Рішення

від 28.09.2011 по справі 12/148-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2011 р.                                                                  Справа № 12/148-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:          судді Дьоміної С.Ю.

секретар:                    Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Київської обласної спілки споживчих товариств

до:                       виконавчого комітету Бородянської селищної ради

                        Бородянського району Київської області;

                        закритого акціонерного товариства «СТ Бородянка»

про                         визнання права власності

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

                         Бородянська районна спілка споживчих товариств

за участю представників сторін:

від позивача:         ОСОБА_1. –представник (довіреність №01-6 від 12.01.2011 року);

від відповідача 1:  не з’явився;

від відповідача 2:  не з’явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської обласної спілки споживчих товариств (далі –позивач) до виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області (далі –відповідач 1) та закритого акціонерного товариства «СТ Бородянка»(далі –відповідач 2) про визнання права власності на ресторан «Бородянка», розташований за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Леніна, 339, цілісний майновий комплекс «Хлібохарчкомбінату», розташований за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Гагаріна, Ѕ та цілісний майновий комплекс автотранспортного підприємства, розташований за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 4 (далі – об’єкти нерухомості).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що відповідачем 2 не визнається та оспорюється його права власності на об’єкти нерухомості.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив визнати за ним право власності на об’єкти нерухомості.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2011 року та призначено до розгляду 23 серпня 2011 року.

23 серпня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долучених до матеріалів справи.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву. Також заявив клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, яке підлягало задоволенню судом. Крім цього, заявив клопотання про витребування матеріалів справи №333/10-05/20-07/15/19/7-10, яке задоволенню судом не підлягало, з огляду на недостатність його обгрунтування.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 21 вересня 2011 року.

21 вересня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Бородянської районної спілки споживчих товариств, яке судом було задоволено.

Крім цього, представник відповідача 2 заявив клопотання про зобов’язання представника позивача надати пояснення в письмовій формі щодо обставин справи. Представнику відповідача 2 в судовому засіданні роз’яснено права та обов’язки, закріплені ч. ч. 2, 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 28 вересня 2011 року.

28 вересня 2011 року в судовому засіданні представник позивача просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 на адресу суду направила клопотання про розгляд справи без її участі, яке підлягало задоволенню судом.

Представники відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду спору були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку:

рішенням господарського суду Київської області від 15.11.2010 року (далі –рішення суду від 15.11.2010 року) позов Київської обласної спілки споживчих товариств до виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області про визнання недійсним рішення виконкому Бородянської селищної ради №218 від 26.10.2001 року (далі –рішення виконкому №218) був задоволений повністю.

Рішенням виконкому №218 було визнано право власності на об’єкти нерухомого майна, а саме магазин «Універмаг», розташований в смт. Бородянка Київської області, по вул. Леніна, 343, кошторисною вартістю 1 100 491,46 грн., загальною площею 1 550 кв.м.; ресторан «Бородянка», розташований в смт. Бородянка Київської області по вул. Леніна, 339, кошторисною вартістю 1 115 298,28 грн., загальною площею 2 000 кв.м.; автотранспортне підприємство РайСТ, розташований в смт. Бородянка, по вул. Вокзальній, 2, кошторисною вартістю 129 680,00 грн., загальною площею 1 226 кв.м.; хлібохарчкомбінат, розташований у смт. Бородянка Київської області, по вул. Гагаріна, Ѕ, кошторисною вартістю 753 635,52 грн., загальною площею 2 500 кв.м., за Бородянським районним споживчим товариством.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Представник закритого акціонерного товариства «СТ Бородянка»(далі –відповідач 2) подав відзив на позовну заяву, вважав, що рішенням суду було визнано рішення виконкому №218 недійсним, проте не визнано за позивачем право власності, просив у задоволенні позову відмовити.

Доводи відповідача 2 спростовуються наступним.

