Постанова

від 27.05.2008 по справі 40/5-63

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний

господарський суд

Постанова

Іменем України

27.05.2008

р.                                                                         

справа №40/5-63

Донецький

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Скакуна  О.А.

суддів

Колядко  Т.М. , Мирошниченка  С.В.

при

секретарі

Григоренко

О.Г.

за

участю представників сторін:

Прокурор

 Олександров О.В. - посвідчення №011 від

27.03.2008 р.

від

позивача:

Максіменко

С.Г. - по дов. №17 від 26.05.08р.,

від

відповідача:ОСОБА_2

- по дов. №8253 від 15.10.07р., 

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційне подання

Військового

прокурора Донецького гарнізону м.Донецьк

на

рішення  господарського суду

 Донецької області

від

02.04.2008

року

по

справі

№40/5-63

(Подколзіна Л.Д.)

за

позовом

Військового

прокурора Донецького гарнізону м.Донецьк в інтересах держави у особі

Міністерства оборони України м.Київ, квартирно- експлуатаційного відділу

м.Луганськ

доСуб"єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1м.Артемівськ

про

стягнення

39 642 грн. 00 коп

Рішенням

господарського суду Донецької області від 

02.04.2008 року у позові Військового прокурора Донецького

гарнізону м.Донецьк  ( далі по

тексту -Прокурор) заявленому в інтересах держави у особі  Міністерства оборони України м.Київ,

квартирно -експлуатаційного відділу м. Луганськ 

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1м.Артемівськ Донецької області ( далі по тексту -СПД ОСОБА_1) про

стягнення 39642грн.00коп. у відшкодування збитків, заподіяних

неналежним виконанням договірних зобов'язань за договором охорони військового

містечка - відмовлено.

В

обґрунтування рішення, місцевий суд послався на те, що позивач не

доказав тих обставин, на які він посилається у позовній заяві, та не надав

доказів, що підтверджують вказані факти.

Прокурор

не погодився з рішенням господарського суду, та звернувся з апеляційним

поданням, в якому просить його скасувати, 

оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального  та процесуального права, на підставі

висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи.  Також у апеляційній скарзі наведені і

інші  заперечення, на підставі яких

скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати, а позов - задовольнити.

Представник

відповідача у відзиві на апеляційну скаргу 

та  в судовому засіданні

висловився проти її задоволення і вважає рішення господарського суду  законним та обґрунтованим.

Розглянувши

матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький

апеляційний господарський суд, -

В

С Т А Н О В И В:

Як

вбачається з матеріалів справи  та

встановлено судом першої інстанції, між Військовою частиною А 0621та СПД

ОСОБА_1 був укладений договір від 03.08.2004 року, відповідно до умов якого  відповідач 

взяв на себе зобов'язання по забезпеченню охорони військового містечка

№38 своїми силами і за свій рахунок.

Передача

казармено-житлового фонду, комунальних споруд, обладнання та території

військового містечка №38 при розформуванні військової частини А 0621 СПД

ОСОБА_1 підтверджується актом приймання-передачі на відповідальне зберігання

від 07.08.2004р.

Прокурор

вказує, що в ході проведення прокурорської перевірки було встановлено, що в

порушення умов договору від 03.08.2004р. відповідач охорону військового

містечка №38 с.Красне, Артемівського району, Донецької області не здійснює, в

зв'язку з чим в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору,

ним завдані збитки у сумі 39 642грн., про що свідчить довідка КЕВ м.Луганська

від 14.02.2007р., а також акт обстеження фактичного стану будівель та споруд.

Звертаючись

з позовом до суду,  прокурор обґрунтував

свої позовні вимоги договором від 03.08.2004 року, й наполягав на стягненні

збитків завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань.

          Відповідно до ст.101 Господарського процесуального

кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та

перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши

наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванням пояснень

представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга

задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Прокурор

звернувся до господарського суду в інтересах держави в порядку ст. 2

Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої в позовній

заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та з

яких підстав,  обґрунтовує необхідність

їх захисту.

Так,

звертаючись з позовом про стягнення збитків, прокурор обґрунтував позовні

вимоги  неналежним виконанням

відповідачем умов  договору від

03.08.2004 року.

Суд

першої інстанції, запропонував позивачеві довести  певними засобами доказування свої доводи.

Натомість ніякі додаткові документи, обґрунтування суду надані не були.

За

загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування (ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України).

Однак,

як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, вказаний

договір, укладений між Військовою частиною А0621 та СПД ОСОБА_1 визнаний недійсним

постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2008 року по

справі №40/263 пд в силу невідповідності закону.

Тому,

вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що  на час розгляду даної справи між сторонами вже

не існує договірних взаємовідносин.

При

цьому треба враховувати, що звертаючись з позовом до суду відповідно до

розділів І, У, УІІІ Господарського процесуального кодексу України позивач

самостійно визначає предмет і підстави позову, які повинен довести, а суд

-вирішити спір по суті відповідно до фактичних обставин та норм чинного

законодавства за своїм внутрішнім переконанням.

Позивач

не змінював у ході розгляду справи предмет та підстави позову  відповідно до ст..22 Господарського

процесуального кодексу України.

Так

як постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2008

року  у справі №40/263 пд договір

визнаний недійсним,  то у суду першої

інстанції по даній справі були відсутні підстави для стягнення збитків за

неналежне виконання даного договору.

Звертаючись

з апеляційним подання до Донецького апеляційного господарського суду, скаржник

також не спростував висновку 

господарського суду.

Тому,

виходячи з вищенаведеного, апеляційний господарський суд вважає правомірним

висновок суду першої інстанції, щодо відмови у задоволені позову.

 Що стосується інших заперечень позивача, то

вони, на думку апеляційного суду, є необґрунтованими, оскільки не спростовують

правомірних висновків господарського суду Донецької області, які  викладені у оскаржуваному рішенні.

 Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла

висновку, що при винесенні оскарженого рішення, місцевий суд з'ясував всі

обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та правомірно відмовив у

задоволені позовних вимог, в зв'язку з чим апеляційний суд не знаходить підстав

для його скасування.

  Керуючись ст.ст.99,101,103,105 Господарського

процесуального кодексу України, судова  

колегія Донецького апеляційного господарського суду,-  

П

О С Т А Н О В И Л А:

Рішення  господарського суду Донецької області   від 02.04.2008 року по справі               №40/5-63 залишити без змін, а

апеляційне подання Військового прокурора Донецького гарнізону м.Донецьк -без

задоволення.

Головуючий          О.А. 

Скакун

Судді:          Т.М. 

Колядко

          С.В. 

Мирошниченко

Надруковано

8пр.: прокурору-2пр., позивачу-2пр., відповідачу-1пр., у справу -1пр.,

ДАГС-1пр., ГСДО-1пр.