Постанова

від 15.04.2008 по справі 6/368-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

             

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

---

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412)

48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 "15" квітня 2008 р.                                                          

Справа № 6/368-06

 

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Майора Г.І.

суддів:                                                                       

Горшкової Н.Ф.

                                                                                  

Зав'язуна В.С.

 

при секретарі                                                            Щепанській

Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Катрич П.С.,

довіреність від 25.07.05р.,

від відповідача: ОСОБА_1- суб'єкт

підприємницької діяльності,

 

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю "Десна", с. Дружелюбівка

Калинівського району Вінницької області

на рішення господарського суду

Вінницької області

від "01" листопада 2007

р. у справі № 6/368-06 (суддя Кожухар М.С.)

за позовом Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю "Десна", с. Дружелюбівка

Калинівського району Вінницької області

до Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1, м. Калинівка Вінницької області

про стягнення 25012,75 грн.,- 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням

господарського суду Вінницької області від 01.11.2007 рокуу справі №6/368-06

відмовлено в позові Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Десна" до Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 про стягнення 25012,75 грн. (а.с.129-132, т.1).

Не погоджуючись

з прийнятим рішенням СТОВ "Десна" звернулося до суду з апеляційною

скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким

позов задовольнити з підстав, викладених у скарзі (а.с.135-136, т.1).

Вважає, що дані

відносини повинні регулюватися цивільним законодавством, а саме відповідно до

ст.151 ЦК УРСР, який діяв в період виникнення цих цивільно-правових відносин, в

силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певні дії,

у томи числі сплатити кошти, а кредитор має право вимагати від боржника

виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з угод, передбачених законом,

а також угод , хоч і не передбачених, законом, але таких, які йому не

суперечать, а також з інших підстав зазначених у статті 4 ЦК УРСР. Саме на

підставі договору оренди у сторін виникли забов'язання, відповідно до яких

позивач передав, а відповідач прийняв в оренду автомобіль. Даний договір є

укладеним.

Позивач в свою

чергу виконав свої зобов'язання та передав автомобіль та відповідні документи

для його використання, а інакше як пояснити, те що відповідач не звертався до

позивача з вимогою їх передати, а також в процесі використання цього автомобіля

довів його до стану непридатного до використання, що підтверджується висновком

спеціаліста автотоварознавця №465Е-06 від 20.06.07р., який був наданий суду

першої інстанції. Тому вважає. що суд першої інстанції помилково застосував

ст.612 ЦК, в зв'язку з тим, що позивач не може вважатися таким, що прострочив

передачу відповідних документів так, як в договорі не було вказано строку

передачі цих документів, а  відповідач не

звертався до позивача з відповідною вимогою про надання йому документів на

автомобіль.

Посилається на

те, що відповідно до ст.258 ЦК УРСР строк договору майнового найму визначається

за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством.

Відповідно до договору був встановлений термін оренди з 27.11.2003р. до

27.11.2004р., згідно п.12.3 договору оренди, у випадках не передбачених даним

договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством. З 01.01.04р.

набрав чинності новий Цивільний кодекс України. Відповідно п.4 Прикінцевих та

перехідних положень цього кодексу, щодо цивільних відносин, які виникли до

набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу

застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли, або продовжують існувати

після набрання ним чинності. В зв'язку з тим, що відповідач продовжував

користуватися автомобілем після закінчення терміну оренди, тому відповідно до

ст.764 ЦК України даний договір вважався поновленим, на строк, який був раніше

встановлений, тобто на один рік.

В судовому

засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному

обсязі.

Відповідач -

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1в письмовому відзиві на апеляційну

скаргу та в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Вказує, що

виходячи із змісту законодавства, 

зокрема ст.ст.256, 262, 265 ЦК УРСР , який діяв на момент укладення

договору, інші ніж ті, що передбачені ст.10 Закону України "Про оренду

державного та комунального майна" істотних умов для договору оренди не

передбачено. Також в змісті договору не зазначено, що на нього не поширюються

норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Зазначає, що

згідно статті 256 ЦК УРСР передбачено, що за договором майнового найму

наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за

плату. Оскільки, право користування не було передано відповідачеві, тому і

договір оренди не був укладений.

