Рішення

від 31.10.2011 по справі 36/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/316

31.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

до Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія»«Київбудком»

про стягнення  129 643, 97 грн. та вилучення майна

Суддя Трофименко  Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з‘явився

від відповідача : ОСОБА_1 –дов. № 647 від 05.09.2011 р.

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»звернулось  до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія»«Київбудком» відповідно до договору  № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу  від 16.01.2007 р. заборгованості в розмірі 129 643, 97 грн., з яких: основний борг в розмірі 67 140, 79 грн., пеня в розмірі 7 152, 16 грн., 3 % річних в розмірі 4 272, 78 грн., збитки понесені у зв’язку із знеціненням грошових коштів в розмірі  14 035, 77 грн., неустойка за прострочення повернення майна в розмірі 37 042, 47 грн.; та про  вилучення та передачу позивачу предмету лізингу, а саме: автобетонозмішувач Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, модель АБС-7DA, державний номер АА 4860СЕ, номер шасі ХТС53229R 62279027 в кількості 1 одиниця за залишковою вартістю 54 444, 32 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

13.09.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що застосування позивачем коригованих лізингових платежів на зміну курсу гривні до долару США відповідно до вимог пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору є таким, що не відповідає  нормам чинного законодавства, а визначення заборгованості і штрафних санкцій є безпідставними.

У судовому засіданні 14.09.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 31.10.2011 р.

Крім того, 17.10.2011 р. через відділ діловодства  Господарського суду міста Києва представник відповідача суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, в яких зазначено, що господарське зобов’язання лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів, зазначене в п. 3.4.1. договору не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У дане судове засідання представник позивача не з‘явився, про поважні прични неявки суд не повідомив.

Предстаник відповідача заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві на  позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву.

У судовому засіданні 31.10.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача , Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(далі –лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством «Київська будівельна компанія «Київбудком»(далі-лізингоодержувач)  укладено договір фінансового лізингу № 070116-06/ФЛ-Ю-С, за умовами якого, лізингодавець зобов’язався надати в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу  предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання договору  якого наведена в специфікації (додаток № 2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності  лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Відповідно до п. 2.1. договору строк користування лізингоодержувачем майном становить 37місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно п. 4.3. даного договору за умови належної  сплати ним лізингових платежів та належного ним користування  майном за цим договором.     

Згідно з п. 3.1. договору лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до Договору) та пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору. Лізингові платежі включають:

3.1.1. платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Майна.

3.1.2. винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1.-3.4.5. договору.

Пунктом 3.2. договору сторони домовились, що загальна вартість майна на момент укладення Договору складає: - 350 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором  складає суму без ПДВ 20% - 80 333,14 грн. при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором  графіку лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов п.  3.4.1.-3.4.5. договору.

Згідно з п. 3.4. договору платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця у наступному порядку:

3.4.1. Лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).

Сума Sn, що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином:  

                  So x Kn

Sn =    

                    Ko

де Kn - курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), збільшений на 1,5%;

Ко - курс гривні до долару США (кількість гривень отримана від продажу одного долару США), за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті, отриманого для придбання Майна та його подальшої передачі у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу (надалі Банківська Установа).

Сторони погодились, що вказаний курс гривні до долару США (кількість гривень, отримана від продажу одного долару США) визначається за даними Банківської Установи, оформленими нею відповідною довідкою (далі - довідка Банківської Установи).

Лізингодавець письмово інформує Лізингоодержувача про такий курс протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного проведення Банківською Установою продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання довідки Банківської Установи.

До моменту отримання вищевказаної довідки Банківської Установи, розмір Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього Договору. У випадках коли за даними довідки Банківської Установи, розмір Ко (кількість гривень отримана від продажу одного долару США) буде меншим за курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару СІЛА), встановлений Національним Банком України на дату укладання цього Договору, здійснюється перерахунок лізингових платежів сплачених із розрахунку, що Ко дорівнює курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього Договору. У цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний доплатити суму збільшення таких лізингових платежів протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання довідки Банківської Установи та виставлення Лізингодавцем відповідного рахунку.

