Рішення

від 27.09.2011 по справі 37/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.09.11 р.                                                                                 Справа № 37/206                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державної установи „Науково-технологічний центр „Реактивелектрон” НАН України, м. Донецьк, ідентифікаційний код 03534794

до Відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договором оренди №б/н від 01.01.2008р. заборгованості з орендної плати та супутніх платежів в розмірі 5871,52грн.,  штрафу в розмірі 58,23грн., пені в розмірі 456,98грн., інфляційних  витрат в розмірі 2131,36грн. та 3% річних в розмірі 509,54грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 21.03.2011р.);

від Відповідача  - не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 13.09.2011р. на 27.09.2011р.

У судовому засіданні 27.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державної установи „Науково-технологічний центр „Реактивелектрон” НАН України, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення за договором оренди №б/н від 01.01.2008р. заборгованості з орендної плати та супутніх платежів в розмірі 5871,52грн., штрафу в розмірі 58,23грн., пені в розмірі 456,98грн., інфляційні витрати в розмірі 2131,36грн., 3% річних в розмірі 509,54грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди №б/н від 01.01.2008р., внаслідок чого за період з червня 2008р. по вересень 2008р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, штрафу, інфляції та 3% річних.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог; договір оренди №б/н від 01.01.2008р.; рахунки, акт приймання-передачі від 01.01.2008р.; акт звірки розрахунків станом на 23.05.2011р.; довідка з бухгалтерії про наявність заборгованості по орендній платі; претензію №419/4; правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 172, 175, 193 Господарського кодексу України.

Уточненням позовних вимог №382 від 22.09.2011р. (а.с.а.с.56-58) Позивач повідомив про повне погашення Відповідачем суми заборгованості і компенсації понесених судових витрат  та навів новий розрахунок вимог  щодо пені і штрафу, а також – надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.59-63), а заявою від 27.09.2011р. (а.с.64) в порядку ст.ст. 22, 78, 80 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 58,23грн., враховуючи сплату суми заборгованості в розмірі 5871,52грн., та змінюючи інші складові заявлених сум, остаточно вимагаючи стягнення пені в сумі г709,12рн., інфляційної індексації  в сумі 2131,36грн. та 3% річних в розмірі 509,54грн.  

Відповідач надав відзив №01/09 від 26.09.2011р. (а.с.а.с.47, 48), яким повідомив про погашення стягуваної заборгованості та відшкодування понесених позивачем судових витрат, і, посилаючись на фінансові труднощі,  просив не стягувати решту вимог. Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.49-50).

У судовому засіданні 27.09.2011р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування, з  урахуванням чого суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації розглядуваних  правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди № б/н (а.с.а.с.14-18), згідно п.п. 1.1., 10.1 якого  Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно одну кімнату загальною площею 78,14кв.м., яке знаходиться на балансі НТЦ (Балансоутримувач) і розташоване за адресою: 83096, м. Донецьк, вул. Бакінських комісарів, 17”а”, на другому поверсі лабораторного корпусу №1, строком на 2 роки 11 місяців з 01.01.2008р. до 30.11.2010р. включно.

Пунктом 2.1. договору визначено, що вступ Орендаря у строкове платне користування майном настає у термін, вказаний у договорі, але не раніше доти підписання сторонами цього договору (у разі нерухомого майна на строк не менше ніж на два роки – не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна.

Згідно умов п.п.3.1 та 3.3. зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування щомісяця в строк до 20 числа поточного місяця орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 за результатами конкурсу на право оренди державного майна становить в січні 2008р. -14,05грн. без ПДВ за 1 кв.м., а за всю орендовану площу в розмірі 1097,87грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 219,57грн., всього 1317,44грн. на місяць та подальшою інфляційною індексацією. Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по розрахункам Орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати.

Умовами п. 3.6. договору сторони передбачили відповідальність Орендаря  за несвоєчасне перерахування орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день сплати). Крім того,  п.3.7 договору встановлює відповідальність Орендаря за прострочення внесення орендних платежів, загалом не менше ніж три місяці, також і у вигляді штрафу в розмірі 2% від суми заборгованості.

01.01.2008р. об’єкт оренди був переданий Відповідачеві, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі майна (а.с.21).

Задля забезпечення належного виконання грошових зобов’язань Орендодавцем виписувалися Орендарю рахунки стосовно орендної плати (а.с.а.с.19,20), через несплату яких Позивачем на адресу Відповідача направлена претензія №419/4 від 08.11.2010р. (а.с.а.с.24, 25), яка була отримана 19.11.2010р. (а.с.26), з вимогами про виконання в добровільному порядку прострочених грошових зобов’язань з оренди з червня по вересень 2008р. у загальному розмірі 5871,52грн.

За змістом довідки №б/н від б/д (а.с.23), підписаної директором та головним бухгалтером Позивача, стягувана заборгованість станом на 30.05.2011р. складає 5871,52грн.

У зв’язку із незадоволенням претензійних вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позов, вимагаючи стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плату у сумі 5871,52грн., штрафу в розмірі 58,23грн., пені в розмірі 456,98грн., інфляційні витрати в розмірі 2131,36грн., 3% річних в розмірі 509,54грн.

