Постанова

від 08.11.2011 по справі 16/5026/1607/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 16/5026/1607/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого

суддів: Демидової А.М.,

Воліка І.М. (доповідача),

Коваленко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Черкаси-Дніп ро"

на ухвалу від 27.07.2011

господарського суду Черк аської області

та на постанову від 12.09.2011

Київського апеляційного господарського суду

у справі № 16/5026/1607/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав ",

2) Товариства з обмеженою ві дповідальністю Агрофірма "Лі га",

3) Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Віль-Транс-С ервіс",

4) Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Черкаси-Дніп ро",

5) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,

про звернення стягнення на з аставлене майно

В судове засідання прибу ли представники сторін:

позивача не з' явились;

відповідача-1 не з' явились;

відповідача-2 ОСОБА_5 (дов. від 07.11.2011 № 138);

відповідача-3 не з' явились;

відповідача-4 ОСОБА_6 (дов. від 07.11.2011 № 149);

відповідача-5 не з' явились;

Відповідно до Розпорядж ення заступника секретаря пе ршої судової палати Вищого г осподарського суду України в ід 07.11.2011 для розгляду касаційно ї скарги у цій справі признач ено колегією суддів у наступ ному складі: головуючий - Де мидова А.М., судді - Коваленко С.С., Волік І.М.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач - Публічне акціонерне товар иство комерційний банк "Прив атБанк" (надалі - ПАТ КБ "Прива тБанк") звернулось до господа рського суду з позовом до Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Святослав" (надалі - ТОВ "Святослав", відповідач-1), Т овариства з обмеженою відпов ідальністю Агрофірма "Ліга" (н адалі - ТОВ Агрофірма "Ліга", в ідповідач-2), Товариства з обме женою відповідальністю "Віль -Транс-Сервіс" (надалі - ТОВ "В іль-Транс-Сервіс", відповідач -3), Товариства з обмеженою від повідальністю "Черкаси-Дніпр о" (надалі - ТОВ "Черкаси-Дніпр о", відповідач-4), Фізичної особ и-підприємця ОСОБА_4 (нада лі - ФОП ОСОБА_4, відповід ач-5) про звернення стягнення н а майно (сільськогосподарськ у техніку), яке перебуває у зас таві на підставі договору за стави №КС-242Д-ДЗ1 від 11.01.2008 та дого вору застави № КС-310Д-ДИ від 14.07.2008 .

Крім цього, позивач звер нувся з заявою про вжиття зах одів забезпечення позову шля хом накладення арешту, опису та передачі на зберігання по зивачу техніки, яка є предмет ом договорів застави та на як і необхідно здійснити зверне ння.

Ухвалою господарського су ду Черкаської області від 27.07.20 11 у справі № 16/5026/1607/2011 (суддя : Спаських Н.М.), залишеною без з мін постановою Київського ап еляційного господарського с уду від 12.09.2011 (колегія суддів: Га врилюк О.М. - головуючий, судд і - Майданевич А.Г., Мальченко А.О.), про порушення проваджен ня у справі, вжито заходів до з абезпечення позову шляхом на кладення арешту на комбайн з ернозбиральний CASE 8010, 2008, заводсь кий номер НОМЕР_1; комбайн зернозбиральний CASE 2388, 2008, заводс ький номер НОМЕР_2; комбай н зернозбиральний CASE 2388, 2007, завод ський номер НОМЕР_3; комба йн зернозбиральний CASE 8010, 2008, заво дський номер НОМЕР_4; трак тор колісний CASE МХ310, 2007, заводськ ий номер НОМЕР_5, трактор к олісний CASE МХ310, 2007, заводський но мер НОМЕР_6, трактор CASE STX 535, 2008, заводський номер НОМЕР_7; кукурудзяна жниварка OLIMAC DRAGO (8-ми рядна), заводський номер НО МЕР_8; кукурудзяна жниварка OLIMAC DRAGO (8-ми рядна), заводський ном ер НОМЕР_9; жниварка CASE 1020 flex (7,5 м), заводський номер НОМЕР_10 ; жниварка CASE 1020 flex (7,5 м), заводськ ий номер НОМЕР_11; рапсовий стіл для жниварки, номер заво дський б/н; візок для перевезе ння жниварки "Санрайз", заводс ький номер б/н; візок для перев езення жниварки "Санрайз", зав одський номер б/н; жниварка зе рнова 2020 flex (9м), НОМЕР_12; жнивар ка зернова 2020 flex (9 м), НОМЕР_13.

