Постанова

від 10.04.2012 по справі 38/315

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012                                                                                           № 38/315

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Вербицької О.В.

суддів:            Буравльова С.І.

          Андрієнка  В.В.

за участю секретаря

Горголь І.С.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, (дов. від 01.04.2012 року б/н);

відповідача 1: ОСОБА_2, (дов. від 06.02.2012 року б/н);

відповідача 2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»

на рішення господарського суду міста Києва

від 11.10.2011 року

у справі № 38/315 (суддя - Власов Ю.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будшляхмаш-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомплект-2007»

про стягнення 391195,28 грн.

                                                В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2011 року у справі № 38/315 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будшляхмаш-Україна» (далі – позивач, ТОВ «Будшляхмаш-Україна») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель» (далі – відповідач 1, ТОВ «Созидатель»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомплект-2007» (далі – відповідач 2, ТОВ «Єврокомплект-2007») про стягнення 391195,28 грн. - позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Созидатель» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог частково.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач 1 зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 року відновлено ТОВ «Созидатель» строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 року, апеляційну скаргу відповідача 1 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 15 хв. 10.04.2012 року.

09.04.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від  представника позивача  надійшов відзив на апеляційну скаргу, де ТОВ «Будшляхмаш-Україна» просить рішення  суду залишити без змін, а апеляційну   скаргу без задоволення.

10.04.2012 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача та відповідача 1.

Представники відповідача 2 у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача 2.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки, визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, двохмісячний строк вирішення спору закінчується, а представники в судове засідання не являються, судова колегія вважає за можливе також застосувати положення Конвенції та здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача 2.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «Созидатель» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.08р. між ТОВ «Будшляхмаш-Україна» (далі - Продавець) та ТОВ «Созидатель» (далі - Покупець) було укладено договір № 08/34 (далі - Договір), предметом якого є купівля-продаж автобетонозмішувача виробництва “Кобальт” ХМАВІ 2008р. випуску марки АБЗ-9-3258 на шасі автомобілю FOTON BJ 3258 у кількості одна одиниця.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата продукції здійснюється поетапно: передоплата у сумі 151250,00 грн., решта неоплаченої суми 453750,00 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 75625,00 грн., здійснюється рівними частинами на протязі трьох місяців, що слідують за датою отримання Позивачем передоплати по 151250,00 грн. – не пізніше 25 числа кожного місяця.

Згідно з п 8.3. Договору у випадку затримки оплати вартості товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

27.07.10р. між ТОВ «Будшляхмаш-Україна» та ТОВ «Созидатель» була укладена додаткова угода про реструктуризацію заборгованості (далі – Додаткова угода) за договором купівлі-продажу №08/34 від 02.09.08р., відповідно до якої сторони прийшли до згоди здійснити реструктуризацію заборгованості за договором № 08/34 від 02.09.08р. на поставку автобетонозмішувачу АБС-9-3258/1 “Кобальт” ТУУ34.1-30655306-001:2007 на шасі автомобілю FOTON BJ 3258 вартістю 605000,00 грн., в тому числі ПДВ 100833,33 грн.

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що по вказаному договору були здійснені платежі 12.09.08р. в розмірі 50000,00 грн., наступний платіж був здійснений 18.09.08р. в розмірі 50000,00 грн., таким чином, станом на 27.07.10р. заборгованість складає 505 000,00 грн.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди сторони домовились, що заборгованість буде сплачена відповідно до графіку.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди сторони домовились додати п. 8.7. до Договору № 08/34 від 02.09.08р. в наступній редакції: у випадку просрочки платежу по цьому договору, Покупець сплачує Продавцю пеню за кожний день просрочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми  невиконаного зобов'язання. Крім того, Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що 02.08.10р. ТОВ «Будшляхмаш-Україна» поставило, а ТОВ «Созидатель» прийняло товар, що підтверджується актом прийому-передачі, видатковою накладною та довіреністю на отримання матеріальних цінностей.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Созидатель» за поставлений товар розрахувалося частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

07.10.10р. між ТОВ «Будшляхмаш-Україна» (далі - Кредитор) та ТОВ «Єврокомплект-2007» (далі - Поручитель) було укладено договір про надання послуг та встановлення поруки (далі – Договір про надання послуг), відповідно до якого ТОВ «Єврокомплект-2007» поручився перед ТОВ «Будшляхмаш-Україна» за виконання обов'язку ТОВ «Созидатель» щодо виконання ним обов'язку з оплати придбаного у ТОВ «Будшляхмаш-Україна» відповідно до вказаних в п. 1.1. цього договору та документів до нього навантажувача.

Пунктом 1.4. Договору про надання послуг передбачено, що розмір поручительства Поручителя перед Кредитором за виконання вказаного в п. 1.2. цього договору зобов'язання ТОВ «Созидатель» становить 10000,00 грн. та не може бути збільшена без додаткової письмової угоди відповідного змісту до цього договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з вимогами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Будшляхмаш-Україна» про стягнення з ТОВ «Созидатель» та ТОВ «Єврокомплект-2007» солідарно боргу в сумі 10 000,00 грн. та стягнення з ТОВ «Созидатель» суми боргу в розмірі 105 000,00 грн. (115 000,00 грн. –10 000,00 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В свою чергу, колегія суду не може прийняти до уваги доводи відповідача 1 про сплату позивачу боргу в сумі 115 000,00 грн., оскільки, як вбачається з матеріалів справи платіж в сумі 15000,00 грн. від 24.12.10р., який заявлений відповідачем 1 в погашення спірної заборгованості, в дійсності був здійснений відповідачем 1 на користь іншої особа - ТД-Будшляхмаш ТОВ за договором № 11/1 від 15.11.10р., а на підтвердження сплати позивачу 100 000,00 грн. відповідачем 1 подана розписка, видана ОСОБА_3 на отримання від ОСОБА_4 вказаних кошів в рахунок застави за оплату бетонозмішувача, що зовсім не підтверджує сплату відповідачем 1 боргу позивачу за укладеним договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Будшляхмаш-Україна» підлягають частовому задоволенню, а саме – стягнення з ТОВ «Созидатель» боргу в сумі 128406,00 грн., 20% річних частково - в сумі 42113,97 грн. та стягнення пені частково за 182 дні - в сумі 22831,33 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ТОВ «Созидатель» не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення  у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

                                                 ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 року у справі № 38/315 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будшляхмаш-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомплект-2007» про стягнення 391195,28 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель» – без задоволення.

Справу № 38/315 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Вербицька О.В.

Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Андрієнко  В.В.