Постанова

від 05.10.2011 по справі 4/225

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2011                                                                                           № 4/225

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва  А.М.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників:

позивача:                     ОСОБА_1 – дов. б/н від 23.05.2011р.;

відповідача:                     ОСОБА_2 – дов. №1558-1/14 від 10.05.2011р.;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс»

на Рішення                     Господарського суду м. Києва

від                               26.07.2011р.

у справі                     №4/225 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс»

до                                  Публічного акціонерного товариства «Гарант-авто»

про           стягнення 150 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс» (далі – позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» (далі – відповідач) 150 000 грн. страхової суми за договором №7253-05/12/08 добровільного страхування автотранспорту по полісу №19G-0247313 від 05.12.2008р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач безпідставно відмовляється виплатити страхове відшкодування у зв’язку з настанням страхового випадку.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про безпідставність та недоведеність позовних вимог, просив суд в позові відмовити повністю. Зокрема, відповідач наголошував на тому, що подія, про яку зазначає позивач, не є страховим випадком, тому підстави для виплати страхового відшкодування відсутні.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.07.2011р. у справі №4/225  у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2011р. у справі №4/225 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права. Зокрема, позивач наголошував на тому, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що подія, внаслідок якої зазнав пошкоджень застрахований відповідачем транспортний засіб, відноситься до виключень із переліку подій, які не є страховими ризиками за умовами Договору страхування, укладеного між сторонами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду судовому засіданні на 05.10.2011р.

05.10.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких наведені додаткові обґрунтування вимог апеляційної скарги, а також клопотання про призначення по справі судово-технічної експертизи.

05.10.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки доводи останньої є необґрунтованими та непідтвердженими.

В судовому засіданні 05.10.2011р. представник позивача підтримав клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи, раніше подане через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, обґрунтовуючи його тим, що проведення експертизи допоможе визначити фактичну суму понесених позивачем збитків.

Представник відповідача заперечував проти клопотання позивача, наголошуючи на недоцільності проведення експертизи у даній справі. Зокрема, представник відповідача зазначав про те, що розмір збитків, які позивач просить стягнути з відповідача, підлягав  визначенню позивачем ще до подання позову, а не під час розгляду справи.

Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, оскільки відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передумовою для призначення експертизи є наявність питань, що виникли під час вирішення спору, розв’язання яких потребують спеціальних знань у певній галузі. Натомість, в даному випадку переш за все підлягає встановленню, чи відноситься подія, про яку зазначає позивач у своєму позові, до страхових ризиків, визначених  сторонами в договорі страхування та в Правилах добровільного страхування наземного транспортного засобу (крім залізничного). Що ж до розміру збитків, то судом оцінюються надані позивачем докази, які свідчать про фактичні затрати на відновлювальний ремонт, тощо. Тобто, питання, вирішення яких потребують спеціальних знань, у даній справі відсутні, тому судом не вбачаються підстави для призначення судової експертизи.  

В судовому засіданні 05.10.2011р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у скарзі та в доповненнях до апеляційної скарги, просив суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2011р. у справі №4/225 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В судовому засіданні 05.10.2011р. представник відповідача заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване Рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

05.12.2008р. між відповідачем, як страховиком, та позивачем, як страхувальником, було  укладено договір №7253-05/12/08 добровільного страхування автотранспорту по полісу №19G-0247313 (далі – Договір), відповідно до умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, які не суперечать законодавству України, пов'язанні з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, що належать позивачу, а саме: напівпричепом WIELTON NW 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, вартість т.з. 150 000,00 грн., об'єм двигуна (см.куб./вантажність,т) 26100. Відповідач зобов'язався при настанні страхового випадку сплатити страхове відшкодування на умовах і в строки встановлені Договором.

20.11.2009р. відбулася подія, в результаті якої об'єкт страхування було пошкоджено внаслідок перевертання останнього при розвантаженні вугілля на майданчику шахти «Радуга».

21.11.2009р. інспектором РВДАІ м. Первомайська складено Протокол огляду та перевірки технічного стану транспорту, в якому зазначено наступне (мовою оригіналу): «при осмотре обнаружено внешние повреждения цилиндра кузова, повреждения в виде обрыва опорного яблока кузова, что привело к завалу прицепа, повреждения рамы полуприцепа».

23.11.2009р. позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідач відмовив в задоволенні заяви позивача (листи від 24.02.2010р. №6536, від 18.03.2010р. №3558-2/21), зазначивши про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки подія, яка відбулась з об'єктом страхування не підпадає під страхове покриття по жодному із ризиків, застрахованих за Правилами «Добровільного страхування наземного транспортного засобу (крім залізничного)» та за умовами спірного Договору.

На думку позивача, збитки, які виникли внаслідок завантаження або розвантаження застрахованого транспортного засобу є страховим випадком, а тому підлягають відшкодуванню відповідно до умов Договору.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення страхової виплати в судовому порядку.

Місцевий господарський суд відмовив в позові повністю, визнавши його нормативно та документально непідтвердженим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, з наступних підстав.   

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором (ч.1 ст. 988 Цивільного кодексу України).

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ст. 990 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

20.11.2009р. внаслідок перевертання при розвантаженні було пошкоджено транспортний засіб, який виступав об'єктом страхування за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами Договору (розділ 3) відповідач зобов’язався відшкодувати позивачу прямі збитки, які виникли внаслідок:

- пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

- незаконне заволодіння транспортним засобом; крадіжка, а також пошкодження або знищення його частин, деталей, приладів, що викликані протиправними діями третіх осіб, у будь-якому місці знаходження транспортного засобу;

- пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, оповзень, вихід підґрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання ґрунту), падіння дерев та інших предметів, нападу тварин, а також пожежі чи самозаймання транспортного засобу.

Окрім того, відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспортного засобу (крім залізничного) (розділ 2) до страхових випадків відносяться:

- пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

- незаконне заволодіння транспортним засобом; крадіжка, а також пошкодження або знищення його частин, деталей, приладів, що викликані протиправними діями третіх осіб, у будь-якому місці знаходження транспортного засобу.

- пошкодження або знищення транспортного засобу в наслідок стихійного лиха (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, оповзень, вихід підґрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання ґрунту), падіння дерев та інших предметів, нападу тварин, а також: пожежі чи самозаймання транспортного засобу.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, подія, що мала місце 20.11.2009р.,  не зареєстрована як ДТП, що підтверджується довідкою ВДАІ м. Первомайськ Луганській області від 18.02.2010р. та протоколом огляду і перевірки технічного стану транспорту від 21.11.2009р.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне суду надано не було.

Тобто, вищевказана подія, в результаті якої було пошкоджено причеп Wielton NW (державний реєстраційний номер АН 7253 XX) не потрапляє не під один із страхових випадків (ризиків), погоджених сторонами в Договорі, або передбачених Правилами страхування, тому правові підстави для здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування на користь позивача відсутні.  

Окрім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що сума страхового відшкодування, заявлена позивачем до стягнення, є документально непідтвердженою.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, в порушення вищенаведених правових норм, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позові обставин, тому позов задоволенню не підлягає.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги  відсутні.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудтранс» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2011р. у справі №4/225 – без змін.

2. Матеріали справи №4/225 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена  до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

11.10.11 (відправлено)