Постанова

від 23.07.2013 по справі 4/170-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

23 липня 2013 року Справа № 4/170-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. ,

судді Петухов М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - пред-ка Шкрабалюк Ю.В. (пост.дов. б/н від 08.07.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Вінницької області від 10.04.13 р.

у справі № 4/170-10 (суддя Маслій І.В. )

за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

до відповідача приватного підприємства "АгроНіка"

про стягнення 116080,76 грн. збитків

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 10.04.2013 р. у спра-ві № 4/170-10 відмовлено у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до приватного підприємства "АгроНіка" про стягнення 116080,76 грн. збитків.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач Державна екологічна інспекція у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги те, що позивачем при здійсненні розрахунку розміру збитків на суму 116080,76 грн. використано дві методики: 1) за період з 01.01.2007 р. по 25.08.2009 р. на суму - 3671,67 грн. "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних держав внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використанні водних ресурсів», Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року №37;

2) за період з 28.08.2009 р. по 08.09.2009 р. на суму - 112409,09 грн. "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів при обчисленні збитків за самовільне водокористування", затверджена наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009 р.

Скаржник вказує, що у своєму рішенні суд, відмовляючи у стягненні всієї суми збитків (116080,76 грн.), посилається на неправомірне застосування лише однієї Методики № 389, при цьому абсолютно не звертає уваги на те, що при розрахунку застосовано дві методики, що суттєво впливає на результат розгляду, зважаючи на наступне.

Методика № 37, передбачала:

- п.4.2. відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме: самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування (при цьому не в сукупності із забрудненням підземних вод.

-п. 6.1 при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою Зс.б.= W х Тар., (при цьому жодних обмежень щодо крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м не зазначено.

Також, на думку скаржника, місцевим господарським судом не взято до уваги при розгляді справи те, що Пунктом 1.3. Методики № 389 встановлено, що ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Пунктом 1.4. передбачено, що Методика № 389 застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Спеціальне водокористування (згідно п. 1.7 Методики) - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Самовільне водокористування - здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

Із системного аналізу п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 та 1.6 розділу IX Методики № 389 вбачається, що пункт 1.2 методики вказує на застосування її для встановлення порядку визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок як внаслідок таких порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, тобто, за самостійних, окремих, підстав.

Також, скаржник звертає увагу колегії суддів на те, що ст.110 Водного кодексу України встановлено відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод, а також, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування», тобто, відповідальність за два окремі правопорушення.

Вважає, що суд допустив вільне трактування Методики № 389, взявши за основу єдиний пункт. В силу граматичної конструкції речення, що має подвійне трактування, суд допустився довільного трактування єдиної на той момент норми (методики) про відшкодування завданих збитків внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (самовільне водокористування без наявності дозволу на спецводокористування).

На думку скаржника, висновки суду про те, що оскільки немає протоколу про адміністративне правопорушення за порушення вимог водного законодавства, то Позивачем не доведено вину директора ПП «Агро Ніка» у вчиненні адміністративного правопорушення є безпідставними зважаючи на наступне.

За результатами перевірки по факту самовільного водокористування відносно директора ПП "АгроНіка" Бевза В.Є. складено протокол про адміністративне правопорушення № 010639 від 25.05.2010 р., в констатуючій частині якого описано усі виявленні порушення: відсутність дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів, відсутність дозволу на спецводокористування, відсутність дозволу на користування надрами.

На підставі протоколу, з урахуванням вимог ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень (якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.) Державним інспектором винесено постанову за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ст. 82 КУпАП передбачає більші штрафні санкції серед інших вчинених правопорушень).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підтвердження своєї позиції відповідач зазначає, що Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.06.2009 р. за № 767/16783, яка була використана позивачем при здійсненні розрахунку збитків не регулює спірні правовідносини та безпідставно була використана позивачем при визначені розміру збитків.

У матеріалах справи відсутні докази того, що глибина артезіанської свердловини, яка вказувалась в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.05.2010 р., складеному державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванським В.Г., має глибину менше ніж 20 м. Разом з тим, артезіанська свердловина, про яку вказано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.05.2010 р., складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванським В.Г., в присутності директора приватного підприємства "АгроНіка" Бевз В.Є. має глибину 153 м., що підтверджується паспортом свердловини № 283-В.

