Рішення

від 02.11.2011 по справі 51/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/318

02.11.11

За позовом Дочірнього підприємства "Райське джерело"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрична рушійна сила"                  

про стягнення 3 174,36  грн.                 

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Мазін А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 3 174,36  грн. за поставлений товар відповідно до договору № 10726 від 07.12.2004 р. Позовні вимоги обґрунтовані  неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за поставлений товар відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання повноважних представників сторін та неналежне виконання ними вимог суду.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 12.09.2011 р.  у зв`язку з відпусткою судді Пригунової А.Б. передано справу № 51/318 на розгляд судді Гулевець О.В.

Відповідач подав відзив на позов, у якому проти позиву заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрична рушійна сила" та позивачем відсутні договірні відносини, оскільки договір укладено між відповідачем та Дочірнім підприємством “Тівей Україна”.

Крім того, у процесі розгляду справи відповідач подав заяву про застосування позовної давності у справі № 51/318.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011 р. суддею Гулевець О.В. розгляд справи відкладено на 03.10.2011 р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р., у зв`язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу № 51/318 передано на розгляд судді Пригуновій А.Б.

03.10.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 1 080, 00 грн.

Враховуючи, що заява Дочірнього підприємства "Райське джерело" про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 Господарського кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду.

У даному судовому засіданні представник відповідача  заперечив проти заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 02.11.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує позивач, 07.12.2004 р. між Дочірнім підприємством "Райське джерело" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила»укладено договір № 10726, за умовами якого позивач зобов'язався постачати та передавати у власність відповідача на умовах даного договору воду «Райське Джерело»та/або «Райське Джерело Домашнє», а відповідач –прийняти цю продукцію у власність та своєчасно здійснити її оплату на умовах даного договору.

Також позивач стверджує, що на замовлення відповідача позивач надав йому в тимчасове користування кулер та/або підставку (далі –устаткування).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що відповідач в порушення п. 4.2. договору № 10726 від 07.12.2004 р. не повернув 12 бутлів, у зв'язку з чим Дочірнє підприємство "Райське джерело" просить стягнути з відповідача їх вартість на загальну суму 1 080, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Звертаючись до суду з позовом, Дочірнє підприємство "Райське джерело" надало засвідчену копію договору № 10726, укладеного між Дочірнім підприємством «Тівей Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила», за умовами якого Дочірнє підприємство «Тівей Україна»зобов'язалось поставляти відповідачу питну воду «Eden», а відповідач –примати її та своєчасно здійснювати оплату.

Крім того, позивачем надано суду акти прийому-передачі від 04.04.2005 р. та від 08.11.2005 р. до договору № 10726 від 07.12.2004 р. за якими Дочірнє підприємство «Тівей Україна»передало відповідачу в оренду устаткування (кулер).

Вимоги позивача у даній справі обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 10726 від 07.12.2004 р., укладеного між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. позивача зобов'язано надати суду обґрунтовані документально підтверджені письмові пояснення по справі із зазначенням правових підстав заявлення до стягнення з відповідача заборгованості за договором № 10726 від 07.12.2004 р., укладеним між відповідачем та Дочірнім підприємством “Тівей Україна”; письмові пояснення по справі із зазначенням сум заборгованості за оренду кулера, питну воду та вартості неповернутої тари (бутлі) із наданням відповідних доказів на підтвердження поставки відповідачу питної води, належним чином засвідчені копії установчих документів Дочірнього підприємства "Райське джерело" з усіма змінами та доповнення за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на жовтень 2011 року.

Однак позивач вимоги ухвали суду від 03.10.2011 р. не виконав та витребуваних судом документів не надав.

Зокрема, позивачем не надано суду доказів на підтвердження порушення відповідачем прав Дочірнього підприємства "Райське джерело" у зв'язку з неналежним виконанням договору, укладеного з Дочірнім підприємством “Тівей Україна” та, між тим, не надано доказів правонаступництва позивачем прав та обов'язків Дочірнього підприємства “Тівей Україна”, зміни найменування тощо.

З огляду на вищевикладене, суд вважає безпідставними посилання позивача на порушення відповідачем договору № 10726 від 07.12.2004 р. в обґрунтування своїх позовних вимог.  

Разом з тим, на підтвердження своїх вимог позивачем до матеріалів справи долучено накладні № 6639 від 23.01.2009 р. та № 7387 від 23.03.2009 р., у яких зазначається, що Дочірнє підприємство "Райське джерело" передає а Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила»отримує питну воду «Райське Джерело»10 бутлів та 2 бутлі відповідно.

Між тим, суд відзначає, що у вищевказаних накладних відсутні посилання на будь-який договір.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити:  назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Накладні № 6639 від 23.01.2009 р. та № 7387 від 23.03.2009 р. містять підпис та відбиток самонаборного штампу Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила».

Разом з тим, документально підтверджених відомостей щодо особи, яка отримала товар за вищевказаними накладними, а також доказів на підтвердження наявності у неї повноважень та його отримання суду не надано, в той час як відповідач факт отримання товару за вищевказаними накладними заперечує.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила»12-ти бутлів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Тож, з урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не доведено суду порушення відповідачем прав  Дочірнього підприємства "Райське джерело", а відтак –вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими.

Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє Дочірньому підприємству "Райське джерело" у задоволенні позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

         Суддя                                                                                                  Пригунова А.Б.

                                                                                        Повне рішення складено: 07.11.2011 р.