Рішення

від 19.09.2011 по справі 53/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/34

19.09.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест"    

про  відшкодування інфляційних збитків, 3% річних та залишку заборгованості за договором будівельного підряду в розмірі 266 881,27грн.

                                                                                          Суддя                 Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю № 2/2010 від 12.11.10;

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" суми заборгованості за Договором будівельного підряду № 7 від 25.01.2007 в розмірі 266 881,27грн., в тому числі 35961,06 грн. основного боргу, 6401,07 грн. пені, 31872,07 грн. 3% річних, 192647,07 грн. збитків від інфляції.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов Договору будівельного підряду № 7 від 25.01.2007 в повному обсязі та в установлені строки не розрахувався з позивачем за виконані на користь відповідача роботи.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 порушено провадження по справі № 53/34, розгляд справи призначено на 31.01.2011. Також ухвалою суду від 30.12.2010 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 21.02.2011.

Судом прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за Договором будівельного підряду № 7 від 25.01.2007 в розмірі 491 325,61 грн., в тому числі 215058,39 грн. основного боргу, 63853,49 грн. пені, 44240,10 грн. грн. 3% річних, 168173,63 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою суду від 21.02.2011 продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін.

В судовому засіданні 21.02.2011, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14.03.2011.

Ухвалою суду від 14.03.2011 зупинено провадження у справі до проведення судово-економічної експертизи та отримання висновку експертів для визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем.

06.09.2011 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 3674/8288/11-19 з висновком судово-економічної експертизи.

Матеріали справи № 53/34 було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 поновлено провадження по справі № 53/34, розгляд справи призначено на 19.09.2011.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання від 19.09.2011 не з’явився, про причини неявки суду невідомо.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.09.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

          25.01.2007 р. між сторонами у справі було укладено договір будівельного підряду № 7 від 25.01.2007 р., відповідно до умов якого підрядник (позивач) на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконував визначений договором об'єм робіт при будівництві ресторану “Колізей”, розташованому за адресою: м. Київ, бульвар Л.Українки, 5, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти виконані належним чином підрядні роботи та оплатити їх вартість в порядку, передбаченому договором (п. 2.1).

    Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

    Згідно з ч. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту його підтвердження замовником. Частина 2 цієї ж статті встановлює, що кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.1 договору підряду встановлено, що договірна ціна підрядних робіт визначена укрупнено Кошторисом, та є невід'ємним додатком № 2 до даного договору і підлягає уточненню по видам робіт безпосередньо до початку їх виконання. Для уточнення договірної ціни Підрядник подає замовнику до початку виконання певного етапу робіт Договірну ціну по даному етапу, локальний кошторис до даної договірної ціни, а також відомість ресурсів. Уповноважений представник замовника розглядає надану підрядником договірну ціну на виконання певного етапу роботи та при відсутності зауважень погоджує. Уточнена договірна ціна по кожному із видів робіт повинна бути погоджена окремо з замовником до початку їх виконання.

Згідно з п. 3.3 договору перегляд договірної ціни розглядається та погоджується сторонами, обґрунтовується розрахунками і оформляється шляхом укладання додаткових угод до основного договору і змін до договірної ціни.