Не погоджуючись з постано вленими судами попередніх ін станцій судовими актами, від повідач-4 - ТОВ "Черкаси-Дніпр о" звернулося до Вищого госпо дарського суду України з кас аційною скаргою, в якій проси ть постанову Київського апел яційного господарського суд у від 12.09.2011 та ухвалу господарсь кого суду Черкаської області від 27.07.2011 у справі № 16/5026/1607/2011 скасув ати та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволенн і заяви про забезпечення поз ову. В обґрунтування своїх ви мог скаржник посилається на те, що судами попередніх інст анцій невірно застосовані но рми процесуального права, зо крема ст. ст. 66, 67 ГПК України, оск ільки не надано належну прав ову оцінку правовідносинам с торін з урахуванням предмету позову, що є підставою для ска сування оскаржуваних судови х актів.

Інші учасники процесу не с користалися правом, наданим ст. 1112 Господарського процесу ального кодексу України, та в ідзиви на касаційну скаргу в ідповідача-4 до Вищого господ арського суду України не над іслали, що не перешкоджає кас аційному перегляду судових а ктів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оці нку встановлених судом факти чних обставин справи та їх по вноту, Вищий господарський с уд України, заслухавши суддю -доповідача, представників в ідповідача-2 та 4, перевіривши матеріали справи, дійшов вис новку, що касаційна скарга пі длягає задоволенню з наступн их підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено госпо дарськими судами, предметом даного спору є матеріально-п равова вимога про звернення стягнення на заставлене майн о, а саме сільськогосподарсь ку техніку.

Задовольняючи заяву про з абезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 67 ГПК України, одним із видів забез печення позову є накладення арешту на майно, що належить в ідповідачу, оскільки в поруш ення умов договорів застави відповідач-1 (заставодавець), п ередав частину заставленого майна відповідачам-2 - 5, яке в же зареєстроване за цими осо бами і вони можуть розпоряди тись цим майном на власний ро зсуд, а тому суд дійшов виснов ку про необхідність забезпеч ити позов шляхом накладення арешту на майно яке є предмет ом позову, тоді як невжиття за ходів забезпечення позову мо же призвести до додаткових в итрат по відновленню права п озивача та спричинити збитки власнику.

Апеляційний господарський суд погодився з таким виснов ком місцевого суду з посилан ням на те, що обраний позиваче м захід забезпечення позову знаходиться у прямому зв' яз ку із предметом позовної вим оги, і не вжиття відповідних з аходів з урахуванням розумно сті, обґрунтованості і адекв атності вимог заявника, в под альшому призведе до неможлив ості виконання судового ріше ння.

Проте колегія суддів вважа є такі висновки передчасними та такими, що не ґрунтуються н а вимогах закону.

Відповідно до ст. ст. 66, 67 ГПК України господарський суд з а заявою сторони, прокурора ч и його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до за безпечення позову. Забезпече ння позову допускається в бу дь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких з аходів може утруднити чи зро бити неможливим виконання рі шення господарського суду. П озов забезпечується, зокрема , накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до пункту 4 поста нови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практик у застосування судами цивіль ного процесуального законод авства при розгляді заяв про забезпечення позову" розгля даючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з ураху ванням доказів, наданих пози вачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокре ма, в тому, що між сторонами ді йсно виник спір та існує реал ьна загроза невиконання чи у труднення виконання можливо го рішення суду про задоволе ння позову; з' ясувати обсяг позовних вимог, дані про особ у відповідача, а також відпов ідність виду забезпечення по зову, який просить застосува ти особа, котра звернулася з т акою заявою, позовним вимога м.

При встановленні зазначен ої відповідності слід врахов увати, що вжиті заходи не пови нні перешкоджати господарсь кій діяльності юридичної осо би або фізичної особи, яка зді йснює таку діяльність і заре єстрована відповідно до зако ну як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення по зову, суд має брати до уваги ін тереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв' язку із з астосуванням відповідних за ходів. Наприклад, обмеження м ожливості господарюючого су б' єкта користуватися та роз поряджатися власним майном і ноді призводить до незворотн их наслідків.

З матеріалів справи вбачає ться, що предметом спору у дан ій справі є звернення стягне ння на предмет застави, а саме сільськогосподарську техні ку, в рахунок погашення забор гованості ТОВ "Святослав" (поз ичальник) по кредитним догов орам № КС-310Д від 14.07.2008 у сумі 1150689,19 д оларів США та № КС-242Д від 11.01.2008 у р озмірі 871 461,92 доларів США.