Просить рішення

господарського суду Вінницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу

СТОВ "Десна" - без задоволення.

Заслухавши

пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги,

розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

підлягає задоволенню виходячи з такого.

25.11.2003 року

між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю

"Десна" та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1було укладено

договір №9 оренди легкового автомобіля марки ГАЗ 31029, державний номер НОМЕР_1

Згідно з п.2.1

договору автомобіль орендується орендарем (СПД                ОСОБА_1) для його службових

поїздок та вантажного перевезення дрібних речей.

Згідно розділу

5 договору орендна плата становить 600грн. в місяць (п.5.1) і сплачується не

пізніше 10 числа кожного звітного місяця як готівкою, так і в  безготівковому  порядку, а також  заліком зустрічних вимог (п.5.2).

Пунктом 6.1

договору сторони обумовили, що орендодавець (СТОВ "Десна")

зобов'язується надати в оренду автомобіль у технічно справному стані, надати

Орендареві необхідну документацію на автомобіль, що орендується, та необхідне

приладдя, самостійно здійснювати обов'язкові для власника автомобіля платежі до

бюджету.

Орендар зобов'язався

використовувати автомобіль виключно за його цільовим призначенням у

відповідності до п.2 даного договору, фінансувати профілактичне обслуговування

та поточний ремонт автомобіля, сприяти орендодавцю у придбанні необхідних

деталей до автомобіля та запасних частин, здійснювати заміну деталей та частин

автомобіля, здійснювати за власний рахунок заправлення автомобіля ПММ у період

використання автомобіля за даним договором, усувати наслідки аварій та

пошкоджень автомобіля, які виникли під час експлуатації його орендарем (п. 7.1

договору).

У пункті 4.1

договору сторони встановили строк оренди - з 27.11.2003 року до 27.11.2004

року.

Згідно з п.

12.2 договір набуває чинності з моменту початку терміну оренди за п.4 договору.

Відповідно до

п.8.1 договору автомобіль повинен бути повернутий по закінченню терміну оренди

за п. 4 договору.

Факт передачі

автомобіля орендареві підтверджений складеним та підписаним сторонами згідно

вимог п.3.1 договору актом здачі-прийому автомобіля №1 від 27.11.2003р. (а.с.

10).

Сторони

погодили, що повернення автомобіля також відбувається за актом (п.8.2

договору).

Згідно п.12.3

договору у випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним

цивільним законодавством.

З пояснень

представників сторін та акту державного виконавця вбачається, що на виконання

рішення суду автомобіль позивачеві повернуто 08.06.2007 року.

Виходячи зі

ст.256 Цивільного кодексу УРСР, та п.2.1 цього договору, орендар зобов'язався

надати орендареві автомобіль ГАЗ 31029, державний номер 50020 ВІ у користування

для службових поїздок та вантажного перевезення дрібних речей.

Відповідно до

пп.6.1 п.6 Договору оренди легкового автомобіля у юридичної особи від

25.11.2003 року орендодавець за даним договором зобов'язується надати

орендареві необхідну документацію на автомобіль, що орендується та необхідне

приладдя.

Позивач

вищевказані умови договору не виконав. Зокрема, не передав відповідачеві

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля, що

виключає його використання відповідачем для службових поїздок та вантажного

перевезення дрібних речей.

Відповідно до

пункту 6.2 Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та

обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів,

номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних

підрозділів Державтоінспекції МВС України (далі - Інструкція),

затвердженої  Наказом Міністерства

внутрішніх справ України №335 від 10.04.2002р., (яка попри її виключення з

державного реєстру нормативно-правових актів 02.03.2006р. на підставі Висновку

Міністерства юстиції №2/60 від 14.01.2006р. діяла і була обов'язковою для

фізичних і юридичних осіб у період до скасування її державної реєстрації), якщо

власник транспортного засобу передав у встановленому порядку  право користування і (або) розпорядження

вказаним ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою

заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком

випадків, коли в РЕП ДАІ наявна інформація про анулювання таких повноважень),

працівниками РЕП ДАІ оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на

період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження

ТЗ. При цьому у графі "особливі відмітки" тимчасового реєстраційного

талона робиться запис "Дійсний до

---

за наявності свідоцтва про

реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії____N

---

". Один примірник

копії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ,

долучається працівниками РЕП ДАІ до матеріалів видачі тимчасового

реєстраційного талона.

