Постанова

від 18.10.2011 по справі 16/5025/1454/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Сп рава № 16/5025/1454/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі к олегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Мельник О.В. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового зас ідання Новак Р.А.

за участю представників с торін:

Від позивача - представни к ОСОБА_1, дов.б/н., від 10.11.2009 ро ку

Від відповідача - представн ик ОСОБА_2, дов.№02-04/614 від 04.10.2010 р оку

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Рівненського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Спеціалізована будівел ьно-транспортна компанія" на ухвалу господарського суду Хмельницької області в ід 13.09.11 р. у справі № 16/5025/1454/11 (суддя Магера В.В. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Спеціалізована будівельно -транспортна компанія"

до Акціонерно-комерц ійного банку соціального роз витку "УКРСОЦБАНК"

про визнання недійсн им договору застави майна № 880 /280-ЗМ 41 від 24.05.07р.; зобов'язання вне сти до Єдиного реєстру забор он відчуження об'єктів рухом ого майна запис про зняття за борони відчуження баштового крану МК 85, 2007 р.в., заводський №85. 361.2 (реєстраційний номер запис у в Державному реєстрі обтяж ень рухомого майна 6533209).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господар ського суду Хмельницької обл асті від 13 вересня 2011 року на пі дставі п.5 ч.1 ст.80 ГПК України, пр овадження у справі №16/5025/1454/11 за п озовом Товариства з обмежено ю відповідальністю „Спеціал ізована будівельно-транспор тна компанія”, м. Хмельницьки й до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Хмельни цької філії Акціонерно-комер ційного банку соціального ро звитку „Укрсоцбанк”, м. Хмель ницький про визнання недійсн ими договору застави майна № 880/280-ЗМ 41 від 24.05.2007р., укладених між ТОВ „Спецбудтранс” та АКБ СР „Укрсоцбанк” та договору за стави майна від 24.05.2007р., зареєст рованого в реєстрі за №2591, укла деного між ТОВ „Спецбудтранс ” та АКБ СР „Укрсоцбанк”; зобо в'язання Державного підприєм ства „Інформаційний центр” М іністерства юстиції України в особі Хмельницької філії І нформаційного центру Мініст ерства юстиції України внест и до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомог о майна запис про зняття забо рони відчуження баштового к рану МК 85, 2007р.в., заводський № 85.3 61.2 (реєстраційний номер запис у в Державному реєстрі обтяж ень рухомого майна 6533209), припин ено.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальніст ю „Спеціалізована будівельн о-транспортна компанія”, м. Хм ельницький, Вінницьке шосе,6 (к од ЗКПО 31791373) з Державного бюдже ту України державне мито в су мі 85,00 грн. (вісімдесят п' ять г ривень 00 коп.), сплаченого згід но квитанції від 17.08.2011р. №2740.402.1 та в итрати на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп. ), сплачені згідно квитанції в ід 17.08.2011р. №2740.402.3. Ухвалою від 20 вере сня 2011 року виправлені описки допущені в оскаржуваній ухв алі.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно- транспортна компанія" подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського су ду. Просить її скасувати, позо в задоволити.

Апеляційну скаргу по зивач обгрунтовує тим, що:

Предметом позову у сп раві є визнання недійсним до говорів № 880/280-ЗМ41 та № 2591 від 24.05.2007 р оку.

Однак, припиняючи про вадження у справі через наяв ність третейської угоди між сторонами господарський суд не врахував наявність запер ечень позивача щодо вирішенн я спору в третейському суді т а те, що Конституція України г арантує судовий захист з бок у держави і таке конституцій не право не може бути скасова не або обмежене (частина друг а статті 22, стаття 64 Конституці ї України). В силу приписів ста тті 1 ГПК України до господарс ького суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний закон ом інтерес порушено чи оспор юється, а угода про відмову ві д права на звернення до госпо дарського суду вважається не дійсною.

