Постанова

від 17.07.2008 по справі 36/481

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/481

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 липня 2008 р.                                                                                    № 36/481  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПершиков Є.В.

суддівДанилової Т.Б.

Ходаківської І.П.

розглянувши

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Реста Київ"

напостанову  Київського апеляційного господарського суду від 25.03.08 р.

у справі№ 36/481 господарського суду  м. Києва

за позовомПершого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Реста Київ"

простягнення 174 337 грн. 53 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Лут Є.О., за довіреністю

від відповідача –Лиса О.Я., за довіреністю

          ВСТАНОВИВ:

      Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2008 р. у справі №36/481 позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 174 337,53 грн. заборгованості, 1 743,38 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Постановою  Київського апеляційного господарського суду від 25.03.08 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Реста-Київ" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2008 у справі № 36/481 скасовано повністю.           Позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Реста-Київ" на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради  174 337,53 грн. заборгованості.

      Товариство з обмеженою відповідальністю "Реста Київ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову  Київського апеляційного господарського суду від 25.03.08 р. з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

       Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.  

      Як вбачається з матеріалів справи Першим заступником прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі позивача до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення з відповідача 174 337,53 грн. боргу по орендним платежам.

 Згідно з умовами договору № 1054/2 оренди нежитлових приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 17.11.2005р. Шевченківська районна у м. Києві рада в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, що діє на підставі договору доручення, на підставі розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 223 від 01.11.2005 зобов'язалася передати, а відповідач, за договором орендар, - прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 242,8 кв.м., в т.ч. антресоль другого поверху площею 27,8 кв.м., 3 поверх площею 177,3 кв.м., мезонін площею 37,7 кв.м. згідно з поповерховим планом за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 5 літ. «А»; мета оренди: площа 242,8 кв.м. під офіс.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору доручення від 09.08.2005 Шевченківська районна у м. Києві рада, за договором довіритель, доручає, а позивач, за договором повірений, зобов'язується на безоплатній основі від імені та за рахунок довірителя виконувати функції орендодавця комунального майна та майнових прав територіальної громади Шевченківського району; за даним договором позивачу надається виключне право на здійснення усіх юридичних дій, передбачених для орендодавця.

Пунктом 8.2 договору № 1054/2 встановлено строк дії договору з 17.11.2005 по 20.10.2006.

24.10.2006 позивачем була надіслана відповідачу заява про припинення договору за № 7/9-297-01/53 від 24.10.2006, в якій зазначено, що даним листом позивач вимагає у 7-денний термін з моменту його отримання звільнити від власного майна та повернути за актом нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 5 літ. „А", загальною площею 242,8 кв.м., яке надано відповідачу згідно з умовами договору № 1054/2, у зв'язку з тим, що строк дії договору оренди закінчився 20.10.2006; позивач також зазначив, що відповідач втратив право на продовження орендних відносин.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.   

Судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.          

Таким чином, договір № 1054/2 від 17.11.2005 припинив свою дію 20.10.2006р.

Згідно з п. 3.2.19 договору № 1054/2 після припинення (розірвання) дії даного договору до моменту повернення об'єкту оренди позивачу за актом передання-прийняття, відповідач зобов'язаний вносити плату за фактичне користування об'єктом оренди в розмірі орендної плати, а також відшкодовувати витрати на утримання прибудинкової території та інші витрати загального користування, сплачувати комунальні послуги, витрати на обслуговування внутрішньо будинкових мереж та обладнання.

Як встановлено судами в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу нежитлових приміщень загальною площею 242,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 5 літ. „А", орендованих відповідачем за договором № 1054/2.

Таким чином обов'язок відповідача сплачувати плату за користування приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 5, є таким, що відповідає вимогам законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Доводи скаржника про те, що суд не встановив власника спірного приміщення, тобто особу яка має здійснювати права та обов'язки  орендодавця за договором оренди № 1054/2, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Як встановлено судами, рішенням Київської міської ради „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" за №208/1642 від 27.12.20.01 нежитловий будинок по вул. Комінтерну, 5 в м. Києві був переданий у комунальну власність територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Пунктами 3.1.3, 3.1.10 Положення про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, затвердженого рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003, передбачено, зокрема, що позивач здійснює передачу комунального майна підприємствам і організаціям у користування, оформляє відповідні акти та угоди про передачу майна; виступає від імені райради орендодавцем та укладає договори оренди комунального майна району, в тому числі цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).

Крім того, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договорів доручення від 09.08.2005, 21.08.2006 позивач зобов'язався на безоплатній основі від імені та за рахунок Шевченківської районної у м. Києві ради виконувати функції орендодавця комунального майна та майнових прав територіальної громади Шевченківського району; за даними договорами позивачу надано виключне право на здійснення усіх юридичних дій, передбачених для орендодавця.

Отже, позивач правомірно здійснює права та обов'язки орендодавця за договором оренди № 1054/2.

        Та обставина, що між позивачем та відповідачем укладався договір купівлі-продажу від 17.11.2006 нежитлових приміщень загальною площею 242,80 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 5, літ. А, не впливає на право позивача вимагати стягнення з відповідача 174 337,53 три. за період з листопада 2005 р. по жовтень 2007 р., виходячи з наступного.

       Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації, а ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

      Як встановлено судами, відповідачем не доведено факту переходу права власності на нежитлові приміщення станом на день розгляду справи господарським судом, зокрема Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" листом за № 24856 від 05.09.2007 повідомило, що станом на 03.09.2007 по даним книг реєстрації Бюро по нежитловому фонду нежитлові приміщення/будівлі за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 5 (літ. А.) загальною площею 242,8 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2006 за відповідачем на праві власності не зареєстровані.

      Також, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено факту переходу нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 5, літ. А, з комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва у власність до інших осіб.

       З огляду на викладене, апеляційний суд  прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення  позовних вимог.

       Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

       Відповідно до  ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови.

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                   ПОСТАНОВИВ:

           Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Реста Київ" залишити без задоволення.

           Постанову  Київського апеляційного господарського суду від 25.03.08 р. у справі № 36/481 господарського суду  м. Києва залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                  Є. Першиков      

Судді                                                                                            Т. Данилова        

                                                                                                     І.  Ходаківська