Рішення

від 29.09.2011 по справі 40/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/293

29.09.11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції"

до     Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно будівельна компанія "Югас"    

про  стягнення заборгованості 44 445,75 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін :

від позивача:    ОСОБА_1 - за довіреністю № 88 від 20.12.2010 р;       

від відповідача:  не з’явився.

В судовому засіданні 29.09.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні інвестиції" (надалі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно будівельна компанія "Югас" (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 44 445,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.03.08 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди, за умовами якого позивач передав, а відповідач  прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно –приміщення  № 25-26 загальною площею 52,0 кв.м, які розташовані на 3 поверсі будинку по вул. Глибочицькій, 33-37 в м. Києві, та зобов’язувався сплачувати плату за користування визначену у договорі.

Але, за твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконував зобов’язання в частині вчасності та повноти сплати обумовлених договором платежів за користування приміщенням, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 39244,71 грн. Враховуючи викладене, позивач просить Господарський суд м. Києва стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 39 244, 71 грн та пеню у розмірі 5 201,04 грн.

Ухвалою суду від 05.08.11 порушено провадження у  справі № 40/293 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.08.11.

У судове засідання 25.08.11 представник позивача з’явився, вимоги ухвали виконав частково, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 29.09.11 у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та необхідністю витребування у сторін додаткових доказів по справі.

У судове засідання 29.09.11 представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 29.09.11 не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 05.08.11, 25.08.11 було надіслано на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців –02156 м. Київ, вул. Братиславська, 8, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

01.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Капітальні інвестиції” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно будівельна компанія "Югас" (орендар) було укладено договір оренди (далі –договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3, 1.4 договору орендодавець зобов’язується передати орендареві за плату на певний строк у користування нерухоме майно для здійснення господарської діяльності, а орендар зобов’язується прийняти у строкове платне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення) № 25-26 загальною площею 52,0 кв.м., що розташовані на 3 поверсі будинку по вул. Глибочицькій, 33-37 в м. Києві, та сплачувати орендодавцеві орендну плату й виконувати інші умови договору.

Згідно п. 5.1. договору розмір орендної місячної загальний розмір місячної орендної плати становить 3 151,20 грн з ПДВ.

Орендна плата сплачується (вноситься) орендарем щомісячно авансом, не пізніше кожного 5-го числа поточного місяця оренди, а в останній місяць строку оренди –не пізніше 1-го числа, в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця.

Відповідно до п.5.4 договору неотримання орендарем рахунків орендодавця не звільняють орендаря від сплати орендної плати за договором.

З п. 10.3. договору вбачається, що строк його дії встановлений з 01.03.2008 до 31.12.2008.

Додатковою угодою № 1 від 15.12.08 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.05.09 та встановили розмір місячної орендної плати на рівні 3939,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 25.05.09 сторони продовжили строк дії договору до 31.03.10.

Додатковою угодою № 3 від 30.03.10 сторони продовжили строк дії договору до 30.04.11.

18.01.11 сторони уклали додаткову угоду № 4, відповідно до умов якої змінили загальну площу приміщень, визначивши, що нерухоме майно складається з наступних приміщень, що орендуються: приміщення загальною площею 19,1 кв.м., що розташоване на 4 поверсі будинку, а також встановили місячний розмір орендної плати на рівні 1 910,00 грн. з ПДВ.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з березня 2010 по березень 2011 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 39244,71 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з перерахунком судом розміру штрафних санкцій.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Як вбачається з акту приймання-передачі  від 01.03.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення площею 52,0 кв. м., що знаходиться в будівлі за адресою м. Київ, вул. Глибочицька, 33/37.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Листами № 196 від 23.12.10 та № 71 від 05.07.11 позивач звертався до відповідача з вимогами сплатити заборгованість з орендної плати, а також пеню в розмірі 5201,04 грн.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення орендних платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 39244,71 грн, що відповідає несплаті в період з 01.03.10 по 01.03.11..

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 39244,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5201,04 грн., що нарахована за період з 01.03.10 по 01.07.11.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за прострочення перерахування внеску орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, за кожен день такого прострочення. Пеня нараховується за минулий місяць, починаючи з 6-го числа місяця, у якому орендар повинен був сплатити, та включається в рахунок за наступний місяць оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням вимог п.6 ст. 232 ГК України, а також того, що згідно умов договору (п.5.3 договору) орендна плата має бути сплачена до 5 числа поточного місяця, то початок перебігу прострочення починається з 6 числа відповідного місяця.

Заборгованість за березень 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.20

06.03.2010 - 07.06.2010

94

10.2500 %

0.056 %

166.37

3151.20

08.06.2010 - 07.07.2010

30

9.5000 %

0.052 %

49.21

3151.20

08.07.2010 - 09.08.2010

33

8.5000 %

0.047 %

48.43

3151.20

10.08.2010 - 06.09.2010

28

7.7500 %

0.042 %

37.47

Заборгованість за квітень 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.04.2010 - 07.06.2010

63

10.2500 %

0.056 %

111.50

3151.2

08.06.2010 - 07.07.2010

30

9.5000 %

0.052 %

49.21

3151.2

08.07.2010 - 09.08.2010

33

8.5000 %

0.047 %

48.43

3151.2

10.08.2010 - 06.10.2010

58

7.7500 %

0.042 %

77.61

Заборгованість за травень 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.05.2010 - 07.06.2010

33

10.2500 %

0.056 %

58.41

3151.2

08.06.2010 - 07.07.2010

30

9.5000 %

0.052 %

49.21

3151.2

08.07.2010 - 09.08.2010

33

8.5000 %

0.047 %

48.43

3151.2

10.08.2010 - 06.11.2010

89

7.7500 %

0.042 %

119.10

Заборгованість за червень 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.06.2010 - 07.06.2010

2

10.2500 %

0.056 %

3.54

3151.2

08.06.2010 - 07.07.2010

30

9.5000 %

0.052 %

49.21

3151.2

08.07.2010 - 09.08.2010

33

8.5000 %

0.047 %

48.43

3151.2

10.08.2010 - 06.12.2010

119

7.7500 %

0.042 %

159.24

Заборгованість за липень 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.07.2010 - 07.07.2010

2

9.5000 %

0.052 %

3.28

3151.2

08.07.2010 - 09.08.2010

33

8.5000 %

0.047 %

48.43

3151.2

10.08.2010 - 06.01.2011

150

7.7500 %

0.042 %

200.73

Заборгованість за серпень 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.08.2010 - 09.08.2010

4

8.5000 %

0.047 %

5.87

3151.2

10.08.2010 - 06.02.2011

181

7.7500 %

0.042 %

242.21

Заборгованість за вересень 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.09.2010 - 06.03.2011

182

7.7500 %

0.042 %

243.55

Заборгованість за жовтень 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.10.2010 - 06.04.2011

183

7.7500 %

0.042 %

244.89

Заборгованість за листопад 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.11.2010 - 06.05.2011

182

7.7500 %

0.042 %

243.55

Заборгованість за грудень 2010:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.12.2010 - 06.06.2011

183

7.7500 %

0.042 %

244.89

Заборгованість за січень 2011:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

3151.2

06.01.2011 - 01.07.2011

177

7.7500 %

0.042 %

236.86

Заборгованість за лютий 2011:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

1910

06.02.2011 - 01.07.2011

146

7.7500 %

0.042 %

118.42

Заборгованість за березень 2011:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

1910

06.03.2011 - 01.07.2011

118

7.7500 %

0.042 %

95.71

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 052,21 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно будівельна компанія „Югас” (02156 м. Київ, вул. Братиславська, 8, ідентифікаційний код 35493845) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітальні інвестиції” (04050 м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 32830051) 39 244 (тридцять дев’ять тисяч двісті сорок чотири) грн 71 коп. основного боргу, 3 052 (три тисячі п’ятдесят дві) грн 21 коп. пені, 422 (чотириста двадцять дві) грн 97 коп. витрат по сплаті державного мита та 224 (двісті двадцять вісім) грн 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                                  Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 03.10.2011 р.