Такий

тимчасовий реєстраційний талон видається у порядку, встановленому розділом 7

Інструкції і повинен містити реквізити, передбачені пунктами 7.2 - 7.8 та 7.11

- 7.16 цієї Інструкції, і зокрема: виданий номерний знак, марку, модель, шасі

(кузов, рама, коляска) згідно з документами, які є підставою для реєстрації,

перереєстрації ТЗ, відомості про документи, на підставі якого зареєстровані

(перереєстровані) ТЗ, дані про особу, що заповнюються згідно з документами, які

є підставою для реєстрації ТЗ. 

З огляду на

наведене, вбачається, що орендар міг користуватися автомобілем відповідно до

договору оренди лише за наявності тимчасового реєстраційного талону та

свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

З отриманого

від інспектора Калиновського МРЕВ УДАІ Вінницької області листа та копій

документів вбачається, що СТОВ "Десна" 19.11.2003р. отримано дублікат

свідоцтва про реєстрацію автомобіля. Разом з тим позивачем не надано доказів

передачі цього документу орендарю для реалізації ним права користування

автомобілем.

Колегія суддів

зазначає і таке.

Договір оренди

сторонами підписано 25.11.2003 року.

З 01.01.2004

року набули чинності Господарський кодекс України (далі -ГК України) та

Цивільний кодекс України (далі -ЦК України).

Прикінцевими

положеннями Господарського кодексу України від 16.01.2003 року, який є

спеціальним законом з регулювання господарських правовідносин, встановлено, що

цей кодекс застосовується до господарських відносин, що виникли після набрання

ним чинності. Щодо господарських відносин, які виникли до набрання чинності цим

Кодексом, положення його застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли

або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таке передбачають і

Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003р.

стосовно цивільних правовідносин. 

Згідно зі

статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для

належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою

для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими

законами або договором.

Тому до

правовідносин за період з 01.01.2004р., застосовуються норми Господарського

кодексу  та Цивільного кодексу України.

Згідно зі

ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не

приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений

законом або договором. При цьому прострочення боржника не настає, якщо

зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Оскільки СТОВ

"Десна" не передало СПД ОСОБА_1 документи, на підставі яких може бути

оформлене та здійснюватись право користування транспортним засобом, що виключає

можливість оренди автомобіля відповідачем, прострочення останнього зі сплати

орендної плати за користування автомобілем не наступило.

Положення, що

регулюють оренду транспортних засобів, містяться у параграфі 5 ЦК України

"найм (оренда) транспортного засобу". Частиною 2 статті 799 цього

параграфу ЦК України встановлено, що договір найму транспортного засобу за

участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Дана норма є

спеціальною відносно загальних норм, що регулюють оренду майна.

А відтак,

загальна норма, що передбачає правові наслідки продовження користування майном

після закінчення строку договору найму (ст. 764 ЦК України) до договорів оренди

транспортних засобів за участю фізичних осіб, що були укладені до 01.01.2004 р.

не може застосовуватись.

Тому правові

підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

З урахуванням

наведеного, господарський суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в позові

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Десна" до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення

25012,75 грн.

Доводи особи,

яка подала апеляційну скаргу спростовуються вищевказаним, матеріалами справи та

не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

З огляду на

викладене, судова колегія дійшла до висновку, що рішення господарського суду

Вінницької області від 01.11.2007 року у справі №6/368-06 є законним і

обгрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а

підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись

ст.ст.  101,103,105 Господарського

процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд,-

                                             

                                         ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення

господарського суду Вінницької області від 01 листопада 2007 року у справі

№6/368-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю "Десна", с. Дружелюбівка

Калинівського району Вінницької області - без задоволення.

 

2. Справу  №6/368-06 повернути до господарського суду

Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                

Майор Г.І.

судді:

                                                                                          

Горшкова Н.Ф. 

                                                          

                                Зав'язун

В.С. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віддрук.4 прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам;

4 - в наряд