Рішення

від 11.10.2011 по справі 38/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/315

11.10.11

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будшляхмаш-Україна»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»- Відповідач 1;

Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомплект-2007»- Відповідач 2

Про

стягнення 391195,28 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Євстигнєєв А.С.

Від відповідача 1

Степанчук О.В.

Від відповідача 2

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідачів про стягнення з Відповідача 1 заборгованості в сумі 293000,00 грн. з яких 165000,00 грн. основного боргу, 42113,97 грн. 20% річних, 23406,00 грн. інфляційних втрат, 32675,31 грн. пені, а також стягнення солідарно з Відповідачів 1 та 2 боргу в сумі 10000,00 грн.

В процесі розгляду справи Позивач зменшив розмір позовної вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу до суми 115000,00 грн., та збільшив розмір позовної вимоги про стягнення з Відповідача 20% річних до суми 47990, 34 грн., інші вимоги залишив без змін.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір за яким Позивач поставив товар, за який Відповідач 1 в порушення умов договору розрахувався не в повному обсязі у зв’язку з чим повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню та 3% річних.

Оскільки Відповідач 2 поручився за виконання Відповідачем 1 зобов’язань за вказаним договором в сумі 10000,00 грн., він повинен солідарно з Відповідачем 1 сплатити Позивачу вказану суму боргу.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги Позивача визнав частково, посилаючись на те, що він здійснював оплату за поставлений товар. Також Відповідач 1 заперечив проти вимоги щодо солідарного стягнення з нього та Відповідача 2 боргу в сумі 10000,00 грн., оскільки Відповідач 1 не знав про існування договору про надання послуг та встановлення поруки, укладеного між Позивачем та Відповідачем 2.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.08.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 15.09.11р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні Відповідачем 1 заявлені клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів, які залишені судом без задоволення з підстав їх необґрунтованості.   

Судом  досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача та Відповідача 2 суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.08р. між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір №08/34, предметом якого є купівля-продаж автобетонозмішувача виробництва «Кобальт» ХМАВІ 2008р. випуску марки АБЗ-9-3258 на шасі автомобілю FOTON BJ 3258 у кількості одна одиниця.

Відповідно до п.3.2. вказаного договору оплата продукції здійснюється поетапно: передоплата у сумі 151250,00 грн., решта неоплаченої суми 453750,00 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 75625,00 грн., здійснюється рівними частинами на протязі трьох місяців, що слідують за датою отримання Позивачем передоплати по 151250,00 грн. – не пізніше 25 числа кожного місяця.

Згідно з п.8.3. вказаного договору у випадку затримки оплати вартості товару Відповідач 1 сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

27.07.10р. між Позивачем та Відповідачем 1 була укладена додаткова угода про реструктуризацію заборгованості за договором купівлі-продажу №08/34 від 02.09.08р., відповідно до якої сторони прийшли до згоди здійснити реструктуризацію заборгованості за договором №08/34 від 02.09.08р. на поставку  автобетонозмішувачу АБС-9-3258/1 «Кобальт»ТУУ34.1-30655306-001:2007 на шасі автомобілю FOTON BJ 3258 вартістю 605000,00 грн., в тому числі ПДВ 100833,33 грн.

Відповідно до п.2 угоди по вказаному договору були здійснені платежі 12.09.08р. в розмірі 50000,00 грн., наступний платіж був здійснений 18.09.08р. в розмірі 50000,00 грн., таким чином, станом на 27.07.10р. заборгованість складає 505000,00 грн.

Згідно з п.3 угоди сторони домовились, що заборгованість буде сплачена відповідно до графіку.