В перебігу розгляду справи Позивач в уточненнях  позовних вимог №382 від 22.09.2011р. (а.с.а.с.56-58) виклав новий розрахунок пені і штрафу у більшому, ніж заявлено в позові розміру, та повідомив про погашення Відповідачем стягуваної заборгованості згідно змісту довідки управління Державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька  №58-02/1486 від 16.09.2011р. (а.с.59).

Заявою від 27.09.2011р. (а.с.64) Позивач відмовився від позовних вимог щодо штрафу в сумі 58,23грн. та сформулював остаточні вимоги про стягнення пені в розмірі 709,12грн., штрафу в сумі 117,43грн., інфляційної індексації в сумі 2131,36грн. та 3% річних в сумі 509,54грн.

Відповідач свою позицію виклав у відзиві  №01/09 від 26.09.2011р. (а.с.а.с.47, 48). Як вбачається з наданих ним квитанцій Відповідач 19.08.2011р. і 09.09.2011р. перерахував  Орендодавцю в рахунок погашення заборгованості з орендної плати та супутніх платежів в сумі 5871,52грн., що відображено у підписаному сторонами без зауважень акт звіреня розрахунків на 23.09.2011р.,  та відшкодував судові витрати Позивача.  

Суд розглядає справу виключно в контексті вимог про стягнення пені в розмірі 456,98грн., інфляційних  витрат в розмірі 2131,36грн. та 3% річних в розмірі 509,54грн., оскільки відповідно до ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України Позивач управнений до прийняття рішення у справі відмовитися від певних вимог та зменшити/збільшити розмір інших. І такі відмова в частині вимог щодо штрафу судом приймається згідно ч. 6 ст. 22, ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України як такі, що не суперечить законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки: по-перше, здійснена уповноваженою  на таку дію особою – представником за довіреністю від 21.03.2011р.; по-друге, зумовлено врахуванням здійсненого Відповідачем платежу; перед прийняттям відмови від частини позовних Позивачу  роз’яснені наслідки цієї процесуальної дії, обізнаність із якими вбачається із змісту самого самої заяви від 27.09.2011р..

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 58,23рн. підлягає припиненню в порядку ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, провадження за вимогами щодо стягнення заборгованості з орендної плати та супутніх платежів в сумі 5871,52грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на їх погашення в перебігу розгляду справи Відповідачем та припинення існування спору між сторонами в цій частині, що підтверджується підписаним актом звірення розрахунків від 23.09.2011р. (а.с.52).

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Заява від 27.09.2011р. в частині збільшення вимог про стягнення пені до суми 709,12грн.  та штрафу на 117,43грн. судом залишається без розгляду відповідно до п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки всупереч ч. 2 ст. 46 цього Кодексу Позивач не доплатив державного мита пропорційно суми збільшення вимоги. При цьому, діюче законодавство не передбачає можливості „зарахування” державного мита щодо вимог, відносно яких відбулося припинення провадження, в рахунок оплати збільшення інших складових вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні наслідків їх невиконання грошових зобов’язань у вигляді стягнення пені, 3% річних та інфляційної індексації.

Враховуючи статус сторін та об’єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору оренди № б/н від 01.01.2008р.  

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № б/н від 01.01.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежів з орендної плати не пізніше 20 числа поточного місяця на користь Орендодавця відповідно до умов п. 3.3. договору № б/н від 01.01.2008р.  

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, як вбачається із матеріалів справи платежі за період з червень 2008р. по вересень 2008р. були здійснені Відповідачем лише в перебігу розгляду справи,  що кваліфікується судом як порушення відповідних грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що  прострочив їх виконання відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, 3% річних та індекс інфляції за період прострочення.

Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання, тоді як штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення плати сформульована безпосередньо у п. 3.6. договору №б/н від 01.01.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Перевіривши правильність розрахунку (а.с.а.с.5-6) позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку про можливість їх задоволення: щодо пені – в сумі 456,98грн., яка не перевищує розміру, який міг бути нарахований за розглядуваний період; щодо інфляційної індексації –в сумі 2131,36грн. та щодо 3% річних – в сумі 509,37грн. (наявні певні недоліки в розрахунку, пов’язані із спольщенням чисел)

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не розподіляються, оскільки такі витрати Позивача були добровільно відшкодовані Відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 78, 80,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державної установи „Науково-технологічний центр „Реактивелектрон” НАН України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03534794) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №б/н від 01.01.2008р. заборгованості з орендної плати та супутніх платежів в розмірі 5871,52грн.,  штрафу в розмірі 58,23грн., пені в розмірі 456,98грн., інфляційних  витрат в розмірі 2131,36грн. та 3% річних в розмірі 509,54грн. задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині вимог Державної установи „Науково-технологічний центр „Реактивелектрон” НАН України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03534794) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №б/н від 01.01.2008р. заборгованості з орендної плати та супутніх платежів в розмірі 5871,52грн. у зв’язку із відсутністю предмету спору, а в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 58,23грн. – у зв’язку із відмовою від цієї частини позовних вимог і прийняттям такої відмови.

3.Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державної установи „Науково-технологічний центр „Реактивелектрон” НАН України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03534794) пеню в розмірі 456,98грн., інфляційні витрати в розмірі 2131,36грн. та 3% річних в розмірі 509,37грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволені решти вимог стосовно стягнення 3% річних відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 03.10.2011р.

Суддя                                                               Попков Д.О.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >