Ухвала

від 22.09.2011 по справі 13/362

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 13/362 Голов уючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Хрімлі О. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київ ського апеляційного адмініс тративного суду у складі:

головуючого

суддів

при секретарі Хрімлі О.Г.,

Ганечко О.М.,

Файдюка В.В.,

Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу Державної податко вої адміністрації у м. Києві н а постанову Окружного адміні стративного суду м. Києва від 18 лютого 2009 року по справі за по зовом Державної податкової а дміністрації у м. Києві до Баг атофункціонального сільськ огосподарського кооператив у «Нікор», Товариства з обмеж еною відповідальністю «ТД «К ИЙ ВТ» про визнання усної уго ди недійсною, зобов' язання повернути кошти, отримані за усною угодою, стягнення кошт ів на користь держави, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова ад міністрація у м. Києві зверну лась до Окружного адміністра тивного суду м. Києва з позово м до Багатофункціонального с ільськогосподарського кооп еративу «Нікор», Товариства з обмеженою відповідальніст ю «ТД «КИЙ ВТ» про визнання ус ної угоди недійсною, зобов' язання повернути кошти, отри мані за усною угодою, стягнен ня коштів на користь держави у сумі 44 000 грн.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 18 лютого 2009 року у задоволен ні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, Державна подат кова адміністрація у м. Києві подала апеляційну скаргу, в я кій просить скасувати постан ову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задоволь нити позовні вимоги у повном у обсязі.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави та доводи апеляційної с карги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підляг ає частковому задоволенню, п останова суду першої інстанц ії - скасуванню в частині відм ови у задоволення позовних в имог про визнання угоди неді йсною із закриттям проваджен ня у справі.

Як вбачається з матеріалі в справи та встановлено судо м першої інстанції, між Багат офункціональним сільського сподарським кооперативом «Н ікор»та ТОВ «ТД «Кий ВТ» був у кладений усний договір на ку півлю цукру.

Оскаржуваний правочин бу в виконаний у повному обсязі , що підтверджується рахунко м-фактурою № СФ-0000021 від 20.03.2007 року , видатковою накладною № 0000020 ві д 21.03.2007 року на суму 44 000 грн. та под атковою накладною № 20 від 21.03.2007 р оку на суму 44 000 грн.

Рішення Голосіївського ра йонного суду м. Києва у справі № 2-1114/10 про визнання недійсним с татуту та установчих докумен тів Товариства з обмеженою в ідповідальністю «ТД «КИЙ ВТ» було прийнято 24.10.06 року. Таким ч ином, оспорюваний договір з б оку ТОВ «ТД «КИЙ ВТ»був уклад ений в той час, коли воно не во лоділо правосуб' єктністю т а підписаний невстановленим и особами, що визнано в судово му порядку.

В матеріалах справи достат ньо доказів того, що Товарист во з обмеженою відповідальні стю «Торговий Дім «Кий Вт»бу ло створено та здійснювало д іяльність з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства.

Згідно частини 1 статті 207 Гос подарського кодексу України господарське зобов' язання , що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб' єктності), може бу ти на вимогу однієї із сторін , або відповідного органу дер жавної влади визнано судом н едійсним повністю або в част ині.

Положення статей 207 та 208 ГК Ук раїни слід застосовувати з у рахуванням того, що правочин , який вчинено з метою завідом о суперечною інтересам держа ви і суспільства, водночас су перечить моральним засадам с успільства, а тому згідно з ча стиною 1 статті 203 та частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемн им, тобто недійсним в силу зак ону, у зв' язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податков ої служби, вказані в абзаці пе ршому ст. 10 Закону України «Пр о державну податкову службу в Україні», можуть на підстав і пункту 11 цієї статті звертат ись до судів з позовами про ст ягнення в доход держави кошт ів, одержаних за правочинами , вчиненими з метою, що супереч ить інтересам держави і сусп ільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволе ння позову висновок суду про нікчемність правочину має м іститись у мотивувальній, а н е в резолютивній частині суд ового рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо в ідмови в задоволенні позовни х вимог в частині визнання ус ної угоди недійсною, а тому, п ровадження у справі в зазнач еній частині підлягає закрит тю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС У країни.