Також, відповідач звертає увагу на відсутність доказів про використання приватним підприємством "АгроНіка" 19750 м.куб. підземних вод з 01.01.2007 р. по 01.06.2010 р. та заподіяння цим збитків в розмірі 116080,76 грн. Період часу самовільного водокористування та обсяг самовільно використаної води без відповідного дозволу державним інспектором з охорони навколишнього середовища Зарванським В.Г. не досліджувався, тому в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.05.2010 р. не встановлювалось періоду самовільного водокористування та обсягу самовільно використаної води.

Відповідач також наголошує на відсутності доказів протиправності дій, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і завданими потерпілому збитками, а також на відсутність належних і допустимих доказів, що каптажна криниця є артезіанською свердловиною вказаною в акті перевірки природоохоронного законодавства від 25.05.2010 р.

У судовому засіданні 23.07.2013 р. представник відповідача заперечила доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач не забезпечив явку представника у судове засідання 23.07.2013 р., хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.51 у т.2/.

22.07.2013 р. позивач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача у зв'язку із відсутністю коштів на відрядження /а.с.53 у т.2/.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу № 78-П від 20.04.2010 р. /а.с. 5-6 у т.1/ та направлення № 355 від 26.04.2010 р. /а.с.7 у т.1/, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області у період з 05.05.10 р. по 25.05.10 р. проведено планову перевірку додержання приватним підприємством "АгроНіка" вимог чинного природоохоронного законодавства, за результатами якої 25.05.2010 р. складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (далі - акт перевірки) /а.с.8-9 у т.1/.

З матеріалів справи вбачається, що на балансі підприємства "АгроНіка" знаходиться одна артезіанська свердловина.

У акті перевірки зазначено, що паспорт артезіанської свердловини відсутній. Артезіанська свердловина використовується згідно з вимогами природоохоронного законодавства, а саме: оголовок свердловини герметичний, вільний доступ відсутній, стихійних сміттєзвалищ у санітарній зоні не виявлено. Вода використовується для господарсько-питних потреб підприємства. Облік забраної води не ведеться, лічильники обліку води відсутні, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України.

Приватне підприємство "АгроНіка" являється самовільним водокористувачем, оскільки дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, чим порушено ст.ст.48-49 Водного кодексу України.

У зв'язку із виявленими порушеннями на директора приватного підприємства "АгроНіка" Бевза В.Є. 25.05.2010 р. складено протокол №010639 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.47, 48, 82 КУпАП, за результатами розгляду якого 28.05.2010 р. винесено постанову, за якою Бевза В.Є. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (із застосуванням ст.36 КУпАП), передбаченого ст.82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 901 грн. /а.с.11-12 у т.1//.

Приватне підприємство "АгроНіка" надало Державній екологічній інспекції у Вінницькій області довідку про використання підземних вод з артезіанської свердловини /а.с.10 у т.1/:

- з 01.01.2007 р. - 03.06.2008 р. включно - 9180 м3.

- з 04.06.2008 р. - 31.12.2008 р. включно - 3680 м3.

- з 01.01.2009 р. - 24.08.2009 р. включно - 3400 м3.

- з 25.08.2009 р. - 29.04.2010 р. включно - 3200 м3.

- з 30.04.2010 р. - 01.06.2010 р. включно - 290 м3.

Всього за період з 01.01.2007 р. по 01.06.2010 р. - 19750 м3.

На підставі акту перевірки, згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки № 37 від 18.05.1995 р. зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.06.1995 р., та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 р. за № 767/16783, проведено розрахунок збитків заподіяних ПП "АгроНіка" самовільним водокористуванням на суму 116080,76 грн. виходячи з обсягу фактично відібраної води, який відповідно до довідки підприємства "АгроНіка" № 88 від 02.06.2010 р. становив 19750 м/3 /а.с.13 у т.1/.

У розрахунку за період з 01.01.2007 р. по 24.08.2009 р. збитки розраховано за формулою 12 Методики № 37 Зсам=W х Тар та становлять 3671,67 грн.;

за період з 25.08.2009 р. по 01.06.2010 р. збитки розраховано за формулою 23 Методики № 389 Зсам= 100 х W х Тар та становлять 112409,09 грн.

Загальна сума збитків за період з 01.01.2007 р. по 01.06.2010 р. включно становить 116080,76 грн., і є предметом позову як відповідальність за порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

У відповідності до норм статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Вказані правові норми кореспондуються з нормами Водного кодексу України. Згідно з п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Відповідно до ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст.44, ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається державними органами в межах їх компетенції.

