Рішення

від 04.06.2008 по справі 4/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

04.06.2008                                                             Справа  № 4/170

За позовом   Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави

в особі  Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород

в особі  Баранинської сільської ради, с. Баранинці Ужгородського району

До  відповідача 1:  Управління житлово-комунального господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

До  відповідача  2:  Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород

Про  відшкодування 1716544 грн. втрат сільськогосподарського виробництва

                             Головуючий суддя   Л. С.Журавчак

За участі представників сторін:

від позивача 1: Павлик М. В., представник по дов. від 08.01.08р. № 4/02-38

від позивача 2: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився  

від відповідача 2: Павлюк А.М., представник по дов. від 12.05.2008р. № 02-11/197

за участі: Сливка Я. Б., прокурор відділу представництва громадян і держави в судах Закарпатської облпрокуратури

СУТЬ СПОРУ: про відшкодування 1716544 грн. втрат сільськогосподарського виробництва

Представники позивачів і присутній в судовому засіданні прокурор підтримали позовні вимоги щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в повному обсязі.

Зазначають, що постановою Верховної Ради України „Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів” від 23.03.2000р. № 1574 –ІІІ із земель запасу Ужгородської районної ради вилучено 9,0 га ріллі та надано в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років управлінню житлово-комунального господарства м. Ужгорода під будівництво полігону твердих побутових відходів.

Згідно з розпорядженням голови Закарпатської облдержадміністрації від 18.12.1998р. № 470 управління житлово-комунального господарства м. Ужгорода зобов'язано відшкодувати 1716544 грн. втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського господарства, у двомісячний строк після затвердження в установленому законом порядку проекту відведення земельної ділянки.

Однак управління до сьогоднішнього дня не відшкодувало суму втрат, що є підставою для їх стягнення в судовому порядку.

Управління житлово-комунального господарства м. Ужгорода письмовий відзив на позов і витребувані судом документи не подало.

Виконавчий комітет Ужгородської міської ради проти позову заперечив з наступних підстав.

По-перше. Пунктом 5 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Як випливає із змісту позовної заяви та згаданої статті Конституції України прокурор представляє інтереси держави в особі органу –Баранинської сільської ради, тобто виконує роль представника. Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено загальний строк позовної давності три роки.

Господарськими судами різних інстанцій вже розглядалася справа № 4/202 за позовом Баранинської сільської ради до управління житлово-комунального господарства м. Ужгород про припинення права користування земельною ділянкою площею 9,0 га, зайнятою під полігон твердих відходів. Таким чином, позивачу, інтереси якого представляє прокурор, було відомо про можливість порушення його права ще в 2003 році, однак, невідомо з яких причин він не звертався в суд з позовом 4 роки, в зв'язку з чим пропустив строк звернення до суду.

А тому відповідач в порядку ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заявляє письмову вимогу про застосування строку позовної давності, який позивач пропустив без поважних причин, що є підставою для відмови у позові на підставі  ч. 4 ст. 267 вказаного Кодексу.

По-друге. Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Однак, жодного договору оренди на зазначену земельну ділянку з управлінням житлово-комунального господарства та виконкомом міської ради не укладалось, тому твердження прокурора, що відшкодування втрат пов'язане з діяльністю управління житлово-комунального господарства м. Ужгорода та виконкому Ужгородської міської ради не відповідає дійсності.

Крім того, виконком міської ради та управління житлово-комунального господарства є виконавчими органами місцевої ради, які відповідно до Конституції України та ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” створюються сільськими, селищними, міськими, районними у містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування, а тому проводити будь-яку господарську діяльність, що може спричинити погіршення земельної ділянки згадані органи не можуть.

Заперечуючи проти позову по суті, представник виконавчого комітету  Ужгородської міської ради разом з тим просить закрити провадження у справі, оскільки первинний позов був заявлений прокурором в порядку адміністративного судочинства, а змінені позивачем позовні вимоги підлягають розгляду виключно в порядку, визначеному Господарським  процесуальним кодексом України.

В судовому розгляді за згодою сторін оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, повний текст якого в зв'язку зі складністю виготовлення підписаний 23.07.2008р.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховної ради України „Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб  та попереднє погодження місць розташування об'єктів” від 23.03.2000р. № 1574- III із земель запасу Ужгородської міської ради вилучено 9,0 га ріллі та надано в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років управлінню житлово-комунального господарства м. Ужгорода під будівництво полігону твердих побутових відходів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997р. № 1279 „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” управлінню житлово-комунального господарства м. Ужгород було нараховано для відшкодування втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних з веденням сільського господарства, у розмірі 1716544 грн.

Розрахунок розміру вказаних втрат затверджено розпорядженням голови Закарпатської облдержадміністрації від 18.12.1998р. № 470.

В зв'язку з несплатою втрат сільськогосподарського виробництва та відсутністю в управління житлово-комунального господарства м. Ужгород документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою площею 9,0 га, яка надана та використовується під полігон твердих побутових відходів, Ужгородським міжрайонним прокурором пред'явлено адміністративний позов в інтересах держави в особі Ужгородської райдержадміністрації та Баранинської сільської ради до управління житлово-комунального господарства м. Ужгород та виконавчого комітету Ужгородської міської ради про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 9,0 га та приведення її в придатний для використання стан за рахунок та силами управління житлово-комунального господарства м. Ужгород.

За клопотанням сторін з метою надання їм можливості для добровільного врегулювання спору провадження у справі неодноразово зупинялося, однак спір не було врегульовано таким чином.

В процесі розгляду спору, беручи до уваги той факт, що полігон твердих побутових відходів є єдиним для м. Ужгорода, Ужгородським міжрайонним прокурором було подано заяву про зміну позовних вимог, підтриману двома позивачами, згідно з якою поставлена вимога про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 1716544 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 18 липня 1997р. № 494/97-ВР „Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів” попередньо погоджено місце розташування полігону твердих побутових відходів управлінню житлово-комунального господарства м. Ужгорода (9,0 га ріллі) на землях Ужгородської районної ради.

На замовлення управління житлово-комунального господарства Закарпатським філіалом Інституту землеустрою УААН було розроблено проект відведення земельної ділянки під будівництво твердих побутових відходів вказаному управлінню.

Під час розроблення проекту відведення Закарпатським філіалом Інституту землеустрою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р.       № 1279 „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” зроблено розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням 9,0 га сільгоспугідь для цілей, не пов'язаних з веденням сільського господарства.

Згідно з розрахунком, погодженим з представником замовника та начальником Закарпатського обласного управління земельних ресурсів, втрати сільськогосподарського виробництва складають 1716544 грн.

Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 18.12.1998р. № 470  вказаний розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва затверджений і управлінням житлово-комунального господарства м. Ужгород зобов”язано відшкодувати їх у двомісячний строк після затвердження в установленому законом порядку проекту відведення земельної ділянки.

В пояснювальній записці до проекту відведення вказано, що управління житлово-комунального господарства м. Ужгород просить Верховну Раду України розглянути можливість оплати втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 1716544 грн. в три етапи:

етап –572181 грн.

 II етап - 572181 грн.

 III етап - 572182 грн.

Постановою „Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів” від 23.03.2000р. № 1574-III Верховна Рада України вилучила і надала у тимчасове довгострокове користування із земель запасу Ужгородської районної ради 9,0 га ріллі під будівництво полігону твердих побутових відходів управлінню житлово-комунального господарства м. Ужгород строком на 25 років.

Одночасно постановою (п. 4) зобов'язано підприємства, установи та організації, яким надано земельні ділянки для несільськогосподарських потреб, відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва в порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997р. № 1279 „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”.

Двомісячний строк для відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва необхідно відраховувати з дня прийняття Верховною Радою України постанови від 22.03.2000р. № 1574-III, якою вилучено із земель запасу Ужгородської районної ради і надано під будівництво твердих побутових відходів управлінню житлово-комунального господарства м. Ужгород земельну ділянку площею 9,0 га, оскільки цією постановою затверджено проект відведення земельної ділянки відповідно до ст. 19 Земельного кодексу  України (прийнятого 18.12.1990р.).

Однак, втрати сільськогосподарського виробництва не були відшкодовані у встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. № 1279 строк, не відшкодовані вони до сьогоднішнього часу, що підтверджується всіма учасниками процесу.

У відповіді на звернення Баранинської сільської ради стосовно порушення вимог земельного законодавства на її території управлінням житлово-комунального господарства м. Ужгород Держкомзем України, зокрема, відповів, що Закарпатська облдержадміністрація листом від 04.09.2001р. № 06-7/3333 зверталася до Кабінету Міністрів України з проханням звільнити Ужгородську міську раду через відсутність коштів у бюджеті від сплати втрат сільськогосподарського виробництва або відстрочити термін оплати на 5 років (лист Держкомзему України від 30.10.2003р.      № 14-26-6/6961).

Розглянувши на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 13.09.2001р. № 12343/61 звернення Закарпатської облдержадміністрації, Держкомзем України, Державна податкова адміністрація України та Міністерство юстиції України дали висновок, що чинним законодавством не передбачено такого звільнення.

Відповідно до ст. 90 чинного на момент нарахування втрат сільськогосподарського виробництва Земельного кодексу України від 18.12.1990р. втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, заподіяні вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для використання їх у цілях, не пов"язаних із веденням сільського і лісового господарства, обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ і організацій, підлягають відшкодуванню уряду Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським Радам народних депутатів.