Для застосування санкцій, п ередбачених частиною 1 статт і 208 ГК України, необхідним є ум исел на укладення угоди з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва.

Так, Верховний Суд України в же неодноразово висловлював правову позицію щодо вимог п ро визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інт ересам держави і суспільства , які не можуть бути предметом позову, та можливості застос ування передбачених частино ю 1 статті 208 ГК України санкцій лише з дотриманням строків, у становлених статтею 250 цього К одексу.

Зокрема, така позиція викла дена в постанові Верховного Суду України від 09.02.2010 у справі за позовом Державної податк ової інспекції у Київському районі м. Харкова до Приватно ї фірми «Росток»та Приватної виробничо-комерційної фірми «Дімон і Ко»про визнання нед ійсними господарських зобов ' язань та стягнення в доход держави всього одержаного, у якій Верховний Суд України, с касувавши прийняті у справі рішення та направивши її на н овий розгляд, вказав судам на необхідність при вирішенні справи виходити з того, що за с таттею 208 ГК України правочин, який вчинено з метою, яка заві домо суперечить інтересам де ржави і суспільства, водноча с є таким, що порушує публічни й порядок, а тому згідно з част иною 2 статті 228 Цивільного код ексу України є нікчемним.

У силу частини 2 статті 215 цьо го Кодексу визнання такого п равочину недійсним судом не вимагається. Тому позови под аткових органів про визнання правочину (господарського з обов' язання) недійсним розг ляду не підлягають. У випадку помилкового порушення прова дження воно підлягає закритт ю.

Для застосування санкцій, п ередбачених частиною 1 статт і 208 ГК України, необхідним є ум исел на укладення угоди з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва. Однак, оскільки санкції, пе редбачені цією частиною, є ко нфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держав и за порушення правил здійсн ення господарської діяльнос ті, то вони не є цивільно-право вими, а є адміністративно-гос подарськими, оскільки відпов ідають визначенню, закріплен ому у частини 1 статті 238 ГК Укра їни.

Тому такі санкції можуть за стосовуватися лише протягом строків, установлених статт ею 250 ГК України. Початком пере бігу зазначених у наведеній статті строків є дата викона ння правочину.

З матеріалів справи вбача ється, що спірні відносини ви никли в результаті укладення у березні 2007 року угоди між від повідачами, проте, з позовом д о суду Державна податкова ад міністрація у м. Києві зверну лась лише 27 червня 2008, тобто поз а межами граничного річного строку від вчинення правопо рушення, передбаченого статт ею 250 ГК України.

З огляду на викладене, суд п ершої інстанції правильно ді йшов висновку про відсутніст ь законних підстав для засто сування санкцій, передбачени х ст. 208 ГК України.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 4, 203 КАС У країни, за наслідками розгля ду апеляційної скарги на пос танову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції с касовує її та закриває прова дження у справі з підстав, вст ановлених ст. 157 КАС України.

Доводи апелянта спростову ються вищенаведеним, матеріа лами справи та не відповідаю ть вимогам чинного законодав ства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС У країни, суд апеляційної інст анції залишає апеляційну ска ргу без задоволення, а постан ову суду без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції прав ильно встановив обставини сп рави та ухвалив судове рішен ня з додержанням норм матері ального і процесуального пра ва.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 196, 198, 200, 203, 205 , 206, 212, 254 КАС України, колегія суд дів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дер жавної податкової адміністр ації у м. Києві - задовольнит и частково.

Постанову Окружного адмін істративного суду м. Києва ві д 18 лютого 2009 року в частині від мови у задоволенні позову пр о визнання недійсною усної у годи, укладеної між Багатофу нкціональним сільськогоспо дарським кооперативом «Ніко р»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Кий В Т»- скасувати та провадження у справі в цій частині закрит и.

В іншій частині постанову О кружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2009 рок у - залишити без змін.

Повний текст ухвали вигото влений 27 вересня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протя гом двадцяти днів з дня склад ання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги б езпосередньо до Вищого адмін істративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

В.В. Файдюк