Рішення

від 29.12.2008 по справі 2-3/2008

АРМЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа 2-3/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2008 р.

Армянський міський суд Ав тономної Республіки Крим у с кладі головуючого судді Шест аковської Л.П., за участю секре тарів Клюєвої В.Ю., Недуга Н.В., М осеєвої І.М., позивача ОСОБА _1, представника позивача ОСОБА_2, представників відп овідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, розглянувши у в ідкритому судовому засіданн і в залі Армянського міськог о суду справу за позовом ОС ОБА_1 до відкритого акціоне рного товариства «Державна а кціонерна компанія «Титан» т а відділення виконавчої дире кції Фонду соціального страх ування від нещасних випадків на виробництві та професійн их захворювань України в м. Кр асноперекопськ АР Крим про в ідшкодування моральної шкод и, завданої внаслідок нещасн ого випадку на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.10.2003 року звернувся до суду з позовною заявою до Д АК «Титан» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000 гривень, заподіяної йому вна слідок травми, отриманої 04.02.2003 р оку на ДАК «Титан» при викона нні ним своїх трудових обов' язків. Вимоги позивача вмоти вовані тим, що він працював ап аратником - стажистом на ДАК « Титан», за дорученням свого н аставника ОСОБА_6 включив конвеєр для його очистки, піс ля того, як очистив конвеєр ві н вирішив скоротити шлях та п ерестрибнути через закриту ч астину працюючого конвеєра. Проте, коли він перестрибува в через конвеєр, то його нога з іслизнула з кришки та її затя гнуло до конвеєра. Зазначени й нещасник випадок призвів д о травматичної ампутації йог о лівої ноги на рівні середнь ої третини лівого стегна.

Оскільки зі сторони адміні страції ДАК «Титан», на думку позивача, були допущені пору шення вимог закону в частині забезпечення йому безпечних умов праці та охорони праці, т о в результаті було спричине но шкоду його здоров' ю, було завдано йому глибоких морал ьних страждань. Саме тому О СОБА_1 просить суд відшкоду вати йому моральну шкоду у ро змірі 500 тис. грн., стягнувши її на його користь з відповідач а.

Мотивуючи свої вимоги щодо відшкодування моральної шко ди, позивач вказав, що він в 20-рі чному віці внаслідок власної необізнаності та внаслідок порушень зі сторони посадови х осіб ДАК «Титан» отримав тр удове каліцтво, залишився бе з ноги, став інвалідом 2 групи, непрацездатним, постійно ві дчуває болі, змушений часто з вертатися в медичні заклади. Позбавлений можливості вест и повноцінний спосіб життя, н алежно забезпечувати себе та свою родину. Він відчуває нез ручності у спілкуванні з ото чуючими його людьми. Позивач вказує, що на заявлені до відш кодування кошти він міг би от римати освіту, придбати квар тиру, оскільки не бажає прожи вати разом з матір' ю, міг би п ридбати транспортний засіб. Сам же він тепер позбавлений можливості заробити гроші н а вказані речі, оскільки не мо же тривалий час знаходитися на ногах.

Свої вимоги до ДАК „Титан" п озивач обґрунтовував ст. ст. 15 5, 160, 173 КЗпП України, згідно яких власник або уповноважений н им орган зобов' язаний у від повідності з законодавством відшкодувати робітнику шкод у, завдану йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров' я , пов' язану з виконанням ним трудових обов' язків.

В судовому засідання позив ач та його представник позов ні вимоги підтримав в повном у обсязі.

Представник відповідача, н азва якого в зв' язку з затве рдженням Фондом державного м айна України нової редакції Статуту ДАК „Титан" наказом в ід 27.11.2006 року № 1769 змінилася з ДАК „ТИТАН" на Відкрите акціонер не товариство "Державна акці онерна компанія „Титан" (а.с. 5-7, том 3) - позов не визнав, вказуюч и на те, що вина підприємства у пошкодженні здоров' я позив ача хоча і має місце, та все ж н ещасний випадок трапився і ч ерез грубе порушення її вимо г техніки безпеки і самим поз ивачем, який перестрибнув че рез працюючий конвеєр, не див лячись на те, що напередодні т ричі пройшов інструктаж з те хніки безпеки.