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що відповідач протягом періоду з 01.01.2007 р. по 01.06.2010 р. здійснював самовільне використання водних ресурсів (здійснював забір води з артезіанської свердловини) при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п.9 ч.1 ст.44, ст.49 Водного кодексу України. Факт вчинення відповідачем правопорушення зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.05.2010 р. та відповідачем не заперечується. Обсяг використаної води з артезіанської свердловини за період з 01.01.2007 р. по 2010 р. підтверджено довідкою відповідача, і на підставі даних цієї довідки визначено розмір шкоди.

При цьому судами також встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування щодо артезіанської свердловини приватного підприємства "АгроНіка" ніколи не отримувало, а 01.09.2010 р. за № 4293 отримало дозвіл на спеціальне водокористування щодо каптажної криниці /а.с.204 у т.1/. Мтеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих докази, які б свідчили про відсутність вини відповідача у вчиненні вказаного правопорушення.

Факт протиправності поведінки відповідача, крім іншого, підтверджено протоколом № 010639 від 25.05.2010 р. про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.47, 48, 82 КУпАП, за результатами розгляду якого 28.05.2010 р. винесено постанову, за якою директора приватного підприємства "АгроНіка" Бевза В.Є. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (із застосуванням ст.36 КУпАП), передбаченого ст.82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 901 грн. Вказані протокол та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем не оскаржувалися і набрали законної сили.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було невірно застосовано норми матеріального права, а саме - не враховано, що розмір збитків, обрахований позивачем за період з 01.01.2007 р. по 24.08.2009 р. за Методикою № 37, а з 25.08.2009 р. по 01.06.2010 р. - за Методикою № 389.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 червня 1995 року за №162/698, цією Методикою встановлюються основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і вона застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Методика є обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України.

Відповідно до п.4.2. вказаної Методики відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, зокрема самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування.

Згідно з п.6.1. Методики № 37 при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою 12 Зс.б.= W х Тар, де W об'єм води в м.куб. при самовільному водокористуванні, Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб.м.

Ця Методика втратила чинність 25.08.2009 р. одночасно із введенням в дію Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за № 767/16783 (далі по тексту - Методика № 389).

Отже, судом першої інстанції не враховано, що в період з 01.01.2007 р. по 24.08.2009 р. Методика № 389 не була чинною, тому позивачем правомірно, з урахуванням встановленого у цей час правопорушення обраховано розмір завданих збитків в сумі 3671,67 грн. із застосуванням формули 12 Методики № 37.

Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення збитків у сумі 112409,09 грн. враховуючи наступне.

Відповідно до п.1.2. Методики № 389 (в редакції до набрання чинності наказом № 220 від 30.06.2011 р.) встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів

та обумовлені:

самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Згідно з п.4.1. Методики № 389 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

При цьому, пунктом 9.1. Методики № 389 передбачено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м) здійснюється за формулою 23.

За формулою 23 Методики № 389 (в редакції до на час порушення) визначається розмір відшкодування збитків, обумовлених використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м).

Судами обох інстанці встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області не виявлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного без дозвільних документів водокористування.

Крім того, встановлено, що відповідач здійснював забір води з артезіанської свердловини, глибина якої відповідно до паспорту артскаважини № 283-В є 153 м /а.с.222-229 у т.1/, тобто - перевищує 20 м, що виключає можливість розрахунку збитків за період з 25.08.2009 р. по 01.06.2010 р. за формулою 23, визначеною пунктом 9.1. Методики № 389.

Колегія суддів за наявності допустимих доказів критично оцінює запис у акті Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 25.05.2010 р. про те, що паспорт артезіанської свердловини відсутній.

Також критично оціється судом зміст акту, складеного 05.04.2013 р. комісією у складі державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області та сільського голови Тополівської сільської ради, про те, що артезіанська свердловина, зазначена в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства б/№ від 25.05.2010 р. є каптажною криницею, на яку отримано ПП «Агроніка» дозвіл на спеціальне водокористування 01.09.2010 р.

Такий акт не формою та змістом не узгоджується із нормами, якими врегульовано порядок перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема, Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.05.2010 р. складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванським Василем Григоровичем в присутності директора приватного підприємства "АгроНіка" Бевз В.Є. безпосередньо при проведенні планової перевірки відповідає нормам зазначеного Порядку, зокрема, п. 1.4, і є належним і допустимим доказом у справі.

