Рішення

від 06.09.2011 по справі 5010/1387/2011-22/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАН О-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 р. Справа № 5010/1387/2011-22/56

Господарський суд Івано -Франківської області у скла ді судді Малєєвої О.В.

при секретарі судового за сідання Костюк І.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу

за позовом: товариства з обм еженою відповідальністю "Євр опейські будівельні техноло гії", вул. Кобилянської, 24, м. Іва но-Франківськ, 76000,

до відповідача-1: публічного акціонерного товариства "Пл юс банк", вул. Галицька, 7, м.Іван о-Франківськ, 76000,

до відповідача-2: відкритого акціонерного товариства "От инійська пересувна механізо вана колона-150", вул. Іванціва, 21, смт.Отинія, Коломийський рай он, Івано-Франківська област ь, 78223,

про визнання недійсним дог овору про відкриття револьве рної кредитної лінії №691 від 28.0 3.05р.,

за участю представників ст орін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №б/н від 05.07.11р.,

від відповідача-1: представн ик ОСОБА_2, довіреність №07/3 -248 від 07.12.11р.,

від відповідача-2: представн ик Федченко М.О., довіреність № б/н від 05.07.11р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю "Європейс ькі будівельні технології" з вернулось з позовом до публі чного акціонерного товарист ва "Плюс банк", відкритого акці онерного товариства "Отинійс ька пересувна механізована к олона-150" про визнання недійсн им договору про відкриття ре вольверної кредитної лінії № 691 від 28.03.05р. Заявлені позовні ви моги мотивовані тим, що між ві дповідачами був укладений до говір про відкриття револьве рної кредитної лінії №691 від 28.0 3.05р. з можливістю одержання тр аншів кредиту в гривнях, дола рах США та євро на суму, еквіва лентну 1200000грн. на строк, встано влений додатками до даного д оговору, але не пізніше ніж до 22.03.2010р. зі сплатою 22 відсотка річ них при надання траншів у гри вні та 13 відсотків річних при наданні траншів у євро та дол арах США. Вказує на те, що в дан ий договір вносились зміни в ід 21.03.2007р. та від 30.03.2010р. Вважає, що оскаржуваний договір не відп овідає вимогам закону, поруш ує права позивача і підлягає визнанню недійсним згідно ч .1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України. Поруше ння вимог закону вбачає в том у, що в оскаржуваному договор і не визначена мета отриманн я кредиту, яка згідно ст.345 ГК Ук раїни є істотною умовою кред итного договору. Необхідніст ь визначення цільового викор истання кредитної лінії обгр унтовує умовами п.3.1, п.7.1. даного договору, в яких закріплено о бов'язок позичальника викори стовувати кредит за цільовим призначенням і передбачена його відповідальність за нед отримання даних умов. Посила ється на те, що ТзОВ "Європейсь кі будівельні технології" зг ідно договору поруки від 30.12.2009р . виступив поручителем ТзОВ "О тинійська пересувна механіз ована колона-150" і невизначені сть цільового використання к оштів обумовили його неналеж не використання відповідаче м-2, існуванням заборгованост і по кредиту, порушення прав п озивача як поручителя.

Відповідач-1 заявлений позо в не визнав і вказав, що згідно ст. 638 ЦК України договір є укла деним, якщо сторони в належні й формі досягли згоди з усіх і стотних умов договору. Вважа є, що банк і позичальник відпо відно до ст.1054 ГК України досяг ли згоди з усіх істотних умов кредитного договору і прист упили до його виконання, чим щ е раз підтвердили свою згоду з усіма умовами договору. Зок рема, вказує на те, що банк вид ав кредит, а позичальник отри мав кредит, користувався кош тами, сплачував щомісячні пл атежі та комісію. Посилаєтьс я на те, що згідно ст. 638 ЦК Украї ни у разі незгоди однієї із ст орін щодо істотної умови дог овору така сторона повинна з аявити про таку незгоду. Вваж ає, що нормами банківського з аконодавства не заборонено н адавати кредит на поточні по треби і що цільове використа ння коштів визначалось при н аданні чергового траншу за в казівкою позичальника, який надавав документи, що його пі дтверджували. Зазначає, що по ручитель був ознайомлений з умовами оскаржуваного догов ору і що він не вправі висловл ювати заперечення щодо погод ження його істотних умов, так як не є стороною договору.

Відповідач-2 заявлений позо в визнав в частині підстав по зову, проте вважає, що до спірн их правовідносин підлягають застосуванню положення ч.1 ст .180, ч.8 ст.181 ГК України, ч.2 ст.638 ЦК Ук раїни, ст.345 ГК України, ст.1054 ЦК У країни. Свою позицію мотивує тим, що у разі недосягнення зг оди з усіх істотних умов дого вору такий договір вважаєтьс я неукладеним (таким, що не від бувся), а тому не може визнават ись недійсним. При цьому поси лається на п.8 постанови плену му Верховного суду України “ Про судову практику розгляду цивільних справ” від 06.11.2009р. №9, п рактику розгляду аналогічни х спорів Вищим господарським судом України (постанова від 01.06.2010р. у справі №37/21). Вказує на те , що виконання сторонами умов договору не впливає на його у кладеність і правові наслідк и таких дій регулюються норм ами ЦК України. Заперечує тве рдження відповідача-1 щодо ві дсутності законодавчої забо рони надавати кредит на пото чні потреби, оскільки згідно ч.1 ст.346 ГК України для одержан ня кредиту позичальник надає банкові, зокрема, клопотання , в якому зазначається характ ер кредитної угоди, мета вико ристання кредиту, техніко-ек ономічне обгрунтування кред итного заходу та розрахунок економічного ефекту його реа лізації, а надання коштів на п оточні потреби не дає підста ви спрогнозувати ризики від реалізації кредитного заход у і здатність позичальника о бслуговувати кредит, що пов'я зано з основними принципами кредитування.

Аналогічні пояснення пред ставники сторін дали в судов ому засіданні.

За клопотанням відповідач а-2 згідно ст.38 ГПК України у від повідача-1 витребовувалось р яд доказів, в тому числі докум енти, на підставі яких укладе но оскаржуваний договір, Пол оження банку про кредитуванн я, чинне на час укладення дано го договору. Представник від повідача-1 в судовому засідан ні пояснив, що надав всі докум енти витребувані судом, крім Положення банку про кредиту вання станом на 28.03.2005р., яке скла дно представити в зв'язку зі з міною юридичної адреси банку і труднощами роботи з архіво м в умовах переїзду. Представ ник відповідача-2, який заявля в вказане клопотання, не запе речив щодо можливості виріше ння справи на підставі подан их документів.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оці нивши їх відповідно до припи сів ст.43 ГПК України, суд встан овив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством “Акціонерний ко мерційний банк “Прикарпаття ”, правонаступником якого за умовами договору є публічне акціонерне товариство "Плюс банк", надалі “банк”, та відкр итим акціонерним товариство м "Отинійська пересувна меха нізована колона-150", як позичал ьником, 28.03.2005р. було підписано д оговір №691 про відкриття револ ьверної кредитної лінії (над алі “договір”). Згідно п.1.1. дого вору банк відкриває позичаль нику мультивалютну револьве рну кредитну лінію з можливі стю одержання траншів кредит у в гривнях, доларах США та євр о, на поточні потреби, в сумі, е квівалентній 1200000грн., на строк , який встановлено додатками до даного договору, але в будь -якому випадку не пізніше, ніж до 22.03.2010р., із сплатою 22 відсоткі в річних при наданні траншів у гривні та 13 відсотків річни х при наданні траншів в долар ах США та євро. В п.1.2. договору в изначено, що в рахунок відкри ття револьверної кредитної л інії банк надає позичальнику транші револьверної кредитн ої лінії, кожний з яких оформл яється окремим додатком до д аного договору, який станови ть його невід'ємну частину. П ідставою для надання кожного траншу кредиту є лист позича льника із зазначенням бажано ї валюти траншу кредиту (грив ня, долари США, євро), і докумен т, що підтверджує цільове вик ористання кредиту (п.1.4. догово ру).