Представники співвідповід ача - відділення виконавчої д ирекції Фонду соціального ст рахування від нещасних випад ків на виробництві та профес ійних захворювань України в м. Красноперекопську АР Крим (далі Фонд) - позовні вимоги та кож не визнали. (Процесуальне становище Фонду, який раніше приймав участь у справі у яко сті третьої особи, з ініціати ви суду ухвалою від 17.11.2008 р. змін ено, його залучено до участі у справі в якості співвідпові дача, враховуючи обставини с прави, положення діючого зак онодавства та висновки колег ії суддів судової палати з ци вільних справ Апеляційного с уду АР Крим від 9.07.2004 p., якою рішен ня Армянського міського суду у цій справі від 29.03.2004 р. скасова но та справу повернуто на нов ий розгляд.

Представники співвідповід ача, не оспорюючи ніяких обст авин справи, у своїх заперече ннях посилаються на єдине, а с аме на те, що згідно до Закон у України № 717-V від 23.02.2007 р. „Про в несення змін в Закон України „Про загальнообов' язкове д ержавне соціальне страхуван ня від нещасного випадку на в иробництві та професійного з ахворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності 30.03.2007 року, з за значеного базового Закону України №1105-ХІУвід 23.09.1999 р. зі с татей 1, 21, 28, 34 та 35 вилучено норми відносно обов' язку Фонду с плачувати грошові суми за мо ральну шкоду потерпілому від нещасного випадку на виробн ицтві.

Крім того, представники спі ввідповідача вважають, що їх орган не може бути належним в ідповідачем у справі ще й чер ез те, що відповідно до змін, в несених Законом України «Про державний бюджет Украї ни на 2008 рік та про внесення змі н до деяких законодавчих акт ів України» № 107-V1 від 28.12.2007 року в абзаци 3 та 4 розділу XI «Прикінц еві положення» Закону, ві дшкодування Фондом соціальн ого страхування від нещасних випадків на виробництві та п рофесійних захворювань Укра їни моральної (немайнової) шк оди застрахованим особам та членам їх сімей незалежно ві д часу настання страхового в ипадку припиняється з 1 січня 2008 року. В зв' язку з викладени м представники співвідповід ача просять суд відмовити по зивачу у задоволенні позовни х вимог, оскільки для цього ві дсутні правові підстави (а.с. 4 8, том 3).

Суд заслухавши позивача, пр едставників сторін, дослідив ши матеріали цивільної справ и та матеріал про відмову в по рушення кримінальної справи № 131, посадові інструкції, нака зи підприємства, розпоряджен ня, встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зг ідно із наказом № 442-к от 24.09.2002 рок у (зі змінами за наказом № 541-к в ід 30.09.2002 року), прийнятий на робо ту апаратником гранулювання 3 розряду - стажистом с почасо вою преміальною формою оплат и праці з доплатою за шкідлив і умови праці в розмірі 12 % з 03.09.200 2 року по 02.03.2003 року до цеху амофо с понад штат. Керівником стаж ування призначено ОСОБА_8 - апаратник гранулювання.

ОСОБА_1 маючи середньо - те хнічну освіту, пройшовши 03.09.2002 р оку ввідний (при прийнятті на роботу), 08.09.2002 року - первинний (б езпосередньо в цеху) інструк тажі, здав іспит, кваліфікаці йною комісією на підставі ро зпорядження № 150 від 08.10.2002 року бу в допущений до самостійної р оботи.

10.01.2003 року ОСОБА_1 пройшов повторний інструктаж з подал ьшою здачею іспиту.

Встановлено, що посадової і нструкції апаратника гранул ювання 3 розряду по ДАК «Титан » не було. Згідно характерист ики робіт апаратника гранулю вання З розряду за довіднико м робіт та робочих професій - в едення процесу гранулювання , у тому числі амофосу, повинно здійснюватися під керівницт вом апаратника більш високої кваліфікації.

