Рішення

від 04.11.2011 по справі 53/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/343-22/259

04.11.11

За позовомЗакритого акціонерного товариства “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа”

до  1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Кий Авіа Лізинг”,2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Західний авіаційний центр”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватне підприємство “Торгівельна агенція “Галицький ярмарок”

провизнання договору укладеним  

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Кузьмич Я.В. –представник

від відповідача-1 не з'явились

від відповідача-2Пелюк С.С. –представник

від третьої особине з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” про:

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Кий Авіа Лізинг” не чинити перешкод в укладенні Товариством з обмеженою відповідальністю “Західний авіаційний центр” із Закритим акціонерним товариством “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” договору застави нежитлового приміщення загальною площею 992,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка 5;

- вважати укладеним договір застави нежитлового приміщення загальною площею 992,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка 5, між ЗАТ “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” і ТОВ “Західний авіаційний центр”, та заставленим дане нежитлове приміщення на умовах, викладених у договорі, текст якого зазначено в позовній заяві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 у справі № 53/343 позовні вимоги задоволено частково, визнано укладеним договір застави нежитлового приміщення загальною площею 992, 4 кв. м., розташованого за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка 5, між ЗАТ “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” та ТОВ “Західний авіаційний центр” та заставленим дане нежитлове приміщення, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених у викладеній в рішенні редакції договору; в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 у справі № 53/343 скасовано, та прийнято нове, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 у справі № 53/343 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 у справі № 53/343 колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що суд першої інстанції не з'ясував, чи дотримані позивачем вимоги ст. 181 Господарського кодексу України, яка передбачає загальний порядок укладення господарських договорів, не дав правової оцінки пункту 4.3.2 договору фінансової допомоги від 02.03.2010, як попереднього договору в розумінні ч. 1 ст.635 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України, чи направлялася позивачем вимога про укладення договору застави (як основного договору) згідно з ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України, а суд апеляційної інстанції не дав належної правової оцінки взаємовідносинам сторін згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, не з'ясував чи положення пункту 4.3.2 договору мають статус попереднього договору угоди сторін, у зв'язку з чим в силу ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України договір може бути укладений за рішенням суду.

Справу № 53/343 передано на новий розгляд судді Самсіну Р.І., справі присвоєно №53/343-22/259.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2011, у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці, справу № 53/343-22/259 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до положень, укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору про надання фінансової допомоги на поворотній основі від 02.03.2010, ст. 526, ст. 629 Цивільного кодексу України, у відповідача-2 існує зобов'язання щодо укладення з позивачем договору застави приміщення площею 992, 4 кв.м за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 5. Позивач вважає, що право на судовий захист його порушеного права не залежить від направлення відповідачу-2 листів-пропозицій, проектів угод, претензій, тощо. Крім того, відповідач-1, являючись учасником відповідача-2, чинить перешкоди відповідачу-2 в укладенні з позивачем договору застави нежитлового приміщення.

Відповідач-2 проти позову заперечує та зазначає, що в п. 4.3.2 договору фінансової допомоги від 02.03.2010 істотні умови договору застави погоджені не були, позивач та відповідач-2 не направили один одному пропозиції про укладення основного договору, основний договір протягом встановленого в попередньому договорі строку не укладено, а тому зобов'язання, визначене п. 4.3.2 договору фінансової допомоги припинилося в силу ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач-2 зазначає, що станом на даний час він не є власником нежитлових приміщень, які є предметом спірного договору застави, а  згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2010 вказані нежитлові приміщення придбані Приватним підприємством “Торгівельна агенція “Галицький ярмарок”.

Третя особа у письмових поясненнях проти позову заперечує та вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач-1 чинить перешкоди в укладенні договору застави, а вимога про визнання договору укладеним не підвідомча господарським судам.

Відповідач-1 під час нового розгляду справи повноважних представників в судові засідання не направив, письмових пояснень по справі не подав, своїм процесуальним правом не скористався.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх  представників учасників судового процесу, суд     

В С Т А Н О В И В:

02.03.2010 між Закритим акціонерним товариством “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” (далі –позивач, ЗАТ “Кий Авіа”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Західний авіаційний центр” (далі - відповідач-2, ТОВ “Західний авіаційний центр”) укладено договір про надання фінансової допомоги на поворотній основі (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 вказаного Договору позивач в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надає відповідачу-2 фінансову допомогу у розмірі 3 700 000, 00 грн. на поворотній основі, а відповідач зобов'язується використати її за цільовим призначенням та повернути на умовах, визначених цим Договором. Строк повернення фінансової допомоги становить 90 календарних днів з моменту надання суми фінансової допомоги. Перебіг строку починається з моменту зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ “Західний авіаційний центр”.

Згідно з п. 2.1 Договору фінансова допомога надається ТОВ “Західний авіаційний центр” з метою здійснення оплати нежитлового приміщення загальною площею 992, 4 кв.м за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 5 згідно Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 2452 від 12.02.2010.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що фінансова допомога надається у безготівковій формі (платіжним дорученням) шляхом перерахування суми коштів, визначеної в п. 1.1 цього Договору, на поточний рахунок ТОВ “Західний авіаційний центр”.

Згідно п. 4.3.4 Договору ТОВ “Західний авіаційний центр” зобов'язаний повернути фінансову допомогу в розмірі 3 700 000, 00 грн. ЗАТ “Кий Авіа” не пізніше 10.06.2010.

Відповідно до п. 7.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 01.06.2010.  При цьому, закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань по Договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 7.2 Договору).

На виконання обов'язків за Договором позивачем перераховано грошові кошти у розмірі 3 700 000, 00 грн. на поточний рахунок ТОВ “Західний Авіаційний центр”, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № І2171 від 10.03.2010 та № Р3143 від 06.04.2010.

ТОВ “Західний Авіаційний центр” грошові кошти у розмірі 3 700 000, 00 грн. отримані і на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 2452 від 12.02.2010 сплачені в рахунок вартості нежитлового приміщення загальною площею 992, 4 кв.м за адресою: м.Львів, пл. Генерала Григоренка, 5.

Відповідно до п. 4.3.2 Договору ТОВ “Західний авіаційний центр” зобов'язаний передати ЗАТ “Кий Авіа” в заставу приміщення площею 992, 4 кв.м за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 5, - не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання права власності на вказане приміщення, але не пізніше 01.05.2010.

Станом на час розгляду спору приміщення загальною площею 992, 4 кв.м за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 5, відповідачем-2 в заставу позивачу на підставі п. 4.3.2 Договору не передано.

За своєю правовою природою умова пункту 4.3.2 Договору фактично є попереднім договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.  

Крім того, ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України визначено, що істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ст. 584 Цивільного кодексу України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Статтею 18 Закону України "Про іпотеку" визначені такі істотні умови, які повинен містити іпотечний договір:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:

для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Пунктом 4.3.2 Договору не погоджені всі істотні умови договору застави приміщення, а також порядок погодження істотних умов основного договору, а тому, відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу України, істотні умови договору застави повинні погоджуватись сторонами в порядку встановленому актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України сторона, яка уклала попередній договір, може направити другій стороні пропозицію про укладення основного договору, а згідно з ч. 3 ст. 182 Господарського кодексу України - проект договору.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, поняття "пропозиція про укладення договору" та "проект договору" є рівнозначними.

При цьому слід мати на увазі, що документ, який не містить вказівок на всі істотні умови договору, не є пропозицією про укладення договору (проектом договору). Разом з тим пропозиція про укладення договору (проект договору) може містити вказівки на істотні умови договору шляхом посилання на текст попереднього договору, якщо такі умови в ньому визначені.

Таким чином, обов'язковими умовами укладення договору є надсилання стороною, яка бажає укласти договір (в даному випадку позивачем), пропозиції про укладення договору застави з істотними умовами договору, проекту договору іншій стороні (відповідачу-2) та погодження сторонами всіх істотних умов договору.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано на вимогу ухвал суду доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача-2 у строк до 01.05.2010 так і станом на час звернення до суду зданим позовом з пропозицією щодо укладення основного договору (договору застави), проектом договору застави з усіма істотними умовами договору, та щодо яких досягнуто згоди сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Враховуючи викладене, в силу положень ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України зобов'язання встановлене п. 4.3.2 Договору про надання фінансової допомоги щодо укладення договору застави припинилось.

Суд відзначає, що ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України не визначають серед способів захисту цивільних прав та інтересів такого способу захисту, як визнання договору укладеним.

Примушування до угоди, яка ґрунтується на попередньому договорі, чи визнання її укладеною за відсутності згоди зустрічної сторони законом не передбачено, оскільки за порушення умов попереднього договору ч. 2 ст. 635 Цивільного кодексу України передбачені інші правові наслідки - відшкодування збитків.  

Отже, позивачем було вибрано спосіб захисту права, який не відповідає законодавству.

Крім того, судом враховується, що станом на даний час відповідач-2 не є власником приміщення загальною площею 992,4 кв.м за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 5, оскільки 27.12.2010 між відповідачем-2 та Приватним підприємством “Торгівельна агенція “Галицький ярмарок” укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого Приватне підприємство “Торгівельна агенція “Галицький ярмарок” придбало приміщення загальною площею 992,4 кв.м за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 5. Станом на час розгляду справи вказаний договір недійсним не визнавався та є чинним.

Вимога позивача про зобов'язання ТОВ “Кий Авіа Лізинг” не чинити перешкод в укладенні ТОВ “Західний авіаційний центр” з ЗАТ “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” договору застави задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів та доведено, що відповідач-2 створює перешкоди в укладенні договору застави нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем не доведено та не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення відповідачами його прав чи охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

    Суддя                                                                                                   Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 10.11.2011