На виконання договору позивачем було складено, а відповідачем погоджено локальні кошториси щодо підрядних робіт, які є невід'ємними додатками до договору підряду: 1) додаток № 03 від 25.01. 2007 р.; 2) додаток № 5 від 22.03.2007 р.; 3) додаток № 6 від 27.04.2007 р.; 4) додаток № 7 від 25.04.2007 р.; 4) додаток № 8 від 11.06.2007 р.; 5) додаток № 9 від 28.05.2007 року; 6) додаток № 10 від 02.08.2007 р.; 7) додаток № 11 від 07.08.2007 р.; 8) додаток № 14 від 20.08.2007 р.; 9) додаток № 15 від 10.09.2007 р.; 10) додаток № 16 від 10.09.2007 р.; 11) додаток № 17 від 20.09.2007 р.; 12) додаток № 18 від 20.09.2007 р.; 13) додаток № 19 від 20.09.2007 р.; 14) додаток № 20 від 22.09.2007 р. 15) додаток № 22 від 14.12.2007 р.; 16) додаток № 23 від 14.12.2007 р.; 17) додаток № 24 від 14.12.2007 р.; 18) додаток № 27 від 19.12.2007 р.; 19) додаток № 28 від 20.12.2007 р.; 20) додаток № 30 від 09.01.2008 р. 21) додаток № 32 від 16.01.2008 р.; 22) додаток № 33 від 16.01.2008 p.; 23) додаток № 34 від 04.02.2008 р.; 24) додаток № 35 від 20.02.2008 р.; 25) додаток № 37 від 20.03.2008 р.; 26) додаток № 38 від 14.04.2008 р.; 27) додаток № 39 від 21.04.2008 р.; 28) додаток № 52 від 27.06.2008 р.; 29) додаток № 53 від 27.06.2008 р.; 30) додаток № 54 від 27.06.2008 р.; 31) додаток № 55 від 27.06.2008 р. 32) додаток № 56 від 01.07.2008 р. 33) додаток № 57 від 01.07.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття, а ч. 4 зазначеної статті передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї сторони від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з п. 14.1 договору підряду здавання-приймання робіт після їх закінчення на об'єкті здійснюється у відповідності з чинним законодавством і оформляється актом здавання-приймання робіт.

Відповідно до п. 15.4 договору підряду замовник зобов’язується здійснювати поточні платежі за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт по етапу за формою КБ-2. Оплата виконаних робіт за договором здійснюється на протязі п’яти банківських днів після підписання акту Замовником.

Наявними в матеріалах справи підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами прийому-здачі робіт за формою КБ-2:  № 1 від 01.03.2007 р., № 2 від 20.03.2007 р., № 3 від 29.03.2007 р., № 4 від 12.04.2007 р., № 5 від 29.05.2007 р., № 6 від 27.06.2007 р., № 7а від 27.06.2007 р., № 8 від 25.12.2007 р., № 9 від 29.08.2007 р., № 10 від 10.09.2007 р., № 11 від 17.09.2007 р., № 12 від 24.10.2007 р., № 13 від 25.10.2007 р., № 14 від 30.11.2007 р., № 15 від 14.12.2007 р., № 16 від 20.12.2007 р., № 17 від 24.12.2007 р., № 18 від 24.12.2007 р., № 19 від 24.12.2007 р., № 20 від 28.12.207 р., № 21 від 28.12.2007 р., № 22 від 28.12.2007 р., № 23 від 17.01.2007 р., № 24 від 25.01.2008 р., № 25 від 28.01.2008 р., № 26 від 28.01.2008 р., № 27 від 30.01.2008 р., № 28 від 31.12.2008 р., № 29 від 31.01.2008 р., № З0 від 07.02.2008 р., № 31 від 05.03.2008 р., № 32 від 12.02.2008 р., № 33 від 14.02.2008 р., № 34 від 22.02.2008 р., № 35 від 22.02.2007 р., № 36 від 29.02.2008 р., № 37 від 05.04.2008 р., № 38 від 09.04.2008 р., № 39 від 09.04.2008 р., № 40 від 10.04.2008 р., № 41 від 21.04.2008 р., № 42 від 21.04.2008 р., № 43 від 23.04.2008 р., № 44 від 06.05.2008 р., № 45 від 14.05.2008 р., № 46 від 14.05.2008 р., № 47 від 19.05.2008 р., № 48 від 19.05.2008 р., № 49 від 22.05.2008 р., № 50 від 23.05.2008 р., № 51 від 30.05.2008 р., № 52 від 03.06.2008 р., № 53 від 20.06.2008 р., № 54 від 20.06.2008 р., № 55 від 27.06.2008 р., № 56 від 27.06.2007 р., № 57 від 10.07.2008 р., № 58 від 13.07.2008 р., № 59 від 13.07.2008 р., № 60 від 17.07.2008 р., № 61 від 17.07.2008 р., № 62 від 18.07.2008 р., № 63 від 30.07.2008 р., № 64 від 31.07.2008 р., № 65 від 31.07.2008 р. , № 66 від 19.08.2008 р.; а також видатковими накладними № РН-0000007 від 26.09.2007 р., № РН-0000013 від 28.09.2007 р., № РН-0000015 від 01.11.2007 р., № РН-0000016 від 01.11.2007 р., № РН-0000017 від 23.11.2007 р., № РН-0000020 від 03.12.2007 р., № РН-0000021 від 05.12.2007 р., № РН-0000022 від 25.12.2007 р., № РН-0000009 від 20.02.2008 р., № РН-0000010 від 01.03.2008 р. стверджується факт  належного виконання позивачем своїх зобов’язань за договором вартістю 10 331 086, 44 грн.