Обслуговування конвеєрів згідно Посадової інструкції ОТ-32-188 входить в обов' язки ап аратника гранулювання 4 розр яду (п.1.10). При цьому для допуску до самостійної роботи апара тник повинен крім іспиту цех ової кваліфікаційної комісі ї, мати допуск до обслуговува ння газоспоживаючого обладн ання. ОСОБА_1 стверджував, що він навчання по роботі з га зоспоживаючим обладнанням н е проходив, іспит не здавав та відповідного допуску не мав . Разом з тим із пояснень самог о позивача слідує, що кожного разу під час проведення інст руктажу його ознайомлювали з інструкціями апаратника гра нулювання 4 розряду. А оскільк и він має освіту за спеціальн істю, знайомий з посадовими о бов' язками апаратника 4 роз ряду, проходив виробничу пра ктику та станом на 04.02.2003 року пр опрацював вже більше 4 місяці в, то принципи роботи конвеєр ів, безпеку роботи достовірн о знав, не дивлячись на те, що с амостійно не працював.

Згідно характеристики роб іт апаратника 3 розряду ОСО БА_1 міг самостійно проводи ти чистку обладнання, що в дан ому випадку він і робив, коли 0 4.02.2003 року стався нещасний випа док.

Згідно протоколу огляду мі сця події, встановлено, що нещ асний випадок трапився на ко нвеєрі позиції 28-1 КПС - 500. Сам ко нвеєр довжиною 24 м, шириною 50 см , висотою коробу 42 см, установл ений на висоті 48 см від підлог и. Швидкість руху скребків 2 м/ сек.

По всій довжині короб конве єру закритий металевими покр ишками, об' єднаними між соб ою та коробом конвеєру болто вими з' єднаннями. 2 покришки з середини конвеєру були зня ті. Конвеєр призначений для п одачі ретута (дрібних часток амофосу) від грохотів позиці ї 56 та циклонів позиції 63 в бара банний гранулятор-сушилку (Б ГС-1).

07.02.2003 року наказом № 88 по підпр иємству ДАК „Титан" було приз начено комісію з розслідуван ня нещасного випадку на виро бництві, в тому числі за участ ю заступника директора викон авчої дирекції Фонду соціаль ного страхування від нещасни х випадків на виробництві та професійних захворювань Укр аїни в м.Красноперекопську А Р Крим ОСОБА_5 (нині предст авника співвідповідача у спр аві).

12.02.2003 року було складено акт ф орми Н-1 про нещасний випадок н а виробництві.

Згідно матеріалів розслід ування нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 та Аксьоновим в ц еху „Амофос" ДАК «Титан» за ро зпорядженням керівника відд ілення ОСОБА_9 після ремон ту та регулювання ціпків кон веєру позиції 28-1 та 59-1 проводил и очищення конвеєру від зали шків продукту на стінках кор обу. Обстукавши стінки конве єра кувалдами, ОСОБА_1, О СОБА_8 та ОСОБА_7 спустил ися на відмітку +3 (майданчик о бслуговування БГС-1) та відкид али кучу амофосу. Близько 13 го дини за розпорядженням майст ра зміни ОСОБА_10 черговий електрик ОСОБА_11 зібрав е лектросхему конвеєру для вик иду залишків продукту в БГС -1.

Потім, як вказано в акті Н-1 пр о нещасний випадок на виробн ицтві, ОСОБА_1 піднявся на відмітку+7, 8, увімкнув конвеєр позиції 28-1, пройшов уздовж кон веєра до кінця та для того, щоб скоротити шлях до кнопки кон веєра позиції 59-1, вирішив пере стрибнути через закриту част ину конвеєра позиції 28-1, потім пролізти під конвеєром пози ції 59-1.

Переконавшись, що конвеєр п озиції 59-1 працює, ОСОБА_1, по вертаючись, знову вирішив пе рестрибнути через конвеєр по зиції 28-1, але при спробі перест рибнути конвеєр на закритій ділянці, його ліва нога зісли знула з кришки та була затягн ута скребками під неї, що приз вело до травматичної ампутац ії лівої ноги.

В якості технічних причин н ещасного випадку в акті Н-1 вка зано незадовільний технічни й стан конвеєра, а саме: відкри ті рухомі частини конвеєру.

Встановлено, що рухомі част ини конвеєру були відкриті в зв' язку з його чисткою. Післ я того, як конвеєр обстукали к увалдами, необхідно було пус тити конвеєр для викиду зали шку продукту із конвеєра, в зв ' язку з чим ОСОБА_1 була д ана вказівка увімкнути конве єр. Після викиду залишків про дукту, конвеєр повинні вимкн ути, переконатися в його повн ій очистці, закрити конвеєр к ришками, після чого конвеєр в важається підготовленим до р оботи після ремонту. Таким чи ном, якби ОСОБА_1 не виріши в стрибати через конвеєр, для скорочення шляху, нещасний в ипадок не стався б.

Ще однією технічною причин ою нещасного випадку на виро бництві з ОСОБА_1 в акті вк азано і порушення інструкції ОП-18 «По охороні праці при екс плуатації конвеєра» (п. п. 2.12).

В акті вказані також і орга нізаційні причини нещасного випадку.

Відповідно висновку коміс ії особами, які допустили пор ушення, є: ОСОБА_1, який пору шив Інструкцію № ОП-32-188 «По охо роні праці для апаратника гр анулювання 4 розряду», увімкн ув конвеєр зі знятими покриш ками;

майстер зміни ОСОБА_10, як ий не виконав посадову інстр укцію - не забезпечив безпе чне прийняття обладнання з р емонту;

керівник відділення ОСОБ А_9 та в.о керівника цеху ОС ОБА_12, які не забезпечили вик онання вимог нормативних акт ів по охороні праці, правил бе зпеки роботи на обладнанні.

Наказом № 119 від 20.02.2003 року ОС ОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 були оголошені догані.

Позивач практично визнав ф акт порушенням ним особисто правил техніки безпеки, вказ уючи, що самонадіяно вважав, щ о безпечно перестрибне конве єр. Але йому це не вдалося, що і призвело до тяжкого травмув ання. Однак він вважає, що ОС ОБА_8, будучи його наставник ом, не повинен був посилати йо го до кнопки увімкнення конв еєру.

Згідно протоколу засіданн я комісії по охороні праці ві д 17.02.2003 року при розгляді поданн я адміністрації та профкому про визначення ступені прови ни потерпілого на виробництв і вирішили не зменшувати ОС ОБА_1 суму страхової виплат и в зв' язку з тим, що на його у триманні знаходилися мати - і нвалід та неповнолітній брат .

Згідно висновку МСЕК від 22-23. 04.2003 року ОСОБА_1 була встано влена 2 група інвалідності в з в' язку з трудовим каліцтвом , визнано його непрацездатни м та таким, що потребує симпто матичного лікування, санатор но-курортного лікування, про тезування.

Відповідно до постанови Фо нду № 103 від 29.04.2003 року ОСОБА_1 була призначена одноразова д опомога в зв' язку зі стійко ю втратою працездатності в р озмірі 8 800 гривень; постановою № 123 від 12.06.2003 року йому також бул о призначено до виплати щомі сячну грошову допомогу в роз мірі 144.25 гривень при наявності пенсії за інвалідністю в роз мірі 138 гривень 14 копійок.

Матеріалами справи підтве рджується, що крім зазначени х виплат Фонду, ДАК «Титан» зі своєї сторони на той час нада в ОСОБА_1 допомогу у вигля ді оплати медикаментів на за гальну суму 1867, 49 гривень, надав послуги легкового автомобіл я для поїздок у місто Харків д ля протезування - загальна ва ртість вказаної послуги скла ла 2 138, 24 гривень, надав допомогу у проведенні ремонту кварти ри у вигляді безоплатного на дання шпалер, клею та утеплюв ача на всю квартиру.

