Рішення

від 10.04.2008 по справі 2-3/2008

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-3

2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2008 року Білокурак инський районний суд

Луганської області

В складі : головуючого судді Полєно В.С.

при секретарі Салі мон Л.В. з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в смт. Біло куракине справу за позовом О СОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання д одаткового строку для поданн я заяви про прийняття спадщи ни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_4 звернула сь до суду з даним позовом, в с удовому засіданні під час сл ухання справи змінила позовн і вимоги, просить суд визнати частково недійсним свідоцтв о про право на спадщину на нер ухоме майно видане на ім.»я ОС ОБА_3, реєстрований за № 498 на 1\2 ч астину житлового будинку з в ідповідною частиною господа рчо-побутових та допоміжних споруд за адресою :92200, Луганськ а область , смт. Білокуракине, вул. Комсомольська, буд. 28, яка в ідкрилася після смерті її ма тері ОСОБА_5, що померла 1 верес ня 2003 року . та визнати за нею пр аво власності на 1\4 частину жи тлового будинку з відповідно ю частиною господарчо-побуто вих та допоміжних споруд роз ташованого за вищевказаною а дресою.

В обґрунтування вимог пози вачки її представник надав с уду пояснення, що 1 вересня 2003 р оку померла ОСОБА_5 - мати пози вачки. Після її смерті відкри лася спадщина на 1\2 частину жи тлового будинку з відповідно ю частиною господарчо - побут ових та допоміжних споруд в с мт. Білокуракине по вул.. Комсо мольській будинок 28, та компен саційну виплату за примусову працю під час другої світово ї війни відповідно до ОСОБА_6Р .Н. «Про створення Фонду Пам»я ть, відповідальність і майбу тнє».

Спадкоємцями першої черги за законом є позивачка, відпо відач і третя особа -брат пози вачки і відповідача ОСОБА_7

За життя , 15 травня 2003 року ОСО БА_5 склала заповіт відносно к омпенсаційних виплат, як осо бі, яка визнана жертвою нациз му. Кабінет Міністрів Україн и заснував УНФ «Взаємодія і п римирення « ( Постанова КМУ ві д 16 червня 1993 р. № 453) згідно з затв ердженим Урядом України і по годженим з ФРН Статутом Фонд утворювався як благодійна м иротворча організація, що за хищає інтереси громадян - жер тв нацистських переслідуван ь , користується державною пі дтримкою і в своїй роботі спи рається на громадські об»єдн ання жертв нацизму. Відповід но до цього закону Фонд ФРН «П ам»ять, відповідальність і м айбутнє» здійснює компенсац ійні виплати через свої парт нерські організації в Україн і - через УНФ «Взаєморозумінн я і примирення», який у своїй д іяльності керується нормами вітчизняного цивільного зак онодавства. 15 жовтня 2003 р. ОСОБА _2 прийняла спадщину після пом ерлої матері, оскільки здійс нила відповідне оформлення д окументів за заповітом на от римання компенсаційних випл ат в УНФ «Взаєморозуміння і п римирення».

Відповідач ОСОБА_3 після сме рті матері звернувся до нота ріальної контори що до прийн яття спадщин і вказав що він є єдиним спадкоємцем після см ерті ОСОБА_5, а всі інші спадко ємці відмовились від прийнят тя спадщини. На підставі цієї заяви було видане свідоцтво про право на спадщину за зако ном на 1\2 частину спірного жит лового будинку на ім»я відпо відача як єдиного спадкоємця . Оскільки позивачка фактичн о прийняла спадщину після см ерті матері дане свідоцтво ч астково не відповідає вимога м цивільного законодавства, а саме ст.. 1296 ЦК України, так як с відоцтво на право на спадщин у повинно видаватись всім сп адкоємцям які фактично прийн яли спадщину . Оскільки третя особа ОСОБА_7 на момент смерті матері разом з нею не прожива в , фактично спадщину не прийн яв, заяву про прийняття спадщ ини до нотаріальної контори не подавав, то спадкоємцями п ісля смерті ОСОБА_5 є позивачк а по справі ОСОБА_2 і її брат, ві дповідач по справі ОСОБА_3

Просить суд задовольнити п озовні вимоги його довірител ьниці.

Відповідач ОСОБА_3 позовні в имоги ОСОБА_2 не визнав і надав суду пояснення що його мати з а життя говорила що після її с мерті спірний будинок повине н належати йому, а компенсаці йними виплатами сестра повин на поділитися з братом ОСОБА _7. До компенсаційних виплат ві н відношення не має.