So - сума платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору);

У випадку, якщо на дату фактичної сплати лізингового платежу курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України, перевищуватиме курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США), встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіка сплати лізингових платежів (Додаток 1 до Договору), Лізингодавець здійснює перерахунок суми лізингового платежу за вищенаведеноо формулою, використавши в якості Кп курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату фактичної сплати лізингового платежу, збільшений на 1,5%. Лізингоодержувач зобов'язаний за вимогу Лізингодавця сплатити суму збільшення відповідного лізингового платежу протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення Лізингодавцем відповідного рахунку.

Датою фактичної сплати лізингового платежу вважається дата надходження грошових коштів т поточний рахунок Лізингодавця.

Пунктом 3.4.2. договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений пунктом 3.4.1. цього Договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США в розрахунку на один  долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком  України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, за яким банківська установа, по дорученню лізингодавця, фактично здійнсила продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті  (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг.

В інших випдках, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі з насупним коригуванням в порядку передбаченому пунктом 3.4.1. договору, за умови, що розмір  Kn, зазначений у п. 3.4.1. договору прирівнюється до курсу гривні до долару США, за яким банківська установа по дорученню лізингодавця фактично здійснила продаж коштів у іноземній валюті, збільшеному на 1, 5%.

Відповідно до 4.3. договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджують якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що лізингодавець має право вилучити майно у таких випадках:

10.1.1. лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).

10.1.2.  лізингоодержувач використовує майно не у відповідності до умов договору  або його призначення.

10.1.3. якщо лізингоодержувач порушує пункти 5.3., 5.5. цього договору.

10.1.4. якщо лізингооджержувач не виконує умов гарантії на майно, не підтримує майно у в справному стані ( в т.ч.  не проводить капітальний ремонт майна в разі, якщо такий ремонт потрібен), що погіршує технічний стан майна.

10.1.5. якщо лізингоодержувач порушує умови ст. 7 цього договору.

Згідно п. 11.1. договору якщо в результаті невиконання або неналежного виконання лізингоодержувачем умов цього Договору порушені майнові інтереси або ділова репутація лізингодавця, лізингоодержувач відшкодовує: заподіяні збитки в повному обсязі.

Відповідно до п. 11.2. договору  лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов'язків, а саме сплачує Лізингодавцю  такі штрафні санкції:

11.2.1. За порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачений пунктом 3.1 даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), лізингоадрежувач у термін 5 банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від Лізингодавця;

11.2.2. Якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким майно, при обов'язковій наявності відповідног  письмового дозволу Лізингодавця, може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули Майно або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення Майна у    відповідності  до статті 10. даного Договору, Лізингоодержувач сплачує неустойку у розмірі подвійної   облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від  загальної вартості Майна на момент укладення Договору, вказаної в пункті 3,2. Договору, за кожний  день прострочення строку повернення Майна;

11.2.3. За  використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у  відповідноств до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника Майна,  неподання  інформації про стан та місцезнаходження Майна згідно пункту 8.2.1. цього Договору,   порушення умов пункту 14.7. цього Договору - штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості Майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення;

11.2.4. За порушення умов зберігання Майна, недопущення представників Лізингодавця до інспектування Майна - штраф у розмірі 5 (п'ять) відсотків загальної вартості Майна на момент укладення цього договору кожен випадок такого порушення;

11.2.5. За порушення процедури вилучення Майна, порушення положень статті 7., пунктів 5.3.,5.5. цього Договору - штраф у розмірі 10 (десять) відсотків загальної вартості Майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

Згідно з  п. 11.3. договору у випадку порушення Лізингоодержувачем обов'язків зі своєчасної та повної сплати лізингових платежів (в разі, якщо строк прострочки перевищує 10 (десять) календарних днів) та/або якщо Лізингоодержувач своїми діями або бездіяльністю порушує умови статті 7. цього Договору, Сторони дійшли згоди про те, що в якості оперативно-господарських санкцій, згідно статей 235-237 Господарського Кодексу України, Лізингодавець має право тимчасово обмежити право Лізингоодержувача на користування та/або володіння Майном шляхом:

- вилучення у Лізингоодержувача комплекту ключів від Майна; реєстраційних документів на Майно; окремих деталей Майна;

- застосування технічних засобів, які унеможливлюють рух Майна;

- передачу Майна на зберігання іншим особам (з покладанням на Лізингоодержувача відповідних витрат).