Відповідно до п.4 угоди сторони домовились додати п.8.7. до договору №08/03 від 02.09.08р. в наступній редакції: у випадку просрочки платежу по цьому договору, Відповідач 1 сплачує Позивачу пеню за кожний день просрочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми  невиконаного зобов’язання. Крім того, Відповідач 1 зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

02.08.10р. Позивач поставив, а Відповідач 1 прийняв товар, що підтверджується актом прийому-передачі, видатковою накладною та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте Відповідач 1 за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим у нього станом на день подачі позову існувала заборгованість в сумі 243000,00 грн., на день вирішення спору - 115000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

07.10.10р. між Позивачем та Відповідачем 2 був укладений договір про надання послуг та встановлення поруки, відповідно до якого Відповідач 2 поручився перед Позивачем за виконання обов’язку Відповідачем 1 щодо виконання ним обов’язку з оплати придбаного у Позивача відповідно до вказаних в п.1.1. цього договору та документів до нього навантажувача.

Відповідно до п.1.4. вказаного договору розмір поручительства Відповідача 2 перед Позивачем за виконання вказаного в п.1.2.  цього договору зобов’язання Відповідача 1 становить 10000,00 грн. та не може бути збільшена без додаткової письмової угоди відповідного змісту до цього договору.

          На день вирішення у спору у Відповідача 1 існує заборгованість перед Позивачем в сумі 115000,00 грн. Оскільки Відповідач 2 поручився за Відповідача 1 за виконання зобов’язань з оплати вартості товару в сумі 10000,00 грн., то ця сума підлягає сплаті Відповідачами 1 та 2 солідарно.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом 02.09.08р. між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір №08/34, предметом якого є купівля-продаж автобетонозмішувача виробництва «Кобальт» ХМАВІ 2008р. випуску марки АБЗ-9-3258 на шасі автомобілю FOTON BJ 3258 у кількості одна одиниця. Відповідно до п.3.2. вказаного договору оплата продукції здійснюється поетапно: передоплата у сумі 151250,00 грн., решта неоплаченої суми 453750,00 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 75625,00 грн., здійснюється рівними частинами на протязі трьох місяців, що слідують за датою отримання Позивачем передоплати по 151250,00 грн. не пізніше 25 числа кожного місяця. 27.07.10р. між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений додаткова угода про реструктуризацію заборгованості за договором купівлі-продажу №08/34 від 02.09.08р., відповідно до якої сторони прийшли до згоди здійснити реструктуризацію заборгованості за договором №08/34 від 02.09.08р. на поставку  автобетонозмішувачу АБС-9-3258/1 «Кобальт»ТУУ34.1-30655306-001:2007 на шасі автомобілю FOTON BJ 3258 вартістю 605000,00 грн., в тому числі ПДВ 100833,33 грн. Відповідно до п.2 угоди по вказаному договору були здійснені платежі 12.09.08р. в розмірі 50000,00 грн., наступний платіж був здійснений 18.09.08р. в розмірі 50000,00 грн., таким чином, станом на 27.07.10р. заборгованість складає 505000,00 грн. Згідно з п.3 угоди сторони домовились, що заборгованість буде сплачена відповідно до графіку. Відповідно до п.4 угоди сторони домовились додати п.8.7. до договору №08/03 від 02.09.08р. в наступній редакції: у випадку просрочки платежу по цьому договору, Відповідач 1 сплачує Позивачу пеню за кожний день просрочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми  невиконаного зобов’язання. Крім того, Відповідач 1 зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Як встановлено судом 02.08.10р. Позивач поставив, а Відповідач 1 прийняв товар, що підтверджується актом прийому-передачі, видатковою накладною та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи. Проте Відповідач 1 за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим у нього станом на день подачі позову існувала заборгованість в сумі 243000,00 грн., на день вирішення спору - 115000,00 грн.

Як встановлено судом 07.10.10р. між Позивачем та Відповідачем 2 був укладений договір про надання послуг та встановлення поруки, відповідно до якого Відповідач 2 поручився перед Позивачем за виконання обов’язку Відповідачем 1 щодо виконання ним обов’язку з оплати придбаного у Позивача відповідно до вказаних в п.1.1. цього договору та документів до нього навантажувача. Відповідно до п.1.4. вказаного договору розмір поручительства Відповідача 2 перед Позивачем за виконання вказаного в п.1.2.  цього договору зобов’язання Відповідача 1 становить 10000,00 грн. та не може бути збільшена без додаткової письмової угоди відповідного змісту до цього договору. На день вирішення у спору у Відповідача 1 існує заборгованість перед Позивачем в сумі 115000,00 грн. Оскільки Відповідач 2 поручився за Відповідача 1 за виконання зобов’язань з оплати вартості товару в сумі 10000,00 грн., то ця сума підлягає сплаті Відповідачами 1 та 2 солідарно.

          Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1 та 2 солідарно боргу в сумі 10000,00 грн. та стягнення з Відповідача 1 суми боргу в розмірі 105000,00 грн. (115000,00 грн. –10000,00 грн.) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Відповідача 1 про сплату Позивачу боргу в сумі 115000,00 грн., оскільки, як вбачається з матеріалів справи платіж в сумі 15000,00 грн. від 24.12.10р., який заявлений Відповідачем 1 в погашення спірної заборгованості, в дійсності був здійснений Відповідачем 1 на користь іншої особа - ТД-Будшляхмаш ТОВ за зовсім іншим договором №11/1 від 15.11.10р., а на підтвердження сплати Позивачу 100000,00 грн. Відповідачем 1 подана розписка, видана ОСОБА_1 на отримання від ОСОБА_2 вказаних кошів в рахунок застави за оплату бетонозмішувача, що зовсім не підтверджує сплату Відповідачем 1 боргу Позивачу за укладеним договором.           

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом відповідно до п. 4 додаткової угоди домовились додати п. 8.7. до договору №08/03 від 02.09.08р. в наступній редакції сторони Відповідач 1 зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 20% річних від простроченої суми.

За вказаних обставини суду вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1 боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 128406,00 грн. та 20% річних частково в сумі 42113,97 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом відповідно до п.4 угоди сторони домовились додати п.8.7. до договору №08/03 від 02.09.08р. в наступній редакції: у випадку прострочки платежу по цьому договору, Відповідач 1 сплачує Позивачу пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми  невиконаного зобов’язання.  

          За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 1 пені частково за 182 дні в сумі 22831,33 грн.

          Судом витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України розподіляються судом пропорційно задоволеним вимогам. При цьому, суд вважає потрібним стягнути з Позивача суму недоплаченого мита за збільшений розмір позовної вимоги про стягнення з Відповідача 1 до суми 47990,34 грн. (47990,34 - 42113,97 = 5876,37), а також  покласти на Відповідачів витрати Позивача на послуги адвокатів.  

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»( 99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 8; код 20686595) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомплект-2007»(03115, м. Київ, вул. Котельнікова, 7, кв. 2; код 35081827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будшляхмаш-Україна»(03148, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 1-Б, кв. 198; код 33062158) борг в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. державне мито в сумі 100 (сто) грн. 06 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 5 (п’ять) грн. 95 коп. та витрати на послуги адвоката в сумі 630 (шістсот тридцять) 05 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»( 99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 8; код 20686595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будшляхмаш-Україна»(03148, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 1-Б, кв. 198; код 33062158) борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 128406 (сто двадцять вісім тисяч чотириста шість) грн. 00 коп., 20% річних в сумі 42113 (сорок дві тисячі сто тринадцять) грн. 97 коп., пеню в сумі 22831 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 33 коп., державне мито в сумі 3213 (три тисячі двісті тринадцять) грн. 44 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 190 (сто дев’яносто) грн. 99 коп. та витрати на послуги адвоката в сумі 20232 (двадцять тисяч двісті тридцять дві) грн. 45 грн.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будшляхмаш-Україна»(03148, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 1-Б, кв. 198; код 33062158) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 58 (п’ятдесят вісім) грн. 76 коп.

Суддя                                                                                   Ю.Л. Власов

Рішення підписане 02.11.2011 р.