В п.3.1. договору передбачено о бов'язок позичальника викори стовувати кредит на цілі, вка зані в даному договорі і дода тках до нього. За умовами п.7.1. д оговору банк має право вимаг ати повернення суми кредиту і відсотків достроково, відм овити в наданні чергового тр аншу кредиту, достроково зак рити револьверну кредитну лі нію, а позичальник зобов'язан ий повернути кредит і відсот ки достроково на вимогу банк у, зокрема, у випадку, коли ціл ьове призначення траншу, яки й просить надати позичальник , не відповідає цільовому при значенню кредитної лінії.

До договору були внесені зм іни згідно додаткового догов ору №1 від 21.03.2007р., яким було збіль шено суму кредитної лінії до 1335000грн., додаткової угоди №2 від 30.03.2010р., якою було пролонговано термін дії договору до 22.03.2015р., в становлено плаваючу процент ну ставку, встановлено графі к погашення залишку кредиту.

Між банком, як кредитором, в ідповідачем-2, як боржником, та позивачем, як поручителем, 30.03. 2010р. було укладено договір пор уки, за умовами якого поручит ель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконан ня боржником зобов'язань, пер едбачених договором зі зміна ми і доповненнями.

При наданні траншів кредит у між банком та позичальнико м укладались додатки до дого вору, а саме: додаток №1 від 30.03.2005р . - на суму 274519,50грн. на поточні по треби, №2 від 30.05.2005р. - на суму 174439,09 до ларів США на поточні потреби , №4 від 07.06.2006р. - на суму 3789,87 доларів США на поточні потреби, №5 від 07.06.2006р. - на суму 25361грн. на поточні потреби, №6 від 21.03.2007р. - на суму 135000 грн. на поточні потреби, №7 від 07.09.2007р. - на суму 200000грн. на поточні потреби, №8 від 07.02.2008р. - на суму 300000 грн. на поточні потреби, №9 від 20.03.2008р. - на суму 265000грн. на поточні потреби. Відповідачем-1 предс тавлено відповідні ордери-ро зпорядження про видачу (пога шення) кредиту, в яких вказано про видачу коштів на поточні потреби. Подано також відпов ідні заяви позичальника, в то му числ заява №31 від 30.03.2005р., заяв а б/н від 07.06.2006р., в яких не вказан о цільове призначення траншу , заява без номера і дати на су му 74519,50грн. та 174439,09 доларів США, як у позичальник просить направ ити на погашення заборговано сті по кредиту згідно догово ру №484 від 15.09.2003р., заяви б/н від 07.09.200 7р., від 07.02.2008р., від 20.03.2008р. - “на пото чні потреби”. В заявах відсут нє посилання на подання будь -яких документів в їх обгрунт ування.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зм іст договору становлять ум ови (пункти), визначені на роз суд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в на лежній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору ; істотними умовами договору є умови про предмет догово ру, умови, що визначені закон ом як істотні або є необхід ними для договорів даного ви ду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї і з сторін має бути досягнуто з годи (ч.1 ст. 638 ЦК України). Аналог ічні положення містяться в ч .1,ч.2 ст.180 ГК України.

Як передбачено ч.2 ст.345 ГК Укр аїни, кредитні відносини зді йснюються на підставі кред итного договору, що уклада ється між кредитором і поз ичальником у письмовій форм і. У кредитному договорі пере дбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок йо го видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань поз ичальника, відсоткові ставк и, порядок плати за кредит, об ов'язки, права і відповідальн ість сторін щодо видачі та по гашення кредиту. В ч.1 ст.346 ГК Ук раїни визначено, що для одер жання банківського кредиту позичальник надає банкові т акі документи: клопотання (за яву), в якому зазначаються хар актер кредитної угоди, мета використання кредиту, сум а позички і строк користу вання нею; техніко-економічн е обґрунтування кредитног о заходу та розрахунок еко номічного ефекту від його ре алізації; інші необхідні док ументи. В ч.1 ст.347 ГК України пер едбачено обов'язок банку зді йснювати контроль за викона нням умов кредитного догово ру, цільовим використанням.

