Постанова

від 15.04.2008 по справі 2а-173/2008

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа: № 2а-173/2008р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2008 р. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

в складі: головуючого судді - Зємцова В.В.

при секретарі - Галайчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Автозаводської районної ради про визнання незаконними дії відповідача та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в січні 2008 року звернувся до суду з вищевказаним позовом. Вказував, що в 1986 році він приймав учать в ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС. В зв'язку з цим йому 05 березня 1993 року було видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, категорії 2, серії № 013180.

В 1996 році йому була встановлена третя група інвалідності в зв'язку з захворюваннями пов'язаними з участю в ліквідації аварії, а 15 жовтня 1996 року видане посвідчення ліквідатора першої категорії, серії А, № 053363.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» управляння праці та соціального захисту населення Автозаводської районної ради повинно було перерахувати йому невірно нараховану та виплачену ще у вересні 1996 року управлінням праці одноразову компенсацію за інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат станом на травень 1996 року, враховуючи різниці та індекси інфляції з 01.01.2001 року в зв'язку з затримкою виплати згідно чинного законодавства України.

В вересні 2007 року йому стало відомо, що порушене чинне законодавство України. Мало того, що протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності повинні були нарахувати та виплатити компенсацію в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат на час встановлення інвалідності, так ще і виплатили цю компенсацію аж в вересні 1996 року в розмірі 189, 30 грн.

Так як були порушені його права і законні інтереси це вимусило його відповідно до ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» письмово звернутися 10.09.2007 року до керівництва відповідача з проханням зробити перерахунок одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно з діючим законодавством. При розгляді його заяви відповідачем не було задоволено його прохання чим порушено права і внаслідок чого завдано матеріальну шкоду.

За змістом ч. ч. 1, 36 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яки стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується протягом місяця в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат на момент встановлення інвалідності. Відповідно до Постанови ВР України № 49/96 від 20.02.96 року мінімальна заробітна плата становила з 01.03.96 р. 1500000 крб. Таким чином йому згідно поданої заяви та вперше встановленої З групи інвалідності підлягало до виплати у червні 1996 року 45000000 крб. За інформацією відповідача йому фактично нараховано та виплачено в вересня 1996 року 189, 60 грн. Загальна сума не донарахованої з вини відповідача, а таким чином затриманої до виплати одноразової компенсації становить 260, 40 грн.

Сума збитків від інфляції складає 175, 82 грн.

Також порушення відповідачем його законних прав і безвідповідальне відношення

до розгляду його заяв призвело до глибоких моральних страждань у зв'язку з чим відповідачем йому завдано моральну шкоду яку він оцінює в 500 грн.

Загальна сума позову складає - 936, 22 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1І в 1986 році приймав учать в ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС.

В 1996 році йому встановлена третя група інвалідності в зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з участю в ліквідації аварії, а 15 жовтня 1996 року видане посвідчення ліквідатора першої категорії, серії А, № 053363.

За змістом ч. ч. 1, 36 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яки стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується протягом місяця в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат на момент встановлення інвалідності. Відповідно до Постанови ВР України № 49/96 від 20.02.96 року мінімальна заробітна плата становила з 01.03.96 р. 1500000 крб.

Отже позивачу неправомірно виплатили одноразову компенсацію у розмірі меншим ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Внаслідок невиплати йому належних сум ОСОБА_1 зазнав переживань, негативні емоції.

Однак враховуючи те, що ОСОБА_1 отримав меншу по розміру компенсацію у 1996 році, то його доводи про те, що про порушення своїх прав він узнав у вересні 2007 року не відповідає дійсності.

Цивільним Кодексом України, що діяв на момент порушення прав позивача була передбачена позовна давність для звернення до суду за захистом своїх оспорюваних або порушуваних прав в три роки. Діючим КАС України передбачена позовна давність для звернення до суду строком в один рік.

Позивачем не доведено підстав для зупинення або переривання перебігу позовної давності, зокрема визнання відповідачем боргу та інших обов'язків.

Отже судом встановлено, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити у зв»язку зі сплином строків позовної давності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 160-163 КАС України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Автозаводської районної ради про визнання незаконними дії відповідача та стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.