Просить суд в задоволенні п озовних вимог ОСОБА_2 відмови ти.

Представник третьої особи на стороні відповідача, Біло куракинської нотаріальної к онтори надав суду пояснення що відомості про отримання к омпенсаційних витрат позива чкою в справах нотаріальної контори відсутні. Вважає що п ідстав для зміни свідоцтва п ро право на спадщину, на ім.»я ОСОБА_3 немає.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з»явився про ча с слухання справи був повідо млений , звернувся до суду з за явою в якій просить суд розгл янути справу без його участі в судовому засіданні. Претен зій ні до позивача ні до відпо відача немає, претензій до сп адщини після смерті матері т акож немає.

Згідно свідоцтва про смерт ь серії ЕД № 388924 виданого 1.09.2003 рок у Білокуракинський відділом РАЦС ОСОБА_5 померла 1 вересня 2003 року (а.с.8);

• - Згідно Заповіту с ерії ВАК №119971 складеного 15 трав ня 2003 року компенсаційні випл ати за примусову працю в Німе ччині ОСОБА_5 заповідала ОСОБ А_2І.( а.с. 9);

• - Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріус ом Білокуракинської державн ої нотаріальної контори 2 чер вня 2004 року серії ВВЕ №316927 власн иком 1\2 спірного житлового бу динку після смерті ОСОБА_5 є її син ОСОБА_3І.(а.с.б)

• - Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 0.1. серії ЯД №464624 та свідоцтва про одруженн я серія І-АБ №126742, позивачка по с праві є рідною дочкою ОСОБА_5. (а.с.11)

• - Згідно інформації УН Ф «Взаєморозуміння і примире ння « при К.М.України ОСОБА_2 як донька померлої жертви наци зму ОСОБА_5 оформила заяву-анк ету та документи на отриманн я виплат за рахунок коштів Ні мецького Федерального Фонду «Пам»ять, відповідальність і майбутнє в Луганському обл асному відділенні Фонду 15.10.2003 р .(а.с. 174)

Вислухавши пояснення пр едставника позивача, відпові дача, представника третьої о соби, дослідивши матеріали с прави суд вважає що позовні в имоги ОСОБА_2 підлягають задо воленню з наступних підстав:

Після смерті своєї матері О СОБА_5, яка померла 1 вересня 2003 р ., позивачка фактично прийнял а спадщину за заповітом прот ягом 6 місяців після її відкри ття звернувшись з заявою про отримання компенсаційних ви плат 15.10.2003 р.згідност.. 549 ЦК Украї ни 1963 р., який діяв на той час.

Згідно ст. 1245 ЦК України прий няття спадщини за заповітом , після смерті матері, не позба вляє позивачку отримати відп овідну частину неохопленої з аповітом спадщини за законом .

Оскільки син померлої ОСОБ А_5 - ОСОБА_7 не звернувся з заяво ю про прийняття спадщини про тягом 6 місяців після її смерт і до нотаріальної контори і ф актично не прийняв спадщини, то він позбавляється права н а спадщину.

Позивачка по справі протяг ом 6 місяців після смерті мате рі фактично прийняла спадщин у оформивши документи на отр имання компенсаційних випла т, а відповідач по справі ОСОБ А_3 на день смерті ОСОБА_5 прожи вав однією сім»єю в спірному будинку, то вони і є спадкоємц ями після смерті ОСОБА_5 на 1\2 ч астину будинку з відповідною частиною господарчо-побутов их та допоміжних споруд що на лежав їй до смерті.

За таких обставин суд керую чись ст.. 58 Конституції Україн и, ст.. 5, 1261, 1301 ЦК України, ст.. 4, 5, 6, 8, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до О СОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Визнати свідоцтво про прав о на спадщину за заповітом на ім.»я ОСОБА_3 на 1\2 частину житл ового будинку з відповідною частиною господарчо-побутов их та допоміжних споруд в смт . Білокуракине, Луганської об ласті по вул.. Комсомольській будинок 28, яка відкрилася піс ля смерті її матері ОСОБА_5, що померла 01 вересня 2003 року част ково недійсним.

Визнати за ОСОБА_2 право вла сності на 1\4 частину житловог о будинку з відповідною част иною господарчо-побутових та допоміжних споруд в смт. Біло куракине, Луганської області по вул.. Комсомольській 28 , 1\2 ча стина якого до смерті належ ала ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржен е до Апеляційного суду Луган ської області через Білокура кинський районний суд шляхом подачі до суду скарги або зая ви про оскарження рішення на протязі 10 днів після його про голошення, або на протязі 20 дн ів після подання до суду заяв и про його оскарження.