Постанова

від 28.09.2011 по справі 10/277

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2011                                                                                           № 10/277

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Верховця А.А.

суддів:            Гарник Л.Л.  

          Пантелієнка В.О.  

при секретарі:            

Від позивача:                Найданов М. А. – директор

Від відповідача:            не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.08.2011

у справі № 10/277 (ОСОБА_6)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Омега-Інвест»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 22 344,00 грн.   

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року у справі № 10/277 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Омега-Інвест» грошові кошти: основного боргу –22 344,00 грн. та судові витрати в сумі –459,44 грн.  

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011р. у справі № 10/277 та винести постанову, якою у позові відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Зокрема, на думку скаржника,  ним було виконано п.5.2 Договору, у відповідності до якого позивач остаточно розрахувався з відповідачем після виконання умов п.1.1 Договору, тобто ним було виконано роботи та передано їх у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оспорювань рішення – без змін.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. У зв”язку з тим, що в справі достатньо матеріалів, апеляційна інстанція  вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаного представника.

 Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.

Як видно з матеріалів справи, 2 жовтня 2009 року між позивачем (надалі – Замовник) та відповідачем (далі по тексту –Виконавець) було укладено договір № 01/02/10/2009/, згідно умов п. 1.1 якого Виконавець виконує розробку та виготовлення Замовнику інтернет-проекту, в строки, обумовлені Додатком № 1, який є невід’ємною частиною Договору, а Замовник приймає та оплачує виконані роботи.

Положеннями Додатку № 1 до Договору встановлено, що строки надання послуг в цілому складають 60 (шістдесят) робочих днів.

Спір виник на підставі того, що на думку Позивача, Виконавцем не було в повному обсязі виконано взятих зобов’язань за Договором по виготовленню інтернет-проекта, у зв’язку з чим, у відповідності до п. 8.2. Договору, Виконавець, за прострочку передачі робіт повинен сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,3% від вартості не виконаних в строк робіт за кожний день прострочки, але не більше 10% від загальної вартості невиконаних робіт.

          Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги в повному обсязі виходив з того, що будь-яких доказів щодо надання Замовнику Актів передачі робіт за Договором відповідачем до суду не надано, отже, позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника пені за Договором в розмірі - 22 344,00 грн., яка утворилась внаслідок прострочення передачі робіт за Договором Замовнику є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з вказаним висноком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює,  майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п. 1.1. Договору Виконавець виконує розробку та виготовлення Замовнику інтернет-проекту, в строки, обумовлені Додатком № 1, який є невід’ємною частиною Договору, а Замовник приймає та оплачує виконані роботи.

Відповідно до п. 5.2 Договору Замовник перераховує залишок грошових коштів по Договору протягом 3 банківських днів після демонстрації робіт Замовнику і підписання Акта передачі виконаних робіт Замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, враховуючи відповідні положення цивільного законодавства, а також п. 1.1. та 5.2. Договору, на позивача, покладаються обов’язки щодо оплати робіт за Договором та прийняття їх від Виконавця, а на відповідача, покладаються обов’язки щодо розробки та виготовлення інтернет-проекту та передачі їх Замовнику по Акту передачі.

З матеріалів справи вбачається, що Замовник перерахував на користь Виконавця повну вартість робіт за Договором, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами та випискою з книги обліку доходів та витрат суб’єктів підприємницької діяльності (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

Таким чином, взяті на себе зобов’язання за Договором в частині оплати послуг Виконавця Замовник виконав в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.1. Договору Виконавець письмово повідомляє Замовника про готовність робіт до установки.

В свою чергу, Виконавець письмово не повідомляв Замовника про готовність робіт до установки.

З матеріалів справи вбачається, що 3 грудня 2010 року між сторонами було укладено протокол № 1 до Договору щодо виправлення невідповідностей, недоліків, дефектів результатів роботи та не реалізованого функціонала Технічного Завдання від 20.10.2009р. (належним чином засвідчена копія протоколу міститься в матеріалах справи), а додатком № 2 до Протоколу № 1 сторони визначили список нереалізованого функціонала та встановили строки його виконання (належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи).

Актів передачі виконаних робіт за Договором, як доказів належного та в повному обсязі їх виконання та надання послуг Замовнику від Виконавця позивачу не надходило. Дані обставини відповідачем не спростовані, доказів такого надсилання до суду не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).    

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що за прострочку передачі робіт Виконавець сплачує пеню в розмірі 0,3% від вартості не виконаних в строк робіт за кожний день прострочки, але не більше 10% від загальної вартості невиконаних робіт.

Таким чином, судова колегія констатує, що позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника пені за Договором в розмірі - 22 344,00 грн., яка утворилась внаслідок прострочення передачі робіт за Договором Замовнику є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2011р. було прийнято по даній справі, з повним з‘ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також воно прийняте з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 35, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 у справі № 10/277 залишити без змін, а апеляційну скаргу Повного Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  - без задоволення.

2. Матеріали справи  № 10/277 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                       Верховець А.А.

  Судді                                                                                           Гарник Л.Л.

                                                                                           Пантелієнко В.О.