Рішення

від 13.05.2008 по справі 26/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  13.05.08                                                                                                         Справа № 26/42

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „ЛКК”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство МАЛЬВИ ЛТД”, м. Львів

про стягнення 10 955,63 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача Ламах Г.Б. –представник (довіреність № 4/08 від 01.03.2008 р.)

Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „ЛКК”, м. Київ звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство МАЛЬВИ ЛТД”, м. Львів про стягнення 10 955,63 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2008 р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого суму основного боргу визнав, проти нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних заперечив з підстав наведених у відзиві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

06.02.2004 р. між сторонами укладено договір № 2 (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

На виконання умов договору на підставі специфікацій, довіреностей відповідача на отримання товару по видатковим накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12 411,05 грн. (копії довіреностей, специфікацій та видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунок за одержаний товар здійснюється на умовах, відображених в Додатках до даного договору. В специфікаціях від 05.06.2006 р. та 14.07.2006 р. розрахунок за видатковими накладними № ЛК-0000583 та № ЛК-0000736 повинен був бути здійснений відповідачем протягом 50-ти календарних днів з моменту відвантаження товару.

Що стосується останньої накладної № ЛК-0000027, то дату розрахунку по ній документально не оформлено.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати за отриманий товар належним чином не виконував.

14.06.2007 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 311 з вимогою протягом 7 –ми днів погасити заборгованість в сумі 8 245,13 грн.

Відповідно до відповіді відповідача № 0621 від 25.06.2007 р. на претензію позивача, відповідач визнав заборгованість на загальну суму 8 231,43 грн.

Позивач погодився з розміром заборгованості відповідача зазначеному в відповіді на претензію, про що зазначив в позовній заяві.

Також слід зазначити, що у відзиві на позовну заяву відповідач також визнав суму основного боргу в розмірі 8 231,43 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар склала суму в розмірі 8 231,43 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, позивач керуючись п. 6.1. договору нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну оплату товару по останній накладній (враховано ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України) на загальну суму 297,12 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 2 086,32 грн. та 3% річних на загальну суму 340,76 грн.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних судом відхиляються, оскільки, суперечать дійсним обставинам справи та законодавству України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 258, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство МАЛЬВИ ЛТД”, м. Львів, вул. Литвиненка, 3 (р/р 26003000578001 в 2-й ЛФ ВАТ КБ „Надра”, МФО 325246, код ЄДРПОУ 20815632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „ЛКК”, м. Київ,                          вул. Сновська, 20 (р/р 26008004102001 в ВАТ „СВЕДБАНК”, м. Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 32769197) 8 231 грн. 43 коп. основного боргу, 297 грн.       12 коп. пені, 2 086 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 340 грн. 76 коп. –3% річних, 109 грн. 56 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України. 

Суддя