Відповідач авансував та оплатив по факту прийняті роботи в сумі 10 116 028, 05 грн., що підтверджується довідками та виписками з банківських рахунків позивача, виданими ПАТ «Банк «Демарк»та КМФ ПАТ «Укрсоцбанк».

На підставі вказаних документів позивачем обґрунтовано суду заборгованість відповідача за укладеним договором на момент розгляду справи  в сумі 215 058, 39 грн. (10 331 086, 44 грн. - 10 116 028, 05 грн.).

Згідно висновку судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.08.2011 р., за наявними в матеріалах справи документами бухгалтерського обліку на виконання умов договору № 7 від 25.01.2007 р. значиться заборгованість ТОВ «Ніко Інвест»перед ТОВ «Меткон»в розмірі 329 927, 50 грн.    

Враховуючи, що згідно з діючим процесуальним законодавством суд не вправі виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати виконаних робіт та поставлених матеріалів за договором підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача в сумі 215 058, 39 грн. Відповідачем дана сума не спростована.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 168 173, 63 грн. інфляційної складової боргу, 44 240, 10 грн. трьох процентів річних та 63 853, 49 грн. пені. Як вбачається з наданого суду розрахунку, нарахування вказаних сум позивач проводить з 01.01.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу  України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем не здійснив, оплата підрядних робіт здійснювалась із простроченням.  

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.   

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У п. 6.1 договору сторони погодили, що виконання фінансових зобов'язань замовника перед підрядником за даним договором забезпечується неустойкою, порядок і розміри стягнення якої визначено розділом 18 цього договору.

Відповідно до п. 18.5 договору при затримці з вини замовника оплати належним чином виконаних та прийнятих замовником за актами робіт, він сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,05 відсотків від простроченої суми платежу за кожний день затримки в перші десять календарних днів затримки і 0,1 відсотка за кожний наступний день в подальшому.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладені норми законодавства та положення договору сторін, заявлені вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є такими, що заявлені правомірно та підлягають відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається, як належний. Відповідачем будь-яких заперечень щодо розміру вказаних сум не надано.

При розгляді справи судом у відповідності до ст. 35 ГПК України, враховані та оцінені обставини, встановленні рішенням господарського суду м. Києва  від 17.05.2010 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко Інвест” (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 5, ідентифікаційний код 31305004, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Меткон” (03179, м. Київ, вул. Святошинська, 34, ідентифікаційний код 34186999) основну заборгованість в розмірі 215 058 (двісті п’ятнадцять тисяч п’ятдесят вісім) грн. 39 коп., пеню в розмірі 63 853 (шістдесят три тисячі вісімсот п’ятдесят три) грн. 49 коп., збитки від інфляції в розмірі 168 173 (сто шістдесят вісім тисяч сто сімдесят три) грн. 63 коп., 3% річних в розмірі 44 240 (сорок чотири тисячі двісті сорок) грн. 10 коп., 4 913 (чотири тисячі дев’ятсот тринадцять) грн. 25 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 13 536 (тринадцять тисяч п’ятсот тридцять шість) грн. понесених витрат на оплату судової експертизи.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                                                                                                     О.А.Грєхова

Повне рішення складено 26.09.11