В Рішенні Конституці йного суду України від 10 січня 2008 року у справі № 1-3/2008 (№ 1-рп/2008) за к онституційним поданням 51 нар одного депутата України щодо відповідності Конституції У країни (конституційності) по ложень абзаців сьомого, один адцятого статті 2, статті З, пу нкту 9 статті 4 та розділу VIII "Тре тейське самоврядування" Зако ну України "Про третейські су ди" (справа про завдання трете йського суду) визначено, що пр актика Європейського суду з прав людини свідчить, що звер нення фізичних та/або юридич них осіб до третейського суд у є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду в ідбулася за вільним волевияв ленням сторін спору (Рішення у справі "Девір проти Бельгії " від 27 лютого 1980 року).

Третейське застереже ння, викладене у п. 6.1, 6.2 спірних договорів, не обмежує позива ча у зверненні з відповідним позовом до господарського с уду, та не містить переліку сп орів, які передаються на розг ляд третейського суду.

Згідно статті 5 Закону України "Про третейські суди " юридичні та/або фізичні особ и мають право передати на роз гляд третейського суду будь- який спір, який виникає з циві льних чи господарських право відносин, крім випадків, пере дбачених законом.

За умовами пункту 11 ст атті 6 (на час укладення спірни х угод пункт 7 статті 6) Закону У країни "Про третейські суди" т ретейські суди в порядку, пер едбаченому цим Законом, можу ть розглядати будь-які справ и, що виникають із цивільних т а господарських правовіднос ин, за винятком інших справ, як і відповідно до закону підля гають вирішенню виключно суд ами загальної юрисдикції. На ведена норма чітко визначає підвідомчість справ третейс ьким судам і встановлює певн і винятки (справи), які не можу ть бути передані на розгляд т ретейського суду.

Аналізуючи вказані н орми, можна дійти висновку, що згідно з положеннями чинног о законодавства певне питанн я вирішується "судом", "у судов ому порядку", "на підставі ріше ння суду" слід вважати, що йдет ься про державні суди з огляд у на висновки Конституційног о суду України наведені у йог о Рішенні від 10 січня 2008 року у с праві N 1-3/2008 (№ 1-рп/2008) (справа про за вдання третейського суду).

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конс титуції України правосуддя в Україні здійснюється виключ но судами.

Здійснення третейськ ими судами функції захисту, п ередбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону Украї ни "Про третейські суди", є зді йснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорі в сторін у цивільних і господ арських правовідносинах у ме жах права, визначеного части ною п'ятою статті 55 Конституці ї України.

Третейські суди не ві днесені до системи судів заг альної юрисдикції (стаття 125 К онституції України), не здійс нюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи су дів загальної юрисдикції.

Пунктом 3 статті 215 Циві льного кодексу України встан овлено, що якщо недійсність п равочину прямо не встановлен а законом, але одна із сторін а бо інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зак оном, такий правочин може бут и визнаний судом недійсним (о спорюваний правочин).

Враховуючи вищевикла дене та з огляду на умови ч.3 ст . 215 Цивільного кодексу Україн и виключно державними судами розглядаються спори щодо ви знання правочину недійсним.

У додаткових пояснен нях до апеляційної скарги по зивач посилається відповідн о до п.6.1, 6.2 спірних договорів за стави, третейський суд може р озглядати тільки спори пов'я зані з укладанням та виконан ням договорів, а не про визнан ня їх недійсними.

Крім того відповідно до абз. 8 ст. 27 Закону України «П ро третейські суди»Закону у разі, якщо третейський суд ді йде висновку про відсутність або недійсність зазначеної угоди, він повинен відмовити в розгляді справи, саме тому, що третейський суд не має пра ва розглядати спір про визна ння недійсним договору у яко му міститься третейське заст ереження, оскільки визнання договору недійсним має наслі дком недійсність усіх його ч астин у тому числі і третейсь кого застереження.

Вказане положення оз начає, що третейський суд не м ає права розглядати спір про визнання недійсним усього д оговору у якому міститься тр етейське застереження, оскіл ьки визнання договору недійс ним має наслідком недійсніст ь усіх його частину тому числ і і третейського застереженн я.

Відповідач заперечує доводи апеляційної скарги.

