Рішення

від 04.10.2011 по справі 5019/1750/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/1750/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" жовтня 2011 р.                                                              Справа №  5019/1750/11

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю “Христина”

до відповідача Приватного підприємства “Гермес-Д”

про стягнення в сумі 73 788 грн. 07 коп.

суддя Павлюк І.Ю.  

Представники:

від позивача -     не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Христина” - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача –Приватного підприємства “Гермес-Д” про стягнення заборгованості за поставлену продукцію та штрафних санкцій в сумі 73 788 грн. 07 коп.

26.08.2011р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 69 961 грн. 54 заборгованості, 3 179 грн. 62 коп. збитків, завданих інфляцією та 964 грн. 98 коп. 3% річних.

26.08.2011р. відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

19.09.2011р. позивач подав заперечення на відзив відповідача, в якому заперечує проти тверджень відповідача, зазначених у відзиві.

Крім того, 19.09.2011р. позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку збитків, завданих внаслідок інфляції, відповідно до якого останнім нараховано 2 683 грн. 19 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції.

Представник позивача в судове засідання 04.10.2011р. не з'явився, разом з тим 19.09.2011р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання позивача № 238 від 14.09.2011р., відповідно до якого останній просить розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника останнього.

Відповідач в судове засідання 04.10.2011р. не з'явився та не повідомив суд про причини неявки свого повноважного представника.

          Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі позивача та відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Фактично, на підставі домовленості між позивачем та відповідачем згідно накладних (а.с.11-16) позивач передав відповідачу товар (гофроящик та гофропрокладка) на загальну суму 98 761 грн. 54 коп.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 28 800 грн. 00 коп., що стверджується платіжними дорученнями на вказану суму (а.с.17-22).

Вимога оплати 69 961 грн. 54 коп. вартості отриманого товару, яка вбачається з претензії №146 від 25.06.2011р. (а.с.23-24), –залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, на час звернення з позовом сума основного боргу Приватного підприємства "Гермес-Д" перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Христина»становила 69 961 грн. 54 коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував 964 грн. 98 коп. 3% річних за період з 03.12.2010р. по 04.08.2011р. (розрахунок, а.с.26) та 2 683 грн. 19 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, за період грудень 2010р. - червень 2011р. (розрахунок, а.с.58).

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Так, при розгляді відносин щодо поставки ТзОВ «Христина»ПП «Гермес-Д»товарів та керуючись нормами матеріального права, зокрема нормами ЦК України, господарський суд вважає, що між сторонами існують договірні правовідносини в силу наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже,  згідно з вищезазначеними накладними ПП "Гермес-Д" прийняло товар і між сторонами існують договірні правовідносини поставки в силу закону.

За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач подав відзив на позов (а.с.46), в якому заперечує позовні вимоги, зокрема, вказуючи на те, що позивачем було поставлено неякісний товар, в зв'язку з чим відповідачем було направлено позивачу відповідні претензії.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, висвітлені у відзиві на позов, виходячи з наступного.

Відповідач надіслав на адресу позивача претензію № 1 від 06.07.2011р. (а.с. 48), в якій вказує, що після приймання від позивача продукції та її використання, а саме упакування своєї продукції та відвантаження своїм покупцям, від останніх до відповідача надійшли претензії щодо якості пакування поставленої їм продукції.

Згідно ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві.

При цьому, відповідач звернувся до позивача з претензією щодо якості поставленого товару 06.07.2011р., в той час, коли остання партія товару була поставлена, згідно видаткової накладної № 1104/4 (а.с. 16) 11.04.2011р.

Позивачем було відмовлено відповідачу у задоволенні його вимоги в зв'язку з тим, що вказані недоліки виникли не з вини позивача, а після передання товару відповідачеві та внаслідок його недбалого зберігання та використання чи дій третіх осіб (відповідь № 176 від 15.07.2011р., а.с. 64).

Згідно пункту 6 “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю”, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7, приймання продукції по якості та комплектності проводиться на складі одержувача не пізніше 20 днів після надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції одержувачем.

Приймання вважається здійснене своєчасно, якщо перевірка якості і комплектності продукції закінчена у встановлені терміни (п. 10 Інструкції).

Відповідно до частини 2 статті 689 ЦК України, покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 14 Інструкції приймання продукції за якістю та комплектністю проводиться в точній відповідності до стандартів, технічних умов. Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, котрі засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється є технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо. Відсутність зазначених документів чи деяких із них не призупиняє приймання продукції. При виявленні невідповідності якості вимогам стандартів, технічним умовам тощо одержувач призупиняє подальше приймання, складає акт і забезпечує зберігання товару. При цьому, згідно пункту 16 вищезазначеної Інструкції, одержувач зобов'язаний викликати для участі в подальшому прийманні та складанні двостороннього акту представника відправника - тобто позивача у даному випадку. Проте, позивачу не надходила пропозиція від відповідача про направлення представника для участі в прийманні товару, що стверджується матеріалами справи.

Таким чином, відповідачем не дотримано процедури приймання неякісної продукції, передбаченої Інструкцією, що свідчить про те, що переданий позивачем відповідачу товар був належної якості.

Згідно пункту 3 Інструкції при прийомці продукції відповідач зобов'язаний був здійснити перевірку поставленої продукції на предмет відповідності якості, кількості, повноти, маркування товару, а також товарно-супровідних документів.

При прийомці продукції відповідачем не було виявлено жодних невідповідностей поставленої продукції замовленій. Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що поставлена позивачем продукція повністю відповідала вимогам відповідача та стандартам, технічним умовам.

У відповідності до статтей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Проте, слід зазначити, що відповідач не подав жодних доказів в підтвердження доводів, викладених у відзиві стосовно неналежної якості товару, поставленого позивачем відповідачу.

Отже, заперечення позову, викладені у відзиві від 22.08.2011р. з вищенаведених мотивів –є безпідставними і надуманими.

З огляду на вищевикладене вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 69 961 грн. 54 коп. заборгованості, 2 683 грн. 19 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції та 964 грн. 98 коп. 3% річних стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 73 609 грн. 71 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та п'ятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Гермес-Д”, яке знаходиться за адресою: 35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Кондратюка, буд. 6 (код ЄДРПОУ 36518886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Христина”, яке знаходиться за адресою: 47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Замость, буд. 4 (код ЄДРПОУ 14049168) 69 961 грн. 54 коп. заборгованості по розрахунках, 2 683 грн. 19 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 964 грн. 98 коп. 3% річних, 736 грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                               І.Ю. Павлюк

Рішення  підписане суддею  "04" жовтня 2011 р.