Рішенням суду від 15.11.2010 року встановлено, що розпорядженням правління Київської облспоживспілки «Про затвердження проектної документації на будівництво комбінату громадського харчування для обслуговування 20-25 тис. мешканців в смт. Бородянка»№26 від 19.09.1980 року, розпорядженням правління Київської облспоживспілки «Про затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво комбінату громадського харчування для обслуговування 20-25 тис. мешканців в смт. Бородянка» №93 від 11.08.1980 року, розпорядженням правління Київської облспоживспілки «Про затвердження проектно-кошторисної документації»№4 від 12.03.1984 року, розпорядженням правління Київської облспоживспілки «Про затвердження проектно-кошторисної документації»№79 від 28.11.1984 року, розпорядженням правління Київської облспоживспілки «Про затвердження кошторису на додаткові роботи по комбінату громадського харчування в смт. Бородянка»№9 від 04.03.1985 року, постановою правління Київської облспоживспілки «Про затвердження уточненого плану капітальних вкладень на 1981 року»№42 від 23.02.1981 року, актом державної приймальної комісії по прийманню в експлуатацію завершеного будівництва об’єкту –комбінату громадського харчування Київоблспоживспілки для обслуговування 20-25 тис. мешканців в смт. Бородянка від 29.12.1984 року, рішенням виконкому Бородянської районної ради народних депутатів «Про прийняття в експлуатацію комбінату громадського харчування Київської облспоживспілки для обслуговування 20-25 тис. мешканців в смт. Бородянка по вул. Леніна»№386 від 29.12.1984 року підтверджується будівництво ресторану «Бородянка»саме за рахунок Київської обласної спілки споживчих товариств, тобто позивача.

Також рішенням суду від 15.11.2010 року встановлено, що постановою правління Київської облспоживспілки «Про затвердження плану будівельно-монтажних робіт»№74 від 06.02.1965 року, планом будівельно-монтажних робіт на 1965 рік по пекарні в смт. Бородянка в сумі 70 тис. крб., розпорядженням правління Київської облспоживспілки «Про затвердження кошторису на реконструкцію складу безтарного зберігання муки хлібзаводу в смт. Бородянка у Київській області»№66 від 23.06.1980 року, розпорядженням правління Київської облспоживспілки «Про затвердження кошторису на реконструкцію складу безтерного зберігання з вставленням автовагів на території діючого хлібзаводу в смт. Бородянка»№43 від 05.06.1981 року, розпорядженням правління Київської облспоживспілки «Про затвердження проектно-кошторисної документації»№121-кс від 24.07.1987 року, титульним списком знову розпочатого будівництва, включеного до плану капітальних вкладень Київської облспоживспілки на 1990 рік, постановою правління Київської облспоживспілки «Про затвердження плана капітальних вкладень на 1990 рік»№42 від 22.03.1990 року, титульним списком знову початого будівництва, включеного до плану капітальних вкладень Київської облспоживспілки на 1991 рік, актом від 16.07.1997 року державного приймання споруди (реконструкція хлібзаводу в смт. Бородянка) в 1997 році, переліком об’єктів, включених в основний план капіталовкладень на 1991 рік, очікуваним виконанням плану капіталовкладень на 1990 рік по Бородянській райспоживспілці, розпорядженням правління Київської облспоживспілки «Про затвердження акту комісії по введенню в дію хлібзавода в смт. Бородянка»№191 від 12.09.1997 року, протоколом №98/75 від 27.03.1980 року засідання технічної Ради обласного відділу по справам будівництва та архітектури виконкому Київської обласної ради народних депутатів, внутрібудівельним титульним списком на 1984 рік, генеральними договорами підряду на капітальне будівництво №22 від 06.03.1980 року, б/н від березня 1984 року, №4 від 15.05.1984 року, рішенням виконкому Бородянської районної ради народних депутатів від 10.01.1979 року, довідкою начальника Управління капітального будівництва Київської облспоживспілки про фактичні витрати на будівництво комбінату громадського харчування у смт. Бородянка станом на 01.01.1980 рік, календарним планом на 1980 рік по будівництву та фінансування будівництва комбінату громадського харчування у смт. Бородянка, завданням на проектування реконструкції хлібокомбінату, затвердженим 17.10.1986 року, змінами до завдання на проектування реконструкції хлібзаводу, архітектурно-планувальним завданням на проектування реконструкції хлібокомбінату, листом Київської облспожиспілки від 31.10.1986 року, робочими проектами на реконструкцію хлібзаводу підтверджується будівництво цілісного майнового комплексу «Хлібохарчкомбінату»саме за рахунок Київської обласної спілки споживчих товариств, тобто позивача.

