Рішення

від 15.07.2008 по справі 5/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/221

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" липня 2008 р. Справа № 5/221

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовелектрозбут" (м.Маріуполь)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон-Житомир" (м.Житомир)

про стягнення 5919,56 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч.3, ч.4 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 5919,56 грн. боргу за договором поставки №195 від 01.08.06р., з яких 2648,49 грн. - сума основного боргу, 2167,79 грн. - інфляційні нарахування, 1017,20 грн. - пеня та 86,08 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду уточнений розрахунок суми боргу. В засіданні суду 10.04.08р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Зазначив, що інших договорів між сторонами не існувало, товар поставлявся саме на виконання договору №195 від 01.08.06р., тому в рахунку-фактурі №ФС-0002487 від 06.11.06р. не міститься посилання на вказаний договір. А 11.06.08р. надіслав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в справі матеріалами.

Представник відповідача в засідання суду також не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №195 від 01.08.06р., претензію, податкові накладні, видаткові накладні, рахунок-фактуру, довіреність, банківські виписки, розрахунки суми боргу, свідоцтво про державну реєстрацію, статут.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.06р. між сторонами був укладений договір №195 від 01.08.06р. (а.с.35-36), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар на оплатити його вартість на умовах даного договору.

Згідно з п. 4.1 договору, ціна продукції і загальна сума договору визначається відповідно до накладних.

Покупець здійснює попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника. За взаємною згодою сторін, можлива оплата двома частинами: 50% - попередня оплата, 50% - на протязі 14 календарних днів з моменту отримання продукції (п. 4.2 даного договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, порядок оплати: банківське перерахування на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в даному договорі. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 21491,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0002374 від 10.11.06р., податковою накладною №2192 від 10.11.06р. та довіреністю ЯМП №343028 від 10.11.06р. (а.с.13-14, 38).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2648,49 грн.

20.07.07р. позивач надіслав відповідачеві вимогу (претензію) з вимогою сплатити суму боргу, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (а.с.12).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Як передбачено ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2648,49 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 5.2 договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1017,20 грн. пені.

Дійсно, у відповідності до п.5.2 договору, при порушенні строків оплати товару, покупець сплачує позивачеві основну суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також пеню у розмірі подвійної  облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені, суд вважає, що позивач збільшив період нарахування пені, оскільки відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому суд вважає за необхідне зробити перерахунок пені:

 за період з 25.11.06р. (10.11.06р.  (дата отримання продукції) + 14 днів) по 27.11.06р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 15500,00 грн. х 3 дні / 100 = 21,66 грн.

 за період з 28.11.06р. по 29.11.06р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 15000,00 грн. х 2 дні / 100 = 13,97 грн.

 за період з 30.11.06р. по 01.12.06р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 14000,00 грн. х 2 дні / 100 = 13,04 грн.

 за період з 02.12.06р. по 06.12.06р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 13500,00 грн. х 5 днів / 100 = 31,44 грн.

 за період з 07.12.06р. по 08.12.06р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 13000,00 грн. х 2 дні / 100 = 12,11 грн.

 за період з 09.12.06р. по 18.12.06р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 12500,00 грн. х 10 днів / 100 = 58,22 грн.

 за період з 19.12.06р. по 26.12.06р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 11500,00 грн. х 8 днів / 100 = 42,85 грн.

 за період з 27.12.06р. по 24.01.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 10500,00 грн. х 29 днів / 100 = 141,82 грн.

 за період з 25.01.07р. по 13.03.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 10000,00 грн. х 48 днів / 100 = 223,56 грн.

 за період з 14.03.07р. по 20.03.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів  х 9500,00 грн. х 7 днів / 100 = 30,97 грн.

 за період з 21.03.07р. по 22.03.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 9000,00 грн. х 2 дні / 100 = 8,38 грн.

 за період з 23.03.07р. по 28.03.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 8500,00 грн х 6 днів / 100 = 23,75 грн.

 за період з 29.03.07р. по 06.04.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 8000,00 грн. х 9 днів / 100 = 33,53 грн.

 за період з 07.04.07р. по 17.04.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 7500,00 грн. х 11 днів / 100 = 38,42 грн.

 за період з 18.04.07р. по 20.04.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 7000,00 грн. х 3 дні / 100 = 9,78 грн.