Застосування штрафних та/або оперативно-господарських санкцій не звільняє Лізингоодержувача від виконання усіх обов'язків за Договором, в т.ч. від сплати лізингових платежів.

Зазначені оперативно-господарські санкції підлягають припиненню, якщо Лізингоодержувач надасть Лізингодавцю докази відповідно погашення заборгованості чи усунення порушень умов статті 7 цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2007 р. лізингодавець передав майно, а саме: автобетонозмішувач Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, модель АБС-7DA, державний номер АА 4860СЕ, номер шасі ХТС53229R 62279027, а лізингоодрежувач прийняв вищевказане майно в користування (фінансовий лізинг), що підтверджується актом прийому-передачі майна в користування за договором фінансового лізингу від 16.01.2007 р. № 070116-06/ФЛ-Ю-С.

Крім того, 25.05.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» надіслало на адресу Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія»«Київбудком»вимогу, в якій лізингодавець вимагає сплати всі несплачені платежі в сумі 197 780, 54 грн.  відповідно до договору  № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу  від 16.01.2007 р.

Відповіді на вищезазначений лист позивач не отримав, заборгованість за вищезазначеним договором відповідач не сплатив.

Крім того, 28.05.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»надіслало на адресу Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія»«Київбудком»повідомлення, в якому лізингодавець повідомляє, що лізингоодрежувач відповідно до договору  фінансового лізингу від 16.01.2007 р. № 070116-06/ФЛ-Ю-С має прострочену заборгованість та прострочення становить понад 30 днів. Також, лізингодавець повідомляє про розірвання вищезазначеного  договору, у зв’язку з чим просить в строк до  05.06.2009 р. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» отриманий  за договором предмет лізингу.

Відповіді на вищезазначений лист позивач не отримав, предмет лізингу відповідач не передав.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача за договором № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 16.01.2007 р. заборгованості в розмірі 129 643, 97 грн., з яких: основний борг в розмірі 67 140, 79 грн., пеня в розмірі 7 152, 16 грн., 3 % річних в розмірі 4 272, 78 грн., збитки понесені у зв’язку із знеціненням грошових коштів в розмірі  14 035, 77 грн., неустойка за прострочення повернення майна в розмірі 37 042, 47 грн. та вилучити і  передати  позивачу предмету лізингу, а саме: автобетонозмішувач Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, модель АБС-7DA, державний номер АА 4860СЕ, номер шасі ХТС53229R 62279027 в кількості 1 одиниця за залишковою вартістю 54 444, 32 грн.  

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу  від 16.01.2007 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором лізингу, а тому до нього застосовуються положення законодавства про лізинг.

Згідно з ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).  

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач  зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а відповідно до ч. 1 ст.16 зазначеного Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем  було порушено умови договору № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу  від 16.01.2007 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

За таких обставин, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 16.01.2007 р.  в розмірі 67 140, 79 грн.  є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв’язку  з прострочення своїх грошових зобов’язань  за договором № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу  від 16.01.2007 р. , позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 152,16 грн. за період з 20.04.2009 р. до 04.12.2009 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з  пені в розмірі 7 152,16 грн. за період з 20.04.2009 р. до 04.12.2009 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, у зв’язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов’язань зі сплати лізингових платежів  за договором № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу  від 16.01.2007 р., позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі  14 035, 77 грн. за період з 20.04.2009 р. до 15.07.2011 р.  та 3 % річних в розмірі 4 272, 78 грн. за період з з 20.04.2009 р. до 15.07.2011 р.  