Акт від 05.04.2013 р. не може оцінюватись як носій доказової інформації про виявлені під час перевірки у 2010 році порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, тому не має значення дані цього акту, якими коригуються встановлені під час перевірки обставини.

В акті перевірки від 25.05.2010 р. міститься детальний опис артезіанської свердловини: оголовок свердловини герметичний, вільний доступ відсутній.

Колегія суддів звертає увагу, що наказом Міністерства юстиції від 14.04.2009 р. № 660/5 затверджено Методичні рекомендації стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в Методичних рекомендаціях чинне законодавство відрізняє колодязь та артезіанську свердловину. Так, чинне законодавство використовує поняття колодязь та криниця (статті 1 та 105 Водного кодексу України), які, виходячи з їх синтаксичного розуміння, є синонімами. Так, Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 15 червня 2005 року № 92, зареєстрований в Міністерстві юстиції 07 липня 2005 року за № 725/11005, визначає колодязі як господарські споруди поряд з вигрібними ямами, огорожами, воротами, хвіртками тощо. Крім того, Інструкція виділяє водостічні, водогінні, каналізаційні та інші колодязі (розділ 5).

За Гірничим законом України свердловина - це циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами, а гірнича виробка, у свою чергу, це порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід.

Таким чином, колодязь/криниця та артезіанська свердловина є різними об'єктами, які істотно відрізняються своїм зовнішнім виглядом, мають різні технічні характеристики, функціональне призначення та юридичне визначення.

Приватне підприємство "АгроНіка" має на балансі і артезіанську свердловину і каптажну криницю. Каптажна криниця та артезіанська свердловина є різними водними об'єктами, і у дозвол на спеціальне водокористування від 01.09.2010 р. № 4293, виданий на каптажну криницю, зазначено, що глибина становить 9 м, тоді як відповідно до паспорту артезіанська свердловина № 283-В має глибину 153 м.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача 112409,09 грн. відшкодування збитків за період з 25.08.2009 р. по 01.06.2010 р., оскільки розмір збитків визначений неправильно за відсутності доказів забруднення водних об'єктів самовільним використанням водних ресурсів та обгрунтованого розрахунку розміру заподіяних збитків, оскільки формула 23 Методики № 389 не застосовується до при використанні водних ресурсів (прісних підземних вод) з об'єктів глибиною більше 20 м.

Позовна вимога в частині стягнення 3671,67 грн. збитків, завданих порушенням законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів є підставною та підлягає задоволенню.

У ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України. Згідно з п.7 ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень Державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій.

Враховуючи такий порядок належна до стягнення сума збитків розподіляється між бюджетами відповідних рівнів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 10.04.2013 р. у справі № 4/170-10 прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому підлягає часковому скасуванню згідно зі ст.104 ГПК України. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховано при цьому, що позов було подано до набрання чинності Законом України "Про судовий збір". На час подання позову позивач був звільнений від сплати державного мита згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а за результатами розгляду справи мають бути стягнуті суми судових витрат, тому до таких витрат належить саме судовий збір у розмірі, визначеному відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача задоволити частково. Рішення господарського суду Вінницької області від 10.04.2013 р. у справі № 4/170-10 скасувати в частині відмови у стягненні 3671,67 грн. збитків. Прийняти в цій частині нове рішення, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

Позов задоволити частково. Стягнути з приватного підприємства "АгроНіка" (23811, Вінницька обл., Теплицький р-н, с.Тополівка, вул.Мічуріна,28, код ЄДРПОУ 30002541) 3671,67 грн. збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, з яких 1101,50 грн. (30%) зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України, 734,33 грн. (20%) зарахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Вінницької обласної ради та 1835,84 грн. (50%) зарахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області.

Стягнути з приватного підприємства "АгроНіка" (23811, Вінницька обл., Теплицький р-н, с.Тополівка, вул.Мічуріна,28, код ЄДРПОУ 30002541) в дохід Державного бюджету України 69,65 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

Стягнути з приватного підприємства "АгроНіка" (23811, Вінницька обл., Теплицький р-н, с.Тополівка, вул.Мічуріна,28, код ЄДРПОУ 30002541) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (21100, м.Вінниця, вул.600-річчя,19, код ЄДРПОУ 34939477) 34,82 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Вінницької області видати накази на виконання цієї постанови.

Матеріали справи №4/170-10 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.