Дослідивши докази у с праві, доводи сторін, Рівненс ький апеляційний господарсь кий суд встановив.

Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить визнати недійсним д оговір застави майна №880/280-ЗМ 41 в ід 24.05.2007р., укладений між ТОВ „Сп ецбудтранс” та АКБ СР „Укрсо цбанк” та договір застави ма йна від 24.05.2007р., зареєстрований в реєстрі за №2591, укладений мі ж ТОВ „Спецбудтранс” та АКБ С Р „Укрсоцбанк”, а також зобов 'язати Державне підприємство „Інформаційний центр” Мініс терства юстиції України в ос обі Хмельницької філії Інфор маційного центру Міністерст ва юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон від чуження об'єктів рухомого ма йна запис про зняття заборон и відчуження баштового крану МК 85, 2007р.в., заводський №85.361.2 (реєс траційний номер запису в Де ржавному реєстрі обтяжень ру хомого майна 6533209).

Представник відповід ача в засідання суду подав пи сьмову заяву від 31.08.2011р. №101.6-02/85-1876, з гідно якої просить суд припи нити провадження у даній спр аві згідно ч.1 п.5 ст.80 ГПК Україн и, оскільки сторони уклали уг оду про передачу даного спор у на вирішення третейського суду.

В обгрунтвання подан ої заяви посилається на те, що договорами застави №880/280-ЗМ 41 та №2591 від 24.05.2007р., які позивач проси ть визнати недійсними, сторо ни обумовили (п.п.6.1, 6.2 спірних до говорів) про наступне: всі спо ри та непорозуміння, які можу ть виникнути у зв' язку із ук ладанням та виконанням полож ень цього договору, вирішуют ься шляхом переговорів між с торонами на рівні їх уповнов ажених представників.

У випадку неможливос ті вирішення спору шляхом пе реговорів, сторони, керуючис ь ст.5 Закону України „Про трет ейські суди”, домовились про те, що спір розглядається одн оособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайов ичем Постійно діючого Третей ського суду при Асоціації ук раїнських банків, що знаходи ться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У вип адку неможливості розгляду с пору вказаним третейським су ддею спір розглядається трет ейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Ю рієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у дано му пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визна ченими у даному пункті суддя ми, суддя призначається Голо вою Постійно діючого Третейс ького суду при Асоціації укр аїнських банків у відповідно сті до чинного Регламенту По стійно діючого Третейського суду при Асоціації українсь ких банків.

Місцевий господарськ ий суд припинив провадження у справі.

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляц ійний господарський суд прий шов до висновку, що апеляційн а скарга не підлягає задовол енню з наступних підстав.

Згідно ст.1 ГПК України передбачено, що підприємств а, установи, організації, інш і юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здій снюють підприємницьку діяль ність без створення юридично ї особи і в установленому пор ядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та органі зації), мають право звертатис я до господарського суду згі дно з встановленою підвідомч істю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюв аних законом інтересів, а так ож для вжиття передбачених ц им Кодексом заходів, спрямов аних на запобігання правопор ушенням.

У випадках, передбаче них законодавчими актами Укр аїни, до господарського суду мають право також звертатис я державні та інші органи, фіз ичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності .

Угода про відмову від права на звернення до господ арського суду є недійсною.

Стаття 12 ГПК України п ередбачає, що господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що ви никають при укладанні, зміні , розірванні і виконанні госп одарських договорів, у тому ч ислі щодо приватизації майна , та з інших підстав, крім: спор ів про приватизацію державно го житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні ст андартів та технічних умов; с порів про встановлення цін н а продукцію (товари), а також т арифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи в ідповідно до законодавства н е можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що вини кають із публічно-правових в ідносин та віднесені до комп етенції Конституційного Суд у України та адміністративни х судів; інших спорів, вирішен ня яких відповідно до законі в України та міжнародних дог оворів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутст во;

3) справи за заявами ор ганів Антимонопольного комі тету України, Рахункової пал ати з питань, віднесених зако нодавчими актами до їх компе тенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у с порах між господарським това риством та його учасником (за сновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (заснов никами, акціонерами) господа рських товариств, що пов'язан і із створенням, діяльністю, у правлінням та припиненням ді яльності цього товариства, к рім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що ви никають із земельних відноси н, в яких беруть участь суб'єкт и господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністрати вних судів.