Арешт майна - це накладенн я заборони розпоряджатися вк ладами, цінностями та іншим м айном до визначення його под альшої долі. Відповідно до ст . 55 Закону України "Про виконав че провадження" арешт на майн о боржника може накладатися державним виконавцем шляхом : винесення постанови про від криття виконавчого провадж ення, якою накладається ареш т на майно боржника та оголош ується заборона на його відч уження; проведення опису май на боржника і накладення аре шту.

Таким чином, наклавши арешт на майно відповідачів, яке ви користовується у господарсь кій діяльності, суд фактично втручається у підприємницьк у діяльність товариства, оск ільки позбавляє можливості в ідповідачів здійснювати під приємницьку діяльність та по гашати заборгованість, у зв' язку з чим виник даний спір.

Крім цього, місцевим господ арським судом не враховано т а не надано належного правов ої оцінки обставинам справи щодо належності майна відпов ідачам-2 - 5, які не є боржникам и та заставодавцями по креди тним договорам, однак, відпов ідно до частини 1 ст. 27 Закону Ук раїни "Про заставу" застава зб ерігає силу, якщо за однією з п ідстав, зазначених в законі, м айно або майнові права, що скл адають предмет застави, пере ходять у власність іншої осо би.

Отже, судова колегія не пого джується з висновками суду п ершої інстанції щодо необхід ності накладення арешту, з ог ляду на те, що господарським с удом при вирішенні даного пи тання не здійснено оцінку об ґрунтованості доводів заявн ика щодо необхідності вжиття зазначених заходів. Крім тог о, як оскаржувана ухвала, так і постанова суду апеляційної інстанції не містить обґрунт ування необхідності застосу вання заходів щодо забезпече ння позову та обґрунтування того, що невжиття таких заход ів може утруднити та зробити неможливим виконання рішенн я господарського суду у разі задоволення позову. При цьом у, з урахуванням предмету поз ову, застосовані господарськ им судом заходи щодо забезпе чення позову перешкоджають з дійсненню господарської дія льності скаржника.

З огляду на викладене, колег ія суддів Вищого господарськ ого суду України зауважує, що вживаючи заходи щодо забезп ечення позову, господарський суд першої інстанції не нада в належної правової оцінки п редмету позову та не з' ясув ав відповідність виду забезп ечення позову, який просить з астосувати особа, котра звер нулась з такою заявою, з позов ними вимогами.

Таким чином, враховуючи, що забезпечення позову допуска ється як гарантія задоволенн я законних вимог позивача, пр и цьому необхідно враховуват и інтереси й інших осіб, права яких можуть бути порушені у з в' язку із застосуванням від повідних заходів, колегія су ддів вважає, що судом першої і нстанції не правильно застос ована приписи ст. ст. 66, 67 ГПК Укр аїни, оскільки застосування визначених ст. 67 ГПК України з аходів, можливо лише у разі, як що невжиття заходів до забез печення позову може у подаль шому утруднити чи зробити не можливим виконання рішення г осподарського суду, що у дано му випадку матеріалами справ и не підтверджується, а також цим обставинам не надано нал ежного обґрунтування в оскар жуваній ухвалі.

Переглядаючи вказану ухва лу в апеляційному порядку, су д апеляційної інстанції на в казане уваги не звернув, не до слідив, чи містить клопотанн я позивача та ухвала суду пер едбачені Господарським проц есуальним кодексом України п ідстави для забезпечення поз ову.

Враховуючи викладене, коле гія суддів Вищого господарсь кого суд України дійшла висн овку, що ухвалу господарсько го суду Черкаської області в ід 27.07.2011 та постанову Київськог о апеляційного господарсько го суду від 12.09.2011 не можна визна ти законними, оскільки зазна чені судові акти не відповід ають вимогам чинного законод авства, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуальн ого права, і тому підлягають с касуванню, а справа підлягає передачі господарському суд у першої інстанції для розгл яду по суті.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Черкаси-Дніпро" зад овольнити.

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 12.09.2011 та ухвалу господарс ького суду Черкаської област і від 27.07.2011 у справі № 16/5026/1607/2011 в частині вжиття захо дів забезпечення позову - ска сувати.

Справу № 16/5026/1607/2011 передати госп одарському суду Черкаської о бласті для розгляду по суті.

Головуючий, суддя А .М. Демидова

Судді : І .М. Волік

С .С. Коваленко