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з  відповідача інфляційних нарахування в розмірі 14035, 77 грн. та 3 % річних в розмірі 4 272,78  грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача нустойку за прострочення повернення предмету лізинга в розмірі 37 042, 47 грн. відповідно до  договору  № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу  від 16.01.2007 р.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

В пункті 16.3. договору зазначено, що на вимогу лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів, який визначений у додатку № 1 до договору (п.п. 16.3.2. договору).

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

У випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1.-10.1.5. даного договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання договору, є рекомендований або цінний лист лізингодавця. Лізингоодержувач зобов’язаний за свій рахунок, на протязі 7 (семи) робочих днів з моменту направлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути майно лізингодавцю (п. 10.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлене повідомлення вих. №2827 від 27.05.2009 р. з вимогою в строк до 05.06.2009 р. включно повернути отримане за договором  № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 16.01.2007 р.  майно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №05430114. У зазначеному повідомленні позивач також повідомив про розірвання договору на підставі частини 2 статті 7, пунктів 2, 4 частини 2 статті 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, пунктів 10.1.1., 10.1.5., 10.2., 16.3.2. договору.

Вимога позивача була залишена відповідачем без реагування, станом на день розгляду справи, майно за вищезазначеним  договором не повернуто.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що договір № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 16.01.2007 р. є розірваним, оскільки відповідача про це було повідомлено належним чином.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно з п. 11.2.2. договору, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким майно, при обов’язковій наявності відповідного письмового дозволу лізингодавця, може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули майно або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення майна відповідно до статті 10 даного договору, лізингоодержувач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується неуйстока, від загальної вартості майна на момент укладення договору, вказаної в п. 3.2. договору, за кожний день прострочення строку повернення майна.

За порушення процедури вилучення майна, порушення положень статті 7, пунктів 5.3., 5.5. цього договору –штраф у розмірі 10 (десять) відсотків загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення (п. 11.2.5. договору).

Отже, позовна вимога щодо стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна в сумі 37 042, 47 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить вилучити та передати  йому предмету лізингу, а саме: автобетонозмішувач Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, модель АБС-7DA, державний номер АА 4860СЕ, номер шасі ХТС53229R 62279027 в кількості 1 одиниця за залишковою вартістю 54 444, 32 грн.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Отже, внаслідок розірвання договору лізингодавцем в порядку передбаченому договором № 070116-06/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу  від 16.01.2007 р, відповідач (лізингоодержувач) зобов'язаний повернути позивачеві (лізингодавцю) предмет лізингу.

Доказів повернення майна лізингоодержувачем лізингодавцю суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про вилучення та передачу  йому предмету лізингу, а саме: автобетонозмішувач Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, модель АБС-7DA, державний номер АА 4860СЕ, номер шасі ХТС53229R 62279027 в кількості 1 одиниця за залишковою вартістю 54 444, 32 грн.  є обґрунтованими та тикими, що  підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача  (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

     ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Київська будівельна компанія “Київбудком” (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 24934463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) 67 140 (шістдесят тисяч сто сорок)  грн. 28 коп. основного боргу, 7 152 (сім тисяч сто сорок дві) грн. 16  коп. пені, 4 272 (чотири тисячі двісті сімдесят дві) 78 коп. 3% річних, 14 035 (чотирнадцять тисяч тридцять п’ять) грн. 77 коп. інфляційних нарахувань, 37 042 (тридцять сім сорок дві) грн. 47 коп. неустойки за прострочення повернення майна,  1840 (одна тисяча вісімсот строк) грн. 85 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Вилучити у Закритого акціонерного товариства “Київська будівельна компанія “Київбудком” (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 24934463) та передати власнику –Товариству з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) предмет лізингу, а саме: автобетонозмішувач Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, модель АБС-7DA, державний номер АА 4860СЕ, номер шасі ХТС53229R 62279027 в кількості 1 одиниця за залишковою вартістю 54 444(пятдесят чотири тисячі чотириста сорок чотири тисячі) грн., 32 коп.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                               Трофименко Т.Ю.

                                                                                  Повний текст рішення складений: 01.11.2011 р.