Отже, обов'язок відшкодування управлінням житлово-комунального господарства м. Ужгород втрат сільськогосподарського виробництва передбачений як ст. 90 Земельного кодексу України ( прийнятого 18.12.1990р.), так і ст. 207 чинного Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768- III  втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь , лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 209 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768- III  втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах:

Автономній Республіці Крим, обласним радам –25 відсотків;

районним радам –15 відсотків;

міським, сільським, селищним радам –60 відсотків, міським радам Києва та Севастополя –100 відсотків.

Кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Розміри і порядок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва передбачені постановою Кабінету Міністрів України від  17.11.1997р. № 1279 „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”.

В даному випадку за порушення земельного законодавства встановлена цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди (ч. 2 ст. 211 Земельного кодексу України).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила вказаного кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР (1963року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Строк пред'явлення позову сплив до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України (втрати підлягали відшкодуванню до 23.05.2000р., а позов пред'явлено у серпні 2006 року.).

Таким чином,  позовні вимоги погашені строком позовної давності.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу Української РСР (1963р.) закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Позивачі подали клопотання про поновлення строку позовної давності.

Зазначають, що відшкодування втрат управлінням житлово-комунального господарства весь час було на контролі в Ужгородському районному управлінні земельних ресурсів, Закарпатському обласному управлінні земельних ресурсів, Ужгородській міжрайонній прокуратурі (велася переписка, здійснювалися перевірки, враховувався фінансовий стан відповідача -  управління житлово-комунального господарства, можливість позасудового врегулювання спору).

Суд вважає поважними причини пропуску строку позовної давності, в зв'язку з чим знаходить підстави для його поновлення.

На підставі наданого на запит суду державним реєстратором Ужгородської міської ради витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 16.05.2008р. № 1698910 та ст. 25 Господарського процесуального кодексу України управління міського господарства Ужгородської міської ради (м. Ужгород, вул. Уральська, 4, код ЄДРПОУ: 03344504) належить визнати процесуальним правонаступником управління житлово-комунального господарства м. Ужгород.

Порушене право позивача – Баранинської сільської ради підлягає захисту шляхом задоволення позову про стягнення з управління міського господарства 1716544 грн. на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, оскільки позовні вимоги належним чином доказані.

Доводи Виконкому Ужгородської міської ради до уваги судом не прийняті, оскільки представництво інтересів держави оформлено прокурором відповідно до вимог чинного законодавства (ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України).

Надання земельної ділянки під полігон твердих побутових відходів управлінню житлово-комунального господарства і використання її для цих цілей доказано матеріалами справи.

Щодо закриття провадження у справі, то прокурор і позивачі в заяві про зміну предмета позову самостійно визначили і вид судочинства (ГПК України), з яким погодився суд, про що зазначено в ухвалі суду від 07.04.2008р.

На підставі наведеного, керуючись ст. 80 Цивільного кодексу Української РСР, ст. ст. 207, 209 Земельного кодексу України, ст. ст. 25, 29, 49, 82 - 85  Господарського процесуального кодексу України,

                                                          ВИРІШИВ:

1.  Поновити строк позовної давності.

2.  Позов задоволити повністю.

3. Визнати управління міського господарства Ужгородської міської ради (м. Ужгород, вул. Уральська, 4, код: 03344504) процесуальним правонаступником управління житлово-комунального господарства м. Ужгорода.

4. Стягнути з управління міського господарства Ужгородської міської ради                 (м. Ужгород, вул. Уральська, 4, код: 03344504):

а) на користь Баранинської сільської ради (код ЄДРПОУ: 22095099, с. Баранинці Ужгородського району, вул. Центральна, 42) суму 1716544 грн. на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва з зарахуванням вказаної суми на спеціальні рахунки:

Баранинської сільської ради  (60%)  -  суми  1029926,40 грн. (один мільйон двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн.  40 коп.);

Ужгородської районної ради (15%)         -   суми 257481,60 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят одну грн. 60 коп.);

Закарпатської обласної ради (25%)   -  суми 429136 грн. (чотириста двадцять    дев'ять тисяч сто тридцять шість грн.).

б) в доход державного бюджету суму  17165,44 грн. (сімнадцять тисяч сто шістдесят п'ять грн. 44 коп.) державного мита по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095.

в) в доход бюджету м. Ужгорода  суму 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) по коду бюджетної класифікації 22050000, символ звітності 259, р/р 31218259700002 в ГУДКУ в Закарпатській області , МФО 812016.

Накази видати.

Рішення виготовлено в повному обсязі і підписано 23.07.2008р. та набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                      Л. С. Журавчак