Постанова

від 03.11.2011 по справі 2-10/1629-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦ ІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2011 року Справа № 2-10/1629-2010

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Градо вої О.Г.,

суддів Масло вої З.Д.,

Лати ніна О.А.,

за участю представникі в сторін:

позивача, Шовкун Сергій Іванович, довіреність №504 від 27.10.11, санаторій "Прикордонник" (в ійськова частина 1487) Державно ї прикордонної служби Україн и;

відповідача, не з'явивс я, Лівадійська селищна рада;

третьої особи, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.04.11, Держа вна адміністрація Лівадійсь кого, Масандрівського, Місхо рського парків-пам'яток садо во-паркового мистецтва загал ьнодержавного значення;

третьої особи, ОСОБА_2, довіреність №41/41 від 20.12.10, Адміні страція Державної прикордон ної служби України;

розглянувши апеляційну скаргу Державної адмініс трації Лівадійського, Масанд рівського, Місхорського парк ів-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавно го значення на рішення госпо дарського суду Автономної Ре спубліки Крим (суддя Тітков С .Я.) від 07 травня 2010 року у справі № 2-10/1629-2010

за позовом санаторію "Пр икордонник" (військова части на 1487) Державної прикордонної служби України (Севастополь ське шосе, 4, Лівадія, м. Ялта, 98655)

до Лівадійської селищн ої ради (вул. Батуріна, 8, Ліваді я, м. Ялта, 98655)

треті особи: Державна ад міністрація Лівадійського, М асандрівського, Місхорськог о парків-пам'яток садово-парк ового мистецтва загальнодер жавного значення (Масандрівс ький парк, 40, Ялта, 98600)

Адміністрац ія Державної прикордонної сл ужби України (вул. Володимирс ька, 26, Київ, 01034)

про визнання недійсним ріш ення та зобов' язання вчинит и дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцев ого господарського суду позо в з урахуванням уточнень (а.с. 34-40 т. 1) задоволено частково: виз нано недійсним рішення відпо відача, яким було відмовлено позивачу у затвердженні про екту відводу земельної ділян ки; за позивачем визнано прав о постійного користування зе мельною ділянкою. В решті поз ову відмовлено. З відповідач а на користь позивача стягну ті судові витрати: 170 грн. держа вного мита, 157,32 грн. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу (а.с. 126-1 28 т. 1).

Рішення мотивов ане тим, що підставою для відм ови у погодженні проекту зем леустрою може бути лише не ві дповідність вимогам законод авства, Державна адміністрац ія Лівадійського, Масандрівс ького, Місхорського парків-п ам'яток садово-паркового мис тецтва загальнодержавного з начення не має правовстановл юючого акту на землю, позивач відкрито та добросовісно ко ристується спірною земельно ю ділянкою, яку отримав в кори стування за рішенням органу державної влади в 1973 році, на ці й земельній ділянці розташов ана нерухомість позивача; ін ші позовні вимоги не відпові дають передбаченим способам захисту права та охоронюван ого інтересу.

Державна адміні страція Лівадійського, Масан дрівського, Місхорського пар ків-пам'яток садово-парковог о мистецтва загальнодержавн ого значення подала апеляцій ну скаргу, в якій просить скас увати рішення суду та у позов і відмовити повністю через т е, що судове рішення прийнято з порушенням та неправильни м застосуванням норм матеріа льного та процесуального пра ва, при невідповідності висн овків, викладених у рішенні, о бставинам справи (а.с. 143-150 т. 1).

З відзиву на апе ляційну скаргу слідує, що поз ивач з апеляційною скаргою н е згоден тому, що правомірно к ористується спірною земельн ою ділянкою, спеціальна комі сія встановила відсутність п орушень позивача в користува нні цією земельною ділянкою (а.с. 3-4 т. 3).

Від інших осіб в ідзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засідан ні представник Державної адм іністрації Лівадійського, Ма сандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-парко вого мистецтва загальнодерж авного значення підтримав до води апеляційної скарги, пре дставники позивача та третьо ї особи - Адміністрації Держа вної прикордонної служби Укр аїни, з апеляційною скаргою н е погодилися тому, що позивач користується цією земельною ділянкою за рішенням органу державної влади з 1973 року, на н ій розташована нерухомість п озивача, навпаки заявник апе ляційної скарги не має прав н а земельну ділянку тому, що не здійснена державна реєстрац ія такого права в Державному земельному кадастрі. Відпов ідач не скористався правом н а участь в судовому засіданн і його представника, про час т а місце засідання сповіщений ухвалою суду, копія якої 25 жов тня 2011 року направлена на його адресу рекомендованою корес понденцією (а.с. 70-71 т. 6). Заяви про відкладення розгляду справи не надано. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Я вка сторін не визнана судом о бов' язковою. Тому судова ко легія розглядає справу за ві дсутністю особи, що не з' яви лася.

На підставі ста тті 101 Господарського процесу ального кодексу України апел яційний господарський суд за лучив до участі у справі у яко сті третіх осіб, які не заявля ють самостійних вимог на пре дмет спору, на стороні відпов ідача Державну адміністраці ю Лівадійського, Масандрівсь кого, Місхорського парків-па м'яток садово-паркового мист ецтва загальнодержавного зн ачення, Адміністрацію Держав ної прикордонної служби Укра їни, витребував додаткові до кази (а.с. 155-163 т. 1, а.с. 8-9, 13-46, 49-108 т. 2, а.с. 1-16 1 т. 3, а.с. 1-2, 4-23, 25-38, 52-71 т. 4, а.с. 2-124 т. 5, а.с. 1-68 т . 6) та встановив наступне.

08 лютого 1995 року з дійснена державна реєстраці я позивача - санаторію "Прикор донник" (військова частина 1487) Д ержавної прикордонної служб и України (ідентифікаційний код 14321630) як юридичної особи (а.с . 53 т. 1), 24 березня 2005 року позивачу видано свідоцтво про реєстр ацію військової частини як с уб' єкта господарської діял ьності у Державній прикордон ній службі України (а.с. 65 т. 1), 10 лю того 2005 року Адміністрацією Д ержавної прикордонної служб и України прийнятий наказ №101 про перенайменування Центру оздоровлення та відпочинку "Прикордонник" в санаторій "Пр икордонник", затверджено Пол оження про санаторій "Прикор донник". Закріплено за санато рієм "Прикордонник" державне майно, яке передано йому на пр аві оперативного управління (а.с. 56-59, 114-115 т. 1).

12 травня 2004 року М іністерством охорони навкол ишнього природного середови ща України вирішено:

наказом №195 ліквіду вати Адміністрацію парків-па м' яток садово-паркового мис тецтва загальнодержавного з начення "Місхорський", "Масанд ровський", "Лівадійський" (а.с. 73 -75 т. 5),

наказом №195 створ ити Державну адміністрацію Л івадійського, Масандрівсько го, Місхорського парків-пам'я ток садово-паркового мистецт ва загальнодержавного значе ння, державна реєстрація яко ї як юридичної особи здійсне на 19 листопада 2004 року з привла сненням ідентифікаційного к оду 33223992 (а.с. 78-92 т. 5).

Вказані юридичн і особи не є правонаступника ми, що слідує з вказаних наказ ів, Статуту Державної адміні страції Лівадійського, Масан дрівського, Місхорського пар ків-пам'яток садово-парковог о мистецтва загальнодержавн ого значення (ОКПО 33223992).

Зі справи вбача ється, що позивач та Державна адміністрація Лівадійськог о, Масандрівського, Місхорсь кого парків-пам'яток садово-п аркового мистецтва загально державного значення за дозв олами місцевої ради розробил и документи землеустрою для надання земельних ділянок в оренду та постійне користува ння, але ці земельні ділянки ч астково накладаються одна на одну. Кожна з цих осіб наполяг ає на тому, що саме їй необхідн о надати спірну частину земе льної ділянки в користування .

Дійсно, Лівадій ською селищною радою приймал ися рішення про дозволи на ро зробку землевпорядної докум ентації:

1) 15 грудня 2005 року р ішенням №63 дозволено Державн ій адміністрації Лівадійськ ого, Масандрівського, Місхор ського парків-пам'яток садов о-паркового мистецтва загаль нодержавного значення розро бку проекту відводу земельно ї ділянки площею 40,1 га для обсл уговування Лівадійського, Ма сандрівського, Місхорського парків-пам'яток (а.с. 101 т. 5),

в подальшому це ріше ння змінювалось:

- 01 березня 2006 року ріше нням №77 в частині площі земель ної ділянки на 35,9307 га, що було об умовлено тим, що в площу 40,1 га б ула включена земельна ділянк а під Лівадійським палацом (а .с. 102 т. 5),

- 23 травня 2006 року ріше нням №23, яким було Адміністрац ії парків-пам' яток садово-п аркового мистецтва загально державного значення "Місхорс ький", "Масандровський", "Лівад ійський" припинено право пос тійного користування земель ною ділянкою площею 35,9307 га, Дер жавній адміністрації Ліваді йського, Масандрівського, Мі схорського парків-пам'яток с адово-паркового мистецтва за гальнодержавного значення н аданий дозвіл на переоформле ння правовстановлюючих доку ментів та складення технічно го звіту, цей звіт затверджен ий та земельна ділянка площе ю 35,9307 га передана в постійне ко ристування Державній адміні страції Лівадійського, Масан дрівського, Місхорського пар ків-пам'яток садово-парковог о мистецтва загальнодержавн ого значення для обслуговува ння Лівадійського парку (а.с. 1 57-158 т. 1);

2) 21 лютого 2006 року р ішенням №41 наданий дозвіл сан аторію "Прикордонник" (військ ова частина 1487) на розробку про екту відводу земельної ділян ки площею 0,52 га по Севастополь ському шосе, 4-а, смт. Лівадія, дл я обслуговування пляжної зон и (а.с. 25 т. 1).

З письмових доказів вбачається, що протягом 2005 рок у (тобто при наявності лише до зволу на розробку проекту зе млеустрою) за замовленням Де ржавної адміністрації Лівад ійського, Масандрівського, М ісхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва з агальнодержавного значення товариством з обмеженою від повідальністю "Укрленд" був с кладений технічний звіт перш ого етапу робіт по розробці п роекту землеустрою. Саме цей технічний звіт був затвердж ений рішенням місцевої ради та на його підставі вирішено надати право постійного кор истування земельною ділянко ю площею 35,9307 га для обслуговув ання Лівадійського парку (а.с . 57-124 т. 5).

Право постійног о користування земельною діл янкою площею 35,9307 га для обслуг овування Лівадійського парк у за Державною адміністраціє ю Лівадійського, Масандрівсь кого, Місхорського парків-па м'яток садово-паркового мист ецтва загальнодержавного зн ачення в Державному земельно му кадастрі не зареєстровано до наступного часу. Це стало п ричиною звернення вказаної Д ержавної адміністрації до с уду з відповідним позовом. 11 ч ервня 2009 року по справі №2-8/1803-2009 рі шенням господарського суду Автономної Республіки Крим Кримська регіональна філія д ержавного підприємства "Цент р земельного кадастру при Де ржавному комітеті України по земельним ресурсах" зобов' язана зареєструвати державн ий акт серії ЯЯ №000660 про право п остійного користування на зе мельну ділянку площею 35,9307 га з а вказаною Державною адмініс трацією (а.с. 64-68 т. 6). Однак вказан е судове рішення не виконано . Таких обставин сторони та тр еті особи не оспорюють, це під тверджується копією судовог о рішення та іншими письмови ми доказами.

Протягом 2009 року на замовлення позивача прив атне підприємство "Гео-ресур си" розробило проект землеус трою з відводу в оренду земел ьної ділянки площею 0,52 га. Вказ аний проект погоджений з тер иторіальним органом виконав чої влади з питань земельних ресурсів, органом містобуду вання і архітектури та охоро ни культурної спадщини, прир одоохоронним і санітарно-епі деміологічним органами, та м істить правовстановлюючі до кументи на нерухомість позив ача, розташовану на цій земел ьній ділянці (а.с. 74-122 т. 1).

Однак 05 березня 2 010 року рішенням 40 сесії 5 склик ання Лівадійської селищної р ади №60 відмовлено позивачу пр о затвердження вказаного про екту відводу земельної ділян ки в оренду для обслуговуван ня пляжної зони по Севастопо льському шосе, 4-а, смт. Лівадія , до розробки та виносу в натур у меж Державної адміністрац ії Лівадійського, Масандрівс ького, Місхорського парків - п ам' яток садово-паркового ми стецтва загальнодержавного значення (а.с. 12 чи 51-52 т. 1). Це рішен ня є предметом спору.

За висновком судов ої експертизи є накладення з емельних ділянок площею 0,52 га (кадастровий №0111947900:01:002:0139) та площ ею 35,9307 га (кадастровий №0111947900:01:002:0066), таке накладення складає 0,3195 га за конфігурацією за додатко м №1 до висновку судової експе ртизи (а.с. 2-12 т. 5).