Аналіз наведених норм зако ну свідчить про те, що однією і з істотних умов кредитного д оговору є визначення мети кр едиту, а одним із основних при нципів кредитування - цільов е призначення кредиту. Цільо ве призначення кредиту поляг ає у тому, що сторони, які мают ь намір вступати в кредитні в ідносини, повинні наперед чі тко визначити мету використа ння коштів кредиту. Цю мету ма ють однаково розуміти і оцін ювати обидві сторони кредитн ої угоди, а тому вона повинна б ути визначена цілком конкрет но. Визначення мети призначе ння кредиту служить необхідн ою передумовою забезпечення кожною із сторін захисту сво їх інтересів та реалізації к редитних відносин. Використа ння цього принципу кредитува ння тісно пов'язано із принци пом забезпечення повернення кредиту. Необхідність цільо вого використання кредитних коштів відображена і у вказа них умовах договору (п.3.3., п.7.1.).

Суд погоджується з доводам и відповідача-2 про те, що вико ристання кредитних коштів на поточні потреби не можна виз нати як визначення їх цільов ого використання, оскільки ф актично означає можливість ї х використання на будь-що. Від повідачем не представлено ні техніко-економічного обґрун тування кредитного заходу та розрахунку економічного ефе кту від його реалізації, ні бу дь-яких документів в обгрунт ування видачі траншів чи буд ь-яких інших документів, з яки ми пов'язано визначення ціль ового використання кредитни х коштів. Наведені обставини свідчать про те, що при укладе нні договору мета кредиту ві дповідно до вимог закону виз начена не була.

Як передбачено ч.8 ст.181 ГК Укр аїни, у разі якщо сторони не д осягли згоди з усіх істотних умов господарського догово ру, такий договір вважаєтьс я неукладеним (таким, що не ві дбувся); якщо одна із сторін з дійснила фактичні дії щодо його виконання, правові насл ідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу У країни.

Враховуючи викладене, оска ржуваний договір слід визнат и неукладеним. Дані обставин и є підставою для відмови в по зові, на що вказано п.8 постано ви пленуму Верховного суду У країни “Про судову практику розгляду цивільних справ” ві д 06.11.2009р. №9.

В п.5 цієї постанови зазначе но, що вимога про визнання осп орюваного правочину недійсн им може бути заявлена як одні єю зі сторін правочину, так і і ншою заінтересованою особою , права і законні інтереси яко ї порушуються вчиненням прав очину. Суд вважає, що ТзОВ "Євр опейські будівельні техноло гії", як поручитель по оскаржу ваному договору, мав право за являти позов про визнання йо го недійсним, оскільки вказа ні вади договору впливають н а його права та законні інтер еси.

Тому в задоволенні позову товариства з обмеженою відпо відальністю "Європейські буд івельні технології" до публі чного акціонерного товарист ва "Плюс банк", відкритого акці онерного товариства "Отинійс ька пересувна механізована к олона-150" про визнання недійсн им договору про відкриття ре вольверної кредитної лінії № 691 від 28.03.05р. слід відмовити.

Згідно ст.49 ГПК України суд ові витрати покласти на пози вача.

Керуючись ст.ст.8,124 Кон ституції України, ст.ст 43, 49 82 -85 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволен ні позову товариства з обмеж еною відповідальністю "Європ ейські будівельні технологі ї" до публічного акціонерног о товариства "Плюс банк", відкр итого акціонерного товарист ва "Отинійська пересувна мех анізована колона-150" про визна ння недійсним договору про в ідкриття револьверної креди тної лінії №691 від 28.03.05р.

Судові витрати покласти на позивача.

Суддя Малєєва О.В.

Повне рішення склад ено 12.09.11

виготовлено в КП "Докуме нтообіг госп. судів"