07.09.2003 року слідчим прокуратур и м. Армянська АР Крим було вин есено постанову про відмову у порушенні кримінальної спр ави стосовно посадових осіб ДАК «Титан» ОСОБА_12, ОСО БА_13 та ОСОБА_10 за ознакам и ст. 271 ч.2 КК України - порушення вимог законодавства про охо рону праці, які спричинили тя жкі наслідки - в зв' язку з від сутністю в їх діях складу вка заного злочину, з підстав, пер едбачених ст. 6 п.2 КПК України.

Жодний учасник процесу вис новки комісії з розслідуванн я нещасного випадку на вироб ництві не оспорював та не осп орює, про допит будь-яких свід ків позивач та представники сторін клопотань не заявляли .

Крім того, жоден з представн иків відповідачів не оспорює факту дійсного спричинення ОСОБА_1 в результаті зазна ченого нещасного випадку на виробництві моральної шкоди через травматичну втрату ни м, 20-річним хлопцем, лівої ноги на рівні середньої третини л івого стегна. Але при цьому, не оспорюючи наявності моральн ої шкоди, представник відпов ідача, з однієї сторони, предс тавники співвідповідача, з і ншої сторони, вважають, що за д іючим нині законодавством мо ральна шкода з них стягнута б ути не може.

Ч.3 ст. 60 ЦПК України вказує на те, що доказуванню підлягают ь обставини, які мають значен ня для ухвалення рішення у сп раві і щодо яких у сторін та ін ших осіб, які беруть участь у с праві, виникає спір.

Ч.1 ст. 61 ЦПК України передбач ає, що обставини, визнані стор онами та іншими особами, які б еруть участь у справі, не підл ягають доказуванню.

Таким чином спір у справі фа ктично стосується лише виріш ення правового питання про т е, на кого саме належить покла сти обов' язок по відшкодува нню позивачу моральної шкоди і чи підлягає вона відшкодув анню будь-ким взагалі, виходя чи із змін до законодавства, в несених в 2007-2008 роках, названих в своїх запереченнях представ никами співвідповідача.

Згідно із ст. З Закона Ук раїни «Про охорону праці» за конодавство про охорону прац і складається із названого з акону, Кодексу законів про пр ацю України, Закону Украї ни «Про загальнообов' язков е державне соціальне страхув ання від нещасного випадку н а виробництві та професійног о захворювання, які спричини ли втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці », ст. 173 КЗпП України відшкодув ання вказаної шкоди здійснює ться Фондом соціального стра хування від нещасних випадкі в на виробництві... відповідно до Закону України «Про за гальнообов' язкове державн е соціальне страхування від нещасного випадку на виробни цтві та професійного захворю вання, які спричинили втрату працездатності».

Основи законодавства Укра їни про загальнообов' язков е державне соціальне страхув ання від 14 січня 1998 року передб ачають надання соціального з ахисту, що включає матеріаль не забезпечення громадян в р азі настання нещасного випад ку на виробництві та професі йного захворювання, які спри чинили втрату працездатност і, за рахунок грошового фонду , що формується шляхом сплати страхових внесків роботодав цями, громадянами, а також бюд жетних та інших джерел, перед бачених законом.

Крім того, Законом Укра їни «Про загальнообов' язко ве державне соціальне страху вання від нещасного випадку на виробництві та професійно го захворювання, які спричин или втрату працездатності» в ід 23 вересня 1999 року, який набра в чинності з 1 квітня 2001 року, ви значається правова основа та механізм відшкодування мате ріальної і моральної шкоди з астрахованим і членам їхніх сімей з Фонду соціального ст рахування від нещасних випад ків.

Вказаний закон зобов' язу є роботодавця, як страховика , своєчасно та повно виплачув ати у встановленому порядку страхові внески в Фонд, на яки й в свою чергу, покладено обов ' язок по повному відшкодува нню завданої в зв' язку з цим шкоди.