З звідного кадастро вого плану меж вказаних земе льних ділянок (а.с. 9 т. 5), плану ме ж зон обмежень та сервітутів , креслення контурів угідь зе мельної ділянки площею 0,52 га, к адастровий №0111947900:01:002:0139 (а.с. 93, 96, 99 т. 1), свідоцтва про право власнос ті на нерухоме майно (а.с. 109-110 т. 1) слідує, що на земельній ділян ці площею 0,3195 га (спірна частин а вказаних земельних ділянок ) знаходяться будівлі та спор уди, державна реєстрація пра ва власності на які за Держав ною прикордонною службою Укр аїни здійснена 01 лютого 2008 року .

Відповідно до ч астини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого сам оврядування зобов'язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та закон ами України.

Частина 10 статті 123 Земельного кодексу України (Закон України №2768-III від 25 жовтн я 2001 року з змінами на 05 березня 2010 року - дату прийняття відпов ідачем спірного рішення, дал і Земельний кодекс України) п ередбачала, що підставою від мови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність в имогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно -правових актів.

Частина 11 статті 123 цього Кодексу надавала та н адає право на оскарження до с уду відмови органу місцевого самоврядування у наданні зе мельної ділянки у користуван ня.

Стаття 50 Закону У країни "Про землеустрій" №858-IV в ід 22 травня 2003 року (станом на 05 б ерезня 2010 року) передбачала, що у разі надання земельних діл янок складаються проекти зем леустрою щодо відведення зем ельних ділянок; порядок скла дання таких проектів землеус трою встановлюється Кабінет ом Міністрів України.

26 травня 2004 року п остановою Кабінету Міністрі в України №677 був затверджений Порядок розробки проектів з емлеустрою щодо відведення з емельних ділянок, яким встан овлено, що проект включає у се бе текстові та графічні мате ріали, обов'язкові положення , встановлені завданням на ро зроблення проекту, інші дані , необхідні для вирішення пит ання щодо відведення земельн ої ділянки (пункт 7 Порядку), це й проект виконавець погоджує із землевласником або земле користувачем, органом земель них ресурсів, природоохоронн им органом, санітарно-епідем іологічною службою, органом містобудування і архітектур и та охорони культурної спад щини (пункт 9).

Як вказано вище , проект землеустрою щодо від ведення позивачеві земельно ї ділянки площею 0,52 га містить текстові та графічні матері али, обов'язкові положення, вс тановлені завданням на розро блення проекту, інші дані, нео бхідні для вирішення питання щодо відведення земельної д ілянки; цей проект погоджени й з органом земельних ресурс ів, природоохоронним органом , санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудув ання і архітектури та охорон и культурної спадщини.

А тому передбач ених законом підстав для від мови позивачу у погодженні п роекту землеустрою відповід ач не мав, прийняте відповіда чем рішення про відмову у пог одженні такого проекту не за сноване на законі, а тому прав ильно, без порушень норм мате ріального та процесуального права визнано судом першої і нстанції недійсним.

Апеляційний гос подарський суд не може погод итися з доводами апеляційної скарги про те, що судове рішен ня про визнання недійсним рі шення відповідача недійсним порушує права Державної адм іністрації Лівадійського, Ма сандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-парко вого мистецтва загальнодерж авного значення на отримання в користування земельної ді лянки площею 35,9307 га з наступно го.

Стаття 125 Земельн ого кодексу України (як стано м на час прийняття судом перш ої інстанції оскаржуваного р ішення, так і на час прийняття відповідачем спірного рішен ня) встановлювала, що право по стійного користування на зем лю виникає з моменту державн ої реєстрації такого права.

Державна адміні страція Лівадійського, Масан дрівського, Місхорського пар ків-пам'яток садово-парковог о мистецтва загальнодержавн ого значення не довела, що в Де ржавному земельному кадастр і за нею зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку площею 35,9307 га . При цьому, не має значення з я кої причини не здійснена так а державна реєстрація права.

Помилковим є по зиція Державної адміністрац ії Лівадійського, Масандрівс ького, Місхорського парків-п ам'яток садово-паркового мис тецтва загальнодержавного з начення про те, що передача Лі вадійського парку під охорон у заявника апеляційної скарг и та раніше надання під Лівад ійський парк земельної ділян ки іншій особі є безумовною п ідставою виникнення у заявни ка апеляційної скарги права на земельну ділянку тому, що п равовідносини у сфері землек ористування є окремими від в заємовідносин у сфері охорон и об' єктів природного фонду .

Крім того, апеля ційний господарський суд при ймає до уваги той факт, що споч атку Державній адміністраці ї Лівадійського, Масандрівсь кого, Місхорського парків-па м'яток садово-паркового мист ецтва загальнодержавного зн ачення був наданий дозвіл на складення проекту землеустр ою. Фактично технічний звіт р озроблений без дозволу на йо го розроблення. Надання дозв олу на розробку технічного з віту та його затвердження зд ійснено одним рішенням відпо відача. А головне, технічна до кументація не містить усіх п ередбачених законом докумен тів.

Так, відповідно до статті 56 Закону України "Пр о землеустрій" №858-IV від 22 травня 2003 року (з змінами на 23 травня 2006 року - дата рішення відповіда ча про затвердження технічно ї документації землеустрою), пункту 1.16 Інструкції про поря док складання, видачі, реєстр ації і зберігання державних актів на право власності на з емельну ділянку і право пост ійного користування земельн ою ділянкою і договорів орен ди землі, затвердженої наказ ом №43 від 04 травня 1999 року Держко мзему України, зареєстровано ї в Міністерстві юстиції Укр аїни 04 червня 1999 року за N354/3647 (з зм інами на 23 травня 2006 року) техні чна документація зі складанн я державного акта на право по стійного користування земел ьною ділянкою включає:

- висновок держа вного органу земельних ресур сів Держкомзему України про наявні обмеження на використ ання земельної ділянки,

- висновок орган у у справах будівництва і арх ітектури про наявні обмеженн я на використання земельної ділянки,

- журнал польови х вимірювань;

- кадастровий пл ан земельної ділянки, складе ний за результатами зйомки;

- збірний кадаст ровий план суміжних землевла сників і землекористувачів;

- відомість обчи слення площі земельної ділян ки;

- відомість обро бки теодолітного ходу та вир ахування координат поворотн их точок меж земельної ділян ки;

- експлікація зе мельних угідь згідно з формо ю 6-зем.

Усіх цих докуме нтів технічний звіт 2005 року (а.с . 57-124 т. 5) не містить, а саме, не має висновків державного органу земельних ресурсів Держкомз ему України та органу у справ ах будівництва і архітектури про наявні обмеження на вико ристання земельної ділянки, журналу польових вимір ювань, кадастрового плану зе мельної ділянки, складений з а результатами зйомки; збірн ого кадастрового плану суміж них землевласників і землеко ристувачів; відомостей обчислення площі земельної ділянки; експлікації земельн их угідь згідно з формою 6-зем.

Разом з тим, апел яційний господарський суд вв ажає, що позовні вимоги щодо в изнання в судовому порядку з а позивачем права на постійн е користування земельною діл янкою 0,52 га задоволенню не під лягають, рішення місцевого г осподарського суду у цій час тині прийнято з порушенням н орм матеріального права з на ступного.

Дійсно, як ствер джує позивач, з 1962 року органом державної влади було виріше но надати земельну ділянку д ля будинку відпочинку, на баз і якого зараз є санаторій "При кордонник"; в 1973 році вирішено н адати в користування земельн у ділянку площею 0,516 га для обсл уговування пляжу, встановлен і червоні лінії; в 1995 році викон комом Лівадійської селищної ради вирішено надати в оренд у земельну ділянку площею 0,52 г а, в 2003 році здійсненна інвента ризація цієї земельної ділян ки. Такі обставини сторони та треті особи не оспорюють та ц е підтверджено рішеннями вик онкому Ялтинської міської ра ди трудящих, рішеннями викон кому Лівадійської селищної р ади, актами (а.с. 13-20 т. 1), реєстраці йними документами позивача.

Але вказані ріш ення про передачу земельної ділянки площею 0,52 га (0,516 га) під п ляж не були виконані, проекти землеустрою не розроблялися та правовстановлюючі докуме нти на земельну ділянку не на давалися.

Разом з тим, як вк азано вище, на цій земельній д ілянці є нерухомість, право в ласності на яку зареєстрован о у встановленому законом по рядку. Така нерухомість була на цій земельній ділянці вже станом на 11 квітня 2003 року, що пі дтверджує перша (основна) інв ентаризація об' єктів нерух омості, яка здійснена Ялтинс ьким бюро технічної інвентар изації, якою встановлено, що н а пляжній зоні знаходяться: "А " кліматопавільйону, "Б" - навіс , "В" - грот, "Г" - комора, "Д" - склад (а. с. 111-113 т. 1). 10 червня 2005 року рішення м №148 Виконкому відповідача бу ло вирішено видати свідоцтво про право власності на будів лі та спороди з привласнення м нової адреси цим будівлям т а спорудам - Севастопольське шосе, 4-а (а.с. 22 т. 1).

