства у сфері здійснення розрахунків за готівкові кошти лише щодо тих платників податків, які безпосередньо контролюються даним органом є помилковим.

Відповідно до ст. 112 Закону №509-ХІІ, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як свідчать матеріали справи до початку перевірки перевіряючими інспекторами було надано під розписку директору позивача направлення на перевірку №1547 від 22.09.2005 за підписом Голови Державної податкової адміністрації у м. Києві, оформленого у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 112 Закону №509. Посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»допустили перевіряючи до проведення перевірки. Даний факт засвідчується розпискою в отриманні направлення на перевірку за підписом директора, допущенням до перевірки інспекторів, зазначених в направлені, та наданням до перевірки документів (розписка від 23.09.2005 головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»про надання документів до перевірки наявна в справі).

Твердження позивача про невідповідність акту перевірки за своєю формою, змістом та характеру проведеної перевірки вимогам чинного законодавства суті встановлених перевіркою порушень не спростовує і не може слугувати підставою для визнання дій відповідачів щодо проведення перевірки незаконними.

Частиною 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст. ст. 72, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -                

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                    Ю.М. Смирнова                                                                                                                                                                                                          

Дата підписання постанови: 12.09.2011