Ухвала

від 05.06.2012 по справі 11/432

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 11/432 Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Ю.М.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Грищенко Т.М.,

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.41 КАС України справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" на постанову Господарського суду мiста Києва від 06 вересня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" до Державної податкової адміністрації у м.Києві, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання рішення та дій незаконними, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана" звернулося до Господарського суду мiста Києва з позовом до Державної податкової адміністрації у м.Києві, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання рішення та дій незаконними.

Постановою Господарського суду мiста Києва від 06 вересня 2011 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні позову, дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.09.2005 року, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва прийнято рішення №0003842306/0, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24615,30 грн.

Рішення прийнято на підставі акта перевірки №001007, складеного державними податковими інспекторами Державної податкової адміністрації у м. Києві 23.09.2005.

В період з 10.01.2005 по 23.09.2005 ліміт залишку готівки в касі на кінець дня банківською установою, в якій у позивача відкрито розрахунковий рахунок, а також самим підприємством не розраховувався. Під час перевірки касової книги встановлено, що позивач залишав готівкові кошти на кінець дня. Дані факти знайшли своє відображення в акті перевірки №001007 та додатку №2 (дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства) до акту перевірки. Розрахунок застосованих санкцій в сумі 24615,3 грн. наведено в додатку до акта перевірки б/н и обчислено як подвійний розмір понадлімітної готівки в касі підприємства (2х12037,65 грн.)

Відповідно до п. 2.8., п. 2.9, п. 3.4, п. 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.01.2004. №637 із змінами і доповненнями (далі по тексту - Положення №637), підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Судом встановлено, що за період з 10.01.2005 р. по 23.09.2005 р. підприємство проводило видачу готівкових коштів із каси підприємства за видатковими касовими ордерами та проводило виплату заробітної плати по платіжних відомостях та, що у зазначених ордерах та відомостях відсутні розписи одержувачів готівкових коштів, зазначені відомості і ордери знайшли своє відображення в додатку №3 до акту перевірки.

Відповідно до пункту 3.4 та п. 3.5 Положення №637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Абзацом 2 ч. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»установлено, що за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до юридичних осіб всіх форм власності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Як вбачається з матеріалів справи, проведено перевірку згідно направлення на перевірку від 22.09.2005 №1547, підписаного головою Державної податкової адміністрації у м. Києві, та відповідно до затвердженого графіку проведення позапланових перевірок на вересень 2005 року.

Відповідно до ст. З Закону України «Про державну податкову службу України»від 04.12.1990р. №509-ХІІ із змінами і доповненнями, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Згідно ст. 9 Закону №509-ХІІ Державна податкова адміністрація у м. Києві виконує функції, передбачені статтею 8 цього Закону (якою визначені функції Державної податкової адміністрації України), крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій ст. 9 Закону №509-ХІІ органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Згідно ст. 8 Закону Державна податкова адміністрація України виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до ст. 112 Закону №509-ХІІ, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи до початку перевірки перевіряючими інспекторами було надано під розписку директору позивача направлення на перевірку №1547 від 22.09.2005 за підписом Голови Державної податкової адміністрації у м. Києві, оформленого у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 112 Закону №509. Посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»допустили перевіряючи до проведення перевірки. Даний факт засвідчується розпискою в отриманні направлення на перевірку за підписом директора, допущенням до перевірки інспекторів, зазначених в направлені, та наданням до перевірки документів (розписка від 23.09.2005 головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»про надання документів до перевірки наявна в справі).

Враховуючи наведене, суд дійшов до обґрунтованого висновку, на думку колегії суддів, щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" -залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду мiста Києва від 06 вересня 2011 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.