Постанова

від 07.05.2008 по справі 2а-173/2008

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                          Справа

№  2А-173/2008р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            7

травня 2008 року  Южноукраїнський міський

суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді

БОБРОВСЬКОГО І.М.

при секретарі                             ПЕТРЕНКО О.М.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську 

справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління

праці та соціального захисту населення у м. Южноукраїнську про стягнення

недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення

ВСТАНОВИВ:

            8

квітня 2008 року ОСОБА_1.  звернувся до

суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення у

м. Южноукраїнську про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на

оздоровлення. Мотивує свої вимоги тим, що в січні 2008 року звернувся з заявою

до відповідача про виплату йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

2 категорії щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти

мінімальних заробітних плат.  Управління

праці та соціального захисту населення у м. Южноукраїнську відмовило в у

виплаті належної суми. Просить стягнути з відповідача на свою користь

заборгованість по щорічній допомозі на оздоровлення за 2005-2007 роки в сумі

5760 гривень. Крім того просить стягнути з відповідача компенсацію середньої

вартості санаторно-курортної путівки за 2007 рік.

            Позивач

направив до суду заяву в якій просить справу слухати в його відсутності.

            Представник

відповідача проти позову заперечує. Пояснила, що при  нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення

особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Управління праці

та соціального захисту населення у м. Южноукраїнську керувалось постановами

Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні

виплати особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12

липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно до вказаних постанов

виплати було здійснено в повному обсязі. Крім того Законами України «Про

Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007

рік» було зупинено дію ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Просить

також застосувати позовну давність. Пояснила, що з вимогами про надання

санаторно-курортної путівки, позивач не звертався.

            Вислухавши

представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні

вимоги підлягають частковому задоволенню.

            Відповідач

не заперечує проти того, що ОСОБА_1.  є

ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії.

            Таким

чином, згідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, ця обставина може не доказуватись

перед судом.

            Згідно

до пояснень відповідача в 2004 та 2005 роках 

було виплачено позивачу по 26 гривень 70 копійок компенсації, в 2006 та

2007 роках виплачено по 100 гривень компенсації. При цьому Управління праці та

соціального захисту населення у м. Южноукраїнську посилається на постанови

Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні

виплати особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12

липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Проте

погодитись з подібним розрахунком щорічної допомоги на оздоровлення неможна.

            Згідно

до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» «Щорічна допомога на

оздоровлення виплачується в таких розмірах: 

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії

- п'ять мінімальних заробітних плат». Статтею 48 Закону  України «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що

щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх

проживання органами соціального захисту населення.

            Посилання

відповідача на постанови Кабінету Міністрів України не можуть братись до уваги

оскільки Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет

Міністрів зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір

допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.

            Частиною

1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено, що конкретні

розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом)

підвищуються Кабінетом Міністрів відповідно до зміни індексу вартості життя і

зростання мінімальної заробітної плати.

            Згідно

до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що дія положень

цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення

змін до цього Закону.

            Таким

чином судом встановлено, що позивач, як 

учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії,

має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних

заробітних плат.

            Визначаючи

суму заборгованості відповідача, суд виходить з положень ч. 3 ст. 99 КАС

України, яка передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим

Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до

адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли

особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи

інтересів.

            Таким

чином судовому захисту, на підставі ст. 257 ЦК України, підлягають права

позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2006 та 2007

роки.

            Вважаючи

на ту обставину, що позивач просить стягнути невиплачені суми виходячи з

найменших розмірів діючих мінімальних зарплат кожного року, суд застосовує

наступний розрахунок.

            З

1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати становив 262 гривні на

місяць. Щорічна допомога становить за 2005 рік 262 гривні х на 5 = 1310 гривень

за мінусом отриманих 26 гривень 70 копійок, остаточно 1283 гривні 30 копійок.

            З

1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати становив 350 гривень на

місяць.

Щорічна допомога становить за 2006

рік 350 гривень х на 5 = 1750 гривень за мінусом отриманих 100 гривень,

остаточно 1650 гривень.

            З

1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати становив 400 гривень на

місяць.

Щорічна допомога становить за 2007

рік 400 гривень х на 5 = 2000 гривень за мінусом отриманих 100 гривень,

остаточно 1900 гривень.

            Таким

чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає не отримана допомога

на оздоровлення за 2005, 2006, 2007 роки в сумі 1283 гривні 30 копійок + 1650

гривень + 1900 гривень, а разом 4833 гривні 30 копійок.

            Стосовно

вимог про стягнення з відповідача вартості санаторно-курортної путівки за 2007

рік, вони задоволенню не підлягають. Позивач не звертався до відповідача з

зазначеними вимогами і йому не було відмовлено в їх задоволенні. Тому не має

підстав для вирішення цього питання в судовому порядку.

            Згідно

до ст. 94 КАС України стягненню з відповідача на користь держави підлягає

судовий збір в сумі 51 гривні.

            Керуючись

ст.ст. 159, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

            Позов

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у м. Южноукраїнську про

стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення задовольнити

частково.

            Стягнути

з Управління праці та соціального захисту населення у м. Южноукраїнську на

користь ОСОБА_1 4833 гривні 30 копійок.

            Стягнути

з Управління праці та соціального захисту населення у м. Южноукраїнську на

користь держави 51 гривню судового збору.

Заява

про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Одеського апеляційного

адміністративного суду, шляхом подачі до Южноукраїнського міського суду

Миколаївської області протягом 10 днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на

постанову подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне

оскарження.

            Суддя:                                                                                              І.М.

Бобровський