 за період з 21.04.07р. по 25.04.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 6500,00 грн. х 5 днів / 100 = 15,14 грн.

 за період з 26.04.07р. по 08.05.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 6000,00 грн. х 13 днів / 100 = 36,33 грн.

 за період з 09.05.07р. по 17.05.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 5500,00 грн. х 9 днів / 100 = 23,05 грн.

 за період з 18.05.07р. по 25.05.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 5000,00 грн. х 8 днів / 100 = 18,63 грн.

Таким чином, розмір пені, який підлягає задоволенню, становить 796,65 грн. (21,66 грн. + 13,97 грн. + 13,04 грн. + 31,44 грн. + 12,11 грн. + 58,22 грн. + 42,85 грн. + 141,82 грн. + 223,56 грн. + 30,97 грн. + 8,38 грн. + 23,75 грн. + 33,53 грн. + 38,42 грн. + 9,78 грн. + 15,14 грн. + 36,33 грн. + 23,05 грн. + 18,63 грн.).

Проте, в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 1017,20 грн. пені.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 220,55 грн. (1017,20 грн. - 796,65 грн.).

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні в сумі 2167,79 грн. та 3% річних в розмірі 86,08 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд приходить до висновку, що інфляційні нараховані неправильно, оскільки позивач нараховував інфляційні за 8 місяців, виходячи із суми боргу, яка становить 21491,50 грн.

Проте, відповідач на протязі 2006 - 2007рр. частково сплачував позивачеві суму боргу, що не було враховано позивачем та вбачається із розрахунку позивача.

Тому суд вважає за необхідне перерахувати інфляційні за 8 місяців за період з липня 2007р. по березень 2008р. (місяць, коли  позивач звернувся з позовом до суду):

- 3248,49 грн. (сума боргу станом на липень 2007р.) х 101,4% (індекс інфляції у липні 2007р.) - 3248,49 грн. = 45,48 грн.

- 2648,49 грн. (борг станом на серпень 2007р.) х 100,6% (індекс інфляції у серпні 2007р.) - 2648,49 грн. = 15,89 грн.

- 2648,49 грн. (борг станом на вересень 2007р.) х 102,2% (індекс інфляції у вересні 2007р.) - 2648,49 грн. = 58,27 грн.

- 2648,49 грн. (борг станом на жовтень 2007р.) х 102,9% (індекс інфляції у жовтні 2007р.) - 2648,49 грн. = 76,81 грн.

- 2648,49 грн. (борг станом на листопад 2007р.) х 102,2% (індекс інфляції у листопаді 2007р.) - 2648,49 грн. = 58,27 грн.

- 2648,49 грн. (борг станом на грудень 2007р.) х 102,1% (індекс інфляції у грудні 2007р.) - 2648,49 грн. = 55,62 грн.

- 2648,49 (борг станом на січень 2008р.) х 102,9% (індекс інфляції у січні 2008р.) - 2648,49 грн. = 76,81 грн.

- 2648,49 грн. (борг станом на лютий 2008р.) х 102,7% (індекс інфляції у лютому 2008р.) - 2648,49 грн. = 71,51 грн.

Таким чином, розмір інфляційних, який підлягає задоволенню, становить 458,66 грн. (45,48 грн. + 15,89 грн. + 58,27 грн. + 76,81 грн. + 58,27 грн. + 55,62 грн. + 76,81 грн. + 71,51 грн.). А оскільки позивач просив стягнути 2167,79 грн. інфляційних, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних в розмірі 1709,13 грн. (2167,79 грн. - 458,66 грн.).

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2648,49 грн. основного боргу, 796,65 грн. пені, 458,66 грн. інфляційних та 86,08 грн. 3% річних є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню. А в частині стягнення 220,55 грн. пені і 1709,13 грн. інфляційних суд відмовляє.

Витрати по

сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду з позовом.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 232 ГК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Адітон-Житомир", м. Житомир, пров. Іподромний, 3-а та м. Житомир, вул. Котовського, 61, код 32122179

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовелектрозбут", Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 1/109 та м. Маріуполь, пр. Леніна, 121, кв. 5, код 24646600

- 2648,49 грн. - основного боргу;

- 796,65 грн. - пені;

- 458,66 грн. - інфляційних;

- 86,08 грн. - 3% річних;

- 68,75 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 79,53 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 220,55 грн. пені і 1709,13 грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя Брагіна Я.В.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу