Рішення

від 07.11.2011 по справі 39/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/123

07.11.11

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічний дослідний центр"  

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик"      

про                  захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

                                                                                                          Судді  Гумега О.В. (головуючий)

                                                                                                                      Бондаренко Г.П.                                                                                                                      

                                                                                                                      Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності № б/н від 01.07.2011 р., ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі довіреності № б/н від 01.07.2011 р., ОСОБА_4, на підставі довіреності № б/н від 01.07.2011 р., Кулаков В.В., директор

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність № б/н від 21.09.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" (позивач)  звернулося до Господарського  суду міста Києва  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (відповідач) про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, зокрема, з наступними вимогами:

1. Визнати недостовірною розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" негативну інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації останнього та порушує його особисте немайнове право, що міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на адреси Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України та інших медичних установ, а саме:

"У зв'язку з неодноразовим виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" та не проходження ними навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009) TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик" .

2. Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" спростувати недостовірну інформацію, яка міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на адреси Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання та інших медичних установ, шляхом надіслання на адреси Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України та інших медичних установ:

1) офіційного листа, в якому буде міститися текст наступного змісту:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" за весь час своєї діяльності жодного разу не виявило неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ - Альфа спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відповідно до чинного законодавства України не уповноважене та не має право зупиняти, анулювати чи відзивати ліцензію на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" отримало від Державного комітету ядерного регулювання України (зараз: Державна інспекція ядерного регулювання України).";

2) завіреної копії рішення по цій справі.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відкликати із Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України та інших медичних установ листи від 17 січня 2011 р., які були надіслані на їх адресу Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик", в яких міститься недостовірна інформація.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" опублікувати зміст офіційного листа із спростуванням недостовірної інформації, зазначеного у підпункті 1) п. 2 прохальної частини позову, у наступних спеціалізованих виданнях в галузі рентгенодіагностики:

- інформаційно-аналітичний бюлетень "Радіаційний вісник";

- "Променева діагностика терапія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011 р. порушено провадження у справі № 39/123 та призначено справу до розгляду на 05.09.2011 р. о 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2011 р., звернувся  до  суду  з  усним  клопотанням  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи.  Клопотання  позивача  судом  задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду від 27.07.2011 р. не виконав.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2011 р., звернулися до суду з клопотанням про продовження термінів розгляду справи. Клопотання позивача судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 26.09.2011 р. о 10:00 год.

09.09.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ «Телеоптик»станом на 05.09.2011 р. Клопотання судом задоволено.

23.09.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

23.09.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача  в  судовому  засіданні, призначеному на 26.09.2011 р., підтримав подане ним клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом відхилено.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.09.2011 р., надав письмові додаткові пояснення, відповідно до яких зазначив про відсутність у нього оригіналу спірного листа відповідача № 198 від 17.01.2011 р., в якому міститься негативна і неправдива інформація про позивача, оскільки вказаний лист безпосередньо був надісланий відповідачем керівникам багатьох медичних організацій установ, з якими співпрацює позивач, а також на адресу Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання, а власне від останніх позивач і дізнався про існування спірного листа та його зміст. На підтвердження факту існування спірного листа, а також факту його розсилання відповідачем керівникам медичних організацій та установ та на адресу Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання, позивач посилається на одержані ним листи №263 від 09.02.2011 р. від Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, № 01/250 від 12.05.2011 р. від Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, до яких були додані у якості додатку для ознайомлення копії спірного листа № 198 від 17.012011 р.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.09.2011 р. звернувся  до  суду  з  усним  клопотанням  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи, зокрема, копії листа Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України № 30-20/688 від 26.09.2011 р. з додатком. Клопотання  позивача про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи  судом  задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 26.09.2011 р., оголошено перерву до 03.10.2011 р. о 12:30 год.

03.10.2011 р.  відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання, відповідно до якого просить суд у разі ненадання позивачем належних доказів, припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору у відповідності до ч. 2 ст. 80 ГПК України.

03.10.2011 р.  відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву з додатками. Відповідно до вищенаведеного відзиву, відповідач вважає, що провадження у даній справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору, при цьому відповідач звертає увагу суду на наступне:

-  позивач не надав оригіналу листа № 198 від 17.01.2011 р.;

- позивач не надав доказів того, що зазначені у позові медичні заклади саме від відповідача отримали лист № 198 від 17.01.2011 р., а також відсутні докази щодо того, яким чином наведений лист був надісланий відповідачем;

- позивач не надав доказів на підтвердження порушення його особистих немайнових прав з огляду на спірний лист № 198 від 17.01.2011 р.;

- відповідач стверджує, що спірний лист № 198 від 17.01.2011 р., який був підготовлений на виконання наказу ТОВ "Телеоптик" № 06/0111 від 06.01.2011 р., насправді є проектом звернення відповідача до Державної інспекції з ядерного регулювання України щодо порядку відкликання ліцензії у позивача на виконання будь –яких робіт на обладнанні виробництва відповідача;

- відповідач повідомляє, що результатом його співпраці з позивачем є неякісний монтаж та гарантійне обслуговування (ремонт) останнім обладнання, виготовленого відповідачем, що призвело до незапланованих відповідачем витрат та скарг;

- однією із підстав видачі ліцензії Державною інспекцією з ядерного регулювання України на використання джерел іонізуючого випромінювання TOB «Науково-технічний дослідний центр»у 2007 році відповідач вважає лист TOB «Телеоптик»про надання прав позивачу виконувати роботи з монтажу, ремонту та обслуговуванню цифрового рентгенівського обладнання виробництва відповідача;

- відповідач стверджує про вихід позивача у 2009 р. із системи управління якістю продукції ТОВ «НВО «Телеоптик», початок незалежної роботи позивача, що призвело до створення відповідачем власної групи спеціалістів з монтажу і ремонту відповідного обладнання, отримання ліцензії на цей вид діяльності;

- відповідач долучає до відзиву документи, які, на його думку, підтверджують неякісне виконання позивачем гарантійних та післягарантійних робіт по ремонту рентгенівського обладнання.

03.10.2011 р.  від фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічний дослідний центр", через відділ діловодства суду надійшла заява, відповідно до якої заявники висловили власну думку стосовно того, що повністю не погоджуються з позовними вимогами директора ТОВ "Науково - технічний дослідний центр" до ТОВ "Телеоптик", вказали на відсутність предмету даного спору.

Представник відповідача  в судовому засіданні, призначеному на 03.10.2011 р., звернувся  до  суду  з  усним  клопотанням  про  залучення  доказів  до  матеріалів  справи, зокрема, копії листа відповідача № 345 від 30.09.2011 р., адресованого Заступнику голови Державної інспекції ядерного регулювання України Макаровській О.А., з проханням розглянути питання щодо відповідності діяльності ТОВ "Науково - технічний дослідний центр" виданій йому ліцензії. Клопотання  відповідача  судом  задоволено.

Представник позивача  в судовому засіданні, призначеному на 03.10.2011 р., надав усні  пояснення  по  суті  заявлених  позовних  вимог.  Позовні  вимоги  підтримав  повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.10.2011 р., надав усні   заперечення щодо заявлених  позовних  вимог  та  просив  відмовити  позивачу  в  позові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р., на підставі ст. 86 ГПК України,  колегією суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В., прийнято до провадження справу № 39/123, розгляд справи призначено на 24.10.2011 р. о 14:10 год.

21.10.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав письмове пояснення на відзив, відповідно до якого вважає, що відомості та доводи, які відповідач поклав в основу своїх заперечень, є безпідставними та такими, що не відповідають законодавству України.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 24.10.2011 р., надали суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 24.10.2011 р., не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України,  колегією суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В., розгляд справи був відкладений на 07.11.2011 о 11:30 год.

02.11.2011 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 07.11.2011 р., надали суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 07.11.2011 р., надав усні   заперечення по суті заявлених  позовних  вимог  та  просив  відмовити  позивачу  в  позові.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.11.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

                                                         ВСТАНОВИВ:

17 січня 2011 р. на адресу керівників медичних організацій та установ, з якими співпрацював позивач, зокрема, на адресу Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира,  Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, а також Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання (нині - Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»від 09.02.2010 р. № 1085/2010), відповідач розіслав листи за вих. № 198, в яких, зокрема, було зазначено, що "У зв'язку з неодноразовим виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" та не проходження ними навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009) TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик".

Позивач вважає, що вищезазначені листи № 198 від 17.01.2011 р. містять негативну інформацію стосовно того, що відповідач неодноразово виявляв неякісне виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ-Альфа спеціалістами позивача, що спеціалісти позивача не проходили навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів «Альфа»та «Іона», (ТУУ 33.1-32856808-002:2009), що ТОВ "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у ТОВ "НДТЦ". Позивач вважає, що наведена інформація нічим не підтверджується, не відповідає дійсності, а тому є недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача.

При цьому позивач зазначив, що за весь час договірної діяльності між позивачем та відповідачем керівництво останнього жодного разу офіційно не зверталось до позивача з інформацією про виявлення фактів неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ-Альфа спеціалістами позивача, а що стосується зазначення про те, що спеціалісти позивача не проходили навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808-002:2009), то таке зазначення не є підставним, оскільки дані вироби не входять до складу комплексів КРДЦ-Альфа, а тому спеціалісти позивача не зобов'язані проходити навчання для виконання робіт із зазначеними приймачами.

Крім того позивач зазначив, що згідно норм чинного законодавства України всі питання щодо ліцензування діяльності у сфері використання ядерної енергії, у тому числі видача, анулювання чи зупинення ліцензії на використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання на території України, здійснювала і здійснює виключно Державна інспекція ядерного регулювання України (в минулому - Державний комітет ядерного регулювання України).

У зв»язку з отриманням керівниками медичних організацій та установ вищезазначеного спірного листа № 198 від 17.01.2011 р., протягом лютого 2011 року на адресу позивача надійшли листи (запити) щодо можливості позивача здійснювати ремонтні роботи та технічне обслуговування рентгенівського медичного обладнання, порушувались питання про розірвання укладених із позивачем договорів.

Позивач вважає дії відповідача, пов»язані з направленням керівникам медичних організацій та установ спірного листа № 198 від 17.01.2011 р., неправомірними, у зв»язку з чим позивачу була завдана моральна (немайнова) шкода, яка полягає у приниженні його ділової репутації.

Відповідно до ст. 1  Господарського процесуального кодексу (надалі –ГПК України) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема,  є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувала до порушення; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.    

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

З огляду на наведене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про наступне:

1. Визнати недостовірною розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" негативну інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації останнього та порушує його особисте немайнове право, що міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на адреси Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України та інших медичних установ, а саме:

"У зв'язку з неодноразовим виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" та не проходження ними навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009) TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик" (надалі –Вимога 1).

2. Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" спростувати недостовірну інформацію, яка міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на адреси Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання та інших медичних установ, шляхом надіслання на адреси Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України та інших медичних установ:

1) офіційного листа, в якому буде міститися текст наступного змісту:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" за весь час своєї діяльності жодного разу не виявило неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ - Альфа спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відповідно до чинного законодавства України не уповноважене та не має право зупиняти, анулювати чи відзивати ліцензію на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" отримало від Державного комітету ядерного регулювання України (зараз: Державна інспекція ядерного регулювання України).";

2) завіреної копії рішення по цій справі (надалі –Вимога 2).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відкликати із Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України та інших медичних установ листи від 17 січня 2011 р., які були надіслані на їх адресу Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик", в яких міститься недостовірна інформація (надалі –Вимога 3).

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" опублікувати зміст офіційного листа із спростуванням недостовірної інформації, зазначеного у підпункті 1) п. 2 прохальної частини позову, у наступних спеціалізованих виданнях в галузі рентгенодіагностики:

- інформаційно-аналітичний бюлетень "Радіаційний вісник";

- "Променева діагностика терапія" (надалі –Вимога 4).

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, але задовольняє заявлені позовні вимоги частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.10.1992р. № 2657-ХІІ “Про інформацію” (в новій редакції згідно з Законом України від 13 січня 2011 року N 2938-VI), під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Статтею 4 Закону України “Про інформацію” встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Як визначено статтею 5 Закону України “Про інформацію”, кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України “Про інформацію” визначено, що на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб –на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Причиною виникнення спору у справі є направлення відповідачем листа № 198 від 17.01.2011 р., в якому була розміщена інформація про позивача (пов»язана з діяльністю останнього як господарюючого суб»єкта).

По матеріалам справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний дослідний центр»(позивач) є юридичною особою (ідентифікаційний код  19261306), зареєстрованою 14.04.1999 р. Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, про що було видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 018602.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію № 4955/2006 вбачається, що позивач є розробником комплексів рентгенівських діагностичних цифрових КРДЦ-Альфа (ТУ У 33.1-19261306-007:2006).

Також, в матеріалах справи наявна Ліцензія Державного комітету ядерного регулювання України (серія ОВ № 319430), переоформлена 04.03.2007 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний дослідний центр»(позивачу) на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання в рентгенівських кабінетах медичних установ на території України, яка є чинною станом на час розгляду справи по суті (термін дії наведеної ліцензії визначений до 04.03.2012 р.).

06.08.2008 р. позивач отримав Сертифікат TUV Rheinland InterCert. (Брюссель). Відповідно до процедур TUV Rheinland InterCert., наведеним Сертифікатом підтверджується, що позивач застосовує систему менеджменту якості, яка відповідає вищевказаному стандарту в наступних сферах: монтаж, сервісне обслуговування, модернізація медичної та ветеринарної рентгенівської техніки.

З матеріалів справи вбачається, а рівно не заперечується відповідачем, що позивач тривалий час проводить роботи з ремонту та обслуговування комплексів КРДЦ- Альфа по всій території України, у зв»язку з тим, що між позивачем та відповідачем були укладені договори про передачу позивачем відповідачу технічних умов з правом використання їх для виготовлення комплексів діагностичних цифрових для ветеринарії типу «ВАТЕЛ»і комплексів рентгенівських діагностичних цифрових КРДЦ-Альфа. Зазначені комплекси відповідач продає медичним закладам, установам та організаціям України. Монтажні і ремонтні роботи (в тому числі гарантійні) і подальше обслуговування зазначеного обладнання здійснює, в тому числі, позивач, укладаючи відповідні договори з відповідачем або безпосередньо з медичними закладами, установами та організаціями, де знаходиться вищезазначене обладнання.

Відповідно до абз. 1 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, юридичним складом правопорушення є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

чи мало місце поширення відповідачем інформації;

чи стосувалася поширена інформація позивача;

чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

В абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Судом встановлено, що фактично в матеріалах справи наявні лише копії спірного листа № 198 від 17.01.2011 р.

При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що останній не має і не може мати оригіналу наведеного листа відповідача, оскільки відповідач надіслав цього листа не позивачу, а безпосередньо керівникам медичних організацій та установ, з якими співпрацює позивач, а також на адресу Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України (нині - Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України). Власне від останніх позивач і дізнався про існування спірного листа та його зміст.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що підтвердженням самого факту існування листа № 198 від 17.012011 р., а рівно факту розсилання цього листа відповідачем керівникам медичних організацій та установ та на адресу Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України, є факт одержання позивачем наступних листів: № 263 від 09.02.2011 р. від Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, № 01/250 від 12.05.2011 р. від Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, № 30- 20/688 від 26.09.2011 р. від Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, до яких були додані у якості додатку для ознайомлення копії спірного листа відповідача № 198 від 17.012011 р., зміст якого і є предметом даного спору.

При цьому суд приймає вищенаведені листи № 263 від 09.02.2011 р. від Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, № 01/250 від 12.05.2011 р. Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, № 30- 20/688 від 26.09.2011 р. від Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України у якості належних доказів по справі, оскільки вказані листи медичних закладів підписані їх керівниками, а лист Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки - її начальником, підписи яких засвідчені мокрими печатками зазначених закладів та інспекції.

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що спірний лист № 198 від 17.01.2011 р., який був підготовлений на виконання наказу TOB "Телеоптик" № 06/0111 від 06.01.2011 р., насправді є проектом звернення відповідача до Державної інспекції з ядерного регулювання України щодо порядку відкликання ліцензії у позивача на виконання будь-яких робіт на обладнанні виробництва відповідача. Зокрема, зміст спірного листа № 198 від 17.01.2011 р., який був направлений на адресу Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання, свідчить про наступне:

- в даному листі відсутнє зазначення, що він має статус «проекту»;

- даний лист містить присвоєні йому номер та дату, що є ознакою офіційного документа, який має своє місце у документообігу відповідача;

- до даного листа не додано супровідного документа із зазначенням про направлення спірного листа у статусі «проекту»;

- у даному листі відсутнє конкретне звернення до керівництва Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України, проте навпаки вказано, що цей лист направляється "Керівникам організацій та установ";

- у даному листі міститься пропозиція відповідача щодо ремонту та сервісного обслуговування рентгенівського обладнання, а також зазначаються номера телефонів та контактна особа відповідача для звернення потенційних клієнтів, а така інформація жодним чином не може мати відношення до документу у статусі проекту звернення відповідача до Державної інспекції з ядерного регулювання України щодо порядку відкликання ліцензії у позивача на виконання будь-яких робіт на обладнанні виробництва відповідача.

Отже, за сукупності вищенаведених обставин, суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що за відсутності у позивача оригіналу листа № 198 від 17.01.2011 р., в якому міститься ніби-то неправдива інформація, позивач не надав належних і допустимих доказів про сам факт існування спірного листа № 198 від 17.01.2011 р. та сам факт поширення відповідачем інформації, що міститься в цьому листі.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що зазначені у позові медичні заклади саме від відповідача отримали спірний лист № 198 від 17.01.2011 р., а також з доводами відповідача про відсутність доказів того, яким чином зазначений лист був надісланий відповідачем, з огляду на наступне.

Судом було встановлено, що позивач отримав від Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, від Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, від Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України листи, про які йшлося вище. Згідно перших двох наведених листів керівники медичних закладів звертаються до директора TOB "Науково-технічний дослідний центр" (позивача) за роз'ясненнями та посилаються на отримання безпосередньо від TOB "Телеоптик" (відповідача) засобами факсимільного зв'язку листа № 198 від 17.01.2011 р. Крім того, у листі Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України однозначно зазначається, що остання отримала лист № 198 від 17.01.2011 р. саме від відповідача.

Отже, отримання позивачем листів № 263 від 09.02.2011 р. від Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, № 01/250 від 12.05.2011 р. Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, № 30- 20/688 від 26.09.2011 р. від Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, про які йшлося вище, вважається належними та достатніми доказами факту поширення відповідачем спірної інформації, яка є предметом даного спору. І такий висновок суду повністю узгоджується з вищенаведеними приписами п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, в абз. 2 якого зазначається, що під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, викладення її в листах, адресованих іншим особам хоча б одній особі.

В той же час, суд звертає увагу, що докази направлення відповідачем спірного листа № 198 від 17.01.2011 р. керівникам інших медичних установ, ніж вищезазначені Центральна міська лікарня № 2 м. Житомира та Центральна районна поліклініка Шевченківського району м. Києва, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не вказані та до матеріалів справи не додані.

Таким чином, на підставі системного аналізу вищенаведених правових норм та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про поширення відповідачем спірної інформації, яка містилась в його листі № 198 від 17.01.2011 р. керівникам організацій та установ, шляхом направлення відповідачем вказаного листа на адресу наступних медичних установ: Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира та Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, а також на адресу Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання (нині - Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.02.2010 р. № 1085/2010) листа за вих. № 198 від 17.01.2011 року. В наведеному листі № 198 від 17.01.2011 р. містилася інформація про позивача, т.т. даний лист є поширенням інформації про позивача.

Наступним питанням, що підлягає з’ясуванню судом, є питання про те, чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” вбачається наступне: чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України, вважається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною.

Пунктом 15 (абз. 5, 6, 7) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” передбачено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов’язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила, тобто на відповідача зі справи.

Відповідна правова позиція викладена і в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, в якому зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію” також зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією. Згідно з ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. З цього випливає, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивач повинен довести лише факт поширення інформації, а відповідач - її достовірність.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у листі за № 198 від 17.01.2011 року, адресованому керівникам організацій та установ, відповідачем була зазначена, зокрема, інформація про:

- неодноразове виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр";

- не проходження спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009);

- TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик".

Повідомляючи про виявлення неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр", про не проходження спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009), про те, що TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик", відповідач фактично не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факти неякісного виконання позивачем ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа, не проходження спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009), а рівно взагалі підставність та необхідність проходження такого навчання.

Фактично з наданих відповідачем суду документів (додатки до відзиву на позов), з яких, на думку останнього ніби-то випливає неякісне виконання позивачем робіт по ремонту комплексів КРДЦ-Альфа, можливо зробити однозначний висновок лише про те, що факт виконання ремонтних робіт позивачем дійсно мав місце, тоді як жодні підстави для висновку про неякісний характер проведених позивачем ремонтних робіт відсутні. В той же час, суд не з»ясовує питання про належність (неналежність) якості наданих відповідачем послуг по ремонту комплексів КРДЦ-Альфа медичним установам та організаціям, як про те вказує позивач, оскільки наведене знаходиться поза межами предмету даного спору.

Суд також враховує, що інформація спірного листа № 198 від 17.01.2011 р., зокрема, про те, що TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик" апріорі не може бути достовірною і таке підтверджується листом №3 0-20/688 від 26.09.2011 р. Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, в якому чітко вказано, що анулювати/призупиняти дію ліцензії має право лише орган державного регулювання ядерної та радіаційної та радіаційної безпеки, що видав відповідну ліцензію на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання.

Отже, зазначена в листі № 198 від 17.01.2011 р. спірна інформація жодними наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується, а отже є недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача.

При цьому суд погоджується з доводами позивача, що належними доказами того, що поширена відповідачем негативна інформація завдала шкоди діловій репутації позивача є наявні в матеріалах справи листи № 263 від 09.02.2011 р. Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира та № 01/250 від 12.05.2011 р, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, в яких містяться реакція на одержану від відповідача негативну і неправдиву інформацію.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем належними засобами доказування доведено факт поширення відповідачем інформації, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію позивача, тоді як відповідач не надав суду заперечень проти факту поширення ним інформації у листі № 198 від 17.01.2011 року, направленому на адресу Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира та Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, а також направленому на адресу Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання, як і не довів її достовірності, оскільки твердження відповідача, зокрема, про неодноразове виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр"; про не проходження спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009); про відкликання TOB "Телеоптик" з 2011 року ліцензії у TOB "НТДЦ" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик"не підтверджені належними доказами.

Таким чином, на підставі системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що зазначена відповідачем у листі № 198 від 17.01.2011 року, направленому на адресу наступних медичних установ: Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира та Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, а також на адресу Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання (нині - Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»від 09.02.2010 р. № 1085/2010), інформація, а саме: "У зв'язку з неодноразовим виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" та не проходження ними навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009) TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик", є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України “Про інформацію”, порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

При цьому суд враховує, що частинами 1, 2 статті 30 Закону України “Про інформацію” передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

В п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” також зазначено, що не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

З огляду на зазначене та на підставі системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що зазначена відповідачем у листі № 198 від 17.01.2011 року інформація, а саме: "У зв'язку з неодноразовим виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" та не проходження ними навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009) TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик" не є оціночними судженнями відповідача, оскільки таку інформацію можна перевірити на предмет її відповідності дійсності і спростувати, також така інформація містить фактичні дані.

Слідуючим питанням, що підлягає з’ясуванню судом, є питання про те, чи призвело поширення відповідачем інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Як вже зазначалося, згідно зі ст. 201 Цивільного кодексу України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 94 Цивільного кодексу України передбачене право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського кодексу України, перешкодами у процесі конкуренції вважається, зокрема, дискредитація суб’єкта господарювання.

Дискредитацією суб’єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних із особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання (ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України).

Також, відповідно до ст. 1 Закону України, від 07.06.1996, № 236/96-ВР "Про захист від недобросовісної конкуренції" будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності, є недобросовісною конкуренцією.

Відповідно до ст. 8 вищенаведеного Закону України, дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" схиленням до бойкоту суб'єкта господарювання є спонукання його конкурентом іншої особи, безпосередньо або через іншу особу, до відмови від установлення договірних зв'язків із цим суб'єктом господарювання, до невиконання (розірвання) або виконання неналежним чином договірних зобов'язань перед цим суб'єктом господарювання.

Таким чином, на підставі системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що поширення відповідачем у листі № 198 від 17.01.2011 р. недостовірної інформації, що не відповідає дійсності, призвело та може призвести в подальшому до порушення особистих немайнових прав позивача, зокрема, шляхом завдання шкоди діловій репутації позивача.

За таких обставин Вимога 1 позивача про визнання недостовірною розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" негативну інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації останнього та порушує його особисте немайнове право, що міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на адреси Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України та інших медичних установ, а саме:

"У зв'язку з неодноразовим виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" та не проходження ними навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009) TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик",

є обґрунтованою, але підлягає задоволенню частково, а саме:

Визнати недостовірною розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (04070, м. Київ, вул. Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код 32621017) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" (02190, м. Київ, вул. Магістральна, будинок 31, кв. 2; ідентифікаційний код 19261306)  негативну інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації останнього та порушує його особисте немайнове право, що міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (04070, м. Київ, вул. Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код 32621017) на адреси Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України (нині - Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України), а саме:

"У зв'язку з неодноразовим виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" та не проходження ними навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009) TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик".

Крім того, позивач звернувся до суду з Вимогою 2 про зобов»язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" спростувати недостовірну інформацію, яка міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на адреси Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання та інших медичних установ, шляхом надіслання на адреси Центральної міської лікарні №2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України та інших медичних установ:

1) офіційного листа, в якому буде міститися текст наступного змісту:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" за весь час своєї діяльності жодного разу не виявило неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ - Альфа спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відповідно до чинного законодавства України не уповноважене та не має право зупиняти, анулювати чи відзивати ліцензію на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" отримало від Державного комітету ядерного регулювання України (зараз: Державна інспекція ядерного регулювання України).";

2) завіреної копії рішення по цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно ч. 1 ст. 275 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 розділу І Цивільного кодексу України.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Суб'єкт відносин у сфері інформації, відповідно до ч. 2 ст. 200 Цивільного кодексу України, може вимагати, зокрема, усунення порушень його права.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.  

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно ч. 4 ст. 277 Цивільного кодексу України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний (ч. 5 ст. 277 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 277 Цивільного кодексу України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації, відповідно до ч. 7 ст. 277 Цивільного кодексу України, здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р  №  01-8/184 “Про деякі питання  практики застосування господарськими судами законодавства про  інформацію” зазначено, що за змістом приписів ст. 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене  ст. 277 Цивільного кодексу України, належить не лише  фізичним,  але й  юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб’єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відомості, поширені відповідачем щодо діяльності позивача, а саме: "У зв'язку з неодноразовим виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" та не проходження ними навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009) TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик", завдають шкоди його діловій репутації і підпадають під поняття недостовірної інформації, яка повинна бути спростована.

За таких обставин, Вимога 2 позивача є обґрунтованою, але підлягає задоволенню частково в частині зобов»язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (04070, м. Київ, вул. Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код 32621017) спростувати недостовірну інформацію, яка міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (04070, м. Київ, вул. Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код 32621017) на адреси Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України (нині - Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України), шляхом надіслання на адреси Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України офіційного листа, в якому буде міститися текст наступного змісту:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" за весь час своєї діяльності жодного разу не виявило неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ - Альфа спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відповідно до чинного законодавства України не уповноважене та не має право зупиняти, анулювати чи відзивати ліцензію на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" отримало від Державного комітету ядерного регулювання України (зараз: Державна інспекція ядерного регулювання України).".

В частині Вимоги 2 про зобов»язання відповідача надіслати вищевказаним адресатам та вказані адреси завірену копію рішення по даній справі, вимога позивача задоволенню не підлягає як така, що протирічить приписам ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, зокрема, повне рішення надсилається сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді. В той же час, Центральна міська лікарня № 2 м. Житомира, Центральна районна поліклініка Шевченківського району м. Києва, Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України не є ані сторонами даного спору в розумінні ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, ані третіми особами в розумінні ст.ст. 26, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд прийшов до висновку, що Вимога 3 позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відкликати із Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України та інших медичних установ листів від 17 січня 2011 р., які були надіслані на їх адресу Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик", в яких міститься недостовірна інформація, задоволенню не підлягає з огляду на фактичне отримання листів від 17 січня 2011 р. вказаними закладами та інспекцією, тоді як відкликання цих листів буде вже безпосередньо стосуватись прав  вказаних закладів та інспекції, тоді як вони не є сторонами, зокрема відповідачами, у даному спорі.

Також, не підлягає задоволенню і Вимога 4 про зобов»язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" опублікувати зміст офіційного листа із спростуванням недостовірної інформації, зазначеного у підпункті 1) п. 2 прохальної частини позову, у наступних спеціалізованих виданнях в галузі рентгенодіагностики: інформаційно-аналітичний бюлетень "Радіаційний вісник"; "Променева діагностика терапія" з огляду на її необґрунтованість та недоведеність належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи при цьому, що матеріали справи не містять розміщення відповідачем інформації, викладеної у листі № 198 від 17.01.2011 р. та яку суд визнав недостовірною, у вказаних позивачем спеціалізованих виданнях в галузі рентгенодіагностики: інформаційно-аналітичний бюлетень "Радіаційний вісник"; "Променева діагностика терапія".  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинна станом на час звернення позивача з позовом до суду),   якщо  спір  виник  внаслідок  неправильних   дій  сторони, господарський  суд   має  право  покласти  на  неї  державне  мито незалежно  від  результатів  вирішення спору.

За таких обставин на відповідача покладаються витрати по сплаті держмита в розмірі 85,00  грн. грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 26, 27, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва  

                                                              ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (04070, м. Київ, вул. Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код 32621017) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" (02190, м. Київ, вул. Магістральна, будинок 31, кв. 2; ідентифікаційний код 19261306)  негативну інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації останнього та порушує його особисте немайнове право, що міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (04070, м. Київ, вул. Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код 32621017) на адреси Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України (нині - Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України), а саме:

"У зв'язку з неодноразовим виявленням неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ- Альфа спеціалістами TOB "Науково-технічний дослідний центр" та TOB "Техноспектр" та не проходження ними навчання з питань ремонту та обслуговування нових приймачів "Альфа" та "Іона" (ТУУ 33.1-32856808- 002:2009) TOB "Телеоптик" з 2011 року відкликає ліцензію у TOB "НТДЦ" та ТОВ Техноспектр" на виконання ремонту та обслуговування рентгенодіагностичного обладнання TOB "Телеоптик".

3. Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (04070, м. Київ, вул. Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код 32621017) спростувати недостовірну інформацію, яка міститься у листах від 17 січня 2011 р., надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (04070, м. Київ, вул. Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код 32621017) на адреси Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України (нині - Північна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України), шляхом надіслання на адреси Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира, Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва, Північної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України офіційного листа, в якому буде міститися текст наступного змісту:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" за весь час своєї діяльності жодного разу не виявило неякісного виконання ремонту обладнання комплексів КРДЦ - Альфа спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" відповідно до чинного законодавства України не уповноважене та не має право зупиняти, анулювати чи відзивати ліцензію на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" отримало від Державного комітету ядерного регулювання України (зараз: Державна інспекція ядерного регулювання України).".

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" (04070, м. Київ, вул. Волоська, будинок 55/57; ідентифікаційний код 32621017), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний дослідний центр" (02190, м. Київ, вул. Магістральна, будинок 31, кв. 2; ідентифікаційний код 19261306) 85,00 грн. (вісімдесят  п‘ять гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00  коп.)  витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

 Судді                                                                                Гумега О.В. (головуючий)

                                                                                          Бондаренко Г.П.

                                                                                             Картавцева Ю.В.

Дата підписання

повного рішення: 14.11.2011 р.