Як слідує з реєс траційних документів позива ча та його Положення, позивач є установою, майно якої є держ авною власністю, військовим майном, закріплюється за поз ивачем на праві оперативного управління.

Пункт "а" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України встановлює, що устан ови, що належать до державної власності, мають право набут и право постійного користува ння земельною ділянкою.

Але відповідно до частини 1 статті 123 Земельно го кодексу України надання з емельних ділянок державної а бо комунальної власності у к ористування здійснюється на підставі рішень органів вик онавчої влади або органів мі сцевого самоврядування.

Стаття 16 Цивільн ого кодексу України встановл ює, що кожна особа має право зв ернутися до суду за захистом свого майнового права та інт ересу (частина 1), способами за хисту цивільних прав та інте ресів можуть бути: визнання п рава (пункт 1 частини 2), визнанн я незаконними рішення органу місцевого самоврядування (п ункт 10 частини 2).

Однак, як вказан о вище, право постійного кори стування земельною ділянкою виникає на підставі рішення органу місцевого самоврядув ання. Таким чином, у позивача щ е не виникло майнового права (право постійного користува ння земельною ділянкою), а том у він не може його захистити в судовому порядку. Разом з тим , зацікавлена особа може захи стити в судовому порядку сво є право на своєчасний та зако нний розгляд органом місцево го самоврядування заяви про надання земельної ділянки в постійне користування шляхо м визнання недійсним рішення про відмову у наданні земель ної ділянки в постійне корис тування чи бездіяльність так ого органу. По цій справі пози вач скористався таким правом .

На підставі вка заного апеляційний господар ський суд вважає, що апеляцій на скарга підлягає частковом у задоволенню, місцевим госп одарським судом рішення в ча стині визнання права постійн ого користування прийнято з порушенням норм матеріально го права, а тому в цій частині воно підлягає скасуванню, в і ншій частині судове рішення прийнято без порушень норм м атеріального та процесуальн ого права, інших підстав для й ого скасування не має.

Керуючись статт ями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційн у скаргу Державної адміністр ації Лівадійського, Масандрі вського, Місхорського парків -пам'яток садово-паркового ми стецтва загальнодержавного значення задовольнити частк ово.

Рішення господар ського суду Автономної Респу бліки Крим від 07 травня 2010 року у справі № 2-10/1629-2010 скасувати час тково.

Викласти резолю тивну частину рішення в наст упній редакції:

"Позов задоволь нити частково.

Визнати рішення 40 сесії Лівадійської селищно ї ради 5 скликання №60 від 05 бере зня 2010 року "Про повторний розг ляд звернення Державної прик ордонної служби України сана торію "Прикордонник" вх. №02/15-1741 в ід 10 грудня 2009 року "Про затверд ження проекту землеустрою" т а звернення вх. №02-15/58 від 20 січня 2010 року недійсним.

В решті позову в ідмовити".

Стягнути з Ліва дійської селищної ради (вул. Б атуріна, 8, Лівадія, м. Ялта, 98655; ко д ЭДРПОУ 04367529) на користь санато рію "Прикордонник" (військова частина 1487) Державної прикорд онної служби України (Севаст опольське шосе, 4, Лівадія, м. Ял та, 98655; Банк: УДК а АР Крим м. Сімф ерополь, ОКПО 14321630, МФО 824026, Спеціа льний фонд: р/р 35227001000152, 35225003000152, 35212005000152, І НН № 143216301124) судові витрати: держа вне мито у сумі 42,50 грн., витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу у сумі 118 грн.".

Господарському суду Автономної Республіки Крим надати наказ.

Головуючий суддя О.Г. Градов а

Судді З.Д. М аслова

О.А.Латині н

Розсил ка:

1. санаторій "Прикордонник" (військова частина 1487) Державн ої прикордонної служби Украї ни (Севастопольське шосе, 4, Лі вадія, м. Ялта, 98655)

2. Лівадійська селищна рада (вул. Батуріна, 8, Лівадія, м. Ялт а, 98655)

3. Державна адміністрація Лі вадійського, Масандрівськог о, Місхорського парків-пам'ят ок садово-паркового мистецтв а загальнодержавного значен ня (Масандрівський парк, 40, Ялт а, 98600)

4. Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, Київ, 01034)