Крім цього, рішенням суду від 15.11.2010 року встановлено, що переліком об’єктів зверхлімітного будівництва на 1991 рік, довідкою про очікуване виконання плану капіталовкладень Київської облспоживспілки на 1990 рік по Бородянській райспоживспілці, актом приймання в експлуатацію державною приймальною комісією завершеного будівництва –майстерні по ремонту і технічному обслуговуванню техніки в смт. Бородянка, довідкою про виконання плану капіталовкладень по Київоблспоживспілці за 9 місяців 1990 року, переліком об’єктів побудованих у 1991 році по Київській облспоживспілці, титульним списком перехідного будівництва, включеного в план капіталовкладень Київської облспоживспілки на 1991 рік, актом приймання закінченої будівництвом будівлі, споруди (автозаправної станції), актом приймання закінченої будівництвом будівлі, споруди (гаража), актом про прийняття в експлуатацію складу запчастин від 28.12.1995 року, рішенням виконкому Бородянської районної ради «Про дозвіл на будівництво бази автотранспортного підприємства Київської облспоживспілки»№253 від 19.11.1987 року, робочим проектом генерального плану та інженерних мереж АТП в м. Бородянка Київської області, архітектурно-планувальним завданням на будівництво автотранспортного підприємства в смт. Бородянка, завданням на проектування АТП на 50 машиномісць, висновком про відвід земельної ділянки для будівництва автотранспортного підприємства Київської облспоживспілки №74 від 12.11.1987 року, технічними умовами №1/67 на проектування високовольтного устаткування бази АТП Київської облспоживспілки від 18.11.1987 року, карточкою об’єкту будівництва від 16.02.1989 року, технічними умовами на телефонізацію та радіофікацію виробничої бази АТП Київської облспоживспілки, дозволом Бородянського хлібокомбінату на підключення водопостачання Бородянського АТП Київоблспожиспілки, будівельним паспортом від 23.11.1987 року підтверджується будівництво цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства саме за рахунок позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію», власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію»).

Згідно з ч. 3 ст. 9 цього Закону, власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Ч. 4 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію»встановлено, що власність спілок споживчих товариств створюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу Української РСР, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об’єднання володіють, користуються та розпоряджаються належним їм на праві власності майном згідно з їх статутами. Право розпорядження майном, що складає власність колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об’єднань, належить виключно самим власникам. Вищестоящі кооперативні організації не вправі розпоряджатися майном вищестоящих кооперативних організацій. Централізовані фонди кооперативних систем утворюються і знаходяться у розпорядженні центрів кооперативних систем. Кредитори кооперативних організацій не можуть звертати стягнення на централізовані фонди кооперативних систем.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про споживчу кооперацію», власність споживчої кооперації є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Забороняється відволікання майна споживчих товариств та їх спілок на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю.

Так, рішенням суду від 15.11.2010 року не тільки визнано недійсним рішення виконкому Бородянської селищної ради №218 від 26.10.2001 року, але й встановлено законність належності позивачу та наявність у останнього майнових прав власника на об‘єкти нерухомості у вигляді ресторану «Бородянка», цілісного майнового комплексу «Хлібохарчкомбінату»та цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства, якими відповідач 2 лише користувався.

Представник відповідача 2 також заявив клопотання про застосування позовної давності, з огляду на те, що об’єкти нерухомості були завершені будівництвом у 1960-1997 роках.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Посилання представника відповідача 2 на необхідність застосування позовної давності є необгрунтованим та судом до уваги не береться, у зв’язку з тим, що відповідач 2 у 1960-1997 роках право власності позивача не оспорював та не порушував.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, суд вважає вимоги позивача про визнання за ним права власності на ресторан «Бородянка», цілісний майновий комплекс «Хлібохарчкомбінату»та цілісний майновий комплекс автотранспортного підприємства обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв’язку з тим, що відповідач 2 оспорює наявність права власності у позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про споживчу кооперацію», ст. ст. 256, 392 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 35, ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Київської обласної спілки споживчих товариств до виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області та закритого акціонерного товариства «СТ Бородянка»про визнання права власності задовольнити.

Визнати за Київською обласною спілкою споживчих товариств право власності на:

- ресторан «Бородянка», розташований за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Леніна, 339;

- цілісний майновий комплекс «Хлібохарчкомбінату», розташований за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Гагаріна, Ѕ;

- цілісний майновий комплекс автотранспортного підприємства, розташований за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 4.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «СТ Бородянка»(07800, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Бородянка, вул. Леніна, буд. 343, код 30197593) на користь Київської обласної спілки споживчих товариств (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, код 01753776) 13 840,40 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сорок грн. 40 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                               С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 03.10.2011 року