Встановлено, що Фонд, куди б уло передано документи з нещ асного випадку на виробництв і, виплатив ОСОБА_1 однора зову допомогу та призначив щ омісячну грошову суму, яка ко мпенсує частину втраченого з аробітку.

Проте, рішенням Конституці йного суду України від 27.01.2004 рок у п. п. 4.2 -зазначено, що передбач ене статтями 237-1 КЗпП України, с т. 440-1 ЦК України (в ред. 1963 p.) або ст . 1167 ЦК України (в ред.2003 р.) відшко дування моральної шкоди, як о дин із засобів захисту особи стих немайнових прав громадя н, що відшкодовується особою , яка спричинила шкоду, власни ком або уповноваженим ним ор ганом, не застосовується до о сіб, які підлягають обов' яз ковому соціальному страхува нню відповідно з Законом «Про загальнообов' язкове державне соціальне страхува ння від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинил и втрату працездатності». Вк азані норми регламентують ві дшкодування моральної шкоди усім іншим особам, які не є су б' єктами страхування від не щасного випадку на виробницт ві та професійного захворюва ння та на яких не поширюються норми вищевказаного Закон у, у тому числі робітникам, я кі виконують роботу не на під ставі трудового договору (ко нтракту), а на інших підставах .

Судом встановлено, що ОСО БА_1 застрахований Фондом с оціального страхування. ВАТ «ДАК «Титан» (на момент нещас ного випадку його назва була ДАК „Титан") був і є платником страхових внесків в Фонд, а то му вимога ОСОБА_1 до ВАТ «Д АК Титан» про відшкодува ння моральної шкоди, завдано ї внаслідок нещасного випадк у на виробництві, який спричи нив його каліцтво, є неправом ірною.

Посилання ж представників співвідповідача - відділенн я виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробн ицтві та професійних захворю вань України в м. Красноперек опськ АР Крим на те, що відпові дно із змінами, внесеними З аконом України «Про держав ний бюджет України та 2008 рік та про несенні змін в деякі зако нодавчі акти України» № 107-V1 від 28.12.2007 року в абзаци 3.4 розділу XI «П рикінцеві положення» базово го Закону, відшкодування Фондом соціального страхува ння від нещасних випадків мо ральної шкоди застрахованим членам їх сімей незалежно ві д часу настання страхового в ипадку припиняється з 1 січня 2008 року - суд не може прийняти д о уваги.

Положення ст. ст. 21, 28, 34 Закон у України «Про загальнообо в' язкове державне соціальн е страхування від нещасного випадку на виробництві та пр офесійного захворювання, які спричинили втрату працездат ності» в редакції, що діяла на час настання страхового вип адку, передбачали обов' язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту зап одіяної йому такої шкоди.

За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Зак ону України «Про загальноо бов' язкове державне соціал ьне страхування від нещасног о випадку на виробництві та п рофесійного захворювання, як і спричинили втрату працезда тності» право на отримання п отерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрат и працездатності, у тому числ і виплати за моральну шкоду, в иникає у особи з дня встановл ення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висно вком МСЕК.

Встановлено, що 80 % втрати про фесійної працездатності бул о встановлено ОСОБА_1 висн овком МСЕК від 23.04.2003 року, його в изнано інвалідом 2 групи.

Таким чином, право на відшко дування моральної шкоди вини кло у позивача ще до набрання чинності Законом Україн и від 28.12.2007 року, № 107-VI «Про держав ний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких зако нодавчих актів України».

Згідно ст. 58 Конституції Укр аїни закони та інші норматив но - правові акти не мають звор отної дії в часі, крім випадкі в, коли вони пом' якшують або скасовують відповідальніст ь особи.

Крім того відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного з аконодавства регулюють відн осини, які виникли з дня набра ння ними чинності. Акт цивіль ного законодавства не має зв оротної дії у часі, крім випад ків, коли вони пом' якшують а бо скасовують цивільну відпо відальність особи.