Підвідомчий господар ським судам спір може бути пе редано сторонами на вирішенн я третейського суду, крім спо рів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виник ають при укладанні, зміні, роз ірванні та виконанні господа рських договорів, пов'язаних із задоволенням державних п отреб, спорів, передбачених п унктом 4 частини першої цієї с татті, та інших спорів, передб ачених законом. Рішення трет ейського суду може бути оска ржено в порядку, передбачено му цим Кодексом.

Статтею 5 Закону Украї ни „Про третейські суди” від 11.05.2004р. №1701-IV (із змінами та доповн еннями) передбачено, що юриди чні та/або фізичні особи мают ь право передати на розгляд т ретейського суду будь-який с пір, який виникає з цивільних чи господарських правовідно син, крім випадків, передбаче них законом. Спір може бути пе реданий на розгляд третейськ ого суду за наявності між сто ронами третейської угоди, як а відповідає вимогам цього З акону.

Вказаний Закон перед бачає, що спір може бути перед аний на вирішення третейсько го суду до прийняття компете нтним судом рішення у спорі м іж тими ж сторонами, з того ж п редмета і з тих самих підстав . Третейська угода може бути у кладена у вигляді третейсько го застереження в договорі, к онтракті або у вигляді окрем ої письмової угоди.

Якщо сторони не домов илися про інше при передачі с пору до постійно діючого тре тейського суду, а також при вк азівці у третейській угоді н а конкретний постійно діючий третейський суд регламент т ретейського суду розглядаєт ься як невід'ємна частина тре тейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейс ької угоди регламенту третей ського суду застосовуються п оложення регламенту.

Третейська угода укл адається у письмовій формі. Т ретейська угода вважається у кладеною, якщо вона підписан а сторонами чи укладена шлях ом обміну листами, повідомле ннями по телетайпу, телеграф у або з використанням засобі в електронного чи іншого зв'я зку, що забезпечує фіксацію т акої угоди, або шляхом направ лення відзиву на позов, в яком у одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторо на проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найме нування сторін та їх місцезн аходження, предмет спору, міс це і дату укладання угоди. Пос илання у договорі, контракті на документ, який містить умо ву про третейський розгляд с пору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилан ня є таким, що робить третейсь ку угоду частиною договору. У разі недодержання правил, пе редбачених цією статтею, тре тейська угода є недійсною.

Недійсність окремих положень договору, контракту , що містить третейське засте реження, не тягне за собою нед ійсність такого третейськог о застереження. Третейська у года може містити як вказівк у про конкретно визначений т ретейський суд, так і просте п осилання на вирішення відпов ідних спорів між сторонами т ретейським судом. (ст. 12 Закону України „Про третейські суд и”).

Згідно ст.13 Регламенту Постійно діючого Третейсько го суду при Асоціації україн ських банків, затвердженого рішенням Ради Асоціації укра їнських банків від 22 квітня 2005 р. протокол №2, даний Третейськ ий суд в порядку, передбачено му діючим законодавством та Регламентом, розглядає будь- які справи, що виникають із ци вільних та господарських пра вовідносин, за винятком випа дків передбачених статтею 6 З акону України „Про третейськ і суди”. Питання про підвідом чість спорів Третейському су ду вирішується складом трете йського суду, який розглядає спір.

Судом приймається до уваги, що сторони при укладан ні договорів застави №880/280-ЗМ 41 т а №2591 від 24.05.2007р., зокрема в п.п.6.2 до говорів, самі визначили наст упне:

У випадку неможливос ті вирішення спору шляхом пе реговорів, сторони, керуючис ь ст. 5 Закону України „Про тре тейські суди”, домовились пр о те, що спір розглядається од ноособово третейським судде ю Ярошовцем Василем Миколайо вичем Постійно діючого Трете йського суду при Асоціації у країнських банків, що знаход иться за адресою: 02002, м. Київ, вул . М. Раскової, 15. У вип адку неможливості розгляду с пору вказаним третейським су ддею спір розглядається трет ейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Ю рієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у дано му пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визна ченими у даному пункті суддя ми, суддя призначається Голо вою Постійно діючого Третейс ького суду при Асоціації укр аїнських банків у відповідно сті до чинного Регламенту По стійно діючого Третейського суду при Асоціації українсь ких банків.

Судом також встановл ено відсутність в договорах зауважень щодо форми та зміс ту вказаного третейського за стереження, з якими пов' яза на їх недійсність. При цьому, п озивач звернувся до суду із в имогами, які випливають саме із договорів застави №880/280-ЗМ 41 та №2591 від 24.05.2007р. із вказівкою на застереження про передачу с пору для вирішення до третей ського суду.

Згідно ч.1 п.5 ст.80 ГПК Укр аїни передбачено, що господа рський суд припиняє провадже ння у справі, якщо сторони укл али угоду про передачу даног о спору на вирішення третейс ького суду.

Така позиція викладе на у Постанові Вищого господ арського суду України від 23 че рвня 2011 року у справі №1/35-37/618-58/198. в я кій стороною є "Укрсоцбанк".

Крім того, можливість передачі державою на розгля д третейських судів спорів с торін у сфері цивільних і гос подарських правовідносин ви знана зарубіжною судовою пра ктикою, заснованою, в тому чис лі, на міжнародному праві. Заг альні засади арбітражного ро згляду цих спорів визначені Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбі траж від 21.04.61 року та рекомендо вані державам Арбітражним ре гламентом Комісії ООН з прав а міжнародної торгівлі від 15.0 6.76 року.

Практика Європейсько го суду з прав людини (рішення у справі „Девір проти Бельгі ї"" від 27 лютого 1980 року) свідчить , що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейськ ого суду є правомірним, якщо в ідмова від послуг державного суду відбулася за вільним во левиявленням сторін спору. В силу частини 3 статті 4 ГПК Укр аїни, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та зас тосування практики Європейс ького суду з прав людини" згад ане судове рішення „Девір пр оти Бельгії" та зміст самої Ко нвенції про захист прав та св обод людини є приоритетним д жерелом права для національн ого суду.

При цьому, всупереч припис ів статті 33 ГПК України, позив ач в судовому порядку не дові в, що укладення третейського застереження в пункті 6.1., 6.2 Дог оворів застави майна відбуло ся з порушенням внутрішнього волевиявлення сторони Догов ору.

З огляду на вищенаведене, по силання Апелянта на невідпов ідність ухвали суду першої і нстанції практиці Європейсь кого суду з прав людини є безп ідставними та необгрунтован ими.

Посилання апелянта на ту об ставину, що відповідно до п.6.1, 6 .2 договору застави, третейськ ий суд може розглядати тільк и спори про укладання та вико нання договору не відповідає дійсності.

Пункти 6.1, 6.2 договору не обмеж ують вирішення третейським с удом спорів про визнання дог овору недійсним.

Посилання апелянта на ст.27 З акону України "Про третейськ і суди" не приймається до уваг и, оскільки відповідно до ст.21 7 ЦК України - недійсність окре мої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину вціл ому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і бе з включення до нього недійсн ої частини.

Таким чином не вбачається п ідстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарсь кого суду.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК Ук раїни, Рівненський апеляційн ий господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю "Спеціалізована бу дівельно-транспортна компан ія" на ухвалу господарського суду Хмельницької області в ід 13 вересня 2011 року по справі № 16/5025/1454/11 залишити без задоволенн я.

2. Ухвалу господарського суд у Хмельницької області від 13 в ересня 2011 року по справі №16/5025/1454/11 залишити без змін.

3. Матеріали справи №16/5025/1454/11 пов ернути в господарський суд Х мельницької області.

4. Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття і мо же бути оскаржена в касаційн ому порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

01-12/14556/11