Норми Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне соціальне страхування в ід нещасного випадку на виро бництві та професійного захв орювання, які спричинили втр ату працездатності» передба чали відшкодування морально ї шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому пок ладення на відділення викона вчої дирекції Фонду обов' яз ку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відпо відальністю зазначеного орг ану. Саме тому суд, розглядаюч и цю справу, дійшов висновку, щ о спричинена ОСОБА_1 морал ьна шкода повинна бути стягн ута зі співвідповідача - відд ілення виконавчої дирекції Ф онду соціального страхуванн я від нещасних випадків на ви робництві та професійних зах ворювань України у м. Красноп ерекопську АР Крим, оскільки на час настання страхового в ипадку відшкодування мораль ної шкоди було покладено сам е на Фонд.

Відносно розміру зазначен о відшкодування суд виходять з того, що розмір відшкодуван ня моральної (немайнової) шко ди залежить від характеру та обсягу страждань (фізичних, д ушевних, психічних тощо). Суд б езумовно визнає, що позивачу дійсно була спричинена мора льна шкода, яка виразилася в б езпосередньо перенесених за явником як фізичним болем, та к і душевними стражданнями, п ов' язаними з переживаннями позивача з приводу стану сво го здоров' я, порушенням нор мального способу життя, отри манням тяжкого тілесного ушк одження, необхідністю застос ування додаткових зусиль для організації свого щоденного життя та побуту. Погоджуючис ь з тим, що позовні вимоги пози вача про відшкодування морал ьної шкоди є законними та обґ рунтованими, суд, виходячи з п ринципів розумності і справе дливості, вважає за необхідн е позов ОСОБА_1 задовольни ти частково - лише в розмірі 80000 грн., враховуючи при цьому і і снуючу в Україні останнім ча сом практику та розміри відш кодування моральної шкоди сі м' ям загиблих та потерпілим від різного роду трагічних в ипадків у м. Дніпропетровськ у та в м. Євпаторія, пов' язани х з вибухом побутового газу, т а враховуючи також і тривалі сть розгляду цієї справи, яка призвела до порушення права постраждалого на своєчасне відшкодування заподіяної йо му моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 212, 213-215 ЦПК У країни, ст.ст. 173, 231-233, 237-1 КЗпП Украї ни, ст. 440-1 ЦК України (1963 року), ст. 5 ЦК України (в редакції 2003 р.), ст. 9 Закону України «Про охо рону праці», ст. ст. 21 ч.3, 28, 30 ч.3, ст. 3 4, 35 Закону України «Про заг альнообов' язкове державне соціального страхування від нещасних випадків на виробн ицтві та професійного захвор ювання» (за станом на 04.02.2003 р), ст. 58 Конституції України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відкри того акціонерного товариств а «Державна акціонерна компа нія «Титан», та до відділення виконавчої дирекції Фонду с оціального страхування від н ещасних випадків на виробниц тві та професійних захворюва нь України в м. Красноперекоп ськ АР Крим про відшкодуванн я моральної шкоди, завданої в наслідок нещасного випадку н а виробництві, задовольнити частково.

Стягнути з відділення вико навчої дирекції Фонду соціал ьного страхування від нещасн их випадків на виробництві т а професійних захворювань Ук раїни в м. Красноперекопськ А Р Крим на користь ОСОБА_1 м оральну шкоду у розмірі 80000 гри вень.

В решті позову ОСОБА_1 - в ідмовити.

Стягнути з відділення вик онавчої дирекції Фонду соціа льного страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань У країни в м. Красноперекопськ АР Крим на користь держави су довий збір у розмірі 8 гривень 50 копійок та витрати на інфор маційно - технічне забезпече ння процесів, пов' язаних з р озглядом цивільних справ, у р озмірі 7 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржен е в апеляційному порядку до А пеляційного суду АР Крим чер ез Армянський міський суд шл яхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення за яви про апеляційне оскарженн я і поданням після цього прот ягом 20 днів апеляційної скарг и, з подачею її копії до апеляц ійної інстанції або в порядк у ч